Browsing by Subject "оксидативний стрес"

Now showing 1 - 15 of 15

On the question of hearing impairment in premature children who have experienced oxidative stress at birth
(Буковинський державний медичний університет МОЗ України, Всеукраїнська громадська організація «Асоціація неонатологів України», 2023) Клименко, Тетяна Михайлівна; Klymenko, Tetiana; Знаменська, Тетяна Костянтинівна; Znamenska, Tetiana; Карапетян, Ольга Юріївна; Karapetyan, Olga; Мельничук, Ольга Павлівна; Melnichuk, Olga
В статті надані результати дослідження, яке визначило фактори, що сприяють тяжкому ураженню слуху у передчасно народжених дітей, які перенесли оксидативний стрес при народженні.
Взаємозв'язок оксидативного стресу і високої залишкової реактивністі тромбоцитів при цукровому діабеті 2 типу та ішемічній хворобі серця
(2017-06-29) Серік, Сергій Андрійович; Сердобінська-Канівець, Е.М.; Ченчік, Т.О.
Мета дослідження – дослідити взаємозв’язок між проявами оксидативного стресу і високою залишковою реактивністю тромбоцитів (ЗРТ) на фоні терапії ацетилсаліциловою кислотою у хворих на цукровий діабет 2 типу у поєднанні із ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали і методи. Обстежено 88 хворих з цукровий діабет 2 типу із супутньою стабільною ІХС та 75 хворих на стабільну ІХС без діабету. Усі пацієнти підписали інформовану згоду на участь у дослідженні. Усі хворі отримували ацетилсаліцилову кислоту у дозі 75-100 мг/добу. У якості маркеру вираженості оксидативного стресу оцінювали рівень малонового диальдегіду (МДА). Для оцінки стану антиоксидантної системи оцінювали активність глютатіонпероксидази (ГПО) і рівень сульфгідрильних груп (SH-груп). SH-групи та МДА визначали в сироватці крові за допомогою фотометричного методу. Активність ГПО визначали в гемолізаті крові фотометричним методом. Для оцінки агрегаційної активністі тромбоцитів розраховували сумарний індекс агрегації тромбоцитів (СІАТ) з використанням арахідонової кислоти (АК) у якості індуктора агрегації. ЗРТ вважали високою при значенні СІАТ-АК ≥ 15 %. З метою визначення взаємозв’язку між проявами оксидативного стресу і агрегаційною активністю тромбоцитів хворих із груп з діабетом та без діабету розподіляли по квартілях в залежності від значень МДА, ГПО та SH-груп. У кожному квартілі визначали показники СІАТ-АК окремо для групи з діабетом та без діабету. Статистичні дані обробляли у програмі Statistika 6.0 (StatSoft Inc, США). Результати і обговорення. При діабеті відзначалося суттєве зниження показників антиоксидантної системи і підвищення рівню МДА у зрівнянні з групою без діабету. Так, в групі з діабетом, рівень сульфгідрильних груп (638,07±10,41 мкмоль/л) і активність глютатіонпероксидази (5,09±0,08 мккат/гНв) були достовірно нижче, ніж в групі без діабету (675,52±19,89 мкмоль/л) і (5,30±0,11 мккат/гНв) (р < 0,05), відповідно. Рівень МДА був вище в групі з діабетом (5,37±0,14 мкмоль/л) у зіставленні з групою без діабету (4,93±0,15 мкмоль/л) (р < 0,05). Висока ЗРТ також зустрічалась частіше при діабеті (у 18,18 %), ніж в групі без діабету (10,22 %), хоча ця різниця не виявилася достовірною (р > 0,05). При аналізі зустрічаємості високої ЗРТ відповідно квартілів за рівнем МДА найбільша кількість випадків високої ЗРТ у групі без діабету була в IV квартілі – 40,00 %, достовірно (р < 0,05) перевищуючи частоту високої ЗРТ в I квартілі – 00,00 %. При діабеті висока ЗРТ зустрічалась частіше при менших значеннях МДА, так, вже в III квартілі висока ЗРТ (17,39%) перевищувала показники в I квартілі – 00,00 % (р < 0,05). В IV квартілі кількість випадків високої ЗРТ була ще більшою – 50,00% (у зрівнянні з III квартілем р > 0,05). При аналізі залежності зустрічаємості високої ЗРТ від значень SH-груп у хворих без діабету встановлено, що висока ЗРТ в I квартілі (при рівні SH-груп < 533,75 мкмоль/л) зустрічалась частіше, ніж в IV квартілі (р < 0,05). У групі з діабетом висока ЗРТ достовірно частіше, ніж в IV квартілі, спостерігалась не тільки в I, але й в II квартілях, де склала 50,00% та 20,00%, відповідно. Достовірних закономірностей зв'язку ЗРТ із рівнем ГПО виявлено не було. Висновки: При поєднанні цукрового діабету 2 типу з ІХС прояви оксидативного стресу більш виражені а висока ЗРТ зустрічається частіше, ніж у хворих на ІХС без діабету. У хворих на діабет висока ЗРТ зустрічається частіше при менших проявах оксидативного стресу, у зрівнянні з пацієнтами без діабету. Так, зменшення рівнів SH-груп менше 618,75 мкмоль/л при діабеті та менше 607,50 мкмоль/л без діабету і підвищення МДА більше 5,48 мкмоль/л при діабеті і більше 6,25 мкмоль/л без діабету можуть бути предикторами високої ЗРТ при стабільній ІХС на фоні постійного прийому ацетилсаліцилової кислоти.
