Кафедра дитячої хірургії та дитячої анестезіології

Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/150

Browse

Now showing 1 - 20 of 95

Pediatric Surgery : textbook for medical students
(2011) Davidenko, Vyacheslav; Shtyker, Stanislav; Belopaschentcev, Vladislav; Paschenko, Yuriy; Vjun, Valeriy
In the textbook the essential parts of pediatric surgery, which are required for the training of general practitioners, are represented. The main attention is devoted to the clinical manifestation, diagnostics and algorithms of the treatment optimization for the most common and characteristic surgical pathology in childhood. The newest, up-to-date achievements in the surgery of malformations in children are illustrated. Novel advancing fields such as pediatric laparoscopy and fetal surgery are depicted briefly. The contents of the book correspond to the extent of the standard program on pediatric surgery for the higher medical institutes of III-IV levels of accreditation and recommended mainly for the foreign English-speaking medical students of 5-6th courses.
Благоприятный исход лечения множественных карбункулов обеих почек у ребенка
(2011-10) Лапшин, Вячеслав Васильевич; Давиденко, Вячеслав Борисович; Штыкер, Станислав Юрьевич
В статье представлен случай успешного лечения уросептического состояния, обусловленного двусторонними множественными карбункулами почек. Методом выбора для диагностики является допплерография и компьютерная томография почек. Залогом успеха служит своевременная диагностика и широкая дренирующая операция с декапсуляцией почки.
Вплив ультразвукового випромінювання та озонованого фізіологічного розчину на сформовані біоплівки та здатність до їх формування при гострій деструктивній пневмонії у дітей
(2013) Давиденко, Наталія Вячеславівна; Мішина, Марина Митрофанівна; М’ясоєдов, Валерій Васильович; Давиденко, Вячеслав Борисович; Пащенко, Юрій Володимирович; Мішин, Юрій Михайлович; Дубовик, О.С.
Цель исследования. Повышение эффективности лечения острых деструктивных пневмоний у детей. Материалы и методы. Проведено микробиологическое исследование клинического материала, выделенного у больных детей с острой деструктивной пневмонией, с целью обнаружения способности к образованию биопленок, а также изучения влияния низкоинтесивного ультразвукового излучения в сочетании с озонированными растворами на сформированные биопленки и их способность ко вторичному образованию. Результаты. Проведенные исследования показали, что низкоинтенсивное ультразвуковое излучение в сочетании с озонированными растворами способно разрушать сформированные биопленки и подавпять способность микрофлоры к образованию вторичных биопленок. Выводы. Микрофлора, выделенная у больных детей с острой деструктивной пневмонией, способна к образованию плотных биопленок. Это осложняет лечение данного заболевания. Комплексное воздействие низкоинтенсивного ультразвукового изучения и озонированных физиологических растворов способно разрушать сформированные биоппенки, предупреждать их вторичное образование. Полученные экспериментальные результаты дают основание включать в комплексную терапию острых деструктивных пневмоний у детей ультразвуковую обработку гнойных полостей совместно с санацией озонированными растворами. The aim. To improve treatment o f acute destructive pneumonia in children. Materials and methods. Microbiological researches o f the clinical material received from children suffered from acute destructive pneumonia to detect ability to form biopellicles were carried on. Influence o f low-frequency ultrasound in combination with ozonated solutions on formed biopellicles and their ability to form biopellicles again was studied. Results. Our research shows that combination o f low-frequency ultrasound irradiation and ozonated solutions can destroy biopellicles and inhibit ability o f microorganisms to form biopellicles again. Conclusions: Microorganisms, isolated from children with acute destructive pneumonia, can form dense biopellicles. This greatly complicates treatment. The combination of low-frequency ultrasound irradiation and ozonated solutions can destroy biopellicles and prevent their forming again. The necessity o f including combination of ultrasound treatment with ozonated solutions for sanation ofpurulent cavity has been shown.
