89 Медицина та фармацiя: освiтнi дискурси Вип. 3, 2024 УДК 378.046-021.68:61-051:005.336.2:303.62 DOI https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-3-13 АНАЛІЗ ОБІЗНАНОСТІ ЛІКАРІВ ІЗ ТЕХНОЛОГІЄЮ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Подаваленко Алла Павлівна, доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб, Харківський національний медичний університет ORCID: 0000-0003-4585-060X Зеленська Людмила Дмитрівна, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди ORCID: 0000-0002-3324-5173 Нессонова Тетяна Дмитрівна, науковий співробітник кафедри гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб, Харківський національний медичний університет ORCID: 0000-0002-7965-4319 Білера Наталія Владиславівна, старший викладач кафедри гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб, Харківський національний медичний університет ORCID: 0000-0003-1725-2258 Успішність безперервного навчання лікарів значною мірою залежить від рівня сформованості їхньої профе- сійної компетентності, розвитку критичного мислення, креативності та здатності до професійного саморозвит- ку. Тож упровадження на циклах підвищення кваліфікації лікарів технологій розвитку критичного мислення є нагальною методичною проблемою сучасної вищої медичної освіти, оскільки дає змогу сформувати висококом- петентного фахівця. Метою роботи є встановлення рівня обізнаності лікарів з технологіями розвитку критичного мислення на заняттях післядипломної підготовки у Харківському національному медичному університеті шляхом анкетування. Опитування проводили за спеціально розробленими анкетами за допомогою Google Forms. В опитуванні взя- ли участь 194 здобувачі. Статистичну обробку матеріалів проводили в середовищі програм Microsoft Excel 2021 та Statistica 12.0 Trial Version для Windows. Результати опитування показали, що 40,0% респондентів вибрали варіанти відповідей, у яких наводилося визначення критичного мислення, що оцінювалося за найвищим балом. Зв’язку між типом циклу підвищення кваліфікації та кількістю балів, що відповідає вибраному варіанту, не встановлено (p > 0,05). Лікарів, які не зна- йомі із запропонованими методиками критичного мислення, виявилося 78,3%. Здебільшого лікарі застосовують активне навчання (57,73%) і аналіз наукових досліджень та клінічних доказів (54,64%). Майже всі лікарі вказали на здатність критично оцінювати інформацію. Вони усвідомлюють важливість та необхідність володіння метода- ми критичного аналізу та розвитку критичного мислення у студентів-медиків. Таким чином, проведене дослідження дозволяє констатувати, що лікарі на заняттях післядипломної підготов- ки недостатньо володіють знаннями щодо технології критичного мислення. Водночас у професійній діяльності більшість лікарів використовує методи активного навчання та аналізу проблемних ситуацій. Лікарі вказують на важливість та необхідність упровадження технології розвитку критичного мислення в освітній процес лікарів на циклах післядипломної підготовки. Ключові слова: анкетування, лікарі, післядипломна освіта, розвиток, критичне мислення, методи, технологія. Podavalenko Alla, Zelenska Lyudmila, Nessonova Tetyana, Bilera Natalia. Analysis of doctors’ awareness of the technology of critical thinking development in post-graduate education classes The success of continuous training of doctors depends on the level of formation of their competence, development of critical thinking, creativity and ability for professional self-development. Therefore, the introduction of methods of Медицина та фармацiя: освiтнi дискурси Вип. 3, 2024 90 critical thinking technology development in cycles of advanced training of doctors is an urgent methodological problem of modern higher medical education, as it allows to form a highly competent specialist. The purpose of the work is to establish the level of awareness of doctors at postgraduate training classes with the technology of developing critical thinking at the Kharkiv National Medical University by means of a questionnaire. The survey was conducted using developed questionnaires using Google Forms. 