Вплив надмірної маси тіла та ожиріння на рівень 8-ізопростану, активність супероксиддисмутази і каталази у пацієнтів з гіпертонічною хворобою
(2012-02) Ковальова, Ольга Миколаївна; Герасимчук, Ніна Миколаївна; Сафаргаліна-Корнілова, Надія Асхатівна
Визначено вплив надмірної маси тіла та ожиріння на стан прооксидантної та антиоксидантної систем на підставі аналізу рівня 8-ізопростану, активності супероксиддисмутази (СОД) та вмісту каталази у 100 пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та у 16 практично здорових осіб.Встановлено, що у паціентів з ГХ, надмірною масою тіла та ожирінням у міру прогресування артеріальної гіпертензії та збільшення маси тіла достовірно підвищується рівень 8-ізопростагландину-F2альфа(8-ізопростану) у сироватці кровц, що є чутливим маркером оксидативного стресу (ОС).Це може свідчити про формування ОС при ГХ. Активність антиоксидантних ферментів, здебільшого СОД, була максимально достовірно зменшнав осіб з АГ 2-го та 3-го ступеня та ожирінням 2-го й 3-го ступеня, що було ознакою зниження активності антиоксидантної системи
Вплив оксидативного стресу на формування гострої серцевої недостатності
(2012) Табаченко, Олена Сергіївна; Золотайкіна, Вікторія Ігорівна
Було вивчено напруженість оксидативного стресу у хворих при всіх клінічних варіантах гострої серцевої недостатності.
Діагностична та прогностична значимість функції шишкоподібної залози у передчасно народжених дітей з дуже та надзвичайно малою масою тіла при народженні
(ХНМУ, 2024) Кузєнкова, Ганна Аркадіївна; Kuzenkova, Kuzenkova Ganna Arkadievna
У дисертації представлено науково обґрунтоване нове рішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії - удосконалення діагностики і прогнозу клініко-патогенетичних варіантів перебігу перинатальної патології на підставі вивчення рівня метаболіту мелатоніну, визначення його клінічної інформативності у патогенетичній типізації та семіотиці різноманітних порушень у передчасно народжених дітей з дуже та надзвичайно малою масою тіла при народженні. Об’єктом дослідження стала перинатальна патологія у передчасно народжених дітей з дуже та надзвичайно малою масою тіла при народженні. Предметом дослідження були реактивність і адаптивність функції епіфізу головного мозку, її вплив на ступінь важкості та клінічний вихід перинатальної патології. Для розв’язання поставлених у роботі завдань було обстежено 96 передчасно народжених дітей з гестаційним віком ≤ 33 тижнів з перинатальною патологією. Серед них 46 дітей з надзвичайно малою масою тіла (≤ 999 г) та 50 дітей з дуже малою масою тіла (≤ 1499 г) при народженні. Для вивчення компенсаторних можливостей епіфізу мозку у передчасно народжених дітей із перинатальною патологією визначали рівень метаболіту мелатоніну, 6–сульфатоксімелатоніну, в сечі у першу та 10 – 14 добу життя. У 20 померлих передчасно народжених дітей проводили патоморфологічне та імуногістохімічне дослідження шишкоподібної залози для визначення морфо-функціональних компенсаторних детермінант епіфізу мозку. Визначено діагностичну та прогностичну інформативність 6 -сульфатоксімелатоніну у сечі у формуванні характеру перебігу та клінічного виходу перинатальної патології в передчасно народжених дітей з дуже та надзвичайно малою масою тіла при народженні. Доповнено дані щодо імуногістохімічних критеріїв компенсації структурно-функціональних змін шишкоподібної залози у передчасно народжених дітей, що померли внаслідок перинатальної патології. Отримані дані мають важливе практичне значення у діагностиці та прогнозуванні перебігу перинатальної патології у передчасно народжених дітей з надзвичайно та дуже малою масою тіла при народженні. Визначення рівня 6-сульфатоксімелатоніну у сечі у першу добу життя у передчасно народжених дітей з оксидативним стресом дозволяє підвищити якість лікувально-діагностичної допомоги за рахунок формування групи ризику несприятливого перебігу перинатальной патології та летальних наслідків.
Зміни функції ендотелію і оксидантної активності у хворих на артеріальну гіпертензію
(2015-11-05) Ковальова, Юлія Олексіївна; Шелест, Борис Олексійович; Кудрик, Світлана Олексіївна; Шелест, Олексій Миколайович; Сидоров, Олександр Петрович
Мета дослідження – вивчення гуморальних механізмів, що призводять до формування гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), порушення скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка серця, підвищенню його ригідності при артеріальній гіпертензії (АГ). Висновки: У хворих на АГ з ГЛШ є значні порушення гуморального гомеостазу у вигляді посилення перебудови сполучної тканини міокарда та коронарних артерій на тлі посилення фактора росту кардіоміоцитів і ендотеліоцитів, що призводять до формування інтерстиціального фіброзу і зниження еластичних властивостей міокарда та судин; посилення процесів запрограмованого апоптозу кардіоміоцитів; дисфункції ендотелію і розвитку оксидативного стресу. Вищевказана спрямованість порушень метаболізму організму хворих на артеріальну гіпертензію є базисом для процесів ремоделювання міокарда лівого шлуночка і формування ГЛШ
Коморбідність гіпертонічної хвороби та цукрового діабету 2 типу – актуальна проблема сучасної медицини
(2014) Біловол, Олександр Миколайович; Шалімова, Анна Сергіївна; Кочуєва, М.М.
У статті представлено основні уявлення про механізми розвитку коморбідної патології - гіпертонічної хвороби й цукрового діабету 2 типу.
Корекція порушень ліпідного обміну у вагітних із прееклампсією
(Медкнига, 2023-05) Грищенко, Ольга; Лахно, Ігор Вікторович
Прееклампсія (ПЕ) є одним із тяжких ускладень вагітності, що виникає на тлі генералізованого судинного спазму і призводить до синдрому поліорганної недостатності матері та дистресу плода. Метою дослідження було вивчення ліпідного метаболізму в жінок із ПЕ на тлі використання комплексного препарату, що містить есенціальні фосфоліпіди та метіонін. Усього було обстежено 262 вагітні. Основну групу (ІІІ) становили 154 вагітні з ПЕ різного ступеня тяжкості. Група (ІІ) порівняння нараховувала 36 пацієнток, що в II триместрі мали біофізичні та біохімічні чинники ризику ПЕ. У контрольній групі було 72 практично здорові жінки з фізіологічною гестацією. Жінкам із ПЕ в основній групі додатково до антигіпертензивних препаратів призначали Еслідин по 2 апсули тричі на добу. Визначали стан ліпідного обміну, системи перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту. Результати вивчення показників ліпідного обміну дозволяють вважати, що в патогенезі ПЕ значну роль відіграє дисліпідемія, що призводить до ендотеліальної дисфункції та атерогенезу. Порушення обміну жирів у печінці було пов’язано з оксидативним стресом. Отримані дані демонстрували, що в пацієнток із ПЕ легкого і середнього ступеня захворювання мало пізню маніфестацію, а ПЕ тяжкого ступеня розпочиналася у більш ранньому терміні. При цьому порушення ліпідного метаболізму мали більш контрольований характер на тлі ПЕ легкого і середнього ступеня. Вірогідну динаміку коефіцієнта атерогенності було відзначено в жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня, що становив відповідно 3,2±0,8 і 3,6±1,0 (p<0,05). Таким чином, у жінок із ПЕ легкого і середнього ступеня призначення препарату Еслідин мало гіполіпідемічну дію, чого не встановлено в пацієнток із ПЕ тяжкого ступеня.
