МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ 
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

 

 
 
 

«Профілактична медицина: сучасні виклики та перспективи» 
 
 
 

Матеріали науково-практичної конференції 
кафедри гігієни та екології 

Харківського національного медичного університету 
 
 
 
 
 

Харків, 14 листопада 2025 року 
 

 
 

 
 
 
 

Харків 
ХНМУ 

2025  



1 
 

УДК 613/614:616-084(082) 
Затверджено Вченою радою ХНМУ. 

Протокол № 16 від 27.11.2025 р. 
 
 

Редакційна колегія: 
І. В. Завгородній, О. Л. Літовченко, М. Г. Щербань, О. І. Герасименко, 
О. С. Богачова 
 
Профілактична медицина: сучасні виклики та перспективи: матеріали 
наук.-практ. конф. Харк. нац. мед. ун-ту. Харків: ХНМУ, 2025. 111 с. 
 

П84 Матеріали конференції відображають широкий спектр сучасних 
проблем громадського здоров’я, клінічної і профілактичної медицини. У 
збірнику представлені результати наукових досліджень і практичних 
розробок з питань профілактики професійних і неінфекційних 
захворювань, здоров’язбережувальних технологій, психогігієни, гігієни 
харчування та санітарного забезпечення населення в умовах сучасних 
викликів. 
 
 
 

613/614:616-084(082) УДК 
 

Оргкомітет конференції вважав за доцільне залишити авторські тексти без 
змін 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

© Харківський національний 
медичний університет, 2025  



2 
 

Зміст 
 

Gerasymenko Olga, Smetaniuk Myroslava 
STRESS AS A RISK FACTOR FOR SENIOR SCHOOL 
STUDENTS LIVING IN FRONT-LINE AREAS 

7 

Denysova Sofia, Krapyva Anastasiia, Bohachova Olha 
ASSESSMENT OF PARENTS' AWARENESS OF SANITARY 
AND HYGIENIC CONDITIONS FOR CHILDREN'S 
EDUCATION IN UNDERGROUND EDUCATIONAL 
INSTITUTIONS 

8 

Maiatska Dana, Bohachova Olha 
HYGIENIC ASSESSMENT OF ULTRA-PROCESSED FOOD 
CONSUMPTION AMONG STUDENTS 

11 

Mishchenko Maryna, Mishchenko Oleksandr  
DIGITAL TECHNOLOGIES IN THE PUBLIC HEALTH 
SYSTEM: INNOVATIVE APPROACHES TO STROKE 
PREVENTION, DIAGNOSIS, AND REHABILITATION 

13 

Sukhonosov Roman, Hladush Marharyta, Halycha Mariia 
THE IMPACT OF OCCUPATIONAL CONTACT WITH 
FORMALDEHYDE ON THE DEVELOPMENT OF 
LEUKEMIA 

17 

Безродна Анастасія Ігорівна,  Капустін Олексій 
Олександрович, Абдуллаєва Тетяна Василівна 
ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДОВИХ МЕТОДОЛОГІЇ ОХОРОНИ 
ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ХІМІЧНОГО 
ЗАБРУДНЕННЯ ПОБУТОВОГО СЕРЕДОВИЩА 

20 

Безшляга Ірина Сергіївна, Зварич Ольга Валеріївна,  
Біличенко Надія Павлівна 
Науковий керівник: Завгородній Ігор Володимирович 
ПСИХОГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ 
ЖИТЛОВОГО ПРОСТОРУ ТА ПОБУТУ ЯК ФАКТОР 
РЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ В 
УМОВАХ ВІЙНИ 

22 

Бєлова Ірина Олександрівна, Олійник Юлія Олександрівна 
РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПЕРВИННІЙ 
ПРОФІЛАКТИЦІ СТРЕСУ, ПОВ’ЯЗАНОГО З 
НАВЧАННЯМ У ЗВО 

24 



3 
 

Бикова Аліна Вадимівна, Авраменко Володимир Янович,  
Біличенко Надія Павлівна 
ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ У 
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ (ВІЙНА, СТИХІЙНІ 
ЛИХА): ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ТА САНІТАРНИЙ НАГЛЯД 

27 

Веремієнко Ірина Олександрівна, Подзіна Анна Сергіївна, 
Лисак Марина Сергіївна 
ВПЛИВ МОБІЛЬНИХ ПЛАТФОРМ ІЗ ПІДТРИМКОЮ 
ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА КОМПЛАЄНС ТА 
СТІЙКІСТЬ ЗДОРОВИХ ХАРЧОВИХ ЗВИЧОК 

29 

Гензицька Олена Станіславівна,  Комлев Андрій Анатолійович, 
Заболотний Олександр Сергійович 
МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО 
ІНТЕЛЕКТУ У ПРАКТИЦІ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА-
ТЕРАПЕВТА 

32 

Герасименко Лариса Олександрівна, Ісаков Рустам Ісроїлович, 
Казаков Олексій Анатолійович 
ПРОФІЛАКТИКА СТРЕСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ У 
СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ  

34 

Гудим Надія Вячеславівна, Заярський Микола Іванович 
СТРАТЕГІЇ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЦУКРОВОГО 
ДІАБЕТУ  

36 

Заболотна Ірина Іванівна 
ДІЄТИЧНІ ЗВИЧКИ ЯК ЧИННИК РИЗИКУ 
ПРИШИЙКОВИХ УРАЖЕНЬ ЗУБІВ 

40 

Завгородня Любов Василівна, Горецька Анастасія Миколаївна 
ПСИХО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ПОКРАЩЕННЯ 
СТАВЛЕННЯ ДО ВАКЦИНАЦІ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ 
ПІДХІД) 

43 

Зазуляк Тетяна Степанівна, Кузьмінов Борис Павлович,  
Геник Ігор Дмитрович 
МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ДО 
РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ДОПУСТИМОГО ВМІСТУ ХІМІЧНИХ 
АГЕНТІВ У ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ 

45 

  



4 
 

Златкіна Єлизавета Олексіївна, Мокрякова Марина Іванівна 
АНАЛІЗ ГІГІЄНІЧНИХ РИЗИКІВ СПОЖИВАННЯ 
ВУЛИЧНОЇ ЇЖІ В КОНТЕКСТІ ПРОФІЛАКТИКИ 
ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ 

48 

Ісаков Рустам Ісроїлович, Герасименко Лариса Олександрівна,  
Кидонь Павло Володимирович 
ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ В 
ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ У СФЕРІ МЕНТАЛЬНОГО 
ЗДОРОВ’Я 

51 

Кіцула Любов Михайлівна 
ХІМІЧНА БЕЗПЕКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В УМОВАХ 
СЬОГОДЕННЯ 

53 

Крупка Неля Омелянівна, Чемерис Наталія Михайлівна 
РИЗИКИ НУТРИЦІОЛОГІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ 
ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ 

56 

Лабойко Володимир Володимирович 
ОЦІНКА РИЗИКУ ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ НА 
ЗДОРОВ'Я ПРАЦЮЮЧИХ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ 
БЕНЗОДІАЗЕПІНІВ ЯК ОДИН ІЗ АСПЕКТІВ 
ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПАТОЛОГІЇ 

60 

Лєтушова Ксенія Олегівна, Кошечкіна Дар'я Романівна,  
Сухарєва Лілія Павлівна 
ГОЛОДУВАННЯ ЯК МЕТАБОЛІЧНИЙ СТРЕС  

62 

Лотоцька Леся Богданівна 
ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ В ОХОРОНІ НАВКОЛИШНЬОГО 
СЕРЕДОВИЩА 

65 

Матвєєнко Марія Сергіївна, Гладких Федір Володимирович,  
Лядова Тетяна Іванівна 
МУЛЬТИМОДАЛЬНА АНАЛЬГЕЗІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ 
ПРОФІЛАКТИКИ ХРОНІЗАЦІЇ БОЛЮ 

67 

Махота Любов Степанівна, Новіцька Неля Іванівна, 
Щербань Микола Гаврилович 
ЕФЕКТИВНЕ МЕДИКО-ПРОФІЛАКТИЧНЕ 
ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕТЕРАНІВ ЗСУ, ЦИВІЛЬНИХ 
ВЕТЕРАНІВ ТА НАСЕЛЕННЯ У ГРОМАДАХ 
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ – ВАЖЛИВА ЗАДАЧА 
ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ 

70 

  

https://repository.pdmu.edu.ua/browse/author?startsWith=%D0%9A%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%8C,%20%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%20%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87


5 
 

Савицька Олена Володимирівна, Моніка Чінанія Ммоквелу, 
Лисак Марина Сергіївна 
ХАРЧУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ 
СТРЕСОМ ТА ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ СНУ 

73 

Севальнєв Анатолій Іванович, Волкова Юлія Володимирівна 
БІОМАРКЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ 
УРБАНІЗОВАНОГО ПОВІТРЯ НА ЗДОРОВ’Я 
НАСЕЛЕННЯ 

75 

Семко Софія Вікторівна, Бикова Аліна Вадимівна,  
Біличенко Надія Павлівна  
ОЦІНКА РІВНЯ ГІГІЄНІЧНОЇ ГРАМОТНОСТІ 
НАСЕЛЕННЯ ЩОДО БЕЗПЕКИ ХАРЧУВАННЯ 

78 

Смірнов Антон Сергійович, Капустін Олексій Олександрович, 
Абдуллаєва Тетяна Василівна  
АКТИВНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ 
ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНИЙ ТА ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС 
– ВАЖЛИВИЙ ПОКАЗНИК ВИСОКОГО РЕЙТИНГУ 
ВИЩОГО МЕДИЧНОГО ЗАКЛАДУ 

80 

Строєв Максим Юрійович, Литвиненко Микола Ігорович 
НОРМАТИВНІ ТА ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПРОТЕЗНО-
ОРТЕЗНОГО ВИРОБНИЦТВА  

82 

Теклюк Руслан Васильович, Сергета Ігор Володимирович  
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ 
КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНИХ ШКОЛЯРІВ: НАУКОВІ 
ОСНОВИ 

86 

Шабацька Свiтлана Ананiївна, Пасічник Софія Євгенівна 
МОБІЛЬНІ ЗАСТОСУНКИ ЯК СУЧАСНИЙ РЕСУРС У 
СИСТЕМІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я 

89 

Шаравара Лариса Павлівна, Дмитруха Наталія Миколаївна, 
Андрусишина Ірина Миколаївна 
УЛЬТРАДИСПЕРСНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ АЄРОЗОЛЬ ЯК 
ФАКТОР КАНЦЕРОГЕННОГО ТА НЕКАНЦЕРОГЕННОГО 
РИЗИКУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА 

91 

Шевченко С.В., Коваль С.В., Літовченко О.Л., 
 Парамонова А.О. 
ОЦІНКА РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОГО 
ВИГОРАННЯ ФАХІВЦІВ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ 
ДОПОМОГИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ 

93 



6 
 

Шейніна Дарина Михайлівна, Юсіфов Мухаммадалі Рамізович, 
Олійник Юлія Олександрівна 
ГІГІЄНА СНУ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ 

96 

Шепеленко Тетяна Валеріївна, Єгоркіна Дар’я Миколаївна 
АКТУАЛЬНІСТЬ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ 
ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ 

100 

Штробля Віктор Вікторович  
АД’ЮВАНТНО-ПРОФІЛАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ 
КАРБОКСІТЕРАПІЇ (СО₂) У ПОЄДНАННІ З 
ДИКЛОФЕНАКОМ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ 
ОСТЕОАРТРИТІ 

   102 

Щербань Микола Гаврилович, Ходош Едуард Михайлович, 
Мельник Олег Григорович 
СУЧАСНІ КЛІНІЧНІ ТА ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ 
ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ 

104 

Щербань Микола Гаврилович, Резуненко Юрій Костянтинович, 
Мокрякова Марина Іванівна  
МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕТЕРАНІВ ЗСУ – 
ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ 

106 

 
 

  



7 
 

STRESS AS A RISK FACTOR FOR SENIOR SCHOOL STUDENTS 
LIVING IN FRONT-LINE AREAS 

Gerasymenko Olga, Smetaniuk Myroslava 
 
Introduction. Stress in the lives of pupils today is an extremely pressing 

issue, especially for those living near combat zones. The psychological and 
emotional strain associated with constant threats to safety, uncertainty about the 
future, and the impact of traumatic events significantly increases stress levels 
among adolescents. They face traditional school challenges — learning, social 
relationships, pressure from family and society — as well as additional 
psychological difficulties caused by war or military conflict [1]. These factors 
can lead to concentration problems, emotional instability, sleep problems, and a 
general decline in quality of life [2]. Therefore, studying the manifestations and 
causes of stress in this category of students is extremely important for developing 
effective psycho-prophylactic measures and supporting their mental health. 

Aim: to identify the main factors causing stress among pupils in grades 9–11, 
determine its most common manifestations and ways to overcome it. 

Materials and methods. An anonymous online survey was conducted using 
a proprietary questionnaire among adolescents in grades 9–11; 71.4% were girls, 
and 28.6% were boys. The questionnaire contained four thematic blocks: 
frequency of stress, its causes, bodily reactions, and coping strategies. Data 
processing was carried out using quantitative analysis of the survey results. 

Results. It was found that 43% of respondents experience stress periodically, 
29% rarely, and only 9% very often. Among the main stress factors, students 
most often mentioned preparation for the national multi-subject test (38%), 
personal experiences (33%) and conflicts with parents (29%). 

The main reactions to stress included irritability (24%), decreased 
concentration (48%), aggression (48%), and insomnia (38%). Some respondents 
experienced tearfulness (33%) and appetite disorders (43% in total cases of loss 
of appetite and overeating). More than half of respondents (57%) said that stress 
partially affects their academic performance. The average level of stress, 
according to subjective assessment, was 4–5 points on a ten-point scale. 

The most effective measures to reduce severity of stress, according to 
students, were communicating with friends (62%), listening to music (62%) and 
physical activity (38%). In their open-ended responses, students advised paying 
attention to rest, daily routine, physical activity, walks, communicating with 
loved ones, and developing emotional self-regulation skills. 

Conclusions. The results show that most senior school students are 
periodically exposed to stress factors related mainly to their studies and 
preparation for upcoming exams. The most common manifestations of stress are 
irritability, aggression, insomnia, and difficulty concentrating. At the same time, 



8 
 

a significant proportion of adolescents use adaptive strategies to cope with stress, 
such as communication, music and sport, which indicates potential for 
developing stress resistance. It is advisable to conduct preventive measures and 
training in schools aimed at developing emotional self-control and mental 
hygiene skills. 

References: 
1. Андрейченко І.С. Особливості розвитку емоційної сфери старших 

школярів в умовах війни / Матеріали Міжнародної мультидисциплінарної 
наукової інтернет-конференції (м. Тернопіль, Україна, м. Ополе, Польща, 
19-20 вересня 2024 р.) / за ред.: О. Патряк та ін. ГО “Наукова спільнота”, 
WSZIA w Opolu. Тернопіль: ФО- П Шпак В.Б. 2024. С.84-86.  

2. Boltivets S., Korolchuk M., Korolchuk V., Myronets S., Pozdnyshev Y. 
Comparative characteristics of stress-resistant and non-stress-resistant individual 
profiles. Propósitos Y Representaciones, 2021. 9 (SPE2), e1102. 
https://doi.org/10.20511/pyr2021.v9nSPE2.1102 

 
 
 

ASSESSMENT OF PARENTS' AWARENESS OF SANITARY AND 
HYGIENIC CONDITIONS FOR CHILDREN'S EDUCATION IN 
UNDERGROUND EDUCATIONAL INSTITUTIONS 

Denysova Sofia, Krapyva Anastasiia, Bohachova Olha 
 

Introduction. The full-scale invasion by the Russian Federation has caused 
radical changes in the functioning of Ukraine's education system. As of 2025, 
more than 4,139 educational institutions have been damaged or destroyed, 
resulting in approximately 430,000 children losing the opportunity to attend 
classes in person [1]. Educational institutions in the Kharkiv, Donetsk, Luhansk 
and Kherson regions suffered the most damage. 

In response to these challenges, the construction of underground school 
shelters has begun in frontline regions. These are dual-purpose educational 
institutions that provide the opportunity for the educational process to continue 
and protect participants during air raid alerts. As of May 2025, 15 such facilities 
are operating in Ukraine, while the estimated need is approximately 330 facilities 
to meet the educational needs of 100,000 children [2]. 

Medical and sanitary requirements for educational institutions are regulated 
by DBN V.2.2-5:2023 “Civil Defence Protective Structures” [3] and the Sanitary 
Regulations for General Secondary Education Institutions (Order of the Ministry 
of Health No. 2205 of September 25 2020) [4]. These regulatory documents 
define the parameters for ventilation, microclimate, lighting, permissible 
concentrations of harmful substances, and the need to control radon levels in the 



9 
 

premises of protective structures. However, the lack of global experience in the 
systematic operation of underground educational institutions in the format of a 
full school day and the lack of thorough scientific research on the impact of 
prolonged stay of children in underground spaces on their physical and psycho-
emotional health highlight the need to study the opinions of parents as direct 
participants in the educational process. 

The study aimed to assess parents' awareness and attitudes towards the 
conditions of their children's education in underground educational institutions 
in Ukraine. 

Materials and methods. An anonymous online survey of parents was 
conducted in October 2025. The questionnaire included six thematic blocks: 
awareness of sanitary standards, perception of safety, impact of conditions on 
children's health, level of satisfaction, trust in the administration, and suggestions 
for improvement (by Order No. 58-adm. "On the organisation of social research 
by higher education students at the Department of Hygiene and Ecology" of 
04.02.2025). Inclusion criteria: parents of children aged 6-17 who study in 
educational institutions in Kharkiv and the Kharkiv region. The results were 
processed using descriptive statistics with Microsoft Excel. 

Results and discussion. The study involved 139 respondents, 92.1% of 
whom are parents of children in underground schools. An analysis of awareness 
showed that 61.2% were familiar with sanitary standards, 24.5% were partially 
familiar, and 14.4% learned about them for the first time during the survey. Most 
parents (84.2%) received information from the institution's administration, but 
9.4% considered it insufficient. 

The priority safety parameters are ventilation (90.6%), fire safety (89.2%) 
and lighting (81.3%). The main reasons for choosing an underground school are 
safety (66.9%), proximity to home (36.0%) and lack of alternatives (35.3%). The 
satisfaction level was 4.56 out of 5, with 88.5% not considering transferring their 
child to another institution. 

Among the advantages, parents noted safety during emergencies, face-to-face 
learning and socialisation. The disadvantages included ventilation problems, a 
limited number of teaching hours (2-3 days a week) and the quality of artificial 
lighting. 

The primary health concerns were: psycho-emotional state (46.0%), vision 
problems (39.6%), and immune system health (29.5%). The level of concern was 
as follows: lack of natural lighting – 3.2 points, air quality – 3.4 points, 
psychological state – 3.6 points. Children who had been studying for more than 
4 months more often reported changes in sleep patterns (21.6%), fatigue (28.8%), 
and decreased immunity (29.5%), but 43.9% did not notice any significant 
changes. 



10 
 

The level of confidence in the safety of underground schools was 3.8 points 
out of 5. At the same time, 82.0% expressed a desire to receive regular reports 
on sanitary and hygienic indicators. Age differences in concerns were identified: 
parents of younger schoolchildren are more concerned about lighting and vision, 
while parents of teenagers are more concerned about ventilation and the 
psychological environment. 

The most common suggestions were to improve ventilation (34.5%), increase 
the number of days of face-to-face learning (28.1%) and organise proper nutrition 
(24.5%). 

Conclusions. The study showed that most parents support the operation of 
underground schools as a safe option for learning during a state of martial law, 
but they have legitimate concerns about air quality, lighting, and the 
psychological comfort of children. Awareness of sanitary standards needs to be 
raised through systematic information provision by the administrations of 
educational institutions. The data obtained confirm the need for further 
improvement of hygiene requirements in underground educational institutions 
and the introduction of regular health monitoring for pupils. 

References: 
1. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 07.04.2023 № 301-

r. Pro skhvalennia Kontseptsii bezpeky zakladiv osvity na 2023–2025 roky 
[Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of April 7, 2023, No. 301-r "On 
approval of the Concept of safety of educational institutions for 2023–2025"]. 
Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2023-%D1%80 

2. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 04.03.2025 № 183-
r. Pro skhvalennia Stratehii rozvytku fondu zakhysnykh sporud tsyvilnoho 
zakhystu na period do 2034 roku [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine 
of March 4, 2025, No. 183-r "On approval of the Strategy for the development 
of the civil protection shelter fund for the period until 2034"]. Available at: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-2025-%D1%80 

3. DBN V.2.2-5:2023. Zakhysni sporudy tsyvilnoho zakhystu [Protective 
structures of civil protection]. Kyiv: Minrehion Ukrainy, 2023. Available at: 
https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-390  

Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 25.09.2020 № 2205. Pro 
zatverdzhennia Sanitarnogo reglamentu dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity 
[Order of the Ministry of Health of Ukraine of September 25, 2020, No. 2205 
"On approval of the Sanitary Regulations for general secondary education 
institutions"]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20 

 
 
 

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2023-%D1%80
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-2025-%D1%80
https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-390
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20


11 
 

HYGIENIC ASSESSMENT OF ULTRA-PROCESSED FOOD 
CONSUMPTION AMONG STUDENTS 

Maiatska Dana, Bohachova Olha 
 
Relevance. Over the past decades, ultra-processed foods (UPFs) have 

become a dominant component of the global food system, especially in the diets 
of the younger generation [1]. An extensive umbrella review pooling data from 
45 meta-analyses and nearly 10 million individuals provides evidence that ultra-
processed food consumption associates with premature cardiovascular mortality, 
with risk increases reaching 50%. The same analysis identified elevated obesity 
rates and documented connections to diabetes and anxiety disorders, though 
effect sizes varied across outcomes [2]. Current consumption patterns among 
adolescents and young adults are alarming, with ultra-processed foods 
representing 65.9% of total caloric intake in Britain [3] and 61.9% in the United 
States [4]. Notably, habitual consumption of ultra-processed foods during youth 
promotes the development of unhealthy eating behaviours, including emotional 
eating and uncontrolled food intake, which often persist into adulthood [5]. In 
the context of wartime in Ukraine, when the psycho-emotional burden on young 
people is significantly increasing, research into the eating behaviour of students 
is becoming particularly relevant. 

The study aims to analyse the characteristics of ultra-processed food 
consumption among medical university students and to identify the factors that 
influence their eating habits. 

Materials and methods. A cross-sectional study was conducted using an 
online survey via Google Forms among students of Kharkiv National Medical 
University in October 2025. The total sample consisted of 52 respondents. Age 
structure: under 20 years old – 34 people (65.4%), 20 to 30 years old – 18 people 
(34.6%). The questionnaire included questions about: socio-demographic 
characteristics, level of awareness of ultra-processed foods, frequency of 
consumption of different categories of UPFs according to the NOVA 
classification, diet, the impact of psycho-emotional state and the military 
situation on eating behaviour, and awareness of adverse health consequences. 
Statistical data processing was performed using descriptive statistics 
(frequencies, percentages) and content analysis of responses to open-ended 
questions. 

Results. The respondents' level of awareness was found to be insufficient: 
only 19.2% were familiar with the concept of 'ultra-processed foods', while 
28.8% heard this term for the first time. For 56.8% of respondents, healthy eating 
is a priority, while 40.4% of respondents are indifferent to the quality of their 
diet. Most students (80.8%) live with their parents or relatives, which contributes 



12 
 

to their regular meals. However, 30.6% of respondents eat only 1-2 times a day, 
and 13.5% eat irregularly. 

An analysis of the structure of UOP consumption revealed that confectionery 
products are the most common category – 50% of respondents, mainly female, 
consume them daily. Sausage products and ready-made sauces are included in 
the diet several times a week. Snacks, instant foods and fast food are consumed 
occasionally or once a week. Generally, processed foods account for 
approximately 40% of students' diets. 

A significant influence of psycho-emotional state on eating behaviour was 
found: 37.3% of students noted an increase in the consumption of UOP in 
stressful situations, and about 40% of respondents reported an increase in the 
consumption of such products since the start of the full-scale war in Ukraine. At 
the same time, 46.2% of respondents have a general idea of the negative 
consequences of excessive consumption of UOP. The most frequently mentioned 
possible consequences are obesity, digestive disorders, cardiovascular diseases, 
diabetes mellitus, and dermatological problems. Some of the respondents already 
had clinical manifestations of these disorders, including symptoms of obesity, 
skin problems, dyspeptic disorders, and insulin resistance. 

Most students are interested in reducing their consumption of UFPs and 
propose a set of preventive measures: promoting healthy eating through social 
networks (Instagram, TikTok, YouTube), organising culinary training, opening 
catering establishments with affordable healthy food, conducting educational 
lectures at universities, and increasing scholarships to ensure the possibility of 
purchasing quality products. 

Conclusions. The consumption of ultra-processed foods is widespread 
among students, primarily due to insufficient awareness of their composition and 
the consequences of consuming them, time constraints, psychological and 
emotional factors, and socio-economic conditions. This population group is 
particularly vulnerable in the context of armed conflict, which requires the 
development and implementation of targeted prevention programmes aimed at 
fostering a culture of healthy eating among students, taking into account current 
realities. 

References: 
1. Monteiro C. A. Ultra-processed products are becoming dominant in the 

global food system. Obes Rev. 2013. Vol. 14, Suppl. 2. P. 21–28. 
https://doi.org/10.1111/obr.12107  

2. Lane M. M., Gamage E., Du S. et al. Ultra-processed food exposure and 
adverse health outcomes: umbrella review of epidemiological meta-analyses. 
BMJ. 2024. Vol. 384. e077310. doi: https://doi.org/10.1136/bmj-2023-077310  

3. Chavez-Ugalde I. Y., de Vocht F., Jago R. et al. Ultra-processed food 
consumption in UK adolescents: distribution, trends, and sociodemographic 

https://doi.org/10.1111/obr.12107
https://doi.org/10.1136/bmj-2023-077310


13 
 

correlates using the National Diet and Nutrition Survey 2008/09 to 2018/19. Eur 
J Nutr. 2024. Vol. 63. P. 2709–2723. https://doi.org/10.1007/s00394-024-03458-z 

4. National Center for Health Statistics. Ultra-processed Food 
Consumption in Youth and Adults. NCHS Data Brief. 2024. No. 536. URL: 
https://www.cdc.gov/nchs/products/databriefs/db536.htm?utm_source=chatgpt.
com 

5. Machado-Rodrigues A. M., Padez C., Rodrigues D. et al. Ultra-
Processed Food Consumption and Its Association with Risk of Obesity, 
Sedentary Behaviors, and Well-Being in Adolescents. Nutrients. 2024. Vol. 16, 
No. 22. P. 3827. https://doi.org/10.3390/nu16223827 

 
 
 

DIGITAL TECHNOLOGIES IN THE PUBLIC HEALTH SYSTEM: 
INNOVATIVE APPROACHES TO STROKE PREVENTION, 

DIAGNOSIS, AND REHABILITATION 
Mishchenko Maryna, Mishchenko Oleksandr 

 
According to scientists and international organizations involved in public 

health, stroke is one of the leading causes of death and disability among the 
world's population, placing a significant burden on the global public health 
system. According to official WHO data, more than 12 million people worldwide 
suffer a stroke each year, and about half of them are left with severe motor or 
cognitive impairments [1]. Given the current development of digital 
technologies, there are now unique opportunities to change existing protocols for 
providing care to such patients—from early risk detection to effective 
rehabilitation interventions. 

Yes, modern telemedicine services, mobile applications, and artificial 
intelligence (AI) used to analyze medical information, wearable sensor devices, 
and blood pressure (BP) monitoring systems have all proven effective in 
reducing diagnosis time, improving coordination between medical services, and 
involving patients in the treatment process [2]. For example, the use of 
telemedicine platforms allows for timely consultation with a neurologist in 
remote regions, which significantly reduces mortality among such patients [3]. 
At the same time, the effectiveness of digital technologies for secondary stroke 
prevention has been proven through the use of personalized programs for 
monitoring BP, glucose levels, physical activity, and adherence to medication 
regimens [4]. 

However, despite the obvious potential, certain issues remain unresolved: 
unequal access to digital technologies (the technological divide between urban 
and rural populations), limited clinical validation of new digital platforms, and 

https://doi.org/10.1007/s00394-024-03458-z
https://www.cdc.gov/nchs/products/databriefs/db536.htm?utm_source=chatgpt.com
https://www.cdc.gov/nchs/products/databriefs/db536.htm?utm_source=chatgpt.com
https://doi.org/10.3390/nu16223827


14 
 

problems integrating these technologies into public health systems [5]. 
Therefore, research into the impact of digital technologies in the prevention, 
treatment, and rehabilitation of strokes is currently of high scientific and practical 
relevance. 

It should be noted that modern digital technologies significantly complement 
traditional strategies for the prevention of cardiovascular diseases. Mobile 
applications for monitoring BP, heart rate, stress, and physical activity allow 
users to actively participate in maintaining their health [3]. Numerous studies 
confirm that the use of digital platforms increases compliance with preventive 
recommendations for a healthy lifestyle by 30–40% among patients at high risk 
of stroke [3]. 

In addition, wearable devices integrated with mobile applications are capable 
of recording BP, heart rate, and blood oxygen saturation in real time, which 
makes it possible to detect dangerous changes even before a stroke develops [4]. 
For example, the MDPI paper "Digital Health Technologies to Support At-Home 
Recovery of People with Stroke: A Scoping Review" states that such systems 
promote the development of self-management skills and reduce the risk of 
recurrent strokes [4]. 

At the same time, the AHA study "Moving Towards Equity With Digital 
Health Innovations for Stroke Care" indicates that the use of digital platforms 
can significantly reduce the gap in access to preventive services between 
different social groups [2]. However, the authors emphasize the urgent need to 
establish uniform standards for data security and clinical effectiveness in the use 
of such platforms [5]. 

In addition, numerous studies show that time is a critical factor in the 
successful treatment of acute stroke: every minute of delay leads to the loss of 
approximately 1.9 million neurons. In this regard, the use of digital technologies 
can also significantly reduce this time interval thanks to telemedicine, automatic 
stroke recognition systems on CT or MRI images, and the use of mobile 
applications with AI capabilities for rapid patient routing [1, 6, 7]. 

In turn, the study "Digital Health in Stroke: a Narrative Review" shows that 
the introduction of telestrok systems reduces the average time to the start of 
thrombolysis by 20–25% [1]. The use of AI for image analysis allows for the 
automatic detection of ischemic lesions and alerts doctors to a possible stroke 
within seconds [7]. 

In addition, new algorithms based on machine federated learning enable joint 
training of AI models between hospitals and individual physicians without 
transferring personal data, which reduces the risk of privacy breaches [9]. 
Analysis of data from large arrays of electronic patient records using AI already 
allows the risk of stroke to be predicted with 92% accuracy [8]. 



15 
 

However, according to Japanese scientists and their analysis "Current Status 
and Future Aspect of Digital Health Innovation in Stroke Prevention and 
Management", most digital tools are not yet integrated into national health 
systems, and the regulatory framework remains quite fragmented [6]. 

The use of digital technologies in stroke care is also widely used in 
rehabilitation interventions and for secondary prevention measures. After a 
stroke, all patients require long-term rehabilitation, and this is where digital 
technologies play a key role. Virtual reality (VR), augmented reality (AR), and 
robotic trainers help restore motor activity through game elements that stimulate 
motivation and neuroplasticity [4]. 

At the same time, mobile applications and telerehabilitation platforms enable 
remote monitoring and correction of programs by a physician. Patients receive 
individualized exercises, and data on their performance is automatically 
transmitted to the monitoring system [10]. According to Frontiers in Public 
Health, the use of digital nursing programs for home blood pressure monitoring 
reduces the incidence of recurrent strokes by 15% [11]. 

It is worth noting the role of educational platforms and online psychological 
support, which improve treatment compliance and reduce depression levels 
during the recovery period [5]. Together, these approaches form a comprehensive 
digital rehabilitation system – from the hospital to the patient's home. 

However, despite the obvious advantages, the large-scale application of 
digital technologies in public health systems also has certain obstacles: 

- Unequal access – rural areas lack stable internet or modern devices [2]. 
- Data security – there is a need for international standardization of cyber 

protection and cyber security measures [6]. 
- Insufficient evidence – large-scale clinical trials are needed to confirm the 

real effectiveness of these methods [5]. 
- Shortage of specialists capable of working with digital tools in the public 

sector [8]. 
At the same time, a promising direction is the creation of integrated digital 

healthcare ecosystems that bring together doctors, patients, and analytical 
systems. This will enable population-based monitoring of strokes, early 
detection, and exchange of information on current developments in this area, as 
well as planning the use of global healthcare resources [8, 9]. 

Thus, it can be stated that: 
1. Digital technologies open up new opportunities for preventive, diagnostic, 

and rehabilitation measures for stroke patients within the public health system. 
2. The introduction of telemedicine, AI, mobile applications, and sensor 

devices has already demonstrated significant reductions in the time required for 
diagnosis and, as a result, improved the effectiveness of therapeutic interventions 
[1, 7]. 



16 
 

3. The use of digital technologies in rehabilitation interventions and 
secondary prevention measures promotes active patient participation in their own 
recovery [4, 11]. 

4. The main obstacles today remain unequal access, insufficient integration 
into national health systems, and a limited evidence base for effectiveness [5, 6]. 

5. Future research should focus on standardization, cross-sectoral 
collaboration, population-level outcome assessment, and the development of AI 
technologies for early stroke prediction [8–10]. 

References: 
1. Silva G. S., Andrade J. B. C. Digital health in stroke: a narrative review. 

Arq Neuropsiquiatr. 2024;82(8):1-10. doi:10.1055/s-0044-1789201. 
2. Verma A., et al. Moving towards equity with digital health innovations for 

stroke care. Stroke. 2022;53(3):689-697. doi:10.1161/STROKEAHA.122.035307. 
3. Feigin V. L., et al. Digital solutions for primary stroke and cardiovascular 

disease prevention: a mass individual and public health approach. Lancet Reg 
Health West Pac. 2022;29:100511. doi:10.1016/j.lanwpc.2022.100511. 

4. Kheirollahzadeh M., et al. Digital health technologies to support at-home 
recovery of people with stroke: a scoping review. Appl Sci. 2025;15(10):5335. 
doi:10.3390/app15105335. 

5. Bally E. L. S., et al. Patients’ perspectives regarding digital health 
technology to support self-management and improve integrated stroke care: 
qualitative interview study. J Med Internet Res. 2023;25:e42556. 
doi:10.2196/42556. 

6. Wada S., Okada T., Koga M., Mizuno A. Current status and future aspect 
of digital health innovation in stroke prevention and management. J Atheroscler 
Thromb. 2025;32(7):775-782. doi:10.5551/jat.RV22036. 

7. Silva G. S., Schwamm L. H. Advances in stroke: digital health. Stroke. 
2021;52(1):351-355. doi:10.1161/STROKEAHA.120.033239. 

8. Periáñez Á., et al. The digital transformation in health: how AI can improve 
the performance of health systems. Health Syst Reform. 2024;10(2):2387138. 
doi:10.1080/23288604.2024.2387138. 

9. Chen T. Privacy-preserving technology to help millions of people: 
federated prediction model for stroke prevention. arXiv [Internet]. 2020. 
Available from: https://arxiv.org/abs/2006.10517 

10. Alon L., Dehkharghani S. A stroke detection and discrimination 
framework using broadband microwave scattering on stochastic models with 
deep learning. arXiv [Internet]. 2021. doi:10.48550/arXiv.2104.06543. 

11. Zhang W., Mei Z., Feng Z., Li B. Nurse-led digital health program for 
home blood pressure monitoring in stroke patients: protocol for a pooled analysis 
of randomized controlled trials. Front Public Health. 2024;12:1378144. 
doi:10.3389/fpubh.2024.1378144. 

https://arxiv.org/abs/2006.10517?utm_source=chatgpt.com


17 
 

THE IMPACT OF OCCUPATIONAL CONTACT WITH 
FORMALDEHYDE ON THE DEVELOPMENT OF LEUKEMIA 

Sukhonosov Roman, Hladush Marharyta, Halycha Mariia 
 

«Stop evil before it arises» 
Laozi, Chinese philosopher, 6th century BC 

 
The relevance is due to the widespread use of formaldehyde in departments 

and units of morphological profiles, its constant presence in work areas, which 
determines prolonged chronic exposure to employees. 

The aim of the study: To examine and determine the risks of developing 
dysfunctions of the hematopoietic system under the influence of formalin-
containing substances by analyzing their toxicological, carcinogenic, and 
genotoxic properties. 

Materials and methods: Review and analysis of scientific and 
methodological periodicals. 

Results and conclusions: According to research findings and the analyzed 
literature, it was revealed that formaldehyde is a highly reactive chemical 
substance used in many fields of activity. According to international 
classifications of associations studying malignant neoplasms of the nasopharynx 
and leukemia, it is classified as a Group 1 carcinogen. However, the relationship 
between formaldehyde exposure and leukemia incidence remains a debatable 
issue. Genetic changes caused by oxidative stress and formaldehyde may disrupt 
the function of the hematopoietic system and are likely to lead to leukemia. There 
are genes believed to be susceptible to formaldehyde exposure and associated 
with the development of leukemia. 

Formaldehyde is a colorless, highly toxic substance with a sharp odor. As the 
simplest form of aldehyde (H-CHO), formaldehyde is synthesized by catalytic 
oxidation of methanol and dissolves easily in water. A 37% solution of 
formaldehyde is used as a preservative, pesticide, and disinfectant [1]. 

Most commonly, formaldehyde affects individuals through inhalation from 
the environment and in workplaces where products containing it are widely used. 
According to WHO recommendations, indoor formaldehyde levels should be 
limited to 0.1 mg/m³ (0.08%). Under normal biochemical processes such as 
DNA/RNA demethylation and oxidative deamination, a small amount of 
formaldehyde is produced. The concentration of endogenous formaldehyde in 
human blood is approximately 2–3 mg/L (0.1 mM). Exposure to exogenous 
formaldehyde is usually associated with irritation of the eyes and upper 
respiratory tract. Formaldehyde has geno- and cytotoxic properties, causing 
DNA damage and chromosomal changes. Increased genomic instability caused 
by genotoxic chemicals may enhance the risk of cancer development. 



18 
 

Chronic and subchronic studies of nasal tumors in rats conducted over 
various years have provided sufficient evidence that inhaled and oral exposure 
to formaldehyde causes cancer. There is a certain relationship between the 
frequency of tumor development and exposure to different doses of 
formaldehyde. The connection between formaldehyde and cancer development 
has also been identified in many epidemiological studies. Epidemiological 
investigations of occupational formaldehyde exposure have revealed a 
significant increase in mortality from malignant nasopharyngeal tumors. It is 
likely that formaldehyde causes nasopharyngeal cancer and leukemia and 
contributes to the development of cancer of the paranasal sinuses. 

By reacting with DNA, formaldehyde can exert its genotoxicity. In 
occupational studies of formaldehyde exposure in humans, increased DNA 
damage, micronucleus formation, sister chromatid exchange, and chromosomal 
aberrations were observed in peripheral lymphocytes and mucosal cells. 
Individuals exposed to formaldehyde showed an increased risk of genetic 
damage, reflected in biochemical blood analyses as changes in the percentages 
of B cells, T (cytotoxic) cells, and natural killer cells. In vitro studies 
demonstrated that formaldehyde causes DNA–protein crosslinks in leukocytes 
and nasal epithelial cells. 

In workers exposed to formaldehyde, increased levels of dipeptidylpeptidases 
in leukocytes were detected; these indicators represent early signs of 
carcinogenesis, and their elevated levels serve as a biomarker of formaldehyde 
exposure. The existing genotoxic effects are a probable mechanism for the 
carcinogenic influence of formaldehyde. 

It is possible that formaldehyde causes distant toxicity, as it is rapidly 
metabolized and highly reactive, and its toxic effects generally act locally. 

The probable leukemogenic properties of formaldehyde include: 
 1. the ability of exogenous formaldehyde to penetrate bone marrow; 
 2. the ability of formaldehyde to cause hematological toxicity; 
 3. the occurrence of leukemia in laboratory animals exposed to 

formaldehyde. 
Three possible mechanisms of formaldehyde-induced leukemia have been 

proposed: direct damage to stem cells; damage to hematopoietic stem/progenitor 
cells circulating in the blood; damage to primitive pluripotent stem cells located 
in the nasal and oral cavities. 

Considering that formaldehyde and its metabolic pathway are naturally 
present in all cells, high concentrations of formaldehyde that significantly exceed 
metabolic levels lead to toxicity. It has been established that exogenous exposure 
to formaldehyde does not cause distant toxicity beyond the immediate site of 
exposure. However, there are potential mechanisms related to oxidative stress 
that emphasize the toxicity of formaldehyde to red bone marrow. [2,3]. 



19 
 

It is necessary to consider the processes of oxidative stress and key genes 
(further research is required) associated with formaldehyde and leukemia to 
confirm causal relationships. Important factors such as individual genetic 
background, interspecies differences, and exposure degree must be taken into 
account. It is important to develop methods that will allow accurate assessment 
of distant toxicity using carefully selected genomic data for modeling long-term 
occupational exposure. Undoubtedly, it is also reasonable to consider such 
possibilities as abnormal activation of key genes and signaling pathways, which 
will enable the study of genetic factor influences and be used to identify new 
mechanisms and biomarkers. 

 
References: 
1. Kang, D.S., Kim, H.S., Jung, JH. et al. (2021) Formaldehyde exposure and 

leukemia risk: a comprehensive review and network-based toxicogenomic 
approach. Genes and Environ 43, 13 . https://doi.org/10.1186/s41021- 021-
00183-5 

2. Adamović D, Čepić Z, Adamović S, et al. (2021) Occupational Exposure 
to Formaldehyde and Cancer Risk Assessment in an Anatomy Laboratory. Int J 
Environ Res Public Health 18(21):11198. doi: 10.3390/ijerph182111198. 

3. Pandita A, Ramadas P, Poudel A, et al. (2019) Differential expression of 
miRNAs in acute myeloid leukemia quantified by Nextgen sequencing of whole 
blood samples. PLoS ONE 14(3): e0213078. 
https://doi.org/10.1371/journal.pone.0213078. 

 
 

  



20 
 

ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДОВИХ МЕТОДОЛОГІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 
НАСЕЛЕННЯ ВІД ХІМІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПОБУТОВОГО 

СЕРЕДОВИЩА 
Безродна Анастасія Ігорівна,  Капустін Олексій Олександрович, 

Абдуллаєва Тетяна Василівна 
 

Хімічне забруднення атмосферного повітря залишається однією з 
найгостріших проблем як для світу, так і для· України [1]. Серед великої 
кількості хімічних забруднювачів середовища перебування людини в 
Україні поверхнево активні речовини (ПАР) займають одне з пріоритетних 
місць, оскільки за кількістю використання продукції, що містить ці 
речовини, практично, переважають як у всіх галузях промисловості, 
сільському господарстві, так і населенням. У результаті, разом з 
косметикою, ліками, меблями, питною водою, будівельними матеріалами 
оздоблення квартир та інш. ПАР проникли безпосередньо у побутове 
середовище перебування людини [2]. Наразі доведено, що використання 
ПАР катастрофічно зростає, формуючи у населення мембранну патологію 
хімічного ґенезу, яка потребує додаткових клініко-гігієнічних 
досліджень.·У процесі токсикологічних досліджень визначено [2], що в 
основі патології, яка виникає в організмі лабораторних тварин під впливом 
ПАР лежить активація вільнорадикальних процесів, що приводе до 
метаболічних змін на клітинному рівні. 

Комплекс цих вторинних продуктів порушує структуру біологічних 
мембран за аналогією з радіоміметиками. За допомогою методу 
анкетування населення було встановлено, що існує прямий корелятивний 
зв'язок між використанням ПАР та виникненням патологій печінки, шкіри, 
нервової системи тощо. 

На основі проведених досліджень науково обгрунтовано визначення 
складових методології охорони здоров’я населення від хімічного 
забруднення ПАР побутового середовища людини. Враховуючи 
розповсюдженість ПАР внаслідок широкого використання, глибоке 
проникнення цих хімічних речовин у середовище перебування людини та 
наявність застарілих уявлень про їх хімічну безпечність для здоров’я є 
нагальна необхідність· у післявоєнному періоді впровадження в основу 
методології охорони здоров’я населення України європейських засад 
охорони здоров'я.  

Державні програми громадського здоров'я мають включати широкий 
контент щодо небезпеки ПАР для здоров’я населення, медіа-кампанії на 
популяційному рівні, соціальний маркетинг на рівні громади, цільові 
повідомлення на рівні групи і спеціальні повідомлення на індивідуальному 



21 
 

рівні. Є необхідність в удосконаленні законодавчої бази щодо перегляду 
вмісту рівнів ПАР в різних об’єктах, перш за все, це - продукція для дітей.·  

Спеціальні заходи мають включати положення щодо виробництва не 
тільки ПАР, а й продукції на їх основі. 

Обов'язкове інформування споживачів продукції, що містить ПАР, а 
також заходів, які повинні бути залучені для охорони їх здоров'я 
(наприклад, що матеріали для облаштунку помешкань, що виготовлені з 
ПАР, мають містити інструкцію з частотою провітрювань цього 
приміщення та тривалості можливого використання даного матеріалу). 

Населення, яке використовує ПАР має проходити періодичне медичне 
обстеження.  

Висновки. 
1. Серед великої кількості хімічних забруднювачів середовища 

перебування людини в Україні ПАР займають одне з пріоритетних місць· 
2. У процесі токсикологічних досліджень визначено, що в основі 

патології, що виникає в організмі лабораторних тварин під впливом ПАР 
лежить активація вільнорадикальних процесів.  

3. Методологія охорони здоров’я населення від хімічного забруднення 
ПАР та побутового середовища людини повинна включати різноманітний 
спектр профілактичних заходів. Державні програми громадського здоров'я 
мають включати широкий контент щодо небезпеки ПАР для здоров’я 
населення, медіа-кампанії на популяційному рівні, соціальний маркетинг 
на рівні громади, цільові повідомлення на рівні групи і спеціальні 
повідомлення на індивідуальному рівні. Є необхідність в удосконаленні 
законодавчої бази щодо перегляду вмісту рівнів ПАР в різних об’єктах, 
перш за все, у продукції для дітей, а також реалізації спеціальних 
профілактичних заходів щодо контролю здоров’я населення, що має тісний 
контакт з ПАР. 

 
Перелік використаних джерел. 
1. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. . 

Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Україні у 2021 році.-2021. 

2. Охорона здоров’я населення індустріального мегаполісу: 
монографія / за ред. М.Г. Щербаня, В.В. М’ясоєдова.-Харків: ХНМУ, 2019 
– 120 с. 

 
 

  



22 
 

ПСИХОГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВОГО 
ПРОСТОРУ ТА ПОБУТУ ЯК ФАКТОР РЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО 

ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ 
Безшляга Ірина Сергіївна, Зварич Ольга Валеріївна, 

Біличенко Надія Павлівна 
Науковий керівник: Завгородній Ігор Володимирович 

 
Актуальність: Якість життя населення значно погіршується в умовах 

війни. Більшість людей постійно перебуває у стані хронічного стресу, що 
проявляється підвищеною тривожністю, неспокоєм, порушенням сну та 
зниженням загального самопочуття. Міністр охорони здоров’я Віктор 
Ляшко зазначив, що під час війни близько 15 мільйонів українців 
потребуватимуть психологічної підтримки, з них у 3-4 мільйонів може 
виникнути необхідність у медикаментозному лікуванні [1]. Важливу роль 
у зниженні рівня стресу відіграє організація житлового простору та побуту, 
адже комфортне, організоване середовище сприяє відчуттю безпеки, 
стабільності та емоційній рівновазі людини. 

Мета: Окреслити та обґрунтувати основні психогігієнічні аспекти 
організації житлового простору та побуту як способу зниження рівня 
травматичного стресу та підвищення психологічної стійкості населення в 
умовах війни. 

Матеріали та методи: Під час написання роботи було проведено аналіз 
сучасної наукової літератури з тем психогігієни, стресу та організації 
житлового простору. Для пошуку джерел використовувалися міжнародні 
наукові бази даних, зокрема PubMed. 

Результати: Сучасні дослідження підтверджують, що організація 
житлового простору та побуту має значний влив на психологічне здоров’я 
людини. Німецькі науковці встановили, що такі характеристики житла, як 
достатня площа, приватність, комфорт та безпечність району проживання, 
безпосередньо корелюють із нижчим рівнем тривожності, стресу та 
депресії [2]. 

Достатній рівень природнього освітлення в житловому приміщені 
сприяє покращенню якості сну та настрою, а також має позитивний вплив 
при депресивних станах та підвищеному рівні стресу [3]. 

Велике значення має і акустичний комфорт. Шумове забруднення 
підвищує рівень стресу, порушує сон та може провокувати розвиток 
тривожних та депресивних розладів. Для покращення якості життя важливо 
забезпечувати належну звукоізоляцію житла та дотримуватись режиму 
тиші [4]. 

Важливим аспектом комфортного проживання є достатній рівень 
приватності. Дослідження демонструють, що психічний стан людини 



23 
 

погіршується у випадках переповненого житла, нестачі особистого 
простору та обмеженої приватності. Водночас у осіб, які мешкали у 
приміщеннях із достатньою площею, спостерігався позитивний вплив на 
рівень тривожності та загальне емоційне самопочуття [5]. 

Важливо також зазначити, що наявність зелених насаджень поблизу 
місця проживання позитивно впливає на психологічний стан. Проживання 
в районах із достатнім рівнем озеленення знижує ризик тривоги, депресії 
та сприяє кращій адаптації до стресових ситуацій [6]. 

Висновки: Отже, такі характеристики житлового середовища, як 
достатній рівень природного освітлення, ефективна шумоізоляція, 
наявність приватного простору та озеленення території, є важливим 
чинником підвищення стійкості до травматичного стресу та збереження 
психологічного благополуччя населення в умовах війни. 

Список використаних джерел: 
1. Вплив війни на психічне здоров’я — колосальний — Віктор Ляшко. 
(2022, 7 червня). Міністерство охорони здоров'я України. 
https://moz.gov.ua/uk/vpliv-vijni-na-psihichne-zdorov%E2%80%99ja  
kolosalnij---viktor-ljashko  
2.  Brake, T. M., Dudek, V., Sauzet, O., & Razum, O. (2023). 
Psychosocial Attributes of Housing and Their Relationship With Health Among 
Refugee and Asylum-Seeking Populations in High-Income Countries: 
Systematic Review. Public health reviews, 44, 1605602. 
https://doi.org/10.3389/phrs.2023.1605602  
3. Osibona, O., Solomon, B. D., & Fecht, D. (2021). Lighting in the Home 
and Health: A Systematic Review. International journal of environmental 
research and public health, 18(2), 609. https://doi.org/10.3390/ijerph18020609  
4. Hahad, O., Kuntic, M., Al-Kindi, S., Kuntic, I., Gilan, D., Petrowski, 
K., Daiber, A., & Münzel, T. (2025). Noise and mental health: evidence, 
mechanisms, and consequences. Journal of exposure science & environmental 
epidemiology, 35(1), 16–23. https://doi.org/10.1038/s41370-024-00642-5  
5. Riva, A., Rebecchi, A., Capolongo, S., & Gola, M. (2022). Can Homes 
Affect Well-Being? A Scoping Review among Housing Conditions, Indoor 
Environmental Quality, and Mental Health Outcomes. International journal of 
environmental research and public health, 19(23), 15975. 
https://doi.org/10.3390/ijerph192315975 
6. Barton, J., & Rogerson, M. (2017). The importance of greenspace for 
mental health. BJPsych international, 14(4), 79–81. 
https://doi.org/10.1192/s2056474000002051 
  

https://moz.gov.ua/uk/vpliv-vijni-na-psihichne-zdorov%E2%80%99ja%20%20kolosalnij---viktor-ljashko
https://moz.gov.ua/uk/vpliv-vijni-na-psihichne-zdorov%E2%80%99ja%20%20kolosalnij---viktor-ljashko
https://doi.org/10.3389/phrs.2023.1605602
https://doi.org/10.3390/ijerph18020609
https://doi.org/10.1038/s41370-024-00642-5
https://doi.org/10.3390/ijerph192315975
https://doi.org/10.1192/s2056474000002051


24 
 

РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПЕРВИННІЙ ПРОФІЛАКТИЦІ 
СТРЕСУ, ПОВ’ЯЗАНОГО З НАВЧАННЯМ У ЗВО. 