194 doctors took part in the survey. Statistical processing of the material was carried out in the environment of Microsoft Excel 2021 and Statistica 12.0 Trial Version for Windows. The results of the survey showed that 40.0% of respondents chose the options for defining critical thinking, which was evaluated by the highest score. The relationship between the type of professional development cycle and the number of points corresponding to the selected option was not established (p > 0.05). 78.3% of doctors were not familiar with the proposed methods of critical thinking. In most cases, doctors use active learning (57.73%) and analysis of scientific research and clinical evidence (54.64%). Almost all doctors indicated the ability to critically evaluate information. They are aware of the importance and necessity of mastering the methods of critical analysis and developing critical thinking in medical students. Thus, the conducted research allows us to state that doctors in postgraduate training do not have sufficient knowledge of critical thinking technology. At the same time, in their professional activities, most doctors use methods of active learning and analysis of problem situations. Doctors point to the importance and necessity of introducing the technology of developing critical thinking into the educational process of doctors in post-graduate training cycles. Key words: questionnaire, doctors, postgraduate education, development, critical thinking, methods, technology. Вступ. З лютого 2022 року підвищення кваліфі- кації лікарів у Навчально-науковому інституті піс- лядипломної освіти Харківського національного медичного університету (ХНМУ) проводиться в умовах воєнного стану. Це створило необхід- ність проводити заняття за дистанційною формою навчання на платформах Moodle, Google Class, Google Meet тощо. Проведення занять у психоло- гічно складних як для викладачів, так і для здобу- вачів післядипломної освіти умовах спонукало до розроблення та впровадження інноваційних педа- гогічних технологій або їх модифікації. До таких технологій належить технологія розвитку кри- тичного мислення, яка не є новим явищем у педа- гогічній науці [1, с. 11–22], проте стає все більш затребуваною з огляду на її застосування в різних сферах життєдіяльності, зокрема у медицині [2; 3]. Зауважимо, що існують різні підходи до визна- чення поняття «критичне мислення» та розуміння його сутності [4, с. 13–15; 5, с. 9–49; 6]. Втім, будь- яке з визначень має тісні перетини з професійною підготовкою здобувачів вищої освіти та/або про- фесійною діяльністю в певній галузі. Аналіз нау- кових джерел дав змогу тлумачити критичне мис- лення як уміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію [7, с. 141], розвивати розу- мові здібності особистості [8, с. 113], відстоювати власну точку зору [9, с. 419; 10, с. 5–6], доходити висновків та застосовувати здобуті знання на практиці [11, с. 189; 12, с. 132–133; 13, с. 4–5]. Успішність безперервного навчання ліка- рів залежить від дотримання принципів вищої медичної освіти, зокрема проблемності, реалізму, креативності, професійного саморозвитку та кри- тичного мислення. Впровадження на циклах під- вищення кваліфікації (спеціалізація, тематичного удосконалення) лекцій, семінарських та практич- них занять, орієнтованих на розвиток критичного мислення, є нагальною методичною проблемою сучасної вищої медичної освіти. З огляду на те, що критичне мислення, за визначенням Всесвіт- нього економічного форуму у Давосі, буде вхо- дити до ключових компетентностей в наступні 10–15 років [14], актуальним є впровадження тех- нології розвитку критичного мислення в освітній процес підготовки лікарів післядипломної освіти. Отже, мета роботи полягає у встановленні рівня обізнаності лікарів щодо технології розви- тку критичного мислення та її застосування на заняттях післядипломної освіти у Харківському національному медичному університеті шляхом анкетування. Матеріали та методи. Для отримання