ISSN 1818-9385 (print) ISSN 1818-9393 (online) ISSN 1818-9385 (print) ISSN 1818-9393 (online) 2024 № 3 (77) 2024 № 3 (77) • навколишнє середовище environment • навколишнє середовище environment • професійне здоров’я occupational health • професійне здоров’я occupational health • патолог яі pathology • патолог яі pathology АКТ УАЛ ЬН ПРО БЛЕ М ТРА НСП ОРТ Н МЕД ИЦИ Н І И ОЇ И АКТ УАЛ ЬН ПРО БЛЕ М ТРА НСП ОРТ Н МЕД ИЦИ Н І И ОЇ И ACT UAL PRO BLE MS OF T RAN SPO RT M EDIC INE ACT UAL PRO BLE MS OF T RAN SPO RT M EDIC INE АКТ УАЛ ЬН ПРО БЛЕ М ТРА НСП ОРТ НО МЕД ИЦИ Н І И Ї И АКТ УАЛ ЬН ПРО БЛЕ М ТРА НСП ОРТ НО МЕД ИЦИ Н І И Ї И Медичний науковий журналМедичний науковий журнал ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (77), 2024 � АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ МЕДИЦИНИ � № 3 (77), 2024 р. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.13820811 F2�&+: Content: Fas-FasL 8; ;7����$ 0�0<5�$ � #;- �&�# �$##8 #$< 6$7�#�} ;&756&� )6� )�0<<6$��$<��#�� 0<650�- ��� 6��7$+& — =��� �� �.'., "������� ;./., 8���) 6.>., 9����� './. 58 Fas-FasL AS A KEY SYSTEM OF NATURAL KILLER FUNCTIONING IN POST- TRAUMATIC STRESS DISORDER — Zubchenko S.O., Havrylyuk A.M., Kril I.I., Nadizhko O.M. �"���A�� �&(��+. 2��.�.�. +%��&(!%+0 64 Clinical Aspects of Transport Medicine &� #�7�%&�#$ 65$;<��#&0<� )$�&- 4#<&� � &�)7$#<$�&4� � !&� <$ $6<- 6���� 0;6�#5��-#�9#���575)- #�%� 0 %7�!$ (0#�0) #$ <7& 0;7$+- #5#� �&++$75#�� )56&�+& — (���- � � %., ?�#� ��)��� 6., (��� ���� %., @ � ���� �� ;., E�� �� %., 9���� � '., 7 �� &. 64 IMMUNOLOGICAL REACTIVITY IN PA- TIENTS WITH DENTAL IMPLANTS AND TEMPOROMANDIBULAR JOINT ARTHROSIS (TMJ) AGAINST THE BACKGROUND OF COMPLICATIONS IN THE LONG-TERM PE- RIOD — Balykov V., Shakhnovskyi I.,Burdeinyi V., Vladyslav L., Nazarov O. Rozhko P. +�0;�#$75##8 �)56$�&� ;50$6&� 6��<�# 9&#�; � � ;6���� +&$!5- <�� <$ �9�6&##8� — � � ���� � '.<., E���� �� %.%., 4 ���*��� �.<. 72 IMPROVING CAESAREAN SECTIONS IN WOMEN WITH DIABETES AND OBESITY — Zheleznyakov O.Yu., Lazurenko V.V., Tertyshnyk D.Yu. ;7&#&;�-65#<%5#�7�%&�#$ }$6$;<5- 6�0<�;$ )$�&4#<&� � &#�5;�&�#��� 0;7$+#5##8�� )&078 �0<5�0�#<5- � +��%�} ;&0<�; — 8 � � ".(. 79 CLINICAL AND X-RAY CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH INFECTIOUS COMPLI- CATIONS AFTER OSTEOSYNTHESIS OF LONG BONES — Kolov G.B. $#$7&� )�6 =5##8 �5#0<6 $7�#�� � #;�&� 9&#�; � #5)7&++8�, 8;& )5- 65}��6&7� COVID-19 —" � ���� 6.�., ( ���� '."., /��)� ��� %./., 8����� 6./. 87 MENSTRUAL FUNCTION DISORDERS ANALYSIS IN WOMEN WITH INFERTILITY AND COVID-19 HISTORY — Golovchak I.S., Boychuk O.H., Matskevych V.M, Kupchak I.M. )6��&7$;<�;$ )6�<5�#�} 0<��$<�- <&� =78}�� ��+��&;$�&� !$��0 & �$0<�0 �$##8 �7&� $�$6$#< — =� �#�� ��)��� '. ;."��� ��� %. 6., @���� E. �. 92 PREVENTION OF PROSTHETIC STOMATI- TIS BY MODIFYING THE BASE AND USING AMARANTH OIL — Zverkhanovsky O. A., Gryzodub V. I., Chulak L. D. ;7&#&;�-7$!�6$<�6#$ +&$%#�0<�;$ 0;�$���#�� �5<$)7$�&� 07������ �!�7�#;� 05����%� �&} 6$ — !�� � $.&., ����� �.7. 98 CLINICAL AND LABORATORY DIAGNOSIS OF SQUAMOUS METAPLASIA OF THE MU- COUS MEMBRANE OF THE URINARY BLADDER — Boyko A.I., Shchyrin O.L. }&6 6%&�#5 7&; �$##8 +�!6�8;&0#�� %&)56)7$�&� )565+�&} 6���� �$7��� �57�;�%� �!’4� �$ +�)���%�� 7$)$6�0;�)&�#�� )��$+ 7�##�� $+5#��5;<��&� — ��+�� ��� 6.;., $ � ����� �.&. 104 SURGICAL TREATMENT OF LARGE VOL- UME BENIGN HYPERPLASIA OF THE PROSTATIC GLAND WITH THE HELP OF LAPAROSCOPIC POSTADULON ADENO- MECTOMY Sahalevych A.I., Forostyna S.P. 0<$# �$%&#$7�#�� �&;6�!&�<� )$�&4- #<�; � &�)7$#<$�&�#�� #5+�0<$<- #&0<� — 9 � �� './., � ������ 7.Q. 113 STATE OF VAGINAL MICROBIOTA IN PATIENTS WITH IMPLANTATION INSUFFICIENCY — Nosenko O. M., Demidchik R.Ya. �%#���,���$ !/!%!�. ,�!%!)’$ 125 Health care organization +58;& 5<$)� ;7&#��#�%� $ +�< — ;�� � ;.�. 125 SOME STAGES OF CLINICAL AUDIT — Anchev A.S. �� ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (77), 2024 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ МЕДИЦИНИ � № 3 (77), 2024 р. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.13820811 immunological status in patients with chronic obstructive pulmonary disease when using enterosorption.” Medical and clinical chemistry. T. 17. No. 3. P.109-113. Лотоцька С.В., Андрейчин С.М., Мерецький В.М. (2015), «Динаміка показників імунологічно- го статусу у хворих на хронічне обструктив- не захворювання легень при застосуванні ентеросорбції». Медична та клінічна хімія. Т. 17. № 3. С.109-113. 11. Ivanska N.V. (2003), “Practical guide to enzyme immunoassay” / N. V. Ivanska, O. M. Kyslyh, O. V. Maksymenok. K., 48 p. Іванська Н.В. (2003), «Практичний посібник з імуноферментного аналізу» / Н. В. Івансь- ка, О. М. Кислих, О. В. Максименок. К., 48 с. 12. Park B., Fikring S., Smithwick B. (1988) Infection and nitro blue tetrazolium reduction by neutrophils. Lancet. Vol. 2. pp. 532- 534. 13. Lisyanyi M.I., Hniedkova I.O., Potapova A.G., Belska L.M. (2007), “Study of the influence of humoral factors in the blood of brain glioma patients on the subpopulation composition of lymphocytes in the lymphocyte blast transformation reaction test”. Clinical oncology. #2 (26). P. 75-77. Лісяний М.І., Гнєдкова І.О., Потапова А.Г., Бєльська Л.М. (2007), «Вивчення впливу гуморальних факторів крові хворих на гліо- ми головного мозку на субпопуляційний склад лімфоцитів у тесті реакції бласттран- сформації лімфоцитів». Клінічна онкологія. №2 (26). С. 75-77. 14. Ohta K, Naruse T, Kato H, et al. (2017), «Differential regulation by IFN г on TNF б induced chemokine expression in synovial fibroblasts from temporomandibular joint». Mol Med Rep. Vol.16(5). pp.6850-6857. https://doi.org/10.3892/mmr.2017.7432 15. Rothwell N.J. (2000), «Interleukin- 1 in the brain: pathology, pathology and therapeutic target». Trends in Neurosci. Vol. 23(12). pp. 618-625. 16. Resch G.E. (2001), «Inhibition of interleukin- 1 and prostaglandin E 2 thermogenesis by glycyl-glutamine, a pro-opiomelanocortin- derived peptide». Brain Res. Vol. 894. pp. 316- 320. 17. Szelйnyi J. (2001), «Cytokines and the central nervous system». Brain Res. Bulletin. Vol. 54. pp. 329-338. Вперше надійшла до редакції 11.04.2024 р. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування УДК 618.3-06: 616.379-008.64 DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.13820870 УДОСКОНАЛЕННЯ ОПЕРАЦІЇ КЕСАРІВ РОЗТИН У ЖІНОК З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ ТА ОЖИРІННЯМ Железняков О.Ю.1,2, Лазуренко В.В.1,2, Тертишник Д.Ю.2 1КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» 2Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна IMPROVING CAESAREAN SECTIONS IN WOMEN WITH DIABETES AND OBESITY Zheleznyakov O.Yu.1,2, Lazurenko V.V.1,2, Tertyshnyk D.Yu.2 1KNP CHOR “Regional Clinical Hospital” 2Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine Summary/Резюме According to the order of the Ministry of Health No. 977 dated 27.12.2011 “Clinical protocol for obstetric care “Caesarean section” has been approved in Ukraine. The clinical protocols cesarean section (CS) is recommended to be performed to all women who give birth by CS in Ukrainian hospitals. This allows to standardize and unify diagnostics, installate indications and contraindications for performing CS, provide anesthesiological care, techniques of surgical intervention, management of the postoperative period and prevention of complications, apply methods of management with proven effectiveness that reduce patient morbidity and mortality. This gives an opportunity to pregnant women, women in ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (77), 2024 �� АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ МЕДИЦИНИ � № 3 (77), 2024 р. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.13820811 labor and women who have given birth, receive justified diagnostics, indications, operative intervention, postoperative supervision, and doctors will use modern methods based on scientific and evidence-based principles. But performing CS in women with extragenital pathology, such as obesity, diabetes mellitus (DM) and other diseases, is technically difficult and may have a number of complications during surgery and in the postoperative period. Therefore, the search for new approaches to the prevention of CS complications in women with diabetes and obesity is an urgent task of modern obstetrics. For its implementation, it is necessary to follow the principles of asepsis and antiseptics, the protocol of CS operation. The proposed features of improving its technique will contribute to the reduction of perioperative problems in pregnant women with diabetes and obesity. Key words: pregnancy, obesity, diabetes, caesarean section, complications. Згідно наказу МОЗ №977 от 27.12.2011 «клінічний протокол з акушерської до- помоги “кесарів розтин”.в Україні затверджений протокол операції кесарева розтину (КР), використання якого в діяльності лікаря дозволяє стандартизувати та уніфікува- ти діагностику, встановлення показань та протипоказань до виконання КР, надання анестезіологічної допомоги, техніки проведення оперативного втручання, ведення післяопераційного періоду та профілактики ускладнень, застосувати методики веден- ня з доведеною ефективністю, що знижують захворюваність і смертність пацієнта. Це дає можливість вагітним, роділлям та породіллям, яким проводитиметься КР, от- римувати обґрунтовані діагностику, показання, оперативне втручання, післяоперац- ійний нагляд, а лікарям застосовувати сучасні методики, засновані на науково-дока- зових засадах. Але виконання КР у жінок з екстрагенітальною патологією, такою як ожиріння, цукровий діабет (ЦД) та інші захворювання, технічно утруднене та може мати ряд ускладнень під час операції та в післяопераційному періоді. Тому пошук нових підходів до профілактики ускладнень КР у жінок з ЦД та ожирінням є актуаль- ним завданням сучасного акушерства. Для його виконання необхідно дотримуватися принципів асептики та антисептики, протоколу ходу операції кесаревого розтину, а запропоновані особливості удосконалення його техніки сприятимуть зниженню пе- риопераційних проблем у вагітних із цукровим діабетом та ожирінням. Ключові слова: вагітність, ожиріння, цукровий діабет, кесарів розтин, ускладнен- ня. Вступ Частота кесаревого розтину (КР) в світі постійно зростає, що збільшує ри- зик материнської та перинатальної зах- ворюваності та смертності [1, 2]. В Ук- раїні динаміка показника кесаревого роз- тину вважається негативною — лише за період 2015-2020 рр. відбулося зростан- ня його виконання в 1,4 рази — з 18,5 % до 25,1 % [3]. КР збільшує ризик усклад- нень при наступній вагітності та пологах, що стає показанням для повторного КР у більшості випадків [4]. Крім того, час- тота інтраопераційних ускладнень під час повторного КР у 5 разів перевищує ана- логічну при першому КР [5]. Для проведення оперативного роз- родження існують чіткі показання з боку матері та плода. Згідно Наказу МОЗ та клінічним протоколам в Україні затверд- жений протокол операції кесарева роз- тину, який рекомендовано виконувати всім жінками, які розроджуються шляхом КР в українських лікарнях [6]. Але вико- нання КР у жінок з екстрагенітальною патологією, такою як ожиріння, цукровий діабет (ЦД) та інші захворювання, техні- чно утруднене та може мати ряд усклад- нень під час операції та в післяоперацій- ному періоді [7]. Тому пошук нових підходів до профілактики ускладнень КР у жінок з ЦД та ожирінням є актуальним �� ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (77), 2024 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ МЕДИЦИНИ � № 3 (77), 2024 р. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.13820811 завданням сучасного акушерства. Мета роботи — удосконалення операції кесарів розтин у жінок з цукро- вим діабетом та ожирінням. Матеріали та методи Для досягнення мети було проведе- но 42 кесаревих розтинів у жінок із цук- ровим діабетом та ожирінням, які були розподілені на 2 групи: основну групу склали 22 жінки, яким КР виконано з зап- ропонованими нами методами удоскона- лення, групу порівняння — 20 вагітних, яким КР виконано виключно в рамках клінічного протоколу згідно Наказу МОЗ України [6]. 