МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ” ОБЛАСНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДИХ МЕДИКІВ ТЕРНОПІЛЛЯ MINISTRY OF PUBLIC HEALTH OF UKRAINE SHEI “I. Ya. HORBACHEVSKY TERNOPIL STATE MEDICAL UNIVERSITY OF MPH OF UKRAINE” ASSOCIATION OF YOUNG MEDICAL PROFESSIONALS OF TERNOPIL REGION XXIІ МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ КОНГРЕС СТУДЕНТІВ ТА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ THE 22d INTERNATIONAL MEDICAL CONGRESS OF STUDENTS AND YOUNG SCIENTISTS 23 - 25 квітня 2018 April 23 - 25, 2018 ТЕРНОПІЛЬ УКРМЕДКНИГА Відповідальний редактор: Ректор ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», д-р мед. наук, проф. М.М. Корда Заступники відповідального редактора: - проф. І.М. Кліщ - доц. Л. П. Мазур Редакційна колегія: Канд. мед. наук, доц. Л.П. Мазур Асистент С.В. Кучер Cтуденти: К. Галей О. Косман М. Сас О. Мартиняк М. Бандрівський Ю. Яриш В. Палига O. Пастушина М. Муцяк Р. Клос Р. Боймиструк А. Мацько Ю. Вітковський Г. Прокопишин О. Ющак І. Креденсар І Калька І. Ястремська Б. Кушнір В. Прохорчк 205 •Психіатрія раженості у них симптомів тривоги. Матеріали і методи дослідження: опитуваль- ник Спілбергера-Ханіна для оцінки вираженості три- воги та опитувальник Леонгарда-Шмішека для оцінки рис особистості. Об’єктом нашого дослідження були пацієнти з встановленим діагнозом Рекурентний депресивний розлад та тривожно-депресивний розлад, що лікува- лися в умовах стаціонару 10го відділення ТОККПНЛ. Нами було обстежено 40 пацієнтів . Аналіз опитувальника Спілбергера-Ханіна виявив середній рівень тривоги у 18 пацієнтів, низь- кий рівень тривоги у 20 пацієнтів та високий рівень тривоги у 1 пацієнта. Аналіз результатів опитувальника Леонгар- да-Шмішека показав, що у хворих на депресію з низь- ким рівнем вираженості тривоги переважали: 1) дистимічні (20,5±2,0 бала) (у 30,0 % випад- ків) особистісні особливості зі схильністю до акцен- туації; 2) афективно-ригідні (17,0±1,0 бала) (у 25,0 % випадків) особистісні особливості; 3) однакову представленість мали педантич- ний (20%), ціклотимний, гіпертимний типи акцентуації. У хворих на депресію з середнім рівнем ви- раженості тривоги переважали 1. 1) акцентуйовані (21,5±3,0 бала) емотивні (у 30,0 % випадків) особистісні особливості; 2. 2) 1) дистимічні (18,5±3,0 бала) (у 30,0 % випадків) особистісні особливості зі схильністю до акцентуації Отримані результати дозволяють виділити основні особистісні особливості хворих з рекурент- ним депресивним розладом, що важливо для його профілактики, раннього виявлення та лікування. Ольхова Анастасія ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПОСТТРАВМАТИЧНО- ГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ У ВІЙСЬКОВИХ, ЩО ПОВЕРНУЛИСЯ З ЗОНИ АТО Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології Науковий керівник: канд. мед. наук Зеленська К.О. Харківський національний медичний університет м.Харків, Україна Актуальність. В час збройної агресії на сході України невпинно зростає кількість бійців, які стра- ждають від ПТСР внаслідок отриманого надпорогово- го стресу. Матеріали і методи. Дослідження проходи- ло на базі Військово-Медичного клінічного центру Північного Регіону. В нього входило 47 пацієнтів, з діагнозом ПТСР F43.1. Використані методики: Міс- сісіпська шкала ПТСР, шкала оцінки впливу травма- тичної події (IES-R) та опитувальник травматичного стресу (ОТС). Результати. Ми розділили хворих на дві гру- пи. Перша з високим рівнем посттравматичного стре- су (119 ± 11) 29 чоловік (61,7%), друга з помірним рів- нем (87 ± 8) 18 чоловік (38,3%). Результати IES-R: в І групі - 68,33 ± 8,02: по субшкалі «вторгнення» - 24,33 ± 9,07, що свідчить про часті переживання психотрав- муючої ситуації: по субшкалі «уникнення» - 20,67 ± 5,03 - виражений страх пережитої події; по субшкалі «збудливість» - 23,33 ± 2,89, виражена дратівливість; безсоння. У ІІ групі: 42,39 ± 24,94; 14,68 ± 8,96; 14,38 ± 9,30; 13,33 ± 8,81 – відповідно (менша вираженість впливу). Дані ОТС: надпильність - у 70,2% обстежених; перебільшене реагування - 31,9%; притупленість емо- цій - 23,4%; агресивність - 53,1%; порушення пам'яті і концентрації уваги - 31,9%; депресія - 48,9%; загальна тривожність - 85,1%; напади люті - 48,9%; зловживан- ня наркотичними і лікарськими речовинами - 82,9%; непрошені спогади - 34,0%; проблеми зі сном - 91,4%; «Вина, що вижив» - 57,4%; оптимізм – 19,1%. Висновки. Значна частина хворих страждає від високого рівня посттравматичного стресу. Це перш за все розлади сну та загальна тривожність. Це вказує на важливість проведення індивідуалізованого ліку- вання з включенням психоосвіти, психофармакології та травмоорїєнтованої психотерапії. Пахмурна Вікторія ПСИХІАТРИЧНИЙ АСПЕКТ ЛІКУВАННЯ ТУБЕР- КУЛЬОЗУ ЛЕГЕНІВ В МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ Кафедра психіатрії та наркології Науковий керівник: д-р мед. наук , проф. М.М. Пустовойт ВНЗ “Одеський національний медичний університет” м. Одеса, Україна Проблема лікування туберкульозу легенів у місцях позбавлення волі залишається вкрай гострою, оскільки з нею є пов'язаний не тільки медичний бік питання, але і низка соціальних аспектів гуманізації впливу на людей, які скоїли кримінальні дії. Дослід- ження проводилось у двох виправних колоніях для засуджених вперше – чоловічій та жіночій. Дослідже- но 52 чоловіки та 54 жінки, які вперше захворіли на туберкульоз легенів. Метою дослідження було розро- бити адекватний психотерапевтичний метод супро- воду основного захворювання в комплексі з певни- ми лікарськими засобами з урахуванням обмеженості арсеналу медикаментів, що впливають на емоційний стан засуджених, схильних до різного типу зловжи- вань. Серед методів дослідження, поряд з клінічними, використані також психодіагностичні – Гісенський опитувальник, опитувальник Плутчика, опитувальник Тейлор, тощо. Виявлено, що на факт захворюван- ня на туберкульоз легенів засуджені жінки реагують зазвичай за гомономним типом, тобто спостерігаєть- ся загострення тих рис характеру, які відповідають провідній акцентуації. Для чоловіків притаманним є реагування за гетерономним типом. Ця обстави- на мала провідне значення для побудови психоте- рапевтичної програми. З метою визначення вектору психотерапевтичного впливу усіх хворих розділено на дві приблизно рівні підгрупи. З представниками однієї проводилась когнітивно-поведінкова терапія, з представниками іншої – переважно психодинаміч- но орієнтована короткофокусна психотерапія. Вста- 206 Матеріали ХХІІ Міжнарожного конгресу студентів та молодих вчених новлено, що у жінок, хворих на туберкульоз легенів, у місцях позбавлення волі ефективнішою є саме пси- ходинамічна психотерапія. Чоловіки краще реагують на когнітивно-поведінкову психотерапію. Це значною мірою пов’язано з кращим рівнем самоорганізації у колективах позбавлених волі чоловіків порівняно з жінками. Сатурська Уляна ОЦІНКА РІВНЯ НЕВРОТИЗАЦІЇ ТА ПСИХОПАТИ- ЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД МІСЦЯ ЇХНЬО- ГО ПРОЖИВАННЯ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології Науковий керівник: канд. мед. наук, асист. Сас Л.М. ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України” м. Тернопіль, Україна Психічний стан молоді є актуальним пи- танням сучасності. Саме в молоді роки у людини формується характер та стереотипи поведінки, ут- верджуються життєві позиції. Психоемоційний стан на даному етапі є дуже лабільним, чому також спри- яють активні зміни звичного способу життя, сучасні швидкі темпи науково-технічного прогресу та необ- хідність швидкої адаптації до даних змін. Особливо вразливими серед молоді є студенти-першокурсники, які змушені звикнути до нового колективу, навчальної установи вищого рівня, вибрати напрямок навчання, розпланувати професійне майбутнє і, в деяких випад- ках, змінити місце проживання. Метою нашої наукової роботи було з’ясува- ти рівень невротизації і психопатизації (РНП) сту- дентів-першокурсників в залежності від місця їхнього проживання під час навчання. Вивчення РНП проведено серед сту- дентів-першокурсників Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горба- чевського. В анкетуванні взяло участь 317 студентів (203 дівчини і 114 хлопців). Для вивчення у них РНП було використано стандартизований психологічний метод, який має високу диференційно-діагностичну чутливість і використовується для вивчення погранич- них станів та виявлення “груп ризику”. Отримані дані опрацьовано відповідно до діагностичних критеріїв по шкалах визначення РНП окремо для хлопців і дів- чат. Нами було отримано наступні результати: се- ред студентів, які проживали вдома (149 осіб), у 42 (28%) спостерігався підвищений рівень невротизації і у 18 (12%) підвищений рівень психопатизації; серед студентів що поселилися в гуртожиток (107 осіб) пе- реважала невротизація у 39 осіб (36,5%) і спостері- галися середні показники психопатизаціі — у 16 осіб (15%); у студентів, що винаймали житло (61 особа) був найвищим рівень психопатизації — у 12 осіб (19,7%), і помірний рівень невротизації — у 20 осіб (32,7%). Дівчата більше ніж хлопці схильні до психопатизації — 36 дівчат (17,7%) і 12 хлопців (10,5%), до невроти- зації більше схильні хлопці — 49 осіб (24%) і 46 осіб (40,4%) відповідно. Висновок: проведені дослідження свідчать, що мінімальний рівень дезадаптації спостерігається у студентів, які проживають вдома, студенти, що живуть в гуртожитку більш схильні до невротизації, а ті, що винаймали житло — до психопатизації. Дівчата більше ніж хлопці схильні до психопатизації, хлопці навпаки — до невротизації. Хань Марія ЗНАЧЕННЯ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДЛЯ РАЦІО- НАЛЬНОГО ВИБОРУ ПСИХОТЕРАПІЇ ПРИ НЕ- ВРОТИЧНИХ РОЗЛАДАХ Кафедра психіатрії та наркології Науковий керівник : доц. В.А. Пахмурний ВНЗ “Одеський національний медичний університет” м. Одеса, Україна Надзвичайна поширеність та темпи зростан- ня невротичних розладів в Україні, пов’язана як з не- стабільністю у соціальному та економічному вимірах сьогодення, так і з зростанням інформаційних наван- тажень на людей, неготових до знецінення їхньої особистості в результаті стрімких змін у розподілі функцій всередині надзвичайно технологічному суспільстві. Невротичні та соматоформні розлади уражують насамперед молоде покоління, найбільш активну його частину. Для лікування цієї патології широко застосовуються антидепресанти, ефектив- ність яких є обмеженою та тимчасовою. Основним для лікування залишається раціональний вибір пев- ної психотерапевтичної методики. Метою досліджен- ня було визначення найбільш ефективних тестів для диференційованого підбору фокусу психотерапев- тичного впливу. Всього було обстежено 25 пацієнтів. Комплексне застосування різних тестів дозволило сформувати когорту найбільш доцільних, з огляду на визначену мету. За тестом Шмішека виявлено 13 ек- зальтованих, 8 тривожних та 4 циклотимних особи- стості. “Алекситимічними” виявились 16 з 25 хворих, в роботі з ними акцент зроблено на вмінні вербалізу- вати почуття. Майже половина з обстежених (12) були занадто агресивними за тестом Басса Даркі. Це спо- нукало спрямувати психотерапію на зниження агресії. Застосування тесту Спілбергера на тривожність вия- вилась діагностично менш цінним, оскільки 90 відсот- ків пацієнтів були тривожними, що очевидно апріорі. Більш цінним виявився тест Плутчика на тип психо- логічного захисту, який надає психотерапевту мож- ливість сформувати у пацієнта адаптивну стратегію поведінки. Таким чином незалежно від пріоритетного методу психотерапії врахування окремих характе- ристик особистості на які вказують обрані нами пси- ходіагностичні тести є обов’язковими. •Психіатрія Бобр Анна, Дорофеєва Ірина РОЛЬ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В РОЗВИТКУ ТРИВОЖНО-ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ХВОРИХ З РЕВМАТОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ. 201 Іваніцька Тетяна МОТИВАЦІЯ, ПЕРФЕКЦІОНІЗМ ТА ПРОКРАСТИНАЦІЯ, ЯК СКЛАДОВІ АКАДЕМІЧНОЇ УСПІШ- НОСТІ СТУДЕНТІВ ДВНЗ ТДМУ 201 Іваніцька Тетяна ВПЛИВ МОТИВАЦІНИХ ТРЕНІНГІВ НА САМОЕФЕКТИВНІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ СТУДЕНТІВ У НАВЧАННІ 202 Кібець Юлія КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ У ПАЦІЄНТІВ З ПТСР 202 Косовський Володимир ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД – НАЙБІЛЬША МЕДИЧНА ПРОБЛЕМА ДЕМОБІЛІ- ЗОВАНИХ 203 Люта Ольга, Павлюк Романна ОСОБЛИВОСТІ АФЕКТИВНИХ РОЗЛАДІВ У ПАЦІЄНІВ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ 204 Міщенко Марина, Міщенко Олександр, Сватко Ганна МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДГРУНТЯ ТЕРАПІЇ НЕРВОВОЇ АНОРЕКСІЇ 204 Оліяр Соломія ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ У ХВО- РИХ НА РЕКУРЕНТНИЙ ДЕПРЕСИВНИЙ РОЗЛАД З РІЗНИМ ВИРАЖЕННЯМ СИМПТОМІВ ТРИ- ВОГИ 204 Ольхова Анастасія ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ У ВІЙСЬКОВИХ, ЩО ПОВЕРНУЛИСЯ З ЗОНИ АТО 205 Пахмурна Вікторія ПСИХІАТРИЧНИЙ АСПЕКТ ЛІКУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНІВ В МІСЦЯХ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ 205 Сатурська Уляна ОЦІНКА РІВНЯ НЕВРОТИЗАЦІЇ ТА ПСИХОПАТИЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД МІСЦЯ ЇХ- НЬОГО ПРОЖИВАННЯ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ 206 Хань Марія ЗНАЧЕННЯ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДЛЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИБОРУ ПСИХОТЕРАПІЇ ПРИ НЕ- ВРОТИЧНИХ РОЗЛАДАХ 206 Хватова Ольга ПСИХОЛОГІЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОГНІТИВНИХ ПРОЦЕСІВ 207 Чайковський Сергій ПСИХОПАТОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ НА ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СЕКСУАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК 207