Лейкотрієн С4, імунозапальні маркери та оксидативний стрес при гострій серцевій недостатності
(2011) Золотайкіна, Вікторія Ігорівна
Дисертація присвячена дослідженню рівней ЛТС4, ФНП-α, ІЛ-6, СРБ та показників ОС при гострій серцевій недостатності, оптимізаціі лікування ГСН включенням в стандартну терапію водорозчинної форми інгібітору 5-ЛО кверцетину. При всіх клінічних варіантах ГСН (ГДСН, ГГСН, ГЛШН) визначалося збільшення рівня ЛТС4, ФНП-α, ІЛ-6, СРБ, найбільш виражене при ГЛШН і систолічній дисфункції міокарда. Найбільші значення МДА, ДК, ЦП, каталази визначалися при ГЛШН і зниженій інотропній функції міокарда, ступінь активації процесів пероксидації переважала над збільшенням утворення ферментів АОС. При ГЛШН виявлені найбільш високі показники ремоделювання міокарда, низька ФВ, переважно рестриктивний тип діастолічної дисфункції. При ГДСН і ГГСН показники гемодинаміки, відрізняючись від контролю, ще перебували в межах загальноприйнятих норм (за винятком підвищення ІММЛШ), діастолічна дисфункція при ГГСН характеризувалася типом порушення релаксації, при ГДСН − сполученням типів порушеної релаксації й псевдонормальним. Лікування ГСН традиційною терапією із включенням кверцетину супроводжувалося більш вираженим зниженням рівнів ФНП-α, ЛТС4, МДА, ДК, збільшенням активності каталази, що реалізувалося в більше істотній зміні структури й функції міокарда, клінічного статусу, особливо у хворих із систолічною дисфункцією міокарда.
Механізми асоціації артеріальної гіпертензії і хронічного обструктивного захворювання легень
(2012) Капустник, Валерій Андрійович; Архіпкіна, Ольга Леонідівна
Хронічне обструктивне захворювання легень (X03Л) і серцево-судинні захворювання є найпоширенішими захворюваннями та основними причинами смертності у світі. X03Л необхідно розглядати як предиктор кардіоваскулярних захворювань. Чисельні дослідження свідчать про наявність асоціативних факторів між X03Л і артеріальною гіпертензією, до яких відносять спільні фактори ризику, гіпоксію, оксидативний стрес, системне запалення та ендотеліальну дисфункцію.
Оксидантний та антиоксидантний дисбаланс у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, асоційованим з ожирінням
(2015-04-23) Кравчун, Павло Григорович; Калініченко, Анна Олегівна; Кирилюк, Л.А.
перебіг постінфарктного кардіосклерозу супроводжується збільшенням рівнів маркерів оксидативного стресу та дезактивації вазодилататорних механізмів, що залежить від наявності ожиріння. Таким чином, у хворих на постінфарктний кардіосклероз та ожиріння визначаються більш значущі порушення оксидантного та антиоксидантного дисбалансу порівняно з хворими з нормальною масою тіла
Оксидативний стрес і залишкова реактивність тромбоцитів у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу
(2017-06-29) Серік, Сергій Андрійович; Сердобінська-Канівець, Е.М.