надій- ної та валідної інформації про обізнаність та можливість застосування технологій розвитку критичного мислення лікарів під час навчання на циклах підвищення кваліфікації викладачі кафе- дри гігієни, епідеміології, дезінфектології та про- фесійних хвороб ХНМУ провели опитування за розробленими анкетами з використанням інтер- нету, зокрема за допомогою Google Forms. Анкета містила 16 питань, зокрема 2 органі- заційного характеру і 14 із запропонованими від- повідями. Оцінювання здійснювалося за 5-баль- ною шкалою. Анонімне опитування проводилося з 1 листопада 2023 року по 1 липня 2024 року. В опитуванні взяли участь 194 здобувачі, серед яких 74 лікарі-стажисти (епідеміологи, педіатри, лікарі загальної практики, тобто сімейні лікарі, терапевти, інфекціоністи та інші), які навчаються на циклі за спеціальністю «Епідеміологія», 83 лікарі – на циклах тематичного удосконалення 91 Медицина та фармацiя: освiтнi дискурси Вип. 3, 2024 кафедри гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб, а також 37 лікарів, які навчалися на інших кафедрах. Опитування проводилося на підставі таких нормативно-правових документів: Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII (зі змінами), Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556- VΙΙ (зі змінами) та Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року (зі змінами) № 2145. Статистичну обробку матеріалу проводили в середовищі програм Microsoft Excel 2021 та Statistica 12.0 Trial Version для Windows. Пере- вірку отриманих результатів на нормальність закону розподілу здійснювали за критерієм Кол- могорова-Смірнова, яка показала його невідпо- відність закону нормального розподілу, тому були застосовані методи статистичного угрупування та аналізу зведених таблиць, зокрема критерій Хі-квадрату для виявлення достовірної різниці по групах та коефіцієнт кореляції Спірмена для вста- новлення зв’язку між показниками. Результати та обговорення. Особливістю під- готовки здобувачів на кафедрі гігієни, епідеміології, дезінфектології та професійних хвороб у ХНМУ є одночасне навчання лікарів різних спеціальностей (епідеміологи, дезінфекціоністи, гігієністи, тера- певти, педіатри, лікарі загальної практики, тобто сімейні лікарі, інфекціоністи, хірурги, фтизіатри, акушер-гінекологи, невропатологи та ін.) з різним рівнем підготовки (стажист, друга, перша та вища кваліфікаційні категорії) за фахом епідеміології. Ця особливість ускладнює реалізацію традиційного підходу до підготовки здобувачів та проведення кількісного аналізу отриманих результатів з дотри- манням належних критеріїв репрезентативності за типами циклів та медичною спеціальністю. Згідно з результатами опитування 194 лікарів, 40,0% респондентів на різних циклах підвищення кваліфікації вибрали варіанти визначення критич- ного мислення, яке оцінювалося у 5 балів, зокрема «критичне мислення – це процес, коли лікарі пере- ходять від простих оціночних суджень та елементар- ної аргументації до уміння здійснювати багатофак- торний аналіз», а 37,0% відмітили три визначення, які оцінювали в 2 бали, що може свідчити про недо- статній рівень розуміння лікарями сутності техно- логії розвитку критичного мислення (табл. 1). Перевірка на наявність зв’язку за допомогою тесту Хі-квадрата між типом циклу підвищення кваліфікації та кількістю балів, що відповідає вибраному варіанту визначення сутності кри- тичного мислення, показала його відсутність (p > 0,05). На недостатній рівень поінформованості ліка- рів про методи критичного мислення вказують також результати відповідей на питання «Чи знайомі Ви з методами критичного мислення?», де передбачалося такі відповіді: «ні», «більше ні», «так», «більше так». За допомогою тесту Хі-квадрата виявилось, що суттєвої різниці між групами лікарів, які відповіли «ні» та «більше ні» (53,61%), а також «так» та «більше так» (46,39%), не виявлено (p > 0,05). Водночас частка лікарів, яка говорила про відсутність знань щодо запро- понованих методів критичного мислення, була у 3,6 разів більшою (78,3% та 21,6% відповідно). В анкеті