20 жінок без екстрагеніталь- ної патології (ожиріння, діабет), яким КР виконано за акушерськими показаннями (вузький таз, великий плід, аномалії по- логової діяльності) склали контрольну гру- пу. Перед операцією вагітним проведено повне загальноклінічне лабораторне об- стеження, ультразвукове дослідження фе- топлацентарного комплексу виконане на апараті сканеру «Philips HD 11 XE» (Япо- нія), кардіотокографія виконувалася на апараті «Avalon FM 30». Статистична об- робка отриманих результатів проведена за допомогою програми «Statistica 10.0» на персональному комп’ютері. Результати дослідження та їх обговорення Вік вагітних варіював від 22 до 43 років, дорівнюючи в середньому в ос- новній групі 34,3 ± 7,2 роки, в групі по- рівняння — 30,7 ± 5,4 роки, в контрольній — 29,4 ± 3,7 років. Паритет у контрольній групі: 15 (75 %) жінок було першородя- чими, 5 (25 %) — мали другі пологи; в основній групі: 9 (40,9 %) першородячих, другі пологі — у 10 (45,5 %), треті — у 3 (13,6 %) жінок; у групі порівняння: пер- шородячих було 9 (45 %), другі пологі — у 11 (55 %) вагітних. Індекс маси тіла в контрольній групі був у межах від 21,2 до 29,9 кг/м2, дорівнюючи в середньому 23,3 ± 3,1 кг/м2; в основній групі — від 31,8 до 52,9 кг/м2 (у середньому 39,2 ± 7,1 кг/м2); у групі порівняння — від 30,6 до 50,5 кг/м2 (у середньому 38,5 ± 6,2 кг/ м2). І ступінь ожиріння в основній групі був у 5 (22,7 %) вагітних, ІІ ст. — у 11 (50 %), ІІІ ст. — у 6 (27,3 %) жінок; у групі порівняння: І ст. — у 6 (30 %), ІІ ст. — у 8 (40 %), ІІІ ст. — у 6 (30 %) жінок. Ознаки гестаційного цукрового діабету (ГЦД) було діагностовано у всіх жінок основної групи і групи порівняння в процесі спос- тереження за вагітністю згідно Наказу МОЗ України №8 від 05.01. 2022 р. та клінічним протоколам. Показаннями до КР у контрольній групі були вузький таз у 4 (20 %) вагітних, великий плід — у 6 (30 %), аномалії пологової діяльності — у 5 (35 %), тазове передлежання плода — у 3 (15 %), дистрес плода — у 2 (10 %) жінок. В основній групі показаннями для КР у 10 (45,5 %) вагітних були ГЦД, інсулінотерапія та діабетична фетопатія, прееклампсія — у 5 (22,7 %), неспро- можність рубця на матці — у 3 (13,6 %), слабкість пологової діяльності — у 2 (9,1 %), тазове передлежання — у 2 (9,1 %). У групі порівняння показаннями для опе- ративного розродження у 8 (40 %) вагіт- них були діабетична фетопатія, преек- лампсія — у 4 (20 %), неспроможність рубця на матці — у 2 (10 %), тазове пе- редлежання — у 1 (5 %), слабкість поло- гової діяльності — у 5 (25 %) жінок. Існують різні варіанти виконання операції КР — за Старком, за Пфаннен- штилем, Гусаковим, Джоел-Кохеном [8, 9, 10, 11, 12]. Спираючись на техніку кесаревого розтину з клінічного протоко- лу МОЗ України вважаємо на не- обхідність його доповнення деякими мо- ментами у жінок з ЦД на тлі ожиріння. При підготовці до операції необхід- но обробити операційне поле антисепти- ком на спиртовій основі (хлоргексидин), а піхву — йодовмісним антисептиком на водній основі (бетадин) для профілакти- ки післяопераційних септичних усклад- нень, враховуючи високу частоту кольпітів у вагітних з ЦД на тлі ожиріння. На операційному столі вагітна повинна лежати на боку з нахилом на ліву сторо- ну до 15є для профілактики гіпотонії. Бажано на шкірі живота намалювати ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (77), 2024 �� АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ МЕДИЦИНИ � № 3 (77), 2024 р. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.13820811 лінію розрізу з відмітками його середи- ни та країв, натягнувши складку черев- ної стінки, що дозволить виконати пря- мий розріз і полегшить ушивання шкіри наприкінці оперативного втручання. Розріз виконувати в місці, де висота підшкірно-жирової клітковини менше, але не в складці, розріз шкіри краще зроби- ти довжиною не менше 20 см, він має бути майже безкровним і не повинен заходити у підшкірну клітковину. Після тупого розведення пальцями підшкірної клітковини і відведення її за допомогою крючків Фарабефа необхідно зробити два невеликих поперечних розрізи апо- неврозу скальпелем і також розвести їх тупим шляхом у поперечному напрямку, верхній край апоневрозу зафіксувати за допомогою затискача та бинта до опера- ційної дуги. Далі необхідно м‘яко відділи- ти апоневроз від м’язів, вказівними паль- цями розвести прямі м’язи живота по середній лінії так, щоб верхню частину розрізу розвести більше, ніж нижню, що дозволить не пошкодити нерви та суди- ни і здійснити доступ до очеревини. Далі, у верхньому куті рани в поперечному напрямку розтягнути вказівними пальця- ми парієтальну очеревину до утворення невеличкого отвору. Необхідно пам’ята- ти, що очеревина у жінок з ожирінням може мати велику кількість жирової тка- нини, тому потрібно не сплутати її з пе- редміхуровою клітковиною або сальни- ком. Потім розширити отвір вказівними пальцями в каудальному та краніально- му напрямках, щоб запобігти травмуван- ню сечового міхура, а використання пальців при входженні в черевну порож- нину запобігає травмуванню кишечника. В нижньому сегменті матки над сечовим міхуром ножицями виконується попереч- ний поверхневий розріз вісцеральної очеревини довжиною 1 см, який розво- диться двома пальцями для відсепару- вання очеревини від матки. Необхідно враховувати фізіологічний поворот мат- ки праворуч та близьке розташування лівого ребра матки до краю розрізу. Скальпелем виконується поперечний розріз матки 2-3см. Для формування отвору в матці краще використовувати вказівний палець, далі просуватися паль- цями вправо та вліво на 10-12 см, щоб через цей отвір можна було б народити дитину. Великий палець правої руки не- обхідно використовувати переважно для фіксації у дальньому куті рани, а вказів- ний палець лівої руки — для розведення в ближньому куті рани. Великий палець товще вказівного, що знижує ризик трав- мування судин на віддаленому боці мат- ки. Продовжувати отвір бажано більше праворуч ніж ліворуч, тому що наприкінці вагітності матка здебільше повернута праворуч. Далі підвести два пальця під голівку плода та вивести її з рани. Асис- тент має натискати на дно матки, щоб допомогти вилучити дитину. При ожирінні ІІІ ступеня асистент не завжди може впо- ратися, тому потрібна допомога інших учасників операції. Пальці займають мен- ше місця ніж повна долоня, завдяки чому зменшується вірогідність травми матки при вилученні плода. Після народження дитини та перетискання пуповини роділлі внутрішньовенно вводиться карбетоцин або окситоцін [13]. Послід видаляється шляхом контрольованої тракції за пупо- вину. Для цього пуповину тримають у стані легкого натягування до початку спонтанного відокремлення плаценти. Обережно підтягуючи за пуповину послід видаляють з порожнини матки. Не слід тягнути за пуповину за відсутності ско- рочення матки та ознак відокремлення плаценти, оскільки це може призвести до вивороту матки. Марлевою серветкою видаляють залишки плодових оболонок та тканин з матки. Рутинну екстеріори- зацію матки в жінок з ожирінням не ви- конують, тому розміщують руку в абдо- мінальній рані позаду матки і проводять масаж матки для стимуляції її скорочень [14, 15]. У разі сильної кровотечі з пла- центарної площадки, для екстреного ге- мостазу стискають матку між долонями. Цілісність матки відновлюють накладан- ням дворядного безперервного шва че- рез усю товщу стінки матки з захватом �� ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (77), 2024 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ МЕДИЦИНИ � № 3 (77), 2024 р. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.13820811 вісцеральної очеревини із застосуванням синтетичного шовному матеріалу, що розсмоктується (№ 1 — 90 см) та велику колючу голку, що співпадає з рекомен- даціями інших дослідників [16, 17]. Відступають на 1 см від краю розрізу зверху та знизу для забезпечення дос- татнього гемостазу та профілактики ут- ворення заглиблення [18, 19, 20]. Необ- хідно бути обережним у нижньому відділі розрізу, щоб запобігти травмуванню се- чового міхура. Контроль гемостазу. Згор- тки крові та рідку кров необхідно вида- лити з черевної порожнини тупфером або відсмоктувачем — це важливо для неускладненого перебігу післяоперацій- ного періоду [21]. Для раннього віднов- лення функції кишківника необхідно мінімізувати маніпуляції з ним. Для по- дальшого знеболювання, зниження за- пального процесу та загоєння рани ба- жано ввести в черевну порожнину аналь- гетики та кортикостероїди. Ушивання парієтальної очеревини виконувати ра- зом із м’язами передньої черевної стінки для профілактики попадання підапонев- ротичної гематоми, якщо вона утворить- ся, до черевної порожнини, розходжен- ня прямих м’язів живота та виникнення в подальшому діастазу. Відновлюють цілість апоневрозу однорядним безпе- рервним швом Ревердена для більш щільного його утримання. За необхід- ності підкріплюють шви на апоневрозі нерозмоктуваними лігатурами. Необхід- но надавати перевагу синтетичному шов- ному матеріалу з довготривалим термі- ном розсмоктування. Варто накладати перший шов таким чином, щоб вузол знаходився під апоневрозом, а кожний укол спрямовувати злегка по діагоналі через розріз. Потрібно бути обережним у краях розрізу, щоб не пошкодити суди- ни та кишківник, який близько підходить до передньої черевної стінки в латераль- них краях рани. Для полегшення ушиван- ня апоневрозу потрібно застосовувати крючки Фарабефа. Рутинне ушивання підшкірної клітковини у жінок із ЦД та ожирінням є обов’язковим, краще окремими вузлова- тими швами або неперервним 2- ряд- ним. Для профілактики сером та запа- лення післяопераційного шва необхідно поставити декілька рукавичкових дре- нажів-випускників. Ушивати шкіру косме- тичним внутрішньо-шкірним швом або краще декількома окремими швами за Донаті. Необхідно затиснути краї розрізу затискачами в проміжках між швами для забезпечення правильного співставлен- ня країв рани, або краще перед почат- ком операції накреслити на шкірі лінію розрізу і позначити де проходить біла лінія живота. На рану бажано одразу по- класти пов’язку. За відсутності інтраопе- раційних ускладнень варто пропонувати породіллі раннє вживання рідини та мо- білізацію пацієнтки відразу по закінчен- ню дії анестетиків. Немає необхідності в голодуванні після операції. Рання мобіл- ізація знижує ризик тромбоемоблічних ускладнень і зменшує інтенсивність й тривалість післяопераційного болю. Зменшення відчуття болю полегшує грудне вигодовування, а це, в свою чер- гу, сприяє скороченню та інволюції мат- ки. Окремі шви можна зняти на 7-у добу після операції, це знижує ризик розвит- ку інфекції та келоїдних рубців. Косме- тичний внутрішньошкірний шов розсмок- тується самостійно протягом 3 місяців. Таким чином, удосконалення опе- рації кесарів розтин у жінок із цукровим діабетом та ожирінням полягає в наступ- ному: · обробка операційного поля хлоргек- сидіном, а піхви — бетадіном; · подовження розрізу шкіри; · фіксація верхнього краю розрізу; · контроль розрізу очеревини; · використання вказівного пальця для формування отвору в матці; · рутинну екстеріоризацію не проводи- ти; · ушивання очеревини разом з м’яза- ми; · шов Ревердена на апоневроз; ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (77), 2024 �� АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ МЕДИЦИНИ � № 3 (77), 2024 р. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.13820811 · використання крючків Фарабефа при ушиванні передньої черевної стінки, · вузлові або дворядний неперервний шов на клітковину; · пов’язка з димексидом. Серед інтраопераційних усклад- нень, які траплялися виключно в групі порівняння, були утруднення вилучення плода — у 2 (10 %) породіль, утруднення вилучення матки для її ушивання — у 3 (15 %), край розрізу на матці продовжив- ся до лівого ребра матки (судинного пуч- ка) — у 1 (5 %). Післяопераційні усклад- нення також спостерігалися тільки в групі порівняння: підапоневротична гематома — у 1 (5 %), гіперемія, інфільтрація, роз- ходження країв операційної рани — у 3 (15 %), ніша післяопераційного рубця на матці –у 1 (5 %) породіллі. Таким чином, удосконалення техні- ки оперативного розродження у вагітних із ожирінням та цукровим діабетом доз- воляє знизити ряд ускладнень, які мо- жуть виникнути під час виконання кеса- ревого розтину або в ранньому та пізньо- му післяопераційному періоді. Висновок Операція кесаревого розтину у жінок із цукровим діабетом на тлі ожирі- ння є складним оперативним втручан- ням, який підвищує відсоток інтра- та післяопераційних ускладнень. Для його виконання необхідно дотримуватися принципів асептики та антисептики, про- токолу ходу операції кесаревого розти- ну, а запропоновані особливості удоско- налення його техніки сприятимуть зни- женню периопераційних проблем у вагі- тних із цукровим діабетом та ожирінням. References/Література 1. Say L, Chou D, Gemmill A, Tunзalp Ц, Moller A-B, Daniels J, et al. Global causes of maternal death: a WHO systematic analysis. Lancet Glob Health. 2014; 2 (6): e323-33. doi: 10.1016/S2214-109X (14)70227-X 2. Sandall J, Tribe RM, Avery L, Mola G, Visser GH, Homer CS, et al. Shortterm and long-term effects of caesarean section on the health of women and children. Lancet. 2018; 392 (10155): 1349–57. doi: 10.1016/S0140-6736 (18)31930-5 3. Tarasenko KV, Gromova AM, Shafarchuk VM, Nesterenko LA. Increasing frequency of caesarean sections as a problem of modern obstetrics. Ukraine journal honey. biological and sports 2019; 5 (21): 197-201. doi: 10.26693/jmbs04.05.197. Тарасенко КВ, Громова АМ, Шафарчук ВМ, Нестеренко ЛА. Зростання частоти кесаре- вого розтину як проблема сучасного аку- шерства. Укр. журн. мед. біол. та спорт. 2019; 5 (21): 197-201. doi: 10.26693/ jmbs04.05.197. 4. Laganа AS, Cromi A, Tozzi R, Franchi M, Lukanoviж D, Ghezzi F. Uterine Scar Healing After Cesarean Section: Managing an Old Surgery in an Evidence-Based Environment. J Invest Surg. 2019 Dec; 32 (8): 770-2. doi: 10.1080/08941939.2018.1465145 5. Rottenstreich M, Sela HY, Shen O, Michaelson- Cohen R, Samueloff A, Reichman O. Prolonged operative time of repeat cesarean is a risk marker for postoperative maternal complications. BMC Pregnancy Childbirth. 2018; 18 (1): 477. doi: 10.1186/s12884-018- 2111-8 6. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care “Caesarean section”. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 05.01. 2022 No. 8 [Internet]. Kyiv: Ministry of Health of Ukraine; 2022 [cited 2024 Jun 25]. Available: https: //www.dec.gov.ua/mtd/ kesariv-roztyn/. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомо- ги «Кесарів розтин». Наказ МОЗ України від 05.01. 2022р. №8 [Інтернет]. Київ: МОЗ України; 2022 [цитовано 2024 Чер 25]. До- ступно: https: //www.dec.gov.ua/mtd/ kesariv-roztyn/. 7. Lazurenko VV, Tertyshnyk DU, Borzenko IB, Ostapenko VR, Tishchenko OM. The course of pregnancy and childbirth in women with diabetes and placental dysfunction. International Medical Journal. 2022; 1 (109): 29-34. Лазуренко ВВ, Тертишник ДЮ, Борзенко ІБ, Остапенко ВР, Тіщенко ОМ. Перебіг вагіт- ності та пологів у жінок із цукровим діабе- том та плацентарною дисфункцією. Міжна- родний медичний журнал. 2022; 1 (109): 29- 34. 8. Stark M, Chavkin Y, Kupfersztain C, Guedj P, Finkel AR. Evaluation of combinations of procedures in cesarean section. Int J Gynaecol Obstet. 1995 Mar; 48 (3): 273-6. doi: 10.1016/0020-7292 (94)02306-j. �� ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (77), 2024 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОРТНОЇ МЕДИЦИНИ � № 3 (77), 2024 р. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.13820811 9. CORONIS Collaborative Group; Abalos E, Addo V, Brocklehurst P, El Sheikh M, Farrell B, Gray S, et al. Caesarean section surgical techniques (CORONIS): a fractional, factorial, unmasked, randomised controlled trial. Lancet. 2013 Jul 20; 382 (9888): 234-48. doi: 10.1016/S0140-6736 (13)60441-9. 10. Olyaeemanesh A, Bavandpour E, Mobinizadeh M, Ashrafinia M, Bavandpour M, Nouhi M. Comparison of the Joel-Cohen-based technique and the transverse Pfannenstiel for caesarean section for safety and effectiveness: A systematic review and meta- analysis. Med J Islam Repub Iran. 2017; 31 (1): 313-8. doi: 10.14196/mjiri.31.54. 11. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Caesarean birth. Techniques to close the uterus at caesarean birth. Evidence review D. NICE Guideline, NG 192. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); 2021 Mar. Available from: https: //www.ncbi.nlm.nih.gov/books/ NBK569606/. 12. Hryshchenko OV, Korovai SM, Mamedova SS. Caesarean section in the conditions of the III- level perinatal center — indications and risk factors. Scientific Journal “ScienceRise: Medical Science”. 2020; 4 (37): 4-8. doi: 10.15587/2519-4798.2020.208987. Грищенко ОВ, Коровай СМ, Мамедова СШ. Ке- сарів розтин в умовах перинатального цен- тру ІІІ рівня — показання та фактори ризи- ку. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science». 2020; 4 (37): 4-8. doi: 10.15587/ 2519-4798.2020.208987. 13. Rosseland LA, Hauge TH, Grindheim G, Stubhaug A, Langesжter E. Changes in blood pressure and cardiac output during cesarean delivery: the effects of oxytocin and carbetocin compared with placebo. Anesthesiology. 2013 Sep; 119 (3): 541-51. doi: 10.1097/ALN.0b013e31829416dd. 14. Abdellah MS, Abbas AM, Ali MK, Mahmoud A, Abdullah SA. Uterine exteriorization versus intraperitoneal repair: effect on intraoperative nausea and vomiting during repeat cesarean delivery — A randomized clinical trial. Facts Views Vis Obgyn. 2018 Sep; 10 (3): 131-7. 15. Chauhan S, Syamala Devi PK. A randomized comparative study of exteriorization of uterus versus in situ intra-peritoneal repair at cesarean delivery. Int J Reprod Contracept Obstet Gynecol. 2018 Jan; 7 (1): 281-6. doi: 10.18203/2320-1770.ijrcog20175862. 16. Vachon-Marceau C, Demers S, Bujold E, Roberge S, Gauthier RJ, Pasquier JC, et al. Single versus double-layer uterine closure at cesarean: impact on lower uterine segment thickness at next pregnancy. Am J Obstet Gynecol. 2017; 217 (1): 65.e1-5. doi: 10.1016/j.ajog.2017.02.042. 17. Stegwee SI, Jordans IPM, van der Voet LF, Bongers MY, de Groot CJM, Lambalk CB, et al. Single- versus double-layer closure of the caesarean (uterine) scar in the prevention of gynaecological symptoms in relation to niche development — the 2Close study: a multicentre randomised controlled trial. BMC Pregnancy Childbirth. 2019 Mar 4; 19 (1): 85. doi: 10.1186/s12884-019-2221-y. 18. Vervoort AJ, Uittenbogaard LB, Hehenkamp WJ, Brцlmann HA, Mol BW, Huirne JA. Why do niches develop in Caesarean uterine scars? Hypotheses on the aetiology of niche development. Hum Reprod. 2015 Dec; 30 (12): 2695-702. doi: 10.1093/humrep/ dev240. 19. Hanacek J, Vojtech J, Urbankova I, Krcmar M, Kшepelka P, Feyereisl J, et al. Ultrasound cesarean scar assessment one year postpartum in relation to one- or two-layer uterine suture closure. Acta Obstet Gynecol Scand. 2020 Jan; 99 (1): 69-78. doi: 10.1111/ aogs.13714. 20. van der Voet LF, Jordans IPM, Brцlmann HAM, Veersema S, Huirne JAF. Changes in the Uterine Scar during the First Year after a Caesarean Section: A Prospective Longitudinal Study. Gynecol Obstet Invest. 2018; 83 (2): 164-70. doi: 10.1159/ 000478046. 21. Peker N, Yavuz M, Aydэn E, Ege S, Bademkэran MH, Karacor T. Risk factors for relaparotomy after cesarean section due to hemorrhage: a tertiary center experience. J Matern Fetal Neonatal Med. 2020 Feb; 33 (3): 464-70. doi: 10.1080/14767058.2019. 1677599. Вперше надійшла до редакції 16.06.2024 р. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування