Екологія людини.
Нариси сьогодення

СОЦІУМ ЯК КОМПОНЕНТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини важко переоцінити. При цьому недостатньо вивченою залишається соціальна складова довкілля, яка, безумовно, є її ключовим аспектом. Не викликає сумнівів, що вплив соціуму на здоров’я людини має першочергове значення, що важливо враховувати при розгляді загальних медико-екологічних проблем здоров’я людини.

Найбільший вплив серед соціальних складових має масштаб і поширення захворювань у суспільстві залежно від соціально-економічного стану людини. Визначальну роль у цьому аспекті відіграє соціальний статус, стать, освіта, професія, фінансова забезпеченість, етнічна належність. Відомо, що люди з низьким соціоекономічним статусом більш схильні до гострих і хронічних захворювань, зокрема, гіпертонії, серцево-судинної недостатності, діабету, гастриту. Недостатня матеріальна забезпеченість сприяє алкоголізму, наркоманії, курінню, що погіршує стан здоров’я. Важливий також і статус зайнятості людини у виробничому середовищі. Дослідження показали, що безробітні мають гірше психічне та фізичне здоров’я, ніж працевлаштовані. Має значення також характер трудової діяльності: середня тривалість життя людей інтелектуальної праці значно більша, ніж у людей робітничих професій. Ще один важливий соціальний аспект – наявність освіти, адже її відсутність або ж низький рівень обумовлюють стреси та невпевненість у собі. Тривала стурбованість, перенапруження, низька самооцінка, соціальна ізоляція збільшують ризик розвитку захворювань і передчасної смерті. Освіченість, у свою чергу, підвищує стійкість організму до різних захворювань.

Іншим не менш важливим фактором соціального навколишнього середовища з повним правом можна вважати ранній початок молоддю самостійного життя. Саме він може спричинити недостатнє харчування майбутньої матері, куріння, вживання алкогольних напоїв. Стреси провокують важкий перебіг вагітності, проблеми зі здоров’ям немовляти (ураження кардіоваскулярної та респіраторної систем, підшлункової залози, нирок).

Серед соціальних аспектів навколишнього середовища особливе місце посідає адекватне раціональне харчування. Недостатність будь-яких компонентів харчового раціону або ж їх надмірне споживання та низька якість продуктів харчування призводять до таких небезпечних станів, як діабет, ожиріння, рак, карієс. До соціальних факторів, що негативно впливають на здоров’я, належать також незадовільні житлові умови, відсутність постійного житла, вимушене переселення. Серед таких категорій населення, як вимушені переселенці, біженці та безхатченки, захворювання, пов’язані з серцево-судинними розладами, зростають у рази щорічно.

Невіддільною частиною соціуму, яка впливає на здоров’я людини, є транспорт. Їзда на велосипеді, заміські прогулянки сприяють збереженню здоров’я. Механізація пересування людини, звичайно, полегшила її життя, але в той самий час призвела до епідемії ожиріння, соціальної ізоляції і, як наслідок, до погіршення функціонування організму.

Важливу роль у стані здоров’я людини відіграє рівень соціальної підтримки та система охорони здоров’я, доступ до медичних послуг, включаючи профілактичні та клінічні, первинна медико-санітарна допомога, які забезпечують можливість суспільству стежити за станом індивідуального і громадського здоров’я. При цьому неприпустимий вибірковий доступ до медичної допомоги залежно від соціально-економічного статусу пацієнта.

Необхідно відзначити, що усвідомлення впливу соціуму на стан здоров’я зумовило розроблення перспективних моделей взаємодії навколишнього середовища і людини. Ці моделі спрямовані на вирішення таких завдань, як відстеження впливу соціуму на різні вікові категорії, визначення віддалених наслідків такого впливу, удосконалення соціального захисту людини, своєчасна діагностика і надання грамотної медичної допомоги незалежно від соціального статусу людини. При цьому забезпечення гігієни навколишнього середовища вимагає поетапного й системного впливу на всі відповідні компоненти соціуму, урахування діючих соціальних складових екології людини на здоров’я суспільства та індивідуума. У будь-якому випадку профілактичний характер дій є пріоритетом у питаннях збереження здоров’я нації, забезпечення невпинного екологічного розвитку суспільства.

СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ЖИТТЯ ДІТЕЙ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

Пандемія поставила перед людством серйозні проблеми, які вимагають негайного вирішення. Це стосується всіх груп населення. В умовах пандемії загострились і соціальні аспекти життя дітей та підлітків. Найбільш широку і важливу соціальну компоненту складає освітній процес. За даними UNESCO, внаслідок пандемії 90 % всіх учнів у світі (тобто більше мільярда з половиною) позбавлені можливості відвідувати навчальні закладам. Школам і закладам вищої освіти одночасно довелося перейти на дистанційне навчання і шукати нові методи викладання. Епідемія COVID-19, через яку більше третини всього населення світу вимушено залишалися вдома, стала причиною безпрецедентних порушень освітнього процесу, який є значною частиною людського життя. Ця ситуація матиме довгострокові наслідки. Особливо непокоїть те, що пандемія відбивається на психічному здоров’ї дітей, які позбавлені спілкування з однолітками і «вирвані» зі звичайного устрою шкільного життя. Це вкрай небезпечно, бо діти в наш час живуть у перенасиченому технологіями світі, тому вони гостро потребують соціальних і фізичних контактів без використання спеціальних сучасних пристроїв.

Значно знижує ефективність навчання відсутність живого спілкування з викладачами, що часто робить освітній процес емоційно безбарвним. Крім того, відсутність живого контакту з учителями значно знижує можливості індивідуального підходу до учня.

Безумовно, коли навчальний процес повернеться до звичайного режиму, перед педагогами постане завдання забезпечити емоційну підтримку дітей. Найбільш гостро торкнеться ця проблема учнів початкової школи.

За умов нинішнього дистанційного навчання для педагогів нагальною є потреба в розробці матеріалів, які зроблять навчальні заняття більш захоплюючими. Спостерігається така тенденція: спочатку учні з великим інтересом навчаються дистанційно, але потім цей інтерес зменшується і навіть зникає. Педагоги мають враховувати це і вживати заходів, щоб забезпечити новизну і приємні враження від нового виду навчання. Необхідно також знаходити засоби компенсації нестачі спілкування. З цією метою варто ширше практикувати онлайн-конференції, семінари, диспути і навіть «онлайн-пікніки», а також телефонні дзвінки, текстові повідомлення з цікавою для дітей інформацією, ігри типу «Найрозумніший».

Ще одне гостре питання в умовах пандемії – відсутність техніки, необхідної для дистанційного навчання школярів. Уже сьогодні в таких країнах, як Нова Зеландія, Англія, США, дітей забезпечують планшетами, комп’ютерами, мобільними пристроями з доступом до Інтернету. Зрозуміло, що використання цифрових технологій в умовах пандемії стало необхідністю, що посилило увагу до нерівних можливостей.

Навіть до епідемії доступ до Інтернет-ресурсу в нашій країні мало лише 60 % населення. Таке становище знижує якість освіти, тому важливо надати педагогам можливість вести онлайн-навчання для все більшої аудиторії. Однією з програм для цього є розробка «Паспорта учня», який створено дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй. Першим його було введено в Косово й Україні.

Важливе місце в соціальній компоненті в умовах пандемії посідає перехід не тільки навчання, а й усього життя в онлайн-режим. Автори теорії поколінь та соціологи звертають увагу на те, що покоління дітей «Z» (народжені у 1982–2004) поступово занурювалося у цифрові технології, проте в умовах пандемії відбувся різкий перехід до покоління «Альфа» (народжені після 2010 року), для якого гаджети вже не є новинкою, і діти не відрізняють реальний світ від віртуального. Пандемія призвела до надмірного збільшення часу, який діти проводять за комп’ютером та іншими пристроями. За таких умов вони не тільки навчаються, а й розважаються, знаходять друзів, шукають цікаву інформацію. Сучасні покоління дітей «Z» та «Альфа» вже звикли до постійної роботи у смартфонах та з Інтернет-ресурсами, що характеризуються великим масивом інформації, щоб усе охопити діти вимушені постійно натискати, скролити і свайпити з шаленою швидкістю. У зв’язку з цим перед викладачами постали непрості завдання з привертання уваги та необхідності постійно вражати учнів сучасності новими підходами до викладання своїх предметів.

Цікавими є проєкти щодо змін у навчальному процесі після карантину. Поширене твердження, що заняття, особливо у старшій школі, проходитимуть, як і раніше, в аудиторіях за очної присутності учнів. Проте нормою стане чергування таких занять з навчанням в онлайн-форматі. До режиму ізоляції таких спроб майже не було. Тому справедливо сказати, що нові умови викладання розширять пошуки інноваційних методів навчання, підштовхнуть навчальні заклади до відмови від застарілих форм викладання і посилять увагу до використання технологій, які озброять учнів навичками, потрібними в майбутньому. Таким чином, можна стверджувати, що криза сприяла відкриттю нових сторінок у сфері використання інформаційних технологій, підкресливши необхідність нових підходів до навчання. Слід враховувати, що сьогодення вимагає володіння новими навичками на ринку праці. На формування таких умінь і якостей має бути спрямований освітній процес. Тобто йдеться про формування нових моделей навчання – нових не тільки за формою, але й за змістом.

Безумовно, це збільшує ризик негативних впливів, зважаючи на те, що «Інтернет-хижаки» намагаються використати пандемію у своїх цілях. Можлива сексуальна експлуатація дітей, залучення їх до небезпечних ігор, які порушують моральні норми життя. Відсутність особистих контактів з друзями і партнерами підвищує схильність до ризикованої поведінки. Збільшення часу, який безконтрольно проводиться перед екранами, може підвищити ризик перегляду матеріалів насильницького змісту, а також «Інтернеттравлі». Усе це вимагає невідкладних заходів, серед яких підтримка владою служб захисту дітей, поширення інформаційнороз’яснювальних матеріалів щодо небезпеки неконтрольованого перебування дітей в Інтернеті, активізація роботи телефонів довіри, розповсюдження телефонів довідкових служб з питань безпеки дітей, забезпечення повноцінного доступу дітей до Інтернет-ресурсу і обов’язкове формування навичок користування ним. Важлива постійна роз’яснювальна робота батьків з питань користування Інтернетом для навчання і розваг. Аналізуючи ситуацію, створену пандемією, можна з повним правом стверджувати, що COVID-19 має гострий вплив на соціальну компоненту дітей і породжує велику кількість нагальних проблем.

ПРЕПАТОЛОГІЯ У ПРОФІЛАКТИЦІ

Зниження адаптаційних можливостей організму є прогностично несприятливою ознакою і однією з основних причин виникнення і розвитку захворювань. Експериментальні матеріали масових обстежень, які підтверджують цю тезу, свідчать, що зниження адаптаційних можливостей спостерігається задовго до перших ознак хвороби. Однак такий перехід відбувається поступово. Між цими станами є ряд проміжних, які не викликають у людини вираженого зниження соціально-трудов ої активності та суб’єктивної потреби в медичній допомозі.

Прискорення технічного прогресу, прогресуюче забруднення навколишнього середовища, значне зростання стресогенності сучасного способу життя збільшує ризик розвитку захворювань і робить кожного потенційним пацієнтом медичних установ. Тому головна мета охорони здоров’я – прогностичний аспект, тобто необхідність передбачення індивідуальної траєкторії руху від здоров’я до хвороби.

Сучасний лікар, як правило, фіксує хворобу або її відсутність. Однак ще Гален вказував на існування трьох станів: здоров’я, перехідний стан і хвороба. Здоров’я – це динамічний процес у житті людини. При його поступовій втраті розвивається третій рівень здоров’я – третій стан, преморбідний період або передхвороба. Своєчасне виявлення цього стану дозволяє лікарю обмежити генералізацію патологічних змін у частково пошкодженому організмі, оптимізувати адаптивні й компенсаторні реакції і механізми, а отже, попередити, уповільнити або істотно послабити розвиток хвороби.

Найбільш часто – це латентний, прихований період хвороби або стадія функціональної готовності організму до появи певного захворювання, за якої можливий розвиток патологічного процесу без зміни сили діючого фактора внаслідок зниження резервів адаптації. Фактори, що відповідають за преморбід, можуть бути як вродженими, так і набутими, як внутрішніми, так і зовнішніми. Згодом вони впливають і на перебіг хвороби в разі її виникнення.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, стан здоров’я населення на 17–20 % визначається станом навколишнього середовища і складно заперечувати те, що з плином часу питома вага цього чинника зростає. Високі темпи урбанізації населення, значне збільшення ролі автомобільного транспорту, забруднення викидами промислових підприємств, безперечно, негативно впливають на екологічну обстановку у світі і в Україні зокрема.

За останні роки завдяки темпам науково-технічного прогресу істотно змінилося як соціальне, виробниче і гігієнічне середовище, у якому живе сучасна людина, так і показники захворюваності, смертності та тривалості життя, якими характеризується рівень здоров’я населення. Принципова орієнтація охорони здоров’я на нозологічний підхід до оцінювання здоров’я привела до того, що і заходи первинної профілактики захворювань розробляються відповідно до певних видів імовірної патології. І все ж, відсутність патологічних відхилень, які необхідні для постановки діагнозу, незважаючи на наявність певних факторів ризику, не дає лікареві підстав до віднесення пацієнта до категорії здорових або практично здорових.

Питання охорони навколишнього середовища мають пріоритетне значення в політиці багатьох країн, у тому числі й в України. Велика мережа санітарно-епідеміологічних установ і організацій екологічного профілю в основному зайнята контролем за дотриманням встановлених санітарних норм у всіх галузях виробництва, побуту, будівництва, але забезпечує охорону здоров’я лише у тій його частині, яка пов’язана зі збільшенням інтенсивності несприятливих факторів вище допустимих меж. Разом із тим, провідні науковці-гігієністи та фахівці суміжних спеціальностей активно ведуть розробку методів і критеріїв оцінювання впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.

Важливу роль в оціненні впливу факторів середовища на організм відіграє їх кількісна оцінка. Гігієнічне нормування виходить із принципу переходу кількості в якість, встановлюючи певні санітарні норми, вище яких ті чи інші фактори набувають нової якості, перетворюючись з безпечних на патогенні. Розробляючи цю проблему з урахуванням особливостей відповідної реакції організму, було запропоновано ряд критеріїв для нормування шкідливих чинників навколишнього середовища, встановлено тісну залежність між захворюваністю, фізичним розвитком та функціональним станом організму при різному характері й ступені забруднення навколишнього середовища. Таким чином, у гігієнічних дослідженнях починають все більше використовувати клініко-фізіологічні критерії, методи та підходи, без яких неможливе теоретичне узагальнення й аналіз даних про вплив чинників навколишнього середовища на організм людини.

Отже, з точки зору профілактичної медицини розвиток препатологічного підходу до оцінювання рівня здоров’я виправданий і забезпечує розпізнавання великої кількості граничних функціональних станів організму. Цей підхід повинен істотно допомогти у вирішенні питань гігієнічного нормування. Зараз потрібний докорінний перегляд нозологічної орієнтації гігієністів, витоки якої беруть початок у галузі професійної патології. Проблема полягає в тому, щоб підійти до нормування чинників, інтенсивність яких не є прямою причиною захворювань, а лише умовою їх розвитку. Йдеться про встановлення зв’язку між впливом факторів навколишнього середовища та зниженням адаптаційних можливостей організму в результаті тривалого і надмірного напруження його захисних і компенсаторних механізмів. Потрібно направляти зусилля на вивчення і оцінку умов і факторів середовища як причин розвитку препатологій і преморбідних станів, що передують появі захворювань, з урахуванням не тільки віково-статевих і соціально-виробничих особливостей окремих груп населення, а й індивідуального характеру реагування людей, що мають різні резервні можливості організму.

ДИГІТАЛІЗАЦІЯ ЯК СУЧАСНИЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ ТРЕНД

Наше життя набирає обертів: швидкий розвиток промисловості, технологій, економіки, збільшення обсягів інформації. Уже зараз важко уявити, яким воно буде ще через декілька років. Пригадайте, коли ви останнього разу читали оповідання на паперовому носії, писали листа своїм рідним або друзям? Так, все переходить у цифровий формат, і зараз ми стоїмо на порозі нової ери дигіталізації або індустрії 4.0 – глобальної платформи Інтернет-речей (Internet of Things), тобто переведення інформації в цифрову форму.

З роботою 4.0 ми поєднуємо нові можливості оформлення змін у нашому світі в цифрову епоху. Розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій більше не зупинити, і вони вже давно є Невіддільною частиною нашого існування. Новітні технології не оминають приватну сторону нашого життя: ми не уявляємо себе без користування онлайн-банкінгом, для нас звичайна справа - подання онлайн податкових декларацій, здійснення інтернет-замовлень, постійне спілкування в соціальних мережах з друзями та знайомими, навіть керування через свій смартфон побутовими приладами або медіасистемами. Уже зараз для нас є звичайним термін Smart-квартира, що відкриває перед нами можливості керувати в нашому помешканні системами відеонагляду, освітлення, кондиціювання, опалення або дверима гаража; при цьому відбувається повний контроль за безпекою та ведеться статистика й контроль за витратами, що передаються в системі онлайн на наш гаджет.

Дигіталізація впливає на професійну сферу нашого життя – «безпаперовий офіс», одночасний і швидкий обмін інформацією з кількома «одержувачами» в електронній пошті, онлайн-конференції, вебінари, сервери хмарних сховищ (Googlе Drive, Dropbox, OneDrive та ін.), бази даних тощо. Є безліч обтяжливих видів робіт, які піддаються автоматизації та впровадженню безпілотних пристроїв. Індустрія 4.0 включає в себе технології штучного інтелекту, хмарні технології (Big Data), модулювання, технології віртуальної реальності, кібербезпеку.

Сучасні технології впроваджуються в ключових індустріях: таких як авто-, авіа- та суднобудівництво, будівництво заводів та планування фабрик, індустрія розваг, містобудування, дизайн інтер’єру, військове та дизайнерське використання в польотних тренажерах або для тренувань астронавтів.

На сьогодні вже існують цифрові підприємства, тобто повністю автоматизовані. Так, наприклад, у місті Амберг (Німеччина) працює завод Siemens (виробництво контролерів Simatic) – повністю автоматизоване виробництво, компоненти якого пов’язані один з одним і з замовником через Інтернет. На цьому підприємстві 75 % загального обсягу роботи виконується станками, комп’ютерами, маніпуляторами, відеокамерами, роботами, що дає змогу безперебійної роботи, збільшення обсягу замовлень та випуску продукції, при цьому обробляється більше 50 млн записів про стан виробництва, а якість випущеної продукції складає 99,9 %.

Дигіталізація дає нам безліч можливостей. З одного боку, це призводить до знищення деяких професій, проте одночасно створює і нові. У навчальних закладах уже є віртуальні моделі навчання, впроваджено дистанційне навчання та інтерактивні курси в системі онлайн, що проходять випробування у різних проектах.

У медицині сучасні технології використовуються перед операціями задля отримання додаткової інформації про анатомічні структури, які представлені у віртуальному вигляді. Ці технології (розширена реальність) використовуються у різних медичних сферах: хірургія (планування операцій, накладання віртуальних швів на фото пацієнта), внутрішня медицина, гінекологія, ортопедія, офтальмологія та навіть анестезіологія.

Сучасні технології дозволяють збирати й опрацьовувати все більшу кількість інформації. Оцифровані дані пацієнта можуть бути важливими для поліпшення якості охорони здоров’я, а також використані в розвитку медичних знань.

Лише уявіть собі ситуацію: пацієнт переносить інфаркт, непритомний потрапляє до відділення невідкладної допомоги. Лікар, маючи доступ до повної історії хвороби пацієнта, знає, у яких лікувально-профілактичних установах він лікувався, які в нього є супутні захворювання, які ліки були призначені, на який термін та в якій дозі. Ця інформація допоможе застосувати більш ефективне лікування. Крім того, дані про здоров’я пацієнта автоматично потрапляють до реєстру осіб, які зазнали інфаркт міокарда. Реєстр є інструментом, що дозволяє проводити наукові дослідження та розробляти найкращі методи лікування.

Так, слід визнати, що світ праці постійно змінюється. Однак людина не повинна загубитися під час зміни робочих процесів і всіх цих подій. З одного боку, дигіталізація надає більше свободи, з іншого – більше тиску.

Оцифрування та створення мереж не тільки значно вплинуть на роботу в майбутньому, але й на наше суспільство в цілому. Зміна умов праці внаслідок змін у сфері економіки послуг, технологічних інновацій, появи нових систем праці, гнучкості, нового поділу праці, зростання інших форм зайнятості, у деяких випадках ненадійної зайнятості також впливатимуть на наше здоров’я. Як наслідок, багатозадачність та все більші вимоги до виконання робочих завдань мають негативний вплив на суб’єктивне сприйняття праці та здоров’я працівників.

Можливими недоліками цифрового світу є гнучкість робочого часу, яка призводитиме до конфлікту між роботою та приватним життям, що може негативно впливати на фізичне та психічне здоров’я.

Іншими недоліками цифрового світу є збільшення інформації і зв’язок через електронну пошту (через імовірність неправильного тлумачення може призвести до непорозумінь). Спілкування – це обмін інформацією, але в електронному листі відсутні фактори соціального контексту, такі як вираз обличчя, жести і тон голосу. Виключається така важлива складова, як творчий підхід. Також можна говорити про різні ризики в цифровому світі праці: девальвація людської праці (деякі професії стають застарілими), «скляний працівник» (доступ роботодавця до додаткових «приватних» джерел та інформація про співробітника через соціальні мережі).

Незважаючи на можливості дигіталізації у кібербезпеці, збір даних з різних джерел підвищує ризик для їх конфіденційності. Якщо дана система буде атакована хакерами, то будь-яка інформація буде оприлюднена або використана у власних цілях.

Отже, технології індустрії 4.0 посідають важливе місце в сучасному житті. Їх використання дійсно може змінити світ на краще, проте є певні ризики, до яких ми з вами маємо бути готові.

УПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНИХ ЦИФРОВИХ ІННОВАЦІЙ У ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Використання цифрових технологій у суспільному й особистому житті стрімко розвивається протягом багатьох років. Ця тенденція відповідає проблемам, що стоять перед людством, різноманітним змінам, породженим сьогоденням, та умовами, у яких формується зміст і характер особистості, її трудова діяльність та існування в цілому. Можна стверджувати, що цифрові технології позитивно впливають на якість життя, поліпшують доступ до інформації, допомагають нею користуватися, збільшують обсяг знань і мобільність людини, скорочують час для вирішення життєвих задач. Проте слід звернути увагу на те, що широке використання цифрових інструментів може порушувати здоровий режим життя, скорочувати час сну і відпочинку, заважати реалізації особистих потреб людини, сприяти порушенню правил етикету у спілкуванні. Особливо страждають зоровий аналізатор, психічний стан та опорно-руховий апарат. Небезпечним є надмірне захоплення цифровими інструментами дітей та підлітків. Однак значення цифровізації настільки велике, що його важко переоцінити.

Щоб мінімізувати дискомфорт, лікарі рекомендують робити перерву кожні 20 хвилин на 20 секунд. Навчити себе частіше моргати можна так: робіть це щоразу, коли дихаєте. Інші поради щодо боротьби з цифровим напруженням очей включають: зменшення освітлення для усунення відблисків екрану, використання окулярів за необхідності, позиціонування себе на відстані руки від екрану, збільшення розміру тексту на пристроях, щоб полегшити читання. Щоб уникнути порушення сну, слід після використання цифрових пристроїв використати сприятливі для сну засоби, такі як прийняття ванни чи читання справжньої книги в ліжку. Не варто тримати мобільний пристрій поряд із собою під час сну. Що стосується нічного часу, слід прислухатися до таких порад: вимкніть Wi-Fi або використовуйте Інтернет-блокатор, вимкніть непотрібні сповіщення та переведіть екран на нічний режим. Вкрай необхідно розробити індивідуальний план щодо профілактики гіподинамії, якій, безумовно, сприяє надмірне використання цифрових пристроїв. За правило треба взяти проходити щодня 5000–10000 кроків. Для реалізації цієї вимоги зручно використовувати мобільні додатки, наприклад, Google Fit. Виходячи з цих міркувань, є нагальна потреба в наданні об’єктивної оцінки впливу цифрових технологій на здоров’я.

Нові технології у сфері охорони здоров’я досить поширені. Серед них новації Digital Health (цифрової охорони здоров’я) посідають значне місце. Їх варто розглядати як такі, що є фундаментальною вимогою системи охорони здоров’я і мають широкі можливості для впровадження у клінічну практику.

Нещодавний аналіз інструментів цифрової охорони здоров’я стверджував, що їх цінність складно визначити, особливо в аспекті користі для пацієнтів. Наразі оцінка цифрових технологій у медичній практиці значно змінилася. Розроблено та використовується більше 318 мобільних додатків для здоров’я, доступних всьому світу. Значення цих інструментів для системи охорони здоров’я надалі збільшується. За даними аналітичної компанії «IQVIA Institute for Human Data Science», починаючи з 2015 року кількість цифрових інструментів зросла більше ніж на 153 тис. За допомогою цифрових технологій практикується вимірювання артеріального тиску, насиченості крові киснем, рівня жирових відкладень та інші параметри функціонування організму. Є можливість відстежувати дані про стан здоров’я пацієнта в режимі реального часу. Сфера Digital Health активно розвивається, яскраво демонструє ефективність призначення, генеруючи і вдосконалюючи свої продукти. Виправдовують себе зусилля щодо впровадження цифрових інновацій у клінічну практику і, що вкрай важливо, у процес проведення клінічних досліджень лікарських засобів.

Йдеться про використання цифрових технологій, а саме: мобільних пристроїв, датчиків, біосенсорів, віртуальних домашніх помічників. Ці інструменти мають здатність передавати інформацію через Інтернет, веб або текстові повідомлення, щоб забезпечити більш чіткий моніторинг показників здоров’я людини або відображення даних про її стан.