було зазначено 10 методів критичного мислення, зокрема «асоціативний кущ», «таблиця «З-Х-Д» (знаємо, хочемо дізнатися, дізналися)», «кластер», «кубування», «правильні та хибні висловлювання», «прес», «кошик ідей», «метод 6W (Why? Чому?)», «бортовий журнал» та «мето- дичний прийом ПМЦ (плюс, мінус, цікаво)», а також запропоновано внести інші. Найбільше балів щодо знайомства з цими методами припало на «правильні та хибні висловлювання» (42,78%), «таблицю «З-Х-Д» (знаємо, хочемо дізнатися, дізналися)» (34,54%) та «асоціативний кущ» (28,35%) (рис. 1). Таблиця 1 Розподіл респондентів за типом циклу та балами, що відповідають вибраному варіанту щодо визначення сутності критичного мислення Тип циклу підвищення кваліфікації Визначення критичного мислення (бали) 2 3 4 5 абс. ч. % абс. ч. % абс. ч. % абс. ч. % Тематичного удосконалення 31 37,35 6 7,23 14 16,87 32 38,55 Спеціалізація, 468 годин 20 39,22 4 7,84 5 9,8 22 43,14 Спеціалізація, 780 годин 7 30,43 2 8,7 5 21,74 9 39,13 Інші 14 37,84 6 16,22 3 8,11 14 37,84 Всього 72 37,0 18 9,0 27 14,0 77 40,0 Медицина та фармацiя: освiтнi дискурси Вип. 3, 2024 92 Успішність у професійній діяльності лікарів визначається певними навичками, серед яких критичне мислення та розв’язання проблем є най- більш затребуваними. Тож в анкеті було постав- лено запитання: «Які із зазначених методів кри- тично мислення Ви застосовували у професійній діяльності лікаря?». Вибирати можна було кілька варіантів. За наданими відповідями обчислена сумарна кількість балів. Встановлено, що лікарі різних спеціальностей здебільшого застосовують активне навчання (57,73%) та аналіз наукових досліджень, клінічних доказів, а також статистич- них даних (54,64%) (рис. 2). За результатами кореляційного аналізу вста- новлено взаємозв’язок показників щодо обізна- ності респондентів про методи критичного мис- лення та застосування їх у професійній діяльності (r = 0,5). Як відомо, критичне мислення належить до переліку загальних компетентностей лікаря, оскільки компетентність є інтегрованою характе- ристикою. Втім, лише 46,39% респондентів вка- зали на цей факт, а 42,78% вважають, що компе- тентність – це виключно достатній рівень знань (рис. 3). Технологія критичного мислення характеризу- ється такими ознаками: вміти знаходити інформ- цію, висувати гіпотезу, аналізувати отриману інформацію, ухвалювати обгрунтовані рішення, критично оцінювати інформацію, ставити запи- тання, проблемно мислити, системно підходити до вирішення проблем, висловлювати свої думки та аргументувати рішення, розуміти та врахову- вати контекст пацієнта, постійно навчатися, а також вдосконалювати свої знання та навички. Cеред зазначених ознак для лікарів найбільш 28,35 10,82 17,01 18,04 21,65 42,78 34,54 6,7 24,74 6,19 27,32 71,65 89,18 82,99 81,96 78,35 57,22 65,46 93,3 75,26 93,81 72,68 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 % так ні Рис. 1. Розподіл респондентів за обізнаністю щодо методів критичного мислення 57,73 39,69 54,64 41,24 35,54 19,07 10,31 42,27 60,31 45,36 58,76 65,46 80,93 89,69 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 % так ні Рис. 2. Розподіл респондентів щодо застосуванням методів критичного мислення у професійній діяльності 93 Медицина та фармацiя: освiтнi дискурси Вип. 3, 2024 зничимими є здатність ухвалювати обгрунто- вані рішення, критично оцінювати інформацію та системно підходити до вирішення проблем, які оцінювалися за найвищим балом. Тож 100% лікарі на запит «Зазначте ознаки критичного мис- лення, якими мають володіти лікарі» зазначили здатність критично оцінювати інформацію, а щодо інших високооцінених ознак, то на них при- пали 73,2–75,26% відповідей респондентів. Крім цього, встановлено взаємозв’язок ознак критич- ного мислення та застосування методів критич- ного мислення у професійній діяльності (r = 0,42). Лікарі різних спеціальностей усвідомлюють важливість та необхідність володіння методом критичного аналізу та технологією розвитку кри- тичного мислення у студентів на етапі здобуття фаху у вищих медичних закладах. Тому