Парциальное иссечение гемангиом критических локализаций у детей
(2013) Пащенко, Юрий Владимирович
Цель работы — улучшение результатов лечения детей с гемангиомами сложных анатомических локализаций, которое направлено на достижение регрессии и уменьшение объема опухолей, с помощью парциального иссечения на фоне комбинированной терапии. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 318 детей с гемангиомами различных локализаций. В возрасте до 1 года госпитализировано 244 ребенка, в возрасте до 3 лет — 45 детей, старше 3 лет — 29 детей. Основное количество больных составили девочки (68,3 %). В 54 % случаев гемангиомы локализовались в области головы и шеи, в 31 % — в области спины, груди, живота, ягодиц, в 11 % — на конечностях, в 4 % — в области половых органов. Множественные поражения отмечены в 3 % случаев. Осложнения гемангиом: кровотечения — у 8 детей, изъязвления — у 15 больных, в том числе после лазеротерапии. Методы исследования: клинические, морфологические, лучевые, статистические. Результаты и обсуждение. Оперативное лечение выполнено у 199 детей. Частичное иссечение гемангиомы произведено 43 детям. В 10 случаях гемангиома локализовалась в области носа, переносицы и внутреннего угла глаза, в 8 — у наружного угла глаза, в 4 случаях — изъязвившаяся циркулярно расположенная гемангиома в области предплечья, в 10 случаях — в лобно-теменной области, в 11 — в области лба. В 6 случаях отмечался продолжающийся рост опухоли, что потребовало комбинированного лечения склерозирующими препаратами и криовоздействия, в 2 случаях — сочетания с системной терапией пропранололом. Осложнений не наблюдалось. Результаты лечения прослежены на протяжении времени — 6 мес—5 лет. Парциальное иссечение было эффективным у 37 (87 %) детей из 43 с хорошим косметическим эффектом. Выводы. Комбинированное лечение, при котором парциальное иссечение сочетается с системной терапией, или с локальным криовоздействием, или со склерозирующей терапией, имело хороший клинический эффект у 87 % пациентов. The aim was to improve the treatment results in children suffering from hemangiomas with difficult anatomical localization. The purpose of their treatment was to obtain the regression and tumor volume reduction, with partial excision on the background of complex therapy. Materials and methods. The treatment results in 318 children with hemangiomas of different localizations were analyzed. 244 children aged up to 12 month, 45 children aged up to 3 years and 29 children aged 3 years or more were hospitalized. The majority of patients were girls (68.3 %). Hemangiomas were localized in the head and neck in 54 % cases, in the back, chest, abdomen, buttocks area in 31 % cases and in limbs in 11 % cases, in genital area in 4 % cases. Multiple lesions were observed in 3 % of cases. Complications of hemangio-'mas (after laser therapy): bleeding was registered in 8 children, ulceration — in 15 children. Results and discussion. The surgical treatment was performed in 199 children. Partial excision of the hemangioma was carried out in 43 children. Hemangiomas were localized within the nose area, nose bridge and inner eye comer in 10 cases, at the outer eye comer in 8 children, within the forearm area — in 4 patients, at the fronto-parietal region — in 10 patients, within forehead — in 11 children. The continued tumor growth was observed in 6 cases and required complex treatment with sclerosing agents and cryotherapy; combination with systemic propranolol treatment was required in 2 cases. Complications were not observed. The treatment results were followed up during the period of 6 months — 5 years. Partial excision was effective in 37 (87 %) children of 43 patients with good cosmetic results. Conclusions. The partial excision combined with systemic therapy or with local cryotherapy or with sclerotherapy had a good clinical effect in 87 % patients.
Парциальное иссечение в комплексном лечении гемангиом критических локализаций у детей
(2013) Пащенко, Юрий Владимирович; Пионтковская, Оксана Владимировна; Вивчарук, Виктория Петровна
Цель работы — улучшение результатов лечения детей с гемангиомами сложных анатомических локализаций,которое направлено на достижение регрессии и уменьшение объема опухолей, с помощью парциального иссечения на фоне комбинированной терапии. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 318 детей с гемангиомами различных локализаций. В возрасте до 1 года госпитализировано 244 ребенка, в возрасте до 3 лет — 45 детей, старше 3 лет — 29 детей. Основное количество больных составили девочки (68,3 %). В 54 % случаев гемангиомы локализовались в области головы и шеи, в 31 % — в области спины, груди, живота, ягодиц, в 11 % — на конечностях, в 4 % — в области половых органов. Множественные поражения отмечены в 3 % случаев. Осложнения гемангиом: кровотечения — у 8 детей, изъязвления — у 15 больных, в том числе после лазеротерапии. Методы исследования: клинические, морфологические, лучевые, статистические. Результаты и обсуждение. Оперативное лечение выполнено у 199 детей. Частичное иссечение гемангиомы произведено 43 детям. В 10 случаях гемангиома локализовалась в области носа, переносицы и внутреннего угла глаза, в 8 — у наружного угла глаза, в 4 случаях — изъязвившаяся циркулярно расположенная гемангиома в области предплечья, в 10 случаях — в лобно-теменной области, в 11 — в области лба. В 6 случаях отмечался продолжающийся рост опухоли, что потребовало комбинированного лечения склерозирующими препаратами и криовоздействия, в 2 случаях — сочетания с системной терапией пропранололом. Осложнений не наблюдалось. Результаты лечения прослежены на протяжении времени — 6 мес—5 лет. Парциальное иссечение было эффективным у 37 (87 %) детей из 43 с хорошим косметическим эффектом. Выводы. Комбинированное лечение, при котором парциальное иссечение сочетается с системной терапией, или с локальным криовоздействием, или со склерозирующей терапией, имело хороший клинический эффект у 87 % пациентов.
Відновлення безперервності кишечника в разі критичної невідповідності діаметрів привідного та відвідного сегментів
(2013) Пащенко, Костянтин Юрійович
Мета дослідження — розробка і впровадження ефективної методики відновлення безперервності кишечника в разі вираженої невідповідності діаметрів привідного та відвідного сегментів. Матеріали та методи. Проаналізовано досвід лікування 63 дітей, які потребували складних реконструктивних втручань із приводу вроджених і набутих вад кишечника, у клініці дитячої хірургії ХНМУ на базі Харківської обласної дитячої клінічної лікарні № 1 за період 2006—2012 рр. Усіх хворих умовно розділено на 2 групи. Контрольну групу склали діти, які перебували на лікуванні в період 2006—2009 рр., — 32 (52,8 %) пацієнта. До основної групи потрапили хворі, оперовані у 2010—2012 рр., — 31 (48,2 %) дитина. Вік дітей коливався від 1 дня до 3 років. Більшість випадків патології кишкової трубки — це діти з вродженою кишковою непрохідністю — 51 (81 %) хворий, із набутою непрохідністю — 6 (10 %) пацієнтів. Із приводу ускладнень некротизувального та виразково-некротичного ентероколіт у прооперовано 6 (9 %) пацієнтів. Супутню патологію мали 79,4 % дітей. Результати та обговорення. У групі контролю застосовували традиційні способи відновлення міжкишкового співусгя. Післяопераційні ускладнення у вигляді неспроможністі швів анастомозу та непрохідності співустя спостерігали в 6,25 % випадків. В основній групі неспроможності кишкових швів та стен озування не було. Перевагу при відновленні кишкового пасажу у двох групах надавали анастомозуванню «кінець у кінець» як найфізіологічнішому (93,7 %). Формування товсгокишкових анастомозів виконували дворядним швом — 38 (60,3 %) випадків, тонкокишкових переважно однорядним — 16 (25, 4 %) випадків, дворядним — 9 (14,3 %). Показник летальності в контрольній групі склав 21,8 %, в основній — 12,9 %. Завдання з розширення арсеналу способів формування та захисту міжкишкового анастомозу в новонароджених і дітей раннього віку при критичній невідповідності діаметрів привідної і відвідної кишок в основній групі вирішено завдяки впровадженню оригінальної методики захисту лінії швів. Для відновлення природного пасажу надаємо перевагу формуванню кишкового співустя «кінець у кінець» із додатковим укриттям демукозованим клаптем привідної петлі. Анастомоз, що формується, добре загоюється, має високу біологічну і механічну герметичність та дає змогу знизити частоту післяопераційних ускладнень. Завдяки збереженню судин, які живлять серозно-м'язовий шар, демукозований клапоть зберігає регенераторні можливості, не стенозується та росте відповідно до фізіологічного зростання кишкової нетлі. Ці фактори зумовлюють доцільність застосування обраної методики при відновленні цілісності кишкового тракту з вираженою невідповідністю дисконгруентних відрізків. Висновки. Розроблену методику відновлення природного кишкового пасажу використано у 12 (19 %) дітей. Встановлено, що анастомоз має високу біологічну і механічну герметичність і дав змогу знизити частоту післяопераційних ускладнень із 35 до 0 % у 12 пацієнтів, показник летальності в контрольній групі склав 21,8 %, в основній — 12,9 %.
Выбор оптимальной тактики в лечении гемангиом у детей
(2013) Вивчарук, Виктория Петровна; Пащенко, Юрий Владимирович; Пионтковская, Оксана Владимировна
На підставі узагальнення результатів лікування 276 дітей за останні три роки розроблено критерії вибору тактики лікування гемангіом залежно від фази розвитку, характеру росту, розповсюд- женості. Запропоновано програму, яка дасть можливість, з одного боку, індивідуалізувати підхід до лікування, з іншого - стандартизувати його для досягнення максимального косметичного й функціонального результатів. Це дозволить отримати порівняні дані результатів лікування в різних клініках. According to generalization of treatments results o f 276 children over the previous 3 years, rules of option o f hemangiomas treatment, depending on the stage of development, character of growth, spreading were elaborated. The program which makes it possible to use individual approach to treatment, on one side, and to standardize it for achievement of maximal cosmetic and functional results on the other side was proposed. It allows to receive comparable data of treatment results in different clinics.
Перспективні напрямки в профілактиці неспроможності кишкових анастомозів при лікуванні вродженої непрохідності тонкої кишки
(2013) Пащенко, Костянтин Юрійович; Давиденко, Вячеслав Борисович; Піонтковська, Оксана Володимирівна
Цель исследования - улучшение результатов лечения атрезии тонкой кишки за счет разработки резервных способов защиты кишечных анастомозов. Материалы и методы. Изучено влияние криоконсервированных стволовых клеток (СК) на заживление кишечных анастомозов в эксперименте. Проведено исследование улътраструктурных изменений приводящей и отводящей кишки по стандартным гистологическим и гистохимическими методикам. Проанализирован опыт лечения 20 детей с атрезией тонкой кишки за последние 5 лет. Результаты и обсуждение. Отмечено высокое регенерационное влияние СК на изолированный фрагмент сальника, использовавшийся для укрытия линии швов. Причина позднего -восстановления перистальтики обусловлена нарушением процессов нейро-мышечной передачи и митохондриальной недостаточностью, отражающей уровень энергетических возможностей кишечной стенки. Разработан способ адаптированного расширяющего межкишечного анастомоза с укрытием линии швов демукозированным лоскутом приводящей петли. Несостоятельности швов анастомоза не отмечалось. Выводы. При лечении врожденной непроходимости тонкой кишки наибольшие трудности возникают при анастомозировании критически несоответствующих по диаметру сегментов кишечника. Возможности современной пренатальной диагностики атрезии тонкой кишки позволяют прогнозировать необходимость сохранения пуповинной аутокрови для получения СК. Применение СК, иммобилизованных в изолированном лоскуте большого сальника для укрытия линии кишечных швов, показало высокую эффективность регенерационного влияния на фрагмент сальника, не влияя на сроки и характер заживления раны кишечной стенки. Применение этого биологического аутоматериала может .быть резервом дополнительной защиты кишечного соустья. Разработанный способ восстановления кишечного пассажа при критическом несоответствии диаметров сегментов кишечника является эффективным способом профилактики несостоятельности швов, что позволяет избежать послеоперационных осложнений. The purpose - to improve the results of treatment of the small bowel atresia through the development o f alternative methods o f intestinal anastomoses protection. Materials and methods. The influence o f cryopreserved stem cells (SC) on the healing of intestinal anastomoses in the experiment was studied. The ultrastructural changes of adducting and receding gut was studied using standard histological and histochemical methods. The treatment experience o f 20 children with enteric atresia in the last 5 years was analyzed. Results and discussion. The high regenerative effect on the isolated fragment of greater omentum, that was used to cover the suture line, was noted. The cause o f delayed recovery was due to impaired motility processes of neuromuscular transmission and mitochondrial failure, reflecting the level of the energy potential of the intestinal wall. The new method o f restoring the intestinal passage in severe imbalance o f leading and outlet segments was developed using covering the stitch-line with the afferent demucousated flap. No anastomotic failure was noted. Conclusions. The greatest difficulties arise when anastomosis is o f critical discrepancies in diameter o f intestinal segments. The possibilities o f modern prenatal diagnostics of small bowel atresia can predict the need to preserve the umbilical autoblood for the obtaining o f SC.Application o f SC immobilized in isolated omentum flap to cover the line of intestinal sutures showed high regenerative effect on the omentum fragment without affecting terms and nature o f the wound healing o f the intestinal wall. The use o f this biological material may be used as additional protection o f the intestinal anastomosis. The developed method o f restoring the intestinal passage with critical discrepancy o f intestinal segments is an effective way to prevent anastomotic failure and avoid postoperative complications.
Рання діагностика та лікування вроджених вад розвитку у дітей
(2013) Давиденко, Вячеслав Борисович; Гречаніна, Олена Яківна; Пащенко, Юрій Володимирович; В’юн, Валерій Васильович; Лапшин, Вячеслав Васильович; Басилайшвілі, Юрій Валентинович
Резюме. Розроблені лікувально-діагностичні критерії вроджених вад розвитку підвищили ефективність лікування дітей цієї категорії. При цьому скорочені строки надходження новонароджених з вродженими вадами розвитку шлунково-кишкового тракту на 20,05годин та знижена післяопераційна летальність на 31 %. У дітей з вадами розвитку сечовидільної системи зменшені строки початку лікування з 5 -6років до 1,5-2 місяців. Elaborated treatment-and-diagnostic enterions o f congenital malformations have increased the efficiency of medical treatment for the patients o f this category. Besides terms o f admitting to a hospital for the patients with congenital malformations o f gastrointestinal tract are reduced by 20.05 hours, postoperative lethality is also reduced by 31 %. Therms o f beginning o f the treatment for the children with congenital malformations o f urinary system are reduced from 5,6years to 5,8 month, manifestations o f pyelonephritis are reduced by 73 %.
Науково-дослідна робота у формуванні майбутнього спеціаліста в Харківському національному медичному університеті
(2013) В’юн, Валерій Васильович; Тельнова, Лариса Григорівна; Власенко, Андрій Володимирович
Згідно “Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів” (2001 р.) однією з форм роботи лікарів-інтернів є науково-дослідна робота інтернів, де вказано, що науково-дослідна робота лікарів (провізорів)- інтернів забезпечує набуття навиків самостійної роботи з науковою літературою, формує здатність до аналізу й узагальнення матеріалу, розвитку клінічного (гігієнічного, провізорського) мислення, вільного викладання своїх думок, критичне осмислення даних літератури.