Бєлова Ірина Олександрівна, Олійник Юлія Олександрівна 
 
Вступ. Від початку існування штучного інтелекту люди, а особливо 

молодь, активно інтегрують його у своє повсякденне життя, чим можна 
пояснити використання подібних систем для навчання. ШІ застосовують, 
як інструмент персоналізації навчання, оскільки його механізми здатні 
аналізувати сильні та слабкі сторони студента в реальному часі, тим самим 
роблячи процес навчання більш індивідуальним. З даною метою можуть 
використовувати такі платформи, як Duolingo, Coursera, Khan Academy, що 
здатні створювати персоналізовану траєкторію вивчення матеріалу для 
кожного учня [1]. 

Також штучний інтелект використовують для оптимізації процесу 
навчання і кращого засвоєння матеріалу через додаткові пояснення [1]. Для 
цього користуються системами LanguageTool, Grammarly, що допомагають 
перевірити текст на наявність помилок. А також Canva, Tome AI, DALL·E, 
що здатні створювати презентації, структуровані доповіді на основі наданої 
інформації та генерувати зображення, схеми, що можуть допомогти 
візуалізувати й відповідно сприяти кращому сприйняттю матеріалу [3]. 

В сукупності з факторами зазначеними вище, штучний інтелект здатний 
підвищувати мотивацію до навчання та зацікавленість в ній. Це можна 
пояснити тим, що чим ширша база знань, які може отримати людина, тим 
сильніше буде підтримуватися її інтерес. Крім того, можливість отримання 
додаткових пояснень в автономному режимі, для чого часто 
використовують такі чат-боти як ChatGPT та Google Gemini, сприяє 
розвитку більшої емоційної залученості до процесу навчання [2, 4] 

Крім того, штучний інтелект може позитивно впливати на розвиток 
когнітивних і креативних навичок, оскільки студенти можуть його 
використовувати, як джерело натхнення, або ж, як інструмент аналізу 
інформації для формування власної думки та позиції [5]. 

Мета. Підтвердити позитивну роль ШІ в підвищенні ефективності 
навчального процесу та первинній профілактиці стресу, пов’язаного з 
навчанням у ЗВО. 

Матеріали та методи. Бібліографічний аналіз статей з баз PubMed, 
Google Scholar. Опитування за допомогою гугл-форми 61 студента вищого 
навчального закладу. З них 90,2% становили жінки, а 9,8% — чоловіки. 
Стосовно вікової категорії 42,6% становили студенти віком від 18 до 20 
років, 31,1% — від 20 до 25, 6,6% — від 25 до 30, і 19,7% — від 30 років і 
старше. 



25 
 

Результати дослідження та обговорення. Згідно з отриманими даними 
72,2% опитаних користуються штучним інтелектом для навчання щодня 
або кілька разів на тиждень. І найчастіше користуються такими 
застосунками як ChatGPT, Google Gemini (86,9%) та Canva, Tome AI, 
DALL·E (41%), причому використовують їх переважно для пошуку 
інформації (67,2%) а також для підготовки до занять та/або іспитів (13,1%). 
Але важливим в даному контексті є те, як студенти оцінюють вплив даної 
характеристики використання ШІ на ефективність власного навчання. Й 
тут ми можемо бачити що у 63,9% випадків дані інструменти частково або 
максимально допомагають підвищити ефективність, що підтверджує 
гіпотезу про позитивний вплив зазначених застосунків та методів їхнього 
використання на результативність навчання. 

Також спостерігаємо закономірність, що у 90,1% випадків, 
користування ШІ полегшує повністю або частково самостійне засвоєння 
матеріалу. Це відбувається внаслідок економії часу (85,2%), глибшого 
розуміння інформації (49,2%), а також можливості отримання швидкого 
зворотного зв’язку (36,1%). До того ж у 80,3% випадків використання 
штучного інтелекту сприяє більшій зацікавленості навчанням. В 
сукупності це доводить, що використання інструментів ШІ призводить до 
збільшення мотивації — навчання стає автономнішим, персоналізованим, 
зі збільшеною інформаційною базою та емоційною залученістю. Крім того, 
варто зазначити, що у 41% випадків, використання ШІ зменшує рівень 
стресу під час навчання, що узгоджується з попереднім твердженням. 

Проте водночас на думку 42,6% опитаних, використання штучного 
інтелекту знижує когнітивні навички студентів, а 68,9% відзначають, що 
зниження когнітивних здібностей є потенційним ризиком при 
використанні застосунків на базі ШІ. Проте звичайне опитування дає тільки 
суб’єктивну оцінку і не може повністю спростувати тезу про те, що 
використання цих систем позитивно впливає на розумову діяльність. Для 
наукового обґрунтування необхідно проводити детальне вивчення змін 
когнітивних здібностей студентів під впливом ШІ. 

Висновок. Штучний інтелект наразі активно інтегрується у сферу 
навчання, що має як позитивні, так і негативні наслідки.  

Результатами досліджень підтверджено наступне: 
• ШІ сприяє збільшенню мотивації та ефективності навчання, 

робить навчання більш доступним та персоналізованим; 
• активне використання ШІ в навчальному процесі сприяє 

зниженню рівня стресу у студентів ЗВО; 
• існує можливість зниження когнітивних здібностей студентів 

внаслідок широкого використання ШІ, проте ця оцінка є суб’єктивною і 
потребує більш глибокого вивчення і наукового обґрунтування.  



26 
 

Таким чином, попри існуючі ризики використання даних інструментів, 
ШІ може бути дуже корисним не тільки для покращення ефективності 
навчання, а і для його психогігієнічної оптимізації. 

Список використаних джерел: 
1. Özer, Mahmut. Potential Benefits and Risks of Artificial Intelligence in 

Education. Bartin University Journal of Faculty of Education. 2024. Т. 13, № 2. 
С. 232–244. DOI: 10.14686/1416087 (дата звернення: 22.10.2025). 

2. Karimova, Ozodakhon. The benefits and drawbacks of using artificial 
intelligence (ChatGPT) in education. University Research Base. 2024. С. 805–
808. (дата звернення: 22.10.2025). 

3. Govea, J.; Ocampo Edye, E.; Revelo-Tapia, S.; Villegas-Ch, W. 
Optimization and Scalability of Educational Platforms: Integration of Artificial 
Intelligence and Cloud Computing. Computers. 2023. Т. 12, № 11. С. 223. DOI: 
10.3390/computers12110223 (дата звернення: 22.10.2025) 

4. Huang, W.; Jiang, J.; King, R. B.; та ін. Chatbots and student 
motivation: a scoping review. International Journal of Educational Technology 
in Higher Education. 2025. Т. 22, № 26. DOI: 10.1186/s41239-025-00524-2 
(дата звернення: 22.10.2025). 

5. Marrone, R.; Taddeo, V.; Hill, G. Creativity and Artificial 
Intelligence—A Student Perspective. Journal of Intelligence. 2022. Т. 10, № 3. 
С. 65. DOI: 10.3390/jintelligence10030065 (дата звернення: 22.10.2025). 

 
  



27 
 

ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ У НАДЗВИЧАЙНИХ 
СИТУАЦІЯХ (ВІЙНА, СТИХІЙНІ ЛИХА): ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ТА 

САНІТАРНИЙ НАГЛЯД 
Бикова Аліна Вадимівна, Авраменко Володимир Янович, 

Біличенко Надія Павлівна 
 
Вступ. Питна вода є критично важливим ресурсом для 

життєзабезпечення та здоров’я людини. Централізовані системи 
водопостачання можуть бути порушені або повністю зруйновані в умовах 
надзвичайних ситуацій (НС) — війни, стихійних лих чи техногенних аварій 
[1]. Порушення водопостачання створює серйозні гігієнічні проблеми, 
підвищуючи ризик кишкових інфекцій, отруєнь та хронічних інтоксикацій. 

Актуальність. Для України ця проблема набула особливої гостроти 
через тривалі бойові дії та масштабне руйнування інфраструктури [2]. 
Згідно з даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, після 
руйнування об’єктів водопостачання у 2022 – 2023 близько 3% населених 
пунктів тимчасово залишалися без централізованої води, що підвищило 
епідемічний ризик на 20 – 30% [2]. Загалом до 13,6  млн жителів України 
потерпають від браку води для санітарно-гігієнічних потреб, що є 
наслідком військових дій [5]. 

Ціль роботи. Проаналізувати ключові гігієнічні проблеми забезпечення 
населення безпечною водою в умовах НС та обґрунтувати комплексні 
заходи з організації аварійного водопостачання і санітарно-
епідеміологічного нагляду. 

Методи та матеріали. Проведено аналіз наукових публікацій, звітів 
ВООЗ, ЮНІСЕФ та відомчих даних МОЗ і ДСНС України 2020 – 2024 [1, 
2, 3]. Розглянуто міжнародний досвід (Сирія, Гаїті) застосування аварійних 
методів водоочищення та профілактичних заходів [3]. 

Результати та обговорення. Причини порушення та забруднення: в 
умовах війни головним фактором є руйнування водопровідних мереж і 
насосних станцій, тоді як стихійні лиха (паводки, підтоплення) призводять 
до масштабного мікробного та хімічного забруднення джерел [4]. 

Гігієнічні ризики: Споживання неякісної води загрожує 
мікробіологічним забрудненням (холера, гепатит А) та хімічною 
інтоксикацією (нітрати, важкі метали). Це призводить до зростання 
захворюваності на гострі кишкові інфекції в 1,5 – 2  рази у постраждалих 
регіонах [2]. 

Ефективні методи аварійного водопостачання: Застосовується 
комбінований підхід [1]: 

Організаційний: Забезпечення питною водою через підвіз 
автоцистернами та розгортання мобільних систем очищення води [3]. 



28 
 

Технологічний/Польовий: Включає хімічні методи (хлорування, йодні 
таблетки, наприклад, Пантоцид або Аквацид) та фізичні методи (кип'ятіння 
10  хвилин) [6]. 

Санітарний нагляд: Необхідний постійний лабораторний моніторинг 
тимчасових джерел (колодязів, свердловин) та санітарно-просвітницька 
робота. Держпродспоживслужба здійснює посилений моніторинг 
безпечності питної води в умовах війни [4]. 

Висновки. Надзвичайні ситуації значно підвищують ризики для 
громадського здоров'я. Ефективне забезпечення безпечною водою вимагає 
комбінованого підходу (механічна, хімічна та фізична дезінфекція) [1] та 
оперативного санітарно-епідеміологічного нагляду [4]. Впровадження 
мобільних систем водопостачання та суворий контроль якості є ключовими 
для зниження захворюваності та запобігання епідеміям у кризових умовах. 

Використані джерела: 
1.World Health Organization (WHO). Water, sanitation and hygiene in health 

care facilities: practical steps to achieve universal access. Geneva: World Health 
Organization; 2020. 

2.Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Звіти про 
наслідки руйнування інфраструктури та гуманітарне реагування. 2022 – 
2023рр. 

3.UNICEF. Water, sanitation and hygiene (WASH) in emergencies. 
Technical Guidance. 2019  

4.Кабінет Міністрів України. Безпечність питної води в умовах війни: 
Держпродспоживслужба звітує про результати моніторингу. 

5.WWF-Україна. Загроза дефіциту. Війна загострює проблему доступу 
до питної води. 

6.Міністерство охорони здоров'я України. Організація гігієнічного 
нагляду за водопостачанням військових (Польові умови). 

 
 

  



29 
 

ВПЛИВ МОБІЛЬНИХ ПЛАТФОРМ ІЗ ПІДТРИМКОЮ ШТУЧНОГО 
ІНТЕЛЕКТУ НА КОМПЛАЄНС ТА СТІЙКІСТЬ ЗДОРОВИХ 

ХАРЧОВИХ ЗВИЧОК 
Веремієнко Ірина Олександрівна, Подзіна Анна Сергіївна, 

Лисак Марина Сергіївна 
 
Вступ. З огляду на зростаючу глобальну проблему нездорового 

харчування, ожиріння та супутніх метаболічних порушень, критично 
важливим є пошук ефективних інструментів для формування стійких 
здорових харчових звичок. Одним із найбільш перспективних напрямків у 
нутриціології є використання мобільних додатків на основі штучного 
інтелекту (ШІ) [1]. 

Вони не тільки відстежують споживання їжі та фізичну активність, а й 
персоналізують та пристосовують рекомендації згідно індивідуальним 
метаболічним особливостям кожного користувача. Також ці програми 
охоплюють спосіб життя, психоемоційний стан людини. Характерною 
особливістю є також постійні зворотні коментарі від штучного інтелекту. 
Це все слугує для підвищування прихильності людей до здорового способу 
життя, а також формуванню стійких харчових звичок у довгостроковій 
перспективі. 

Мета дослідження. Оцінити вплив мобільних застосунків із штучним 
інтелектом на комплаєнс людей щодо здорового харчування та сприяння 
формуванню здорових харчових звичок. 

Матеріали і методи дослідження. Огляд літературних джерел і 
офіційних веб-сторінок мобільних додатків на основі штучного інтелекту 
(ШІ). Проведено онлайн-опитування серед 39 респондентів, зібрали 
емпіричні дані про їхній досвід використання та ставлення. Оцінили 
ефективність мобільних додатків у контексті теми роботи. 