Мета дослідження – дослідити взаємозв’язок між проявами оксидативного стресу і агрегаційними властивостями тромбоцитів у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) у поєднанні із цукровим діабетом 2 типу. Матеріали і методи. Обстежено 163 хворих на стабільну ІХС ІІ та ІІІ функціональних класів, з яких у 88 діагностовано цукровий діабет 2 типу. Для оцінки проявів оксидативного стресу оцінювали рівні малонового діальдегіду (МДА), сульфгідрильних груп (SH-груп) та активність глютатіонпероксидази (ГПО). Рівні МДА та SH-груп визначали в сироватці крові за допомогою фотометричного методу. Активність ГПО визначали фотометричним методом в ЕДТА-гемолізаті. Агрегаційну активність тромбоцитів досліджували за допомогою індукованої аденозиндифосфатом (АДФ) та арахідоновою кислотою (арахідонат) агрегаційної здатності тромбоцитів турбідіметричним методом з оцінкою сумарного індексу агрегації тромбоцитів (СІАТ, %). Результати і обговорення. У хворих на ІХС як з цукровим діабетом 2 типу, так і без діабету посилення проявів оксидативного стресу асоціювалось з прогресуючим підвищенням активності АДФ-, і арахідонат-індукованої агрегації тромбоцитів. Але при поєднанні ІХС з діабетом агрегаційна активність тромбоцитів зростала при менших проявах оксидативного стресу, ніж у хворих на ІХС без діабету, що свідчить про більшу його значущість у процесах активації тромбоцитарної ланки гемостазу саме при діабеті. Здатність окремих компонентів оксидант-антиоксидантної системи впливати на активність тромбоцитів відрізняється. Предикторами асоційованого з оксидативним стресом підвищення агрегаційних властивостей тромбоцитів можуть бути зменшення рівнів білкового антиоксиданту SH-груп (< 607,50 мкмоль/л при ІХС, і < 618,75 мкмоль/л при ІХС на тлі діабету) та посилення перекисного окислення ліпідів (підвищення МДА > 6,25 мкмоль/л при ІХС та > 5,48 мкмоль/л при ІХС з діабетом). В той же час, свідчень про вплив ферментативного антиоксиданту ГПО на агрегацію тромбоцитів не виявлено. Висновки. Отримані дані підтверджують вплив оксидативного стресу на агрегаційні властивості тромбоцитів у хворих на ІХС з цукровим діабетом 2 типу і без такого.
Особливості змін антиоксидантного захисту в залежності від функціонального стану щитоподібної залози у пацієнтів різного віку з коморбідною патологією
(2018) Немцова, В.Д.; Біловол, О.М..; Ільченко, І.І.
Метою роботи стала оцінка впливу функціонального стану щитоподібної залози на стан антиоксидантного захисту у хворих з коморбідним перебігом артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу різних вікових груп.Дослідження показало, що наявність субклінічного гіпотиреозу у пацієнтів з коморбідною патологією супроводжувалось збільшенням проявів оксидативного стресу незалежно від віку на тлі зниження активності антиоксидантного захисту, більш вираженого в старшої вікової групі.
Порушення оксидантного та антиоксидантного дисбалансу у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та ожирінням
(ХНМУ, 2015-01-20) Титова, Ганна Юріївна; Глєбова, Оксана Вікторівна; Калініченко, Анна Олегівна
Перебіг постінфарктного кардіосклерозу супроводжується збільшенням рівнів маркерів оксидативного стресу та активації вазодилататорних механізмів, що залежить від наявності ожиріння. Таким чином, у хворих на постінфарктний кардіосклероз та ожиріння визначаються більш значущі порушення оксидантного та антиоксидантного дисбалансу порівняно з хворими з нормальною масою тіла
Теоретичне обґрунтування вивчення антиоксидантної дії препарата екстракту грибів Сantharellus cibarius (лисичка звичайна) «Лисички-краплі»
(2022-11-17) Єрмоленко, Тамара Іванівна; Паутіна, Олена Ігорівна
Оксидативний стрес це фізіологічний стан, який виникає в результаті порушення балансу між окислювально-відновлювальними процесами під дією зовнішніх або внутрішніх чинників. Дослідження показують, що оксидативний стрес передує багатьом хворобам або супроводжує їх, наприклад такі як, запальні, ревматоїдні, серцево-судинні та ін. [Яшин Я.І., 2009]. Посилює перебіг основного патологічного процесу порушуючи ферментативні процеси, викликаючи деградацію мембранних структур на клітинному рівні. У цьому плані значний інтерес викликають лікарські засоби які здатні корегувати порушення в організмі людини, викликані оксидативним стресом. Сучасний фармацевтичний ринок дозволяє обирати широкий спектр препаратів природного походження, зокрема нашу увагу привертають препарати з грибів.