УДК:

ДИНАМІКА СУБМІКРОСКОПІЧНОЇ ПЕРЕБУДОВИ СИНОВІАЛЬНИХ КЛІТИН ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН З МОДЕЛЬОВАНИМ РЕВМАТОЇДНИМ АРТРИТОМ ПІСЛЯ ПІДШКІРНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ КРІОКОНСЕРВОВАНОГО ТИМУСУ, ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВОГО ВВЕДЕННЯ ЕКСТРАКТУ ПЛАЦЕНТИ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЇ
М.О. Гуліда*, М.І. Березка, В.О. Литовченко, Є.В. Гарячий
Харківський національний медичний університет, Харків, Україна

*КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня – Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Харків, Україна

Ключові слова: ревматоїдний артрит, синовіальні клітини, кріоконсервований тимус, екстракт плаценти.

Вступ. Новим і перспективним напрямком сучасної медицини є трансплантація ембріональних та фетальних клітин і тканин, з якою пов'язують перспективи лікування цілого ряду природжених і набутих патологій [3, 4, 6, 13]. Застосування методу трансплантації плацентарних і фетальних клітин і тканин відкрило нові можливості в лікуванні різноманітних хронічних та дистрофічних патологій організму, при чому галузі їхнього застосування постійно розширюються, особливо у випадках неефективності стандартних методів лікування.

Тканинні препарати нормалізують метаболічні процеси в організмі, мають антиоксидантні властивості, є універсальними імунокоректорами, що визначає їх головну роль – підвищувати стійкість організму до впливу несприятливих ендогенних і екзогенних факторів при різній патології. Препарати тканинної терапії сприяють створенню в організмі найбільш сприятливих умов для прояву його власних захисних механізмів і компенсаторних можливостей, корекції метаболічних порушень.

Багатофакторний вплив трансплантованих клітин на організм реципієнта визначає широкий перелік нозологічних форм захворювань, при яких може проводитися трансплантація, а різноманіття їх властивостей дозволяє успішно використовувати клітинну та тканинну трансплантацію для лікування багатьох захворювань.

Перспективним є використання препаратів ембріофетоплацентарного комплексу для вирішення деяких проблем в травматології та ортопедії [1, 2, 7, 11, 12]. Лише зазначимо значний позитивний ефект при використанні тканинної терапії в лікуванні остеоартрозу, кісткових дефектів, спинальної травми, проблемних щодо зрощень переломів тощо [2, 7, 8, 9, 10, 14, 15].

Але існуючі повідомлення про використання тканинних препаратів у лікуванні хворих на РА не дають можливості узагальнити результати. Хоча поодинокі дані свідчать про ефективність та перспективність цього напрямку [5, 8, 14, 15].

Беззаперечним є той факт, що використання клітинно-тканинної терапії при суглобовій патології потребує подальшого ретельного вивчення, але цей напрямок є перспективним і відкриває нові можливості в лікуванні артрологічних хворих.

Успіхи, яких досягнуто в останні роки у вивченні імунопатології та механізмів розвитку запалення при ревматоїдних захворюваннях, створюють реальні передумови для розробки більш раціональних схем лікування хворих на РА, з залученням сучасних препаратів та використанням ефективних, принципово нових груп засобів, якими є препарати фетоплацентарного комплексу.

Тому розробка науково обґрунтованої системи комплексного ортопедичного лікування хворих на ревматоїдний артрит та роль в цій системі клітин і тканин ембріо-фето-плацентарного комплексу є на сьогодні досить актуальними.

Для обґрунтування доцільності біоімплантації фетальних тканин і клітин в комплексі ортопедичних заходів лікування хворих на ревматоїдний артрит були проведені експериментальні дослідження з використанням екстракту плаценти та кріотимусу.
Метою дослідження стало вивчення в експерименті на моделі аутоімунного запалення впливу екстракту плаценти, кріоконсервованого тимусу та їх сумісного застосування на стан та динаміку перебудови клітин синовіальної оболонки.

Матеріали і методи. Екстракт плаценти та кріотимус, що були застосовані в дослідженні, надані Інститутом проблем кріобіології та кріомедицини НАН України згідно до рішення Вченої ради про малі клінічні дослідження. Препарати досліджували згідно до законодавчої бази України по дослідженню органів та тканин, що будуть використані як трансплантати, та вимогам Європейскої асоціації тканинних банків та протоколу «Єврокорд».