відповідь респондентів «більше так» і «так» на запитання «Чи необхідно лікарю володіти методами кри- тичного мислення?» і «Чи потрібно розвивати критичне мислення у студентів на етапі здобуття фаху у вищих медичних закладах?» становила 100% Зазначимо, що критичне мислення має такі властивості: усвідомленість, самостійність, реф- лексивність, цілеспрямованість, обґрунтова- ність, контрольованість та самоорганізованість. Вибирати можна було кілька варіантів. За вибра- ними лікарями відповідями обчислена сумарна кількість балів, яка показала найвищу їх оцінку «обґрунтованості» (82,9%), а найнижчу – «реф- лексивності» (20,62%) (рис. 4). Між результатами відповідей респондентів щодо ознак критичного мислення та їх власти- 46,39% 42,78% 4,12% 6,71% інтегрована характеристика обсяг і рівень знань професійні знання уміння і навички професійні Рис. 3. Розподіл респондентів щодо розуміння сутності поняття «компетентність» 69,07 53,61 20,62 71,13 82,99 48,45 69,07 30,93 46,39 79,38 28,87 17,01 51,55 30,93 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90% так ні Рис. 4. Розподіл респондентів за визначенням властивостей критичного мислення Медицина та фармацiя: освiтнi дискурси Вип. 3, 2024 94 востями виявлено прямий кореляційний зв’язок (r = 0,63), що свідчить про взаємозалежність цих показників. Високий рівень критичного мислення лікаря характеризують такі розумові процеси, як знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез та оціню- вання. Більшість респондентів вказала на важли- вість «аналізу» (85,08%), водночас незначний від- соток опитаних зазначив «синтез» (42,78%), хоча це взаємозалежні логічні операції, які можуть бути як практичними, так і розумовими процесами. Тож, аналіз – це уявне виокремлення з цілого його аспектів, дій, відношень, а синтез – це поєднання елементів, властивостей, дій в одне ціле. Більшість респондентів вважає, що найважли- вішими складовими частинами критичного мис- лення у роботі лікаря є «переконлива аргумен- тація: твердження, доведення, докази, підстава» (41,24%) та «постановка питань і з’ясування про- блем, які потрібно розв’язати», а також «самостій- ність мислення» (34,54%). При цьому більшість лікарів не вважає пріоритетними «самостійне мислення», «соціальне мислення» та «інформа- цію як відправний, але не кінцевий пункт мис- лення» (рис. 5). Водночас понад 90% опитаних вказало на необ- хідність лікарям володіти методами критичного мислення, а 55% зазначили, що вони використо- вують у практичній діяльності методи критичного мислення під час вирішення проблемних ситуацій і це допомагає їм у професійній діяльності. Видатний вчений Альберт Ейнштейн кон- статував, що освіта – це не заучування фактів, а тренування мозку мислити, і майже всі лікарі (98,45%), котрі брали участь в опитуванні, пого- дилися з цим твердженням. На підставі проведеного дослідження можна обґрунтовано говорити про необхідність упро- вадження технологій розвитку критичного мис- лення в освітній процес, особливо для лікарів на циклах післядипломної підготовки. Висновки. Проведене дослідження дає змогу дійти таких висновків. 1) Різні за фахом лікарі, які навчаються на циклах підвищення кваліфікації, недостатньо володіють знаннями щодо технологій критичного мислення. 2) Серед пропонованих методів критичного мислення лікарі різних спеціальностей здебіль- шого застосовують активне навчання (57,73%) та аналіз наукових досліджень, клінічних доказів, а також статистичних даних (54,64%). Тобто лікарі використовують у своїй роботі ті методи критич- ного мислення, які вони знають, про що свідчить установлений взаємозв’язок обізнаності щодо методів та їх використання (r = 0,5). 3) Відповіді респондентів щодо ознак та влас- тивостей критичного мислення, якими повинен володіти лікар, виявилися взаємозалежними, про що свідчить встановлений кореляційний зв’язок (r = 0,5). 4) Майже одностайно лікарі наголошують на важливості впровадження технологій розвитку критичного мислення в освітній процес післяди- пломної підготовки, що дасть змогу підвищити рівень їх професійної кваліфікації. 