Сучасна концепція лікування гострих лобітів у дітей
(2013) Давиденко, Наталія В’ячеславівна
Мета роботи — розробка ефективного комплексу лікування лобітів. Матеріали та методи. В основу роботи покладено результати лікування лобітів у 33 дітей, які перебували на лікуванні в Харківській обласній дитячій клінічній лікарні № 1 у період із 2008 по 2012 pp. Серед хворих було: дівчаток — 18 (55 %), хлопчиків — 15 (45 %); дітей до 3 років — 13 (41 %), від 3 до 6 років — 7 (22 %), віком 6—9 років — 6 (13 %) дітей, 9—12 років — 2(7 %), 12—15 років — 3 (10 %), 15—18 років — 2 (7 %).' Важкий загальний стан був у 24 (72 %) хворих, середньої тяжкості — у 9 (28 %). Терміни до надходження дітей у стаціонар коливалися від 2 до 9 діб. Найчастіше діагностували гострий лобіт верхньої частки правої легені — 16 (48 %) випадків, середньої частки правої легені — 6 (18 %) випадків, нижньої частки справа — 5 (15 %), нижньої частки лівої легені — 4 (13 %), верхньої частки лівої легені — 1 (3 %), білобіт (середньої та нижньої частки справа) був у 1 (3 %) випадку. Основну групу склали 15 (45 %) дітей, контрольну — 18 (55 %). Результати та обговорення. Рентгенологічне дослідження органів грудної клітки та бактеріологічне дослідження застосовувались у 33 (100 %) хворих. Бактеріологічне дослідження показало, що найчастіше в асоціаціях' бактерій зустрічались Staphylococcus epidermidis (32 %), Streptococcus pneumonia (23 %) Staphylococcus aureus (15 %), Enterococcus (11 %), Candida albicans (10 %), Streptococcus viridans (9 %). Регресі рентгенологічних виявів у дітей основної групи в середньому спостерігалась на 12 добу лікування, ) хворих контрольної групи — на 16 добу. Висновки. Розроблений та впроваджений лікувальний комплекс у хворих на лобіт сприяв швидкому регресу запального процесу в легенях, що демонструється рентгенологічно вже через 2 доби від початку лікування, запобігав розвитку суто деструктивних форм гострої деструктивної пневмонії.The aim was to work out an effective treatment method for children with acute lobititis. Materials and methods. 33 children were treated and analyzed at Kharkiv regional paediatric hospital in a period of 2008—2012. Patients included 18 (55 %) girls and 15 (45 %) boys: 13 (41 %) children aged up to 3 years, 7 (22 %) children aged 3—6 years, 6 (13 %) children — 6—9 years, 2 (7 %) children — 9—12 years, 3 (10 %) children — 12—15 years, 2 (7 %) children — 15—18 years. Severe condition was registered in 24 (72 %) patients, medium condition in 9 (28 %) patients. The period before hospitalization varied from 2 to 9 days. The right lung upper lobitis was observed in 16 (48 %) cases, the right lung medium lobitis in 6 (18 %) patients, the right lung lower lobitis in 5 (15 %), the left lung lower lobe in 4 (13 %), left lung upper lobitis — in 1 (3 %) case, bilobitis (the right lung medium and lower lobe) — in 1 (3 %) patient. The main group included 15 children, the control group — 18 (55 %) patients. Results and discussion. X-ray thorax examination, bacteriological research were carried out in 33 (100%) patients. Staphylococcus cpidertnidis (32 %), Streptococcus pneumonia (23 %), Staphylococcus aureus (15 %), Enterococcus (11 %), Candida albicans (10 %), Streptococcus viridans (9 %) were the most frequently met in bacterial association. An acute lobitis X-ray signs regression occurred on 12-th day of treatment in the main group and on 16-th day in patients of control group. Conclusions. Developed and implemented medical complex lead to the rapid lung inflammation regression (as registered by X-ray after 2 days of treatment) and prevented the destructive forms of pneumonia development.
Парциальное иссечение в комплексном лечении гемангиом критических локализаций
(2013) Пащенко, Юрий Владимирович; Пионтковская, О.В.; Вивчарук, В.П.
Цель работы — улучшение результатов лечения детей с гемангиомами сложных анатомических локализаций, которое направлено на достижение регрессии и уменьшение объема опухолей, с помощью парциального иссечения на фоне комбинированной терапии. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 318 детей с гемангиомами различных локализаций. В возрасте до 1 года госпитализировано 244 ребенка, в возрасте до 3 лет — 45 детей, старше 3 лет — 29 детей. Основное количество больных составили девочки (68,3 %). В 54 % случаев гемангиомы локализовались в области головы и шеи, в 31 % — в области спины, груди, живота, ягодиц, в 11 % — на конечностях, в 4 % — в области половых органов. Множественные поражения отмечены в 3 % случаев. Осложнения гемангиом: кровотечения — у 8 детей, изъязвления — у 15 больных, в том числе после лазеротерапии. Методы исследования: клинические, морфологические, лучевые, статистические. Результаты и обсуждение. Оперативное лечение выполнено у 199 детей. Частичное иссечение гемангиомы произведено 43 детям. В 10 случаях гемангиома локализовалась в области носа, переносицы и внутреннего угла глаза, в 8 — у наружного угла глаза, в 4 случаях — изъязвившаяся циркулярно расположенная гемангиома в области предплечья, в 10 случаях — в лобно-теменной области, в 11 — в области лба. В 6 случаях отмечался продолжающийся рост опухоли, что потребовало комбинированного лечения склерозирующими препаратами и криовоздействия, в 2 случаях — сочетания с системной терапией пропранололом. Осложнений не наблюдалось. Результаты лечения прослежены на протяжении времени — 6 мес—5 лет. Парциальное иссечение было эффективным у 37 (87 %) детей из 43 с хорошим косметическим эффектом. Выводы. Комбинированное лечение, при котором парциальное иссечение сочетается с системной терапией, или с локальным криовоздействием, или со склерозирующей терапией, имело хороший клинический эффект у 87 % пациентов. The aim was to improve the treatment results in children suffering from hemangiomas with difficult anatomical localization. The purpose of their treatment was to obtain the regression and tumor volume reduction, with partial excision on the background of complex therapy. Materials and methods. The treatment results in 318 children with hemangiomas of different localizations were analyzed. 244 children aged up to 12 month, 45 children aged up to 3 years and 29 children aged 3 years or more were hospitalized. The majority of patients were girls (68.3 %). Hemangiomas were localized in the head and neck in 54 % cases, in the back, chest, abdomen, buttocks area in 31 % cases and in limbs in 11 % cases, in genital area in 4 % cases. Multiple lesions were observed in 3 % of cases. Complications of hemangio-'mas (after laser therapy): bleeding was registered in 8 children, ulceration — in 15 children. Results and discussion. The surgical treatment was performed in 199 children. Partial excision of the hemangioma was carried out in 43 children. Hemangiomas were localized within the nose area, nose bridge and inner eye comer in 10 cases, at the outer eye comer in 8 children, within the forearm area — in 4 patients, at the fronto-parietal region — in 10 patients, within forehead — in 11 children. The continued tumor growth was observed in 6 cases and required complex treatment with sclerosing agents and cryotherapy; combination with systemic propranolol treatment was required in 2 cases. Complications were not observed. The treatment results were followed up during the period of 6 months — 5 years. Partial excision was effective in 37 (87 %) children of 43 patients with good cosmetic results. Conclusions. The partial excision combined with systemic therapy or with local cryotherapy or with sclerotherapy had a good clinical effect in 87 % patients.
Спосіб формування міжкишкового анастомозу у новонароджених при критичній невідповідності діаметрів привідної і відвідної кишок
(2013-05-13) Пащенко, Костянтин Юрійович; Давиденко, Вячеслав Борисович
Спосіб формування міжкишкового анастомозу у новонароджених при невідповідності діаметрів привідної і відвідної кишок, що включає накладання безперервного однорядного шва між привідною та відвідною ділянками кишок, який відрізняється тим, що при критичній невідповідності діаметрів на привідній ділянці кишки більшого діаметру попередньо формують серозно-м'язовий клапоть шляхом демукозації її стінки у проксимальному напрямку із збереженням живлячих судин, демукозованому клаптю надають трапецієвидну форму з основою по брижовому краю та розсікають посередині по протибрижовому краю, надлишок демукозованої кишки відсікають, при цьому стінку відвідної кишки розсікають по протибрижовому краю, формують анастомоз кінець в кінець однорядним безперервним згортальним швом з використанням атравматичного шовного матеріалу, лінію міжкишкового анастомозу закривають демукозованим клаптем привідної кишки у вигляді манжетки та фіксують окремими вузловими швами.
Спосіб оцінки ефективності впливу низько-інтенсивного ультразвукового випромінювання на руйнування первинних біоплівок та попередження формування вторинних біоплівок мікроорганізмами
(Державна служба інтелектуальної власності України, 2013-06-25) Давиденко, Вячеслав Борисович; Давиденко, Наталія Вячеславівна; Мішина, Марина Митрофанівна; Пащенко, Юрій Володимирович; Катасонов, Юрій Олександрович; Дубовик, Олена Сергіївна; Мішин, Юрій Михайлович
Спосіб оцінки ефективності впливу низькоінтенсивного ультразвукового випромінювання на руйнування первинних біоплівок та попередження формування вторинних біоплівок мікроорганізмами, який включає створення моделі бактеріальної біоплівки in vitro, ультразвукове опромінювання та реєстрацію і оцінювання руйнівного ефекту, який відрізняється тим, що біоплівки мікроорганізмів in vitro відтворюють на поверхні 96- коміркової полістиролової панелі з використанням мікробних клітин, які безперервно опромінюють ультразвуком низької інтенсивності від 2 до 3 Вт/смг; з частотою коливань 26,5 кГц; амплітудою коливань від 50 до 80 мкм протягом 10 хвилин, а руйнівний та попереджувальний ефект оцінюють вимірюванням оптичної щільності змивів здобутих культур суспензійними середовищами, яку вимірюють до дії ультразвуком та після неї, при цьому кількісним вираженням ступеня руйнації цілісності біоплівки й попередження здатності до утворення нових біоплівок планктонними клітинами є значення оптичної щільності при довжині хвилі спектрофотометрії 540 нм.