Виходячи з поставленої мети та задач, які з неї витікають, були проведені експериментальні дослідження (формування ад’ювантного артриту) на 100 статевозрілих самцях пацюків. Ад’ювантний артрит індукують за методом Пірсона шляхом субплантарного введення повного ад’юванту Фрейнда, який включає в себе М. tuberculosis [16]. Далі проводилося гістологічне дослідження сформованого ад’ювантного артриту на 24-ту добу з початку експерименту (контрольна група). Друга група тварин з сформованим ад’ювантним артритом була взята для наступного етапу експерименту.

Виведення тварин з експерименту виконували передозуванням гексеналу, забір матеріалу для електронно-мікроскопічного дослідження виконували на 24-у добу (10 тварин).

Для вивчення впливу препаратів екстракту плаценти та кріотимусу експеримент був продовжений на 90 статевозрілих щурах, яким на попередньому етапі був змодельований ад’ювантний артрит. Тварини були поділені на три групи по 30 у кожній:

І група – тварини, яким внутрішньосуглобово вводили екстракт плаценти;

ІІ група – тварини, яким робили підшкірну імплантацію кріотимусу;

ІІІ група – тварини, яким внутрішньосуглобово вводили екстракт плаценти та підшкірно імплантували кріотимус.

На 11, 17 і 24-у добу після моделювання ревматоїдного артриту тварин виводили з експерименту шляхом передозуванням гексеналу з наступним забором синовіальної оболонки.
Ультраструктура синовіальних клітин експериментальних тварин зі змодельованим ревматоидным артритом.

У препаратах контрольної групи тварин виявлялися дистрофічно та деструктивно змінені внутрішньоклітинні структури й органели синовіальних клітин. Ядерна мембрана стовщена й розпушена, частина клітин мала сильно розширені принуклеарні простори, виявлялися множинні, дрібні й великі ділянки лізису ядерної мембрани. Невелика кількість клітин мала практично повністю зруйновані ядра, їх ядерна мембрана була практично повністю лізована. Крипти мітохондрій виявлялися істотно дезорганізованими, були піддані лізису. Зустрічалися мітохондрії з осередковою деструкцією зовнішніх мембран і крипт.

Ядра ендотеліоцитів, які вистилають кровоносні капіляри, мали неправильну форму. У сполучній тканині, яка оточує синовіальні клітини та кровоносні капіляри, виявлені дезорганізовані колагенові волокна, частина яких піддана деструкції.

Динаміка змін ультраструктури синовіальних клітин експериментальних тварин з ревматоїдним артритом після внутрішньосуглобового введення екстракту плаценти.

У тварин І групи на 11-у добу після внутрішньосуглобового введення екстракту плаценти спостерігається активація синтетичних і репаративних процесів. При цьому у цитоплазмі збільшується кількість мітохондрій і мембран гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, спостерігається істотне збільшення кількості вільних рибосом і полісом у цитоплазмі синовіальних клітин.

Через 17 діб в синовіоцитах продовжують наростати репаративні та синтетичні процеси.  Відмічається зменшення кількості осередків деструкцій мембран мітохондрій і гранулярного ендоплазматичного ретикулуму. У цитоплазмі ендотеліальних клітин кровоносних капілярів з'являлася добре розвинена ендоплазматична мережа з численними рибосомами, прикріпленими до її мембран, у мітохондріях збільшувалася кількість крипт.

На 24-у добу спостерігаються виражені позитивні перебудови ультраструктурної організації. У цитоплазмі синовіальних клітин практично відсутні зруйновані мембрани й органели, ядра набувають типової будови. У перинуклеарній ділянці цитоплазми виявлялися численні мітохондрії, які містили велику кількість крипт. Цитоплазматична мембрана здобуває типову будову. Капіляри мікроциркуляторного русла помірно розширені, у їх просвіті визначаються клітинні елементи крові.

Динаміка змін ультраструктури синовіальних клітин експериментальних тварин з ревматоїдним артритом після підшкірної імплантації кріоконсервованого тимусу.

У ІІ групи тварин на 11-у добу після підшкірної імплантації кріоконсервованого тимусу в цитоплазмі синовіальних клітин присутні осередки деструкцій ядерної мембрани та значна конденсація хроматину. У мітохондріях знаходиться невелика кількість крипт, окремі з ознаками лізису. Мітохондрії та ендоплазматичний ретикулум дистофично змінені. Цитоплазматична мембрана утворює випинання в просвіт капіляра, останні звужені, містять клітини крові й електронно-прозору субстанцію.