14,95 1,55 7,73 41,24 34,54 85,05 98,45 92,27 58,76 65,46 0 20 40 60 80 100 120 самостійне мислення соціальне мислення інформація – відправний, але не кінцевий пункт мислення переконлива аргументація: твердження, доведення, докази, підстава постановка питань і з’ясування проблем, які потрібно розв’язати % ні так Рис. 5. Розподіл респондентів за визначенням складових частин критичного мислення, які найважливіші у роботі лікаря 95 Медицина та фармацiя: освiтнi дискурси Вип. 3, 2024 Список літератури: 1. Тягло О.В. Критичне мислення: навчальний посібник. Харків: Основа, 2008. 189 с. 2. Шевченко В.Г., Муравйов П.Т., Колодій В.В., Бородаєв І.Є. Системне формування і розвиток клінічного мислен- ня у студентів за допомогою проблемних методів навчання. Медична освіта. 2023. № 2. С. 103–107. 3. Гарвасюк О.В., Іліка В.В., Гуз Л.О., Кулачек В.Т., Малайко С.С. Формування критичного мислення у студентів- медиків як складова навчального процесу у закладів вищої освіти. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2023. Т. 23. Вип. 4 (84). С. 273–277. DOI: 10.31718/2077–1096.23.4.273. 4. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макістер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів / наук. ред., пе- редм. О.І. Пометун. Київ: Плеяди, 2006. 220 с. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/487/48780/KritichneView.pdf. 5. Halpern, D.F. Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking (5th ed.). Psychology Press. 2014. 637 р. URL: https://psycnet.apa.org/record/2013-22957-000. 6. Пометун О.І. Критичне мислення як педагогічний феномен. Український педагогічний журнал. 2018. № 2. С. 89–98. 7. Лопатюк О.В. Розвиток критичного мислення майбутніх диспетчерів управління повітряним рухом у фаховій підготовці. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2018. Серія 5. Вип. 64. С. 141–144. 8. Вихор В.Г. Використання технології розвитку критичного мислення під час вивчення ділової української мови у вищій школі. Теорія і методика професійної школи. 2020. Вип. 24. Т. 1. С. 119–124. URL: http://www.innovpedagogy. od.ua/archives/2020/24/part_1/25.pdf. 9. Куземко Л.В. Проблема формування у майбутніх педагогів критичного мислення і здатності вирішувати пробле- ми. Молодий вчений. 2017. № 3 (43). С. 417–421. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19682/1/Kuzemko_L_V_ ZMV_2017_PI.pdf. 10. Лякішева А.В., Вітюк В.В., Кашуб’як І.О. Кейсбук методів і прийомів технології розвитку критичного мислен- ня в Новій українській школі. Навчально-методичний посібник. Луцьк: ФОП Іванюк В.П., 2022. 116 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/21285/1/casebook.pdf. 11. Подаваленко А.П., Зеленська Л.Д. Технологія розвитку критичного мислення лікарів в системі післядипломної освіти. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практи- ка: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 20–21 березня, 2024 рік). Харків: МОНУ, ХНПУ імені Г.С. Сковороди, ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2024. С. 188–193. 12. Надурак В.В. Критичне мислення: поняття та практика. Філософія освіти. 2022. № 28 (2). С. 129–147. DOI: 10.31874/2309-1606-2022-28-2-7ю. 13. Городнюк О.Д. Критичне мислення на уроках української мови і літературного читання: методичний посібник. Хмельницький: Хмельницький навчально-виховний комплекс № 10, 2016. 26 с. 14. World Economic Forum. The Jobs Reset Summit. 20–23 October, 2020. URL: https://www.weforum.org/events/the- jobs-reset-summit-2020. References: 1. Tiahlo, O.V. (2008). Krytychne myslennia: navch. posibnyk [Critical thinking: education. manual]. Kharkiv: “Osnova”. 