Сучасні реконструктивно-відновлювальні операції у новонароджених і немовлят
(Івано-Франківський національний медичний університет, 2014) Пащенко, Костянтин Юрійович
У статті висвітлено досвід лікування 178 дітей, оперованих з приводу вроджених і набутих захворювань кишкового тракту на базі обласної дитячої клінічної лікарні №1 м. Харкова за період 2004-2013 pp. Для відновлення природного пасажу використовували розроблений метод формування кишкового співустя з додатковим укриттям лінії швів демукозованим клаптем привідної петлі. Передопераційно проводили стимуляцію відключених відділів кишечника, корекцію енергетичних і дисбіотичних порушень. У програму реабілітації включали комплекс заходів системного захисту кишкових швів. Все це дозволило уникнути випадків неспроможності кишкових швів та знизити частоту післяопераційних ускладнень. В статье освещен опыт лечения 178 детей, оперированных в связи с врожденными и приобретенными заболеваниями кишечного тракта на базе областной клинической больницы № 1 г. Харькова за период 2004-2013 гг. Дія воссганошіения естественного пассажа использовали разработанный метод формирования кишечного соустья с дополнительным укрытием линии швов демукозированным лоскутом приводящей петли. Предоперационно проводили стимуляцию отключенных отделов кишечника, коррекцию энергетических и дисбиотических нарушений. В программу реабилитации включали комплекс мероприятий системной защиты кишечных швов. Все это позволило избежать случаев несостоятельности кишечных швов и снизить частоту послеоперационных осложнений. The article highlights the experience of treating 178 children operated on congenital and acquired diseases of the gastrointestinal tract in the Oblast Children’s Clinical Hospital № 1 of Kharkiv for the period 2004-2013. To restore the natural passage we used the developed technique of anastomosis covered with the afferent demucosated flap. Before the surgery we stimulated the nonfunctioning gut, performed correction of energy and dysbiotic disorders. We included complex measures of systemic protection of intestinal sutures in the rehabilitation program. All this helped to avoid the insolvency of intestinal sutures and reduce the incidence of postoperative complications.
Порушення амінокислотного обміну у дітей при вроджених і набутих вадах кишечника за наявності нефункціонуючої кишки
(Буковинський державний медичний університет МОЗ України, 2014) Пащенко, Костянтин Юрійович
Проведено визначення й оцінка порушень аміно¬кислотного обміну в дітей з вродженою та набутою хі¬рургічною патологією кишечника, що супроводжується наявністю нефункціонуючої кишки. Аналіз результатів до¬слідження дозволяє підвищити ефективність діагностики метаболічних порушень, а також проводити патогене¬тичну терапію для поліпшення результатів хірургічного лікування новонароджених і дітей раннього віку. The definition and assessment of amino acid metabolism disorders were carried out in children with congenital and acquired surgical diseases of the intestine, accompanied by the presence of a non-functioning bowel. Analysis of research results can improve the efficiency of metabolic disorders diagnosis as well as conducting the pathogenetic therapy to improve the results of surgical treatment of newborns and children of early age.