Через 17 діб ядра синовіальних клітин мали гладку ядерну мембрану. Окремі синовіальні клітини містили сильно розширені цистерни гранулярного ендоплазматичного ретикулуму. Цитоплазматична мембрана частково розпушена, кількість рибосом у цитоплазмі істотно збільшена.

24 доба характеризуються типовою будовою з чіткими контурами ядерної мембрани. У цитоплазмі виявлений добре розвинутий гранулярний ендоплазматичний ретикулум з численними рибосомами. Мітохондрії були дрібні, округлої форми, матрикс їх був мілко гранулярний. Крипти й зовнішні мембрани не зруйновані. Ультраструктура кровоносних капілярів набувала типової будови. Субмікроскопічна структура ендотеліоцитів кровоносних капілярів синовіальної оболонки була близькою до норми.

Динаміка змін ультраструктури синовіальних клітин експериментальних тварин з модельованим ревматоїдним артритом після підшкірної імплантації кріоконсервованого тимусу та внутрішньосуглобового введення екстракту плаценти.

У ІІІ групі тварин з модельованим ревматоїдним артритом після підшкірної імплантації кріоконсервованого тимусу та внутрішньосуглобового введення екстракту плаценти процеси відновлення типової субмікроскопічної архітектоніки синовіальної оболонки розвивалися більш інтенсивно.

Через 11 діб в препаратах з'являються синовіальні клітини, ядра яких займають більшу частину цитоплазми, у якій виявлені численні рибосоми й полісоми. Виявлялися набряклі мітохондрії з великою кількістю крипт. На мембранах ендоплазматичної мережі присутні численні рибосоми. Пластинчастий цитоплазматичний комплекс Гольджі помірно гіпертрофований.

17-а доба характеризується різким зниженням ступеня внутрішньоклітинного набряку. Ядерна мембрана чітко оконтурована, мітохондрії синовіальних клітин мають округлу форму. Зовнішня мембрана чітко оконтурована, осередки деструкцій відсутні. У цитоплазмі виявляються численні рибосоми й полісоми. У просвіті кровоносних капілярів визначається ніжноволокниста субстанція, окремі, деструктивно змінені, органели й клітинні елементи крові.

На 24-у добу субмікроскопічна архітектоніка синовіальних клітин, ендотеліоцитів кровоносних капілярів та основної речовини сполучної тканини набувала майже типової будови.

Результати та їх обговорення. Проведене електронно-мікроскопічне дослідження і аналіз виявлених змін субмікроскопічної архітектоніки синовіальної оболонки експериментальних тварин з модельованим ревматоїдним артритом показав, що в процесі розвитку цього захворювання відбуваються глибокі дистрофічні та деструктивні порушення на внутрішньоклітинному і макромолекулярному рівнях.

У синовіальних клітинах спостерігається просвітління матриксу ядра, що свідчить про виникнення внутрішньоядерного набряку, пов'язане з порушенням проникності ядерних мембран і транспорті речовин через ядерну оболонку. Виявлені деструктивні зміни ядер синовіальних клітин, ступінь виразності яких варіювала від окремих осередків лізису до повного руйнування ядерної мембрани.

В експериментальних тварин при моделюванні ревматоїдного артриту глибоким порушенням піддавалися мітохондрії синовіальних клітин. Ці зміни виражалися в різкому набряку, просвітленні матриксу, зменшенні кількості крипт, а також у появі осередкової деструкції зовнішніх мембран і крипт. Все це вказує на зниження активності внутрішньоклітинних окислювально-відновних реакцій, що веде до істотного порушення біоенергетики клітин.

Наслідком цього є зниження рівня синтетичних і секреторних можливостей клітин, що структурно підтверджується різким розширенням цистерн гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, зменшенням числа як пов'язаних з його мембранами рибосом, так і вільно розташованих у цитоплазмі рибосом і полісом.

Спостерігається редукція пластинчастого цитоплазматичного комплексу Гольджі й поява в його околиці вторинних лізосом, що вказує на активне протікання внутрішньоклітинних катаболічних процесів.

При ревматоїдному артриті порушується проникність стінки кровоносних капілярів, структурним підтвердженням якої є деструктивні та дистрофічні зміни ендотеліоцитів у вигляді деструкції мембранних структур, набрякання мітохондрій та різкого розширення цистерн гранулярної ендоплазматичної мережі.