189 p. [in Ukrainian] 2. Shevchenko, V.H., Muraviov, P.T., Kolodii, V.V., Borodaiev, I.Ie. (2023). Systemne formuvannia i rozvytok klinichnoho myslennia u studentiv za dopomohoiu problemnykh metodiv navchannia. [Systematic formation and development of clinical thinking in students using problem-based learning methods]. Medychna osvita. № 2, pp. 103–107. [in Ukrainian] 3. Harvasiuk, O.V., Ilika, V.V., Huz, L.O., Kulachek, V.T., Malaiko, S.S. (2023). Formuvannia krytychnoho myslennia u studentiv-medykiv yak skladova navchalnoho protsesu u zakladiv vyshchoi osvity [The formation of critical thinking in medical students as a component of the educational process in institutions of higher education]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Tom 23, Vypusk 4 (84), pp. 273–277. [in Ukrainian] DOI: 10.31718/2077–1096.23.4.273 4. Krouford, A., Saul, V., Metiuz, S., Makister, D. (2006). Tekhnolohii rozvytku krytychnoho myslennia uchniv [Technologies for the development of students’ critical thinking. Science ed., foreword O.I. A sweep K.: Pleiady Publishing House]. Nauk. red., peredm. O.I. Pometun. K.: Pleiady. 220 p. https://osvita.ua/doc/files/news/487/48780/KritichneView.pdf. [in Ukrainian] 5. Halpern, D.F. (2014). Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking (5th ed.). Psychology Press. 637 р. https://psycnet.apa.org/record/2013-22957-000. 6. Pometun, O.I. (2018). Krytychne myslennia yak pedahohichnyi fenomen [Critical thinking as a pedagogical phenom- enon]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal. № 2, pp. 89–98. [in Ukrainian] 7. Lopatiuk, O.V. (2018). Rozvytok krytychnoho myslennia maibutnikh dyspetcheriv upravlinnia povitrianym rukhom u fakhovii pidhotovtsi [Development of critical thinking of future air traffic controllers in professional training]. Pedaho- hichni nauky: realii ta perspektyvy. Seriia 5. Vypusk 64, pp. 141–144. 8. Vykhor, V.H. (2020). Vykorystannia tekhnolohii rozvytku krytychnoho myslennia pid chas vyvchennia dilovoi ukrain- skoi movy u vyshchii shkoli [The use of technology for the development of critical thinking during the study of busi- ness Ukrainian language in higher education]. Teoriia i metodyka profesiinoi shkoly. Vypusk 24. T. 1, pp. 119–124. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2020/24/part_1/25.pdf. [in Ukrainian] 9. Kuzemko, L.V. (2017). Problema formuvannia u maibutnikh pedahohiv krytychnoho myslennia i zdatnosti vyrishuvaty problemy [The problem of developing future teachers’ critical thinking and ability to solve problems]. Molodyi vchenyi. № 3 (43). pp. 417–421. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19682/1/Kuzemko_L_V_ZMV_2017_PI.pdf. [in Ukrainian] Медицина та фармацiя: освiтнi дискурси Вип. 3, 2024 96 10. Liakisheva, A.V., Vitiuk, V.V., Kashubiak, I.O. (2022). Keisbuk metodiv i pryiomiv tekhnolohii rozvytku krytychno- ho myslennia v Novii ukrainskii shkoli [A casebook of methods and techniques of technology for the development of critical thinking in the New Ukrainian School]. Navchalno-metodychnyi posibnyk. Lutsk FOP Ivaniuk V.P. 116 p. https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/21285/1/casebook.pdf. [in Ukrainian] 11. Podavalenko, A.P., Zelenska, L.D. (2024). Tekhnolohiia rozvytku krytychnoho myslennia likariv v systemi pisliad- yplomnoi osvity [Technology for the development of critical thinking of doctors in the postgraduate education system]. Materialy VIII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Psykholoho-pedahohichni problemy vyshchoi i sered- noi osvity v umovakh suchasnykh vyklykiv: teoriia i praktyka” (m. Kharkiv, 20–21 bereznia, 2024 rik). Kharkiv: MONU, KhNPU imeni H.S. Skovorody, PNPU imeni V.H. Korolenka, pp. 188–193. [in Ukrainian] 12. Nadurak, V.V. (2022). Krytychne myslennia: poniattia ta praktyka. [Critical thinking: concepts and practice]. Filosofiia osvity – Philosophy of education. 28 (2), рр. 129–147. DOI: 10.31874/2309-1606-2022-28-2-7. [in Ukrainian] 13. Horodniuk, O.D. (2016). Krytychne myslennia na urokakh ukrainskoi movy i literaturnoho chytannia [Critical thinking in lessons of the Ukrainian language and literary reading]. Metodychnyi posibnyk. Khmelnytskyi: Khmelnytskyi navchal- no-vykhovnyi kompleks № 10. 26 p. [in Ukrainian] 14. World Economic Forum. The Jobs Reset Summit. (2020). 20–23 October, 2020. Retrieved from: https://www.weforum. org/events/the-jobs-reset-summit-2020.