Результат та обговорення. Мобільні додатки для правильного 
харчування з підтримкою штучного інтелекту (ШІ) працюють як щоденник 
харчової поведінки та здорового способу життя. Вони виконують роль 
індивідуальних помічників кожної людини. Основна мета цих програм – 
забезпечити користувачам самоконтроль та мотивацію, допомагаючи 
швидко проаналізувати свої звички, покращити якість раціону та сприяти 
досягненню конкретних цілей [2]. 

Користувач самостійно вносить усі вихідні дані про здоров'я та 
харчування: поточну вагу, зріст, фізичну активність, кількість спожитої 
води та їжі. У відповідь програма використовує алгоритми ШІ для аналізу 
цих даних і надає розгорнутий, персоналізований звіт про спосіб життя, а 
також детальні рекомендації з його корекції. 



30 
 

Наразі є купа подібних програм: FoodDiary, Lifesum, YAZIO, FatSecret, 
MyFitnessPal,  Noom. BetterMe. Вони налічують мільйони завантажень по 
всьому світу та тисячі позитивних відгуків [3]. 

Ми проаналізували дані анкетування 39 осіб, серед яких 79,5 % 
складали жінки та 20,5 % – чоловіки. Більшість опитаних (76,9 %) були у 
віковій групі 18–25 років, 17,9 % – 26–35 років, і 5,1 % – 36–50 років. Серед 
респондентів 56,4 % працюють, а 43,6 % – навчаються. 

Оцінюючи своє харчування, 84,6 % учасників зазначили, що харчуються 
ситуативно («іноді правильно, а іноді – ні»), і лише 7,7 % вважають свій 
раціон повністю правильним або, навпаки, неправильним. За кількістю 
з’їдених калорій та якістю складу їжі 43,6 % респондентів стежать 
регулярно, тоді як 35,9 % роблять це лише інколи, а 20,5 % – взагалі ні. 

На запитання «Чи користуєтеся Ви мобільними додатками для контролю 
здоров’я та/або харчування?» лише 17,9 % відповіли ствердно. Значна 
частина – 43,6 % – ніколи не користувалися такими додатками, 12,8 % 
користуються інколи, а 25,6 % раніше користувалися, але наразі припинили. 

Серед 24 опитаних (тих, хто користується або користувався 
програмами), найбільш поширеними додатками виявилися BetterMe (20,8 
%, 5 осіб), Yazio (16,7 %, 4 особи) та MyFitnessPal (16,7 %, 4 особи). Менш 
популярними є LifeSum та Таблиці калорійності (по 8,3 %). Також 
згадувалися ProteinPal, FatSecret, EatFit і ChatGPT (по 1 згадці). 

Щодо частоти використання, 43,5 % людей користувалися цими 
додатками щодня, тоді як 26,1 % – кілька разів на тиждень, а 30,4 % – дуже 
рідко. 

Великою перешкодою для широкого впровадження цих додатків 
залишається питання етики та права щодо збору персональних даних. Не 
всі люди готові ділитися своїми даними (вага, активність, місце 
розташування) зі ШІ: 23,1 % опитаних категорично не бажають це робити. 
Хоча 59 % відповіли позитивно на запитання про збір даних, ще 17,9 % 
вважають це неприємним, але приймають. При цьому 33,3 % респондентів 
навіть не знали, що ці програми використовують технології ШІ у своїх 
алгоритмах. Довіра до ШІ також залишається низькою: 71,8 % опитаних 
довіряють лише частково, а 12,8 % – не довіряють взагалі. 

Системи та алгоритми ШІ не є ідеальними і потребують 
доопрацювання, особливо функція сповіщень і нагадувань. Регулярно 
отримували ці оповіщення 33,3 % респондентів, іноді — 45,8 %, а 20,8 % 
не отримували взагалі. З тих, хто отримував підказки: лише 24 % вважають 
їх корисними, 52 % думають, що вони є частково корисними, 20 % людей 
відзначають, що ці підказки тільки дратують. 

Незважаючи на інноваційність, наше дослідження виявило, що лише 
16,7 % людей ці додатки справді допомогли; 33,3 % вони допомогли 



31 
 

частково, а 50 % – не допомогли взагалі. Щодо мотивації: 29,2 % зазначили, 
що додаток їх мотивує, 33,3 % відповіли частково, а 37,5 % відзначили, що 
взагалі не відчувають мотивації від подібних програм. 

Проте, на запитання «Як Ви думаєте, чи можуть мобільні додатки 
реально допомогти людям харчуватися здоровіше?» 43,6 % відповіли «так», 
і більша частина (53,8 %) вважають, що застосунки допомагають частково. 
Лише 2,6 % відповіли «ні». 

Переважна частина респондентів (82,1 %) вважають, що підключення 
реальних лікарів або дієтологів матиме більший ефект порівняно з 
персоналізованими порадами від ШІ. Тільки 17,9 % вважають ШІ 
перспективним у цій справі. 

Висновок. Проведений аналіз показує, що використання застосунків на 
основі технологій ШІ, має досить великі перспективи і вже сьогодні має 
вплив на формування і підтримку здорових харчових звичок. Ми виявили, 
що зворотній зв’язок у вигляді постійного моніторингу способу життя, 
індивідуальних рекомендацій ШІ та нагадування, сприяють підвищенню 
довгострокового комплаєнса та стійкої зміни харчової поведінки у 
користувачів. 

Не дивлячись на досить втішні результати опитування, даний підхід все 
ще потребує вирішення етичних і технічних проблем. Головною темою 
залишається захист персональних даних користувачів: відсутність чітких 
методів зі збору і опрацювання даних знижує рівень довіри до ШІ. Це 
обмежує широке використання застосунків. 

Загалом, інтеграція ШІ-технологій в систему підтримки здоров’я 
населення відкриває нові можливості для підвищення ефективності  
застосунків по формуванню здорового способу життя і потребую 
вдосконалення та подальшого розвитку. 

Список використаної літератури. 
1. Nogueira-Rio, N., Varela Vázquez, L., López-Santamarina, A., 

Mondragón-Portocarrero, A., Karav, S., & Miranda, J. M. (2024). Mobile 
applications and artificial intelligence for nutrition education: A narrative review. 
Dietetics, 3(4), 483-503. https://doi.org/10.3390/dietetics3040035 MDPI 

2. Wu, X., Oniani, D., Shao, Z., Arciero, P., Sivarajkumar, S., Hilsman, J., 
Mohr, A. E., Ibe, S., Moharir, M., Li, L.-J., Jain, R., Chen, J., & Wang, Y. (2025). 
A scoping review of artificial intelligence for precision nutrition. Journal of 
Nutrition Education and Behavior, 57(4), 302–312. 
https://doi.org/10.1016/j.jneb.2025.01.003 

3. Lifesum AB. (2025). Lifesum – Healthy eating. Simplified. 
https://lifesum.com/ lifesum.com 

 
 

https://www.mdpi.com/2674-0311/3/4/35
https://lifesum.com/?utm_source=chatgpt.com
https://lifesum.com/


32 
 

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У 
ПРАКТИЦІ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА-ТЕРАПЕВТА 

Гензицька Олена Станіславівна, Комлев Андрій Анатолійович, 
Заболотний Олександр Сергійович 

 
Інтеграція штучного Інтелекту (ШІ) стрімко трансформує терапевтичну 

стоматологію, пропонуючи нові можливості для лікаря у підвищенні 
точності діагностики, плануванні лікування та прогнозуванні його 
результатів [1, с. 45]. Завдяки машинному навчанню та глибоким 
нейронним мережам, стоматологи отримують інструменти для оптимізації 
клінічних рішень на основі аналізу великих обсягів медичних зображень і 
даних [2, с. 3]. Ключова перевага ШІ полягає в його здатності до 
автоматизованого та прискореного аналізу рентгенівських знімків 
(прицільних, панорамних, компʼютерних томограм). Алгоритми ШІ 
можуть виявляти патологічні зміни на ранніх стадіях, часто невидимих для 
людського ока. Зокрема, ШІ ефективно використовується для виявлення 
карієсу. За його допомогою відбувається точна ідентифікація прихованого 
та початкового карієсу, при цьому зменшується ризик хибнонегативних 
діагнозів [3, с. 210]. Використання у клінічній стоматології системи 
Diagnocat допомагає мінімізувати вплив людського фактору та детально 
проаналізувати дані компʼютерних томограм [4]. ШІ також приходить на 
допомогу лікарю-стоматологу під час оцінки стану периапікальних тканин: 
автоматичне визначення розміру та форми периапікальних уражень є 
критично важливим для ендодонтичного лікування [5, с. 59]. Інновація 
може бути корисною і під час аналізу змін у тканинах пародонта при оцінці 
рівня кісткового прикріплення та встановленні остаточного діагнозу за 
результатами рентгенологічного дослідження [1, с. 47]. Отже, 
використання ШІ значно підвищує об'єктивність та відтворюваність 
діагностичних методів, що використовуються у повсякденній роботі 
лікаря-стоматолога-терапевта. 

Також інновація стає потужним інструментом при плануванні 
терапевтичних втручань, дозволяючи лікарям моделювати потенційні 
результати та обирати оптимальну лікувальну тактику. Так, на основі 
аналізу анатомії кореневих каналів у пацієнта та якості попереднього їх 
лікування за допомогою ШІ  можливо прогнозувати успіх ендодонтичного 
втручання з великою вірогідністю [6, с. 88]. Також технологія може бути 
корисною під час індивідуального вибору матеріалів. Для цього за 
допомогою ШІ проводиться аналіз даних пацієнта та обирається найбільш 
ефективна техніка пломбування  і біосумісний реставраційний матеріал для 
відновлення [7, с. 102]. Не менш важливою є здатність інновації оцінити 
ризик розвитку вторинного карієсу або визначити показання до видалення 



33 
 

зуба. Такі можливості дозволяють застосовувати лікарю малоінвазивні 
техніки та обгрунтувати лікувально-профілактичні заходи [6, с. 89]. 

Але, не зважаючи на значні переваги інтеграції ШІ у практику лікаря-
стоматолога-терапевта, існують значні загрози, що супроводжуються 
етичними викликами, включаючи питання конфіденційність даних, а також 
відповідальність за можливі діагностичні помилки, згенеровані 
технологією; необхідність збереження індивідуального підходу до кожного 
пацієнта при складанні плану лікувально-профілактичних заходів тощо [8, 
с. 31]. 

Таким чином, під час професійної діяльності на допомогу лікарю-
стоматологу-терапевту прийшов ШІ, який може значно покращити 
діагностичний процес і підвищити якість стоматологічного лікування. Але 
не слід забувати, що ШІ на сьогоднішній день може бути лише допоміжним 
інструментом, а остаточне клінічне рішення має залишатися за лікарем-
стоматологом. 

Перелік використаних джерел 
1. Schwendicke F., Samek W., Krois J. Artificial intelligence in dentistry: 

Chances and challenges. Journal of Dental Research. 2020. Vol. 99. № 5. P. 45–
54. 

2. Машкін І. С., Філь В. Ф., Риб'янець В. П. Використання штучного 
інтелекту в стоматології: можливості та перспективи. Збірник наукових 
праць, Кафедра післядипломної освіти лікарів-стоматологів. 2024. С. 3–5. 

3. Lee J.-H., Kim D.-H., Jeong S.-N. Detection and diagnosis of dental 
caries using a deep learning-based convolutional neural network. Journal of 
Dentistry. 2019. Vol. 83. P. 209–213. 

4. Diagnocat - штучний інтелект у стоматології | Eurodental. 
[Електронний ресурс]. 

 URL: https://www.eurodental.com.ua/ua/services/shtuchnyj-intelekt/  
5. Endo T., Kikuchi H., Nomura M. et al. Diagnosis of periapical lesions 

using convolutional neural networks on panoramic radiographs. Oral Diseases. 
2022. Vol. 28. № 1. P. 58–65. 

6. Kim T.-J., Joo J. Y., Jang B. S. et al. Artificial Intelligence-Based 
Assessment of Prognostic Factors for Endodontic Treatment Outcome. Journal 
of Endodontics. 2023. Vol. 49. № 1. P. 87–90. 

7. Chen Y., Deng X., Guo J. et al. Application of machine learning in 
predicting the survival of dental composite restorations. Journal of Prosthetic 
Dentistry. 2021. Vol. 126. № 1. P. 101–107. 

8. Lu B., Dong B., Zhang K. et al. Ethical and legal issues in the 
application of artificial intelligence in dentistry. Dental Materials Journal. 2022. 
Vol. 41. № 1. P. 28–35. 

https://www.eurodental.com.ua/ua/services/shtuchnyj-intelekt/


34 
 

ПРОФІЛАКТИКА СТРЕСОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ У СТУДЕНТІВ-
МЕДИКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ 

Герасименко Лариса Олександрівна, Ісаков Рустам Ісроїлович, 
Казаков Олексій Анатолійович 

 
Війна в Україні стала потужним психосоціальним стресором, який 

спричинив появу великої кількості людей із тяжким травматичним 
досвідом. Вони потребують сучасної, ефективної та своєчасної 
психологічної, психіатричної й психотерапевтичної підтримки. За даними 
ООН, у 2022 році через бойові дії щонайменше 11,7 млн осіб були змушені 
залишити свої домівки: близько 5,5 млн виїхали за кордон, а 6,2 млн 
перемістилися в межах України. Значна частина цих людей потребує 
фахової допомоги у сфері психічного здоров’я та якісної психосоціальної 
підтримки [1,2]. 