Відсутність у цитоплазмі відростків ендотеліоцитів мікропіноцитозних пухирців свідчить про порушення трансцелюлярного транспорту речовин і електролітів через капілярну сітку.

Дезорганізації та деструкції піддаються колагенові волокна й основна речовина сполучної тканини.

У групі експериментальних тварин, яким внутрішньосуглобово вводили екстракт плаценти, спостерігалася активація процесів внутрішньоклітинної регенерації органел синовіальних клітин та ендотеліоцитів кровоносних капілярів. Наростання активності цих процесів залежало від строків спостереження. Так, на 11 добу в ультраструктурі синовіальних клітин виявлялися як дистрофічні, так і деструктивні зміни внутрішньоклітинних мембран і органел. Однак ступінь їхньої виразності істотно знижується щодо групи тварин з модельованим ревматоїдним артритом. Зменшується кількість осередків деструкції ядерних мембран, зовнішніх мембран, крипт мітохондрій і мембран гранулярного ендоплазматичного ретикулуму. Збільшилася кількість рибосом і полісом. Ці зміни свідчать про включення внутрішньоклітинних механізмів репарації та регенерації.

До 17 доби експерименту в синовіальних клітках майже практично були відсутні осередки деструкції внутрішньоклітинних мембран. Зберігалися дистрофічні зміни, які структурно проявлялися в помірному розширенні цистерн гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, набряканні мітохондрій із просвітлінням матриксу. Трохи збільшилася кількість рибосом і полісом, що свідчить про наростання активності білково-синтетичної функції синовіальних клітин.

На 24 добу після внутрішньосуглобового введення екстракту плаценти в субмікроскопічній організації синовіальних клітин відбуваються позитивні трансформації. Відсутні осередки деструкції мембран, зникають вторинні лізосоми. В інших клітках спостерігається гіперплазія мембран гранулярної ендоплазматичної мережі, на них збільшується число рибосом, цистерни сплющуються. Синовіальні клітки здобувають типову будову.

Аналогічна динаміка ультраструктурних перебудов синовіальних клітин, ендотеліоцитів кровоносних капілярів і сполучно-тканинних елементів спостерігається й у групі експериментальних тварин, яким підшкірно був імплантований кріоконсервований тимус.

До 17 доби деструкції органел цих клітин практично відсутні. Зберігаються лише помірно виражені дистрофічні зміни, що в сутності є адаптаційними, й ступінь їхньої глибини лежить у межах фізіологічної компенсації. До кінця експерименту відновлюється типова ультраструктурна архітектоніка синовіальної оболонки.

У групі експериментальних тварин з модельованим ревматоїдним артритом, яким внутрішньосуглобове введення екстракту плаценти доповнювали підшкірною імплантацією кріоконсервованої плаценти, реабілітація ушкоджених ультраструктур клітин синовіальної оболонки наступала вже до 17 доби експерименту.

До 11 доби експерименту в синовіальних клітинах спостерігалося різке збільшення числа рибосом і полісом з одночасною гіперплазією мембран гранулярної ендоплазматичної мережі, що свідчить про підвищення  репаративної, секреторної та синтетичної активності внутрішньоклітинних структур.

На 17 добу синовіальні й ендотеліальні клітини здобували типову будову. У цитоплазмі відростків ендотеліальних клітин утримувалися безліч мікропіноцитозних пухирців, що вказує на відновлення трансцелюлярного транспорту речовин. Колагенові волокна зібрані в паралельно орієнтовані пучки, що оточують синовіальні клітини.

Таким чином, в результаті електронно-мікроскопічного дослідження субмікроскопічної організації синовіальної оболонки при ревматоїдному артриті виявлено, що внутрішньосуглобове введення екстракту плаценти з підшкірною імплантацією кріоконсервованого тимусу викликають активацію внутрішньоклітинних процесів, спрямованих на відновлення типової ультраструктурної архітектоніки.

Сумісне застосування внутрішньосуглобового введення екстракту плаценти й імплантації кріоконсервованого тимусу зменшує строки відновлення органел і сполучної тканини синовіальної оболонки.

ВИСНОВКИ

1. Внутрішньосуглобове введення екстракту плаценти призводить до значного гальмування дисторофічних та деструктивних змін внутрішньоклітинних структур і органел синовіоцитів з наступною активацією і організацією синтетичних і репаративних процесів, починаючи з 11-ої доби.