Возможности хирургической реабилитации длительно отключенных отделов кишечника у детей
(2014) Пащенко, Костянтин Юрійович
Цель. Определить возможность хирургической реабилитации пациентов с синдромом длительно отключенной кишки за счет этапного восстановления кишечного пассажа. Материал и методы. В работе приведены результаты лечения 2 детей с наложенной в раннем возрасте терминальной илеостомой. Восстановление природного кишечного пассажа проводилось у детей в возрасте 8,5 и 16,5 лет соответственно. Хирургическая реабилитация детей проведена в клинике детской хирургии Харьковского национального медицинского университета на базе Областной клинической больницы № 1 г. Харькова. После завершения хирургического лечения проводилось исследование ближайших и отдаленных результатов, качества жизни пациентов. Результаты. Проведение лечебных мероприятий было направлено на основные патогенетические особенности морфофункциональных нарушений, которые развиваются при синдроме длительно отключенной кишки. Проводилась медикаментозная стимуляция и гидротренировка нефункционирующих отделов тонкой и толстой кишок, коррекция энергетических расстройств, электростимуляция. Хирургическое лечение включало формирование Т-образного прямого анастомоза с сохранением стомы на первом этапе. После заживления анастомоза проводили тренировочную обтурацию свища с постепенным увеличением длительности обтурации. С появлением регулярного самостоятельного стула проводили закрытие стомы. Таким образом, нам удалось полностью восстановить естественный кишечный пассаж у пациентов с терминальной илеостомой через 8,5 и 16,5 лет, добиться отхождения регулярного самостоятельного стула в отдаленном периоде. Это свидетельствует об обратимости морфофункциональных изменений, развивающихся при синдроме длительно отключенной кишки. Заключение. Разработанная комплексная методика этапной реабилитации нефункционирующих отделов кишечника позволяет добиться полной реабилитации отключенных отделов даже при продолжительных сроках отсутствия транзита химуса. Редкость подобных наблюдений представляет значительный интерес для широкого круга хирургической общественности. Objectives. To determine the possibilities of surgical rehabilitation of patients with prolonged disabled intestine syndrome due to the staged restoration of the intestinal passage. Methods. The treatment results of two children with terminal ileostomy previously formed at early age are presented in the study. Restoration of natural intestinal passage was conducted in children at the age of 8,5 and 16,5 years, respectively. Surgical rehabilitation of pationts was held in the pediatric surgery clinic of Kharkov National Medical University at Kharkov Regional Clinical Hospital N1. After surgery completion the short- and long-term results and the quality of life have been studied. Results. Carrying out of medical measures was directed to the main pathogenic features of the morpho-functional violations, which develop due to the prolonged disabled intestine syndrome. Medicamentous stimulation, hydrotraining of non-functioning segments of small and large intestine, energy disorders correction, electrical stimulation have been carried out. Surgery included formation of direct T-shaped anastomosis with preserving stoma at the first stage. After anastomotic healing the training of fistula obturation with a gradual increase in duration have been conducted. After regular unaided defecation appearance the stoma is closed. Thus, the restoration of full natural intestinal passage in patients with terminal enterostomy after 8.5 and 16.5 years has been successfully performed with the achievement of regular unaided defecation in the long-term period. It testifies to the reversibility of morphofunctional changes developing due to the prolonged disabled intestine syndrome. Conclusions. The developed complex technique of staged rehabilitation of non-functioning intestine segments allows achieving the complete rehabilitation of disabled intestine segments during the prolonged period of absence of chyme passage. The rarity of such observations is considered to be of great interest for a wide range of surgical community.
Лечение пиелонефрита у детей
(Національний фармацевтичний університет МОЗ України, 2014) Лапшин, Вячеслав Васильевич; Давиденко, Вячеслав Борисович; Сыровая, Анна Олеговна
Выделены и проанализированы основные особенности диагностики и лечения пиелонефрита у детей. Описана методика интенсивного лечения пиелонефрита после операций по поводу врожденного гидронефроза путем сочетания внутриорганного диадинамофореза и местного применения озонированного раствора. Кратко изложены перспективы применения озона в детской оперативной урологии.Відокремлені та проаналізовані основні особливості діагностики та лікування пієлонефриту у дітей. Надана методика інтенсивного лікування пієлонефриту після операцій у зв'язку з уродженим гідронефрозом шляхом сполучення внутрішньоорганного діадинамофорезу і місцевого використання озонованого розчину. Коротко викладені перспективи використання озону в дитячій оперативній урології. Tne main problems of diagnostics and treatment of pyelonephritis in children have been emphasized and analysed. The method of intensive care after operative treatment of pyelonephritis, caused by congenital hydronephrosis, by combination of intraorganic diadinamophoresis and local application of ozonateb saline solution is described. The perspectives of the use of ozone in operative pediatric urology are briefly considered.
Адресна антибактеріальна терапія гострих деструктивних пневмоній у дітей
(Вінницький національний медичний університет, 2014) Давиденко, Наталія Вячеславівна; Мішина, Марина Митрофанівна; Пащенко, Юрій Володимирович; Давиденко, Вячеслав Борисович
В статті висвітлені результати експериментально-клінічного дослідження, присвяченого адресній антибактеріальній терапії гострих деструктивних пневмоній у дітей. Показані переваги антибактеріальної терапії на основі внутрішньотканинного електрофорезу антибіотиків та місцевого лікування шляхом відеоторакоскопічних санацій осередку запалення з використанням ультразвуку та озонотерапії. The article highlights the results experimental and clinical study of addressable antibiotic therapy of acute destructive pneumonia in children. The advantages of antibiotic therapy on the basis of intratissue electrophoresis of antibiotics and local treatment by video-assisted thoracoscopic surgery of the focus of inflammation using ultrasound and ozone therapy are shown.
Азбука искусственной вентиляции легких : методические указания для врачей-интернов
(ХНМУ, 2014) Межирова, Нина Матвіївна; В'юн, Валерій Васильович; Данилова, Вікторія Василівна; Кравцова, Галина Дмитрівна; Булгакова, Наталія Валеріївна; Межирова, Нина Матвеевна; Вьюн, Валерий Васильевич; Данилова, Виктория Васильевна; Кравцова, Галина Дмитриевна; Булгакова, Наталия Витальевна

Browse

Browsing Кафедра дитячої хірургії та дитячої анестезіології by Issue Date