Студенти-медики також гостро відчувають наслідки війни і часто 
належать до категорії внутрішньо переміщених осіб. На них впливають такі 
стресові чинники, як смерть чи втрата близьких, вимушений переїзд, зміна 
закладу освіти, регулярні повітряні тривоги, звуки вибухів, проліт 
безпілотників тощо. Важливо враховувати, що ця група має додатковий 
ризик розвитку вторинної травматизації, адже багато студентів-медиків 
залучені до волонтерської діяльності, зокрема у наданні первинної 
психологічної допомоги. 

Метою роботи є створення профілактичних заходів для запобігання 
стрес- індукованим розладам у студентів-медиків, які навчаються на 
кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології ПДМУ. 

Стрес визначають як особливий психофізіологічний стан, під час якого 
організм мобілізує свої ресурси для протидії значущому чи 
екстремальному впливу. У цьому контексті виділяють травматичний стрес, 
психічну травму та посттравматичний стресовий розлад. Травматичний 
стрес виникає тоді, коли психологічні й адаптаційні можливості людини 
перевантажені. 

Психічною травмою вважають подію або ситуацію, яка суттєво впливає 
на емоційний стан та викликає глибокі переживання. Сила руйнівного 
впливу травматичної події залежить від її суб’єктивної значущості для 
людини та її внутрішніх механізмів психологічного захисту. До 
психотравм зазвичай відносять події, що загрожують життю, соціальному 
статусу, пов’язані з тяжкими втратами або різким порушенням життєвого 
середовища. Посттравматичний стрес проявляється відчуттям 
інтенсивного страху, безпорадності, втратою контролю та відчуттям 
загрози [3,4]. Слід також звернути увагу на можливість формування 
відстрочених реакцій — коли психічна відповідь виникає вже після 



35 
 

завершення стресової ситуації, але її емоційне переживання ще триває. Такі 
реакції включають зміни в емоційній, когнітивній та поведінковій сферах. 
Їх поява залежить як від характеру травматичної події, так і від 
індивідуальних психологічних особливостей людини [5]. Після пережитої 
травми можливі два основні варіанти подальшого розвитку подій: 

1. Людина визнає факт пережитої травми, поступово проживає її та 
формує конструктивні стратегії подолання. 

2. Особа заперечує наявність психотравми, намагається витіснити 
спогади або «забути» те, що сталося, що може призвести до формування 
дезадаптивних способів подолання та появи відстрочених реакцій. 

Для зменшення стресового навантаження були застосовані різні техніки 
релаксації. Однією з найефективніших та найпростіших стала прогресивна 
м’язова релаксація за Джекобсоном, яка допомагає швидко знижувати 
напругу та запобігати розвитку стресових розладів. Також студентам 
рекомендували консультації щодо технік психологічної саморегуляції на 
рівні первинної медичної допомоги. Основними елементами таких технік 
дихальні методики, вправи на релаксацію, способи відволікання та 
зупинення нав’язливих негативних думок. Метою цих заходів є зменшення 
фізіологічного збудження та мінімізація впливу тривожних симптомів на 
повсякденне життя. Отже, у процесі навчання студенти-медики не лише 
здобували теоретичні знання та практичні навички у сфері психічного 
здоров’я, а й отримували можливість запобігати розвитку стресових 
розладів, пов’язаних з умовами воєнного часу. 

Список літературних джерел: 
1. Герасименко Л.О. Реакція на важкий стрес та розлади адаптації: 

навчальний посібник / Л.О. Герасименко, А.М. Скрипніков, Р.І. Ісаков – К.: 
ВСВ «Медицина», 2023. 120 с. 

2. Скрипніков А.М., Герасименко Л.О., Ісаков Р.І. Психосоціальна 
дезадаптація при посттравматичному стресовому розладі у жінок: 
монографія. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2016. – 157 с 

3. Юр’єва Л. М. Охорона психічного здоров’я [Електронний ресурс]: 
підручник для лікарів / [колектив авторів]; за заг. ред. професора Л. М. 
Юр’євої, професора Н. О. Марути. — Харків: Строков Д. В., 2022. 

4. Скрипніков А.М. Ментальне здоров’я населення Полтавської області: 
колективна монографія / за ред. А. М. Скрипнікова, Л. О. Герасименко. – 
Полтава: ПП «Астрая», 2023. – 190 с. 

5. Borysenko V. V. Differences in psychological adaptation, predictors and 
features of psychological and social maladjustment formation in foreign students 
of medical institutions of higher education in Ukraine / V. V. Borysenko, R. I. 
Isakov, L. O. Herasymenko [et al.] // Світ медицини та біології. – 2023. – № 4 
(86). – P. 24–29.  



36 
 

СТРАТЕГІЇ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 
Гудим Надія Вячеславівна, Заярський Микола Іванович 

 
Цукровий діабет (ЦД), особливо ЦД 2 типу, визнаний Всесвітньою 

організацією охорони здоров'я (ВООЗ) неінфекційною епідемією XXI 
століття і становить одну з найбільших соціально-медичних проблеми 
системи охорони здоров'я [1, с. 5-6]. ЦД є провідною причиною смертності 
та інвалідності через тяжкі ускладнення: інфаркти та інсульти, сліпота та 
ниркова недостатність, ампутації нижніх кінцівок. Світова поширеність ЦД 
невпинно зростає: за даними Міжнародної діабетичної федерації у 2021 
році було хворих на діабет 537 мільйонів дорослих, а до 2045 року 
прогнозується зростання їх числа до 783 мільйонів [2, с. 2, 12].  

В Україні офіційно зареєстровано понад 1,3 мільйона хворих, але 
реальна кількість може бути значно вищою. За прогнозом, побудованим за 
методом Монте-Карло ланцюгів Маркова на даних Міністерства охорони 
здоров’я України, до 2035 року кількість хворих на ЦД дорослих може 
зрости до 1,7 млн осіб. Прогнозована кількість дорослих, які 
потребуватимуть стаціонарного лікування в Україні у 2035 році, становить 
приблизно 200 тисяч осіб, що є критично важливим для формування 
подальшої стратегії ефективної профілактики ЦД та забезпечення системи 
охорони здоров’я необхідною кількістю лікарських засобів та ліжко-місць 
у закладах охорони здоров’я [3, с. 30-36]. 

ЦД 2 типу становить до 90% усіх випадків діабету і його розвитку у 
більшості випадків можна запобігти шляхом впливу на детермінанти та 
фактори ризику патології, модифікації способу життя різних верств 
населення. Фактори ризику поділяються на немодифіковані (вік – старше 
45 років, спадковість, гестаційний діабет в анамнезі) та модифіковані 
(надлишкова вага та ожиріння, малорухливий спосіб життя, низька фізична 
активність, нездорове харчування, тютюнопаління) [2, с. 14-17].  

Серед сучасних методів і заходів профілактики на міжнародному та 
державному рівнях акцентується увагу на необхідності раннього виявлення 
факторів ризику і ознак ЦД шляхом проведення регулярного скринінгу. На 
рівні первинної медичної допомоги (ПМД) саме лікар загальної практики – 
сімейний лікар відіграє ключову роль у профілактиці та ранній діагностиці 
ЦД, проводячи скринінгові обстеження. Методи виявлення включають 
оцінку загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE, 
вимірювання ІМТ, окружності талії, глюкози в крові натще та загального 
холестерину. Періодичність обстеження: щороку, або кожні 2 роки, 
залежно від факторів ризику. ПМД також включає динамічне 
спостереження за пацієнтами з раніше діагностованим ЦД [2, 5]. 



37 
 

Спеціалізована медична допомога (лікування ускладнень і стаціонарне 
лікування) та паліативна допомога (лікування больового синдрому, 
призначення наркотичних засобів та консультування осіб, які здійснюють 
догляд) надаються за направленням сімейного лікаря [4, с. 49–60]. 

Національна служба здоров'я України (НСЗУ) щорічно здійснює 
фінансування державних гарантій медичного обслуговування в обсязі 
пакетів Програми медичних гарантій та за програмою «Доступні ліки», які 
включають оплату медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних зі 
скринінгом і лікуванням ЦД, у тому числі ЦД 2 типу [6, 7]. З 2026 року 
Україна планує запровадити і фінансувати національну програму 
скринінгів здоров'я для осіб віком 40+ з метою виявлення на ранніх етапах 
серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем з 
ментальним здоров'ям [8]. 

Вже зараз сімейний лікар проводить скринінг відповідно до галузевих 
стандартів, уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги при 
ЦД 2 типу, здійснює мотиваційне консультування щодо модифікації 
способу життя та забезпечує диспансерне спостереження [5]. Але 
ключовою і стратегічною ланкою розв’язання проблеми ЦД 2 типу є раннє 
виявлення підвищеного рівня глюкози в крові – предіабету, тобто 
відхилення результатів норми тесту на толерантність до глюкози (код 
R73.0 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), при якому 
зміна способу життя знижує ризик розвитку діабету на 58% [9, с. 398-399].  

Формування способу життєдіяльності, спрямованого на збереження та 
покращення здоров'я пацієнта, який прикріпився до медичного 
обслуговування сімейного лікаря, має впливати на систему звичок людини 
і правил поведінки, спосіб мислення і систему мотивації, стиль праці та 
відпочинку. Саме за цими напрямками і повинна проводитися 
здоров’язбережувальна санітарно-просвітницька робота, направлена на: 

• по-перше, здорове харчування, як основну детермінанту 
довголіття, яке передбачає дотримання принципу «Тарілка здорового 
харчування»: 1/2 – овочі/фрукти, 1/4 – цільнозернові, 1/4 – білкові 
продукти. Замінювати тваринні (насичені) жири та трансжири (маргарин, 
фаст-фуд) на рослинні олії (оливкова), горіхи та авокадо. Обмеження цукру 
в солодких газованих напоях, соках та кондитерських виробах [10]; 

• по друге, фізична активність, яка має включати мінімум 2,5–5 
годин аеробної активності помірної інтенсивності на тиждень (або 1,5–2,5 
години високої інтенсивності) [1, с. 36]; 

• по-третє, контроль маси тіла, тому що втрата всього 5–7% від 
початкової маси тіла знижує ризик діабету більш ніж удвічі [7, с. 393-394]; 

- по-четверте, відмова від тютюнопаління, адже куріння посилює 
інсулінорезистентність [1, с. 15]. 



38 
 

Серед організаційних форм ефективної профілактичної роботи 
рекомендується: на рівні ПМД проводити широке анкетування обізнаності 
пацієнтів про ЦД, фактори ризику, порядок участі у скринінгових 
дослідженнях, потреби у навчанні стосовно здорового харчування, 
фізичного навантаження тощо; інформування населення з використанням 
постерів, пам’яток, буклетів, брошюр в закладах ПМД і через електронні 
засоби комунікації про скринінг ЦД і порядок його проходження, стратегії 
ефективної профілактики; залучення пацієнтів з факторами ризику і хворих 
до навчання за програмою в «Школі для пацієнтів з предіабетом та хворих 
на цукровий діабет», яка складається з модулів про самоконтроль, здорове 
харчування, фізичну активність, управління ускладненнями та 
медикаментозну терапію.  

Враховуючи обмеженість у робочому часі лікарського прийому з метою 
посилення мотиваційного консультування і практичного навчання 
пацієнтів у питаннях формування персональної тарілки здорового 
харчування, фізичної активності, відмови від тютюнопалання за 
направленням сімейного лікаря може проводитися окрема платна послуга 
медичного консультанта з санітарної просвіти, фахівця з фізичної терапії 
та коуча – спеціаліста, який може показати і розкрити пацієнту потенціал 
його здоров’я. Введення таких додаткових посад в центрах первинної 
медичної допомоги може здійснюватися органами місцевого 
самоврядування у межах спеціально створеної цільової програми 
«Здоров’я населення громади» за спільним державно-приватним 
фінансуванням. 

Перелік використаних джерел: 
1. Global report on diabetes. World Health Organization. Geneva: WHO, 

2016. 88 p. URL: https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/d2997184-51c3-
4b0b-aa2c-0cc840424b6c/content (дата звернення: 04.11.2025) 

2. IDF Diabetes Atlas, 10th еdition. International Diabetes Federation. 
2021. 135 р. URL: https://fmdiabetes.org/wp-
content/uploads/2022/01/IDF_Atlas_10th_Edition_2021-comprimido.pdf (дата 
звернення: 04.11.2025) 

3. Іванчук М., Іванчук П. Прогнозування поширеності цукрового 
діабету в Україні з використанням ланцюгів Маркова. Природничі, 
математичні науки та освіта в медицині. 2024. № 1(1). С. 30–38. DOI: 
https://doi.org/10.24061/3083-5887.j.nmsmme.2024.1.II.1 

4. Як організувати систему надання первинної медичної допомоги на 
мiсцевому рiвнi. Операційне керівництво / Баценко Д., Брагінський П., 
Бучма М. та ін. Міністерство охорони здоров’я України, Проект USAID 
«Реформа ВІЛ-послуг у дії», ТОВ «Агентство «Україна». К., 2018. 368 с. 
URL: https://moz.gov.ua/uploads/0/4992-

https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/d2997184-51c3-4b0b-aa2c-0cc840424b6c/content
https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/d2997184-51c3-4b0b-aa2c-0cc840424b6c/content
https://fmdiabetes.org/wp-content/uploads/2022/01/IDF_Atlas_10th_Edition_2021-comprimido.pdf
https://fmdiabetes.org/wp-content/uploads/2022/01/IDF_Atlas_10th_Edition_2021-comprimido.pdf
https://doi.org/10.24061/3083-5887.j.nmsmme.2024.1.II.1
https://moz.gov.ua/uploads/0/4992-phc_operational_manual_apr_2018_fin_web1.pdf


39 
 

phc_operational_manual_apr_2018_fin_web1.pdf (дата звернення: 
04.11.2025) 

5. Про затвердження та впровадження медико-технологічних 
документів зі стандартизації медичної допомоги при цукровому діабеті 2 
типу: наказ МОЗ України від 21.12.2012 р. № 1118.  URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1118282-12  (дата звернення: 
04.11.2025) 

6. Програма медичних гарантій 2025. Контрактування. Національна 
служба здоров’я України. URL: https://nszu.gov.ua/news/programa-medicnix-
garantii-2024-kontraktuvannia (дата звернення: 04.11.2025) 

7. Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного 
обслуговування населення у 2025 році: Постанова Кабінету Міністрів 
України від 24.12.2024 р. № 1503. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1503-2024-%D0%BF#Text (дата 
звернення: 04.11.2025) 

8. Скринінги здоров'я: у МОЗ обговорили підготовку до запуску 
програми щорічних профілактичних обстежень із 2026 року. Міністерство 
охорони здоров’я України. URL: https://moz.gov.ua/uk/skriningi-zdorov-ya-u-
moz-obgovorili-pidgotovku-do-zapusku-programi-shorichnih-profilaktichnih-
obstezhen-iz-2026-roku (дата звернення: 04.11.2025) 

9. Reduction in the incidence of type 2 diabetes with lifestyle intervention 
or metformin. Diabetes Prevention Program Research Group. The New England 
Journal of Medicine. 2002. Vol. 346, № 6. P. 393-403. DOI: 
10.1056/NEJMoa012512 

10. Порівняйте свою їжу з «Тарілкою здорового харчування». 
Міністерство охорони здоров’я України. URL: 
https://moz.gov.ua/uk/porivnjajte-svoju-izhu-z-tarilkoju-zdorovogo-
harchuvannja (дата звернення: 04.11.2025)  

https://moz.gov.ua/uploads/0/4992-phc_operational_manual_apr_2018_fin_web1.pdf
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1118282-12
https://nszu.gov.ua/news/programa-medicnix-garantii-2024-kontraktuvannia
https://nszu.gov.ua/news/programa-medicnix-garantii-2024-kontraktuvannia
https://moz.gov.ua/uk/skriningi-zdorov-ya-u-moz-obgovorili-pidgotovku-do-zapusku-programi-shorichnih-profilaktichnih-obstezhen-iz-2026-roku
https://moz.gov.ua/uk/skriningi-zdorov-ya-u-moz-obgovorili-pidgotovku-do-zapusku-programi-shorichnih-profilaktichnih-obstezhen-iz-2026-roku
https://moz.gov.ua/uk/skriningi-zdorov-ya-u-moz-obgovorili-pidgotovku-do-zapusku-programi-shorichnih-profilaktichnih-obstezhen-iz-2026-roku
https://moz.gov.ua/uk/porivnjajte-svoju-izhu-z-tarilkoju-zdorovogo-harchuvannja
https://moz.gov.ua/uk/porivnjajte-svoju-izhu-z-tarilkoju-zdorovogo-harchuvannja


40 
 

ДІЄТИЧНІ ЗВИЧКИ ЯК ЧИННИК РИЗИКУ ПРИШИЙКОВИХ 
УРАЖЕНЬ ЗУБІВ 

Заболотна Ірина Іванівна 
 
Поширеність пришийкової патології зубів відрізняється у різних 

країнах, що значною мірою пояснюється дієтичними вподобаннями [1, с. 
48]. Відомо, що факторами ризику (ФР) ерозивної втрати твердих тканин 
зубів є кисла їжа і напої, а карієсу – підвищене вживання вільних цукрів із 
напоїв та їжі [2, с. 373]. Щоб запобігти стоматологічним захворюванням, 
необхідно сформувати звички здорового способу життя, у тому числі у 
харчовій поведінці [3, с. 89]. Тому профілактичне втручання починається з 
індивідуального консультування щодо зміни ставлення пацієнта до дієти 
[4, с. 2]. Але для цього їх слід детально розглянути, конкретизувати та 
усунути до початку будь-якого лікування [5, с. 1167; 6, с. 82]. Таким чином, 
визначення ФР є, безумовно, важливим, щоб надати відповідні поради [7, 
с. 32]. 

З цією метою 272 пацієнти молодого віку (середній вік 24,3±6,9 роки) 
заповнили анкету/опитувальник, яка містила питання щодо дієтичних 
звичок та їх середньодобову кількість вживання. Перелік дієтичних 
вподобань відповідав регіону проживання і соціально-економічним 
особливостям обстежених. Було визначено, що серед пацієнтів, які 
вживали банани, було у 1,60 і 1,22 рази  більше осіб з клінічно інтактною 
пришийковою ділянкою (ПД) зубів, ніж з клиновидним дефектом (КД) і 
пришийковим карієсом (ПК), відповідно, p<0,05. Обстежених, які вживали 
мандарини, було у 3,14 рази більше з КД, ніж без діагностованих 
пришийкових уражень зубів. Пацієнтів, які пили каву, було у 3,88 і 1,80 
рази більше з КД і ПК, ніж з клінічно інтактною ПД зубів. Серед осіб, які 
пили газовану воду, було достовірно менше пацієнтів з ПК, ніж без 
діагностованих пришийкових уражень зубів [8, с. 207].  

Було визначено, що на виникнення КД достовірно впливало вживання 
мандаринів і кави, а захисним фактором для ПД були банани і зелений чай. 
Кількість у пацієнта КД зубів залежала від середньодобової кількості 
випитих склянок Fanta, їх глибина – від кількості склянок кави  і вжитих 
баночок йогурту. Збільшенню глибини ерозій (Е) емалі сприяло збільшення 
у раціоні харчування середньодобової кількості лимонів і бананів. На 
виникнення ПК впливало вживання пацієнтом кислих страв і чаю з 
лимоном, а захисним фактором був шоколад у помірній кількості. 
Збільшення уражень зубів ПК залежало від середньодобової кількості 
вжитих кислих страв і випитих склянок кави. На розвиток сполучених 
форм пришийкових уражень зубів достовірно впливала середньодобова 
кількість паковань чіпсів у харчовому раціоні. 



41 
 

За допомогою статистичного аналізу анкет/опитувальників були 
визначені ФР виникнення і прогресування пришийкової патології зубів [9, 
с. 75]. До ознак, що характеризують прогресування, відносили збільшення 
в одного пацієнта кількості уражень, їх глибини, появу симптомів 
гіперчутливості дентину (ГД), сполучення уражень. При оцінюванні сили 
асоціації між наявністю чинника ризику та розвитком пришийкової 
патології зубів в якості кількісної міри ефекту використовувався показник 
відносного ризику (relative risk [RR]). Для оцінки надійності отриманих 
результатів обчислювався 95% довірчий інтервал (95% ДI). 

Було визначено, що ФР виникнення КД були наступні дієтичні звички: 
вживання чаю з лимоном і газованої води більше двох склянок (2,13, 95% 
ДI [1,23–3,68] і 2,38, 95% ДI [1,23–4,62], відповідно) та двох мандарин на 
добу (1,81, 95% ДI [1,05–3,15]), p<0,05. Серед чинників появи Е емалі не 
було дієтичних вподобань, що, вірогідно, повʼязано з невеликою кількістю 
обстежених, у яких була діагностована ця пришийкова патологія зубів. ФР 
розвитку ПК було вживання більше двох кислих страв і двох склянок чаю 
з лимоном протягом дня (1,87, 95% ДI [1,12–3,13] і 2,04, 95% ДI [1,24–3,34], 
відповідно), p<0,05. 

До збільшення кількості і глибини КД у пацієнта та появи симптомів ГД 
призводило вживання більше двох склянок Коли і / або Пепсі  на добу (3,93, 
95% ДI [2,54–6,09], 2,03, 95% ДI [1,57–2,64] і 2,27, 95% ДI [1,70–3,03], 
відповідно). Активному перебігу патології також сприяло наявність у 
харчовому раціоні обстеженого більше двох склянок фруктового соку 
(2,38, 95% ДI [1,75–3,22]) і двох бананів та яблук протягом дня (2,19, 95% 
ДI [1,65–2,91] і 2,16, 95% ДI [1,38–3,39], відповідно). ФР збільшення 
кількості зубів з Е емалі були вживання більше двох склянок зеленого чаю 
і двох бананів на добу (5,67, 95% ДI [2,03–15,82] і 6,00, 95% ДI [2,14–16,86], 
відповідно). Були відсутні дієтичні звички, які достовірно впливали на 
збільшення глибини Е, вірогідно тому, що в обстежених була діагностована 
патологія тільки у межах емалі. Але значна кількість харчових вподобань 
сприяла активному перебігу Е емалі. До них відносяться вживання 
протягом дня більше двох склянок зеленого чаю, фруктового соку і кави 
(3,80, 95% ДI [1,79–8,06], 4,25, 95% ДI [1,80–10,01] і 4,80, 95% ДI [1,26–
18,31], відповідно). Крім того, ФР прогресування Е емалі було вживання 
більше двох штук бананів, яблук (4,00, 95% ДI [1,87–8,55] і 4,25, 95% ДI 
[1,80–10,01], відповідно) і цукерок та двох паковань чіпсів протягом дня 
(5,00, 95% ДI [1,82–13,76] і 3,80, 95% ДI [1,79–8,06], відповідно). До 
чинників, що сприяли збільшенню кількості ПК, відносяться фруктовий сік 
і газовані безалкогольні напої більше двох склянок на день (2,88, 95% ДI 
[1,94–4,27] і 2,72, 95% ДI [1,89–3,93], відповідно) та вживання ківі більше 
двох штук на добу (2,67, 95% ДI [1,85–3,84]). Було визначено, що додавання 



42 
 

до раціону харчування ківі більш ніж двох штук на добу є ФР сполучення 
пришийкових уражень зубів (6,33, 95% ДI [1,07–37,55]), p<0,05. 

Отже, проведення детального аналізу дієтичних звичок у 
стоматологічного пацієнта є важливим для їх своєчасної корекції, що, 
вірогідно, може позитивно вплинути на показник поширеності 
пришийкових уражень зубів. Визначені у якості ФР харчові вподобання 
рекомендуємо враховувати при плануванні індивідуальних лікувально-
профілактичних заходів, особливо у пацієнтів молодого віку, щоб 
запобігти прогресуванню пришийкової патології зубів. 

Перелік використаних джерел: 
1. Ibrahim M.O. Dietary habits, eating practices and DMFT index among 

adults attending dental clinics in Amman, Jordan. Nutr Clín Diet Hosp. 2021. № 
41 (4). Р. 48 –54. 

2. Buzalaf M.A.R., Magalhães A.C., Rios D. Prevention of erosive tooth 
wear: targeting nutritional and patient-related risks factors. Br Dent J. 2018. № 
224 (5). Р. 371–378. 

3. Мельник B., Білищук Л., Зомбор К., Ізай М., Мельник С. Обізнаність 
із питань використання зубної нитки серед студентів-стоматологів і 
лікарів-інтернів. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 
2023. Вип. 5 (14). С. 88–94. 

4. El-Marakby A.M., Al-Sabri F.A., Alharbi S.A., Halawani S.M., Yousef 
M.T.B. Noncarious cervical lesions as abfraction: etiology, diagnosis, and 
treatment modalities of lesions: a review article. Dentistry. 2017. № 7 (6). Р. 438. 

5. Beltrán K., Cardona W. Medical and dental effects of energy drinks 
consumption. Literature review. International Journal of Medical and Surgical 
Sciences. 2017. № 4 (2). Р. 1167–1173. 

6. Nascimento M., Dilbone D., Pereira P., Duarte W.R., Geraldeli S, Delgado 
A.J. Abfraction lesions: etiology, diagnosis, and treatment options. Clin Cosmet 
Investig Dent. 2016. № 8. Р. 79–87. 

7. Milosevic A. Abrasion: A Common Dental Problem Revisited. Prim Dent 
J. 2017. № 6 (1). С. 32–36. 

8. Zabolotna I., Bogdanova T., Yarova S., Genzytska O. Analysis of eating 
and drinking habits of young people and the correlation of these activities with 
cervical dental pathology. Protet Stomatol. 2024. № 74 (3). Р. 207–218. 

9. Заболотна І.І., Богданова Т.Л. Аналіз факторів ризику виникнення і 
прогресування некаріозних пришийкових уражень зубів. Інновації в 
стоматології. 2025. № 2. С. 75–83. 

 
 
 



43 
 

ПСИХО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ПОКРАЩЕННЯ СТАВЛЕННЯ ДО 
ВАКЦИНАЦІЇ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД) 

Завгородня Любов Василівна, Горецька Анастасія Миколаївна 
 
Реалізація