2. Динаміка змін ультраструктури синовіальних клітин експериментальних тварин після підшкірної імплантації клітин кріоконсервованого тимусу свідчить про активізацію процесів відновлення субмікроскопічної структури до 24 доби.

3. Відновлення типової субмікроскопічної архітектоніки клітин синовіальної оболонки у піддослідних тварин при одночасному внутрішньосуглобовому введенні екстракту плаценти та підшкірної імплантації клітин тимусу перебігає більш оптимально протягом всього періоду. Сумісне застосування екстракту плаценти та кріоконсервованого тимусу зменшує строки відновлення органел і сполучної тканини синовіальної оболонки.

4. Використання біоімплантації фетальних тканин і клітин, а саме екстракту плаценти та кріоконсервованого тимусу, доцільне в комплексі лікувальних заходів у хворих на ревматоїдний артрит.

Список літератури
1. Гайко Г.В. Сучасний стан проблеми трансплантації кісткової і хрящової тканини в травматології та ортопедії / Г.В. Гайко, А.Т. Бруско, М.В. Дмитренко // Трансплантологія. - Т.7. - 2004. - №3. - С. 136-140.

2. Грищенко В.И. Новые криобиологические технологии получения клеточных и тканевых фетоплацентарных трансплантатов и их использование в медицине / В.И. Грищенко, Т.Н. Юрченко, О.С. Прокопюк //Трансплантологія. – Т.7. - 2004. - №3. - С. 123-129.
3. Грищенко В.И. Опыт применения ткани криоконсервированного плодового тимуса в лечении послеродовых инфекционных заболеваний / В.И. Грищенко, Н.Н. Аветисян // Проблемы криобиологии. - 2003. – №2. - С. 121-126.

4. Грищенко В.И. Применение трансплантаций криоконсервированного плодового тимуса в лечении синдрома задержки внутриутробного развития плода / В.И. Грищенко, К.З. Шарашидзе, В.С. Лупояд //Сучасні аспекти репродуктології, перінатальної медицини та кріобіології: зб. наук. праць. – Харків, 2003. – С. 47 – 49.

5. Демчук М.П. Вплив лікування ембріональними клітинами суспензіями на динаміку вмісту натуральних дилерів в периферичній крові хворих на ревматоїдний артрит / М.П. Демчук, О.І. Смикодуб // Трансплантологія. – Том 4. - 2003. – №4. - С. 210-212.

6. Досвід клінічного застосування препарату «Гемокорд» в офтальмонологічній практиці / Г.Ю. Венгер, А.М. Солдатова, Н.А. Ульянова [та ін.] // Трансплантологія. – Том 4. - 2003. – №4. - С. 7-9.

7. Использование эмбриональных клеток в лечении остеоартроза / В.А. Литовченко, А.А. Пенделя, В.Г. Власенко [и др.] // Клинические и фундаментальные аспекты тканевой терапии. Теория и практика клеточных биотехнологий: Материалы II Всерос. симпоз. с междунар. участием. – Самара, 2004. - С. 142-144.

8. Литовченко В.О. Комплексне лікування ревматоїдного артриту / В.О. Литовченко, М.О. Гуліда, В.В. Григорук / Вісник морської медицини. – 2006. - №3. – С.158-160.

9. Литовченко В.О. Лікувальна тактика при переломах кісток гомілки / В.О. Литовченко, Фахд Ель Абдаллах, В.В. Григорук // Медицина сьогодні і завтра. – 2005. - №4. – С. 114 – 116.

10. Обгрунтування трансплантації хоріальної оболонки у лікуванні дисрегенерації кісткової тканини / О.О. Коструб, О.М. Іванов, В.О. Литовченко [та ін.] // Вісн. ортопедії, травматології та протезування. - 2004. - №1. - С. 31-35.

11. Особенности репаративного остеогенеза при трансплантации мезенхимальных стволовых клеток / Т.Х. Фатхудинов, Д.В. Гольдштейн, А.А. Пулин [и др.] //Бюл. эксперим. биологии и медицины. – Т.140. - 2005. - №7. - С. 109-113.

12. Стволовые клетки: Биология и потенциальное клиническое использование / Н.Я. Спивак, Г.Т. Сухих, В.В. Малайцев [и др.] // Трансплантологія. – Т.8. - 2005. - №3. - С. 6-14.

13. Ступницкая А.Я. Иммунологические основы эффекта Кухарчука – Радченко – Сирмана / А.Я. Ступницкая // Трансплантологія. - Том 8. - 2005. – №2. - С. 40-46.

14. Тканинна терапія в комплексному ортопедичному лікуванні ревматоїдного артриту / В.О. Литовченко, М.О. Гуліда, А.Г. Істомін [та ін.] / Травма. – 2007. - №8. – С.130-133.

15. Ультраструктурні зміни в синовіоцитах при використанні ембріональних клітин в лікуванні ревматоїдного артриту / С.Ю. Масловський, В.О. Литовченко, О.В. Мирошниченко [та ін.] / Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – Том 7, №4. – С.82-83.
16. Pearson C.M. Studies of arthritis and other lesions induced in rats by the injection of micobacterial adjuvant / Pearson C.M., Wood F.D. // Americ. J. Pharmacol. – 1963. – V. 42. – P. 73-95.
ДИНАМІКА СУБМІКРОСКОПІЧНОЇ ПЕРЕБУДОВИ СИНОВІАЛЬНИХ КЛІТИН ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН З МОДЕЛЬОВАНИМ РЕВМАТОЇДНИМ АРТРИТОМ ПІСЛЯ ПІДШКІРНОЇ ІМПЛАНТАЦІЇ КРІОКОНСЕРВОВАНОГО ТИМУСУ, ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВОГО ВВЕДЕННЯ ЕКСТРАКТУ ПЛАЦЕНТИ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЇ

М.О. Гуліда, М.І. Березка, В.О. Литовченко, Є.В. Гарячий

Вивчений вплив екстракту плаценти, кріоконсервованого тимусу та їх комбінації на стан клітин синовіальної оболонки експериментальних тварин.
Внутрішньосуглобове введення екстракту плаценти призводить до гальмування дисторофічних і деструктивних змін синовіоцитів та активації в них синтетичних і репаративних процесів.
Підшкірна імплантація клітин кріоконсервованого тимусу призводить до активізації процесів відновлення субмікроскопічної структури синовіоцитів до 24 доби.

При одночасному внутрішньосуглобовому введенні екстракту плаценти та підшкірної імплантації клітин кріоконсервованого тимусу відновлення типової архітектоніки клітин синовіальної оболонки перебігає більш оптимально протягом всього періоду. Сумісне застосування екстракту плаценти та кріоконсервованого тимусу зменшує строки відновлення органел і сполучної тканини синовіальної оболонки.

Використання препаратів фето-плацентарного ряду, а саме екстракту плаценти та кріоконсервованого тимусу, доцільне в комплексному лікуванні хворих на ревматоїдний артрит.
Ключові слова: ревматоїдний артрит, синовіальні клітини, кріоконсервований тимус, екстракт плаценти.

ДИНАМИКА СУБМИКРОСКОПИЧЕСКОЙ ПЕРЕСТРОЙКИ СИНОВИАЛЬНЫХ КЛЕТОК ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ СО СМОДЕЛИРОВАННЫМ РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ ПОСЛЕ ПОДКОЖНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОГО ТИМУСА, ВНУТРИСУСТАВНОГО ВВЕДЕНИЯ ЭКСТРАКТА ПЛАЦЕНТЫ И ИХ КОМБИНАЦИИ
М.О. Гулида, Н.И. Березка, В.А. Литовченко, Е.В. Гарячий

Изучено влияние экстракта плаценты , криоконсервированного тимуса и их комбинации на состояние клеток синовиальной оболочки экспериментальных животных.
Внутрисуставное введение экстракта плаценты приводит к торможению дисторофических и деструктивных изменений синовиоцитов и активации в них синтетических и репаративных процессов.

Подкожная имплантация клеток криоконсервированного тимуса приводит к активизации процессов восстановления субмикроскопической структуры синовиоцитов до 24 суток.

При одновременном внутрисуставном введении экстракта плаценты и подкожной имплантации клеток криоконсервированного тимуса восстановление типичной архитектоники клеток синовиальной оболочки протекает более оптимально в течение всего периода. Совместное применение экстракта плаценты и криоконсервированного тимуса уменьшает сроки восстановления органелл и соединительной ткани синовиальной оболочки.

Использование препаратов фето-плацентарного ряда, а именно экстракта плаценты и криоконсервированного тимуса, целесообразно в комплексном лечении больных ревматоидным артритом .

Ключевые слова: ревматоидный артрит, синовиальные клетки, криоконсервированный тимус, экстракт плаценты.