Програмне забезпечення Digital Health можна поділити на дві основні категорії: додатки, орієнтовані на wellness-менеджмент, тобто послуги, що полегшують відстеження і модифікацію способу життя, допомагають керувати рівнем стресу, дієтою, фізичними навантаженнями, а також програми, орієнтовані на управління станом здоров’я, надають інформацію про захворювання і ліки, поточний стан пацієнта, забезпечують доступ до медичної інформації та допомоги, включають нагадування про приймання ліків та ін.

У категорії мобільних додатків, що забезпечують підтримку і управління конкретними захворюваннями, чітко простежуються сфери, на які вони орієнтовані. Сюди входять такі хронічні захворювання: порушення психічного здоров’я, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, розлади нервової системи, скелетно-м’язові порушення. Беззаперечним є те, що цифрові технології підвищують зручність процесу лікування, заохочують участь пацієнтів у ньому, сприяючи ефективній комунікації з лікарем, поліпшують методи лікарського впливу на хворих. Їх можливості дуже широкі у різних сферах медичної допомоги.

Зокрема, цифрові технології відіграють серйозну роль у профілактичній медицині. Лікарі часто рекомендують пацієнтам мобільні додатки саме з цією метою. Вони сприяють регулюванню якісного способу життя, зменшуючи ризик розвитку захворювань. Це особливо важливо, зважаючи на шкідливий вплив надмірно широкого користування цифровими технологіями у різних сферах людського життя, активний процес інформатизації, що може становити потенційну небезпеку для здоров’я сучасної людини. Особливо популярні й ефективні моніторинги активності, які оцінюють характер рухів користувача й інтерпретують його в такі види діяльності, як сон, ходьба, фізичні вправи. Це є додатковим стимулом для збереження здоров’я. Безумовно, цифрові пристрої сприяють якісній мотивації дій людини, посилюють її відповідальність за власне здоров’я. Важливо, що це забезпечує позитивний психологічний вплив на особистості різного віку, особливо дітей і підлітків. Цифрові інструменти допомагають визначити необхідність у медичній допомозі, поліпшуючи взаємодію із системою охорони здоров’я. Вони дозволяють дізнатися, чи необхідна хворому екстрена допомога, чи достатньо звичайного візиту до лікаря, орієнтуючись на симптоми, що виникли. Сьогодні уже розроблено програмне забезпечення, яке дозволяє пацієнту «підшукати» лікаря з урахуванням його місцезнаходження і зручного часу візиту.

Немає сумнівів, що цифрові технології сприяють поліпшенню медичної допомоги, розширюють можливості лікарів для підвищення її якості, допомагають залученню пацієнтів до процесу лікування. Щоб максимізувати потенціал цих технологій, регулюючим органам необхідно розробити чіткі та уніфіковані керівні принципи для розмежування «рекреаційних» і «медичних» пристроїв і контролювати їх маркетингові вимоги і безпеку.

ВПЛИВ ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ НА СТАН ЛЮДИНИ. ЯК УБЕЗПЕЧИТИ СЕБЕ ВІД НЕЇ

У зв’язку з пандемією коронавірусу у світі, ми вимушені залишатися вдома й контактувати з навколишнім світом здебільшого через екрани моніторів чи телефонів. Незалежно від того, працює чи навчається людина в умовах самоізоляції, створюється бар’єр, що відділяє нас від звичного робочого середовища та підтримки робочих стосунків. Деякий час здається, що наодинці вдома все навіть краще, ніж зазвичай, проте далі до багатьох приходить відчуття ще більшої самотності, втоми, роздратування, паніки. Здається, що кількість завдань тільки збільшується, і вони нічого не встигають, а хтось вже третю мову за цей час вивчив. Цей нелегкий період висвітлює, що надмірне перебування в мережі може мати низку негативних наслідків на психоемоційний стан людини як соціальний фактор.

Так, дослідники в одному з останніх оглядів уперше подивилися на цифрову багатозадачність. Дані показали, що виконання кількох задач в Інтернеті не поліпшує здатність людей до багатозадачності поза його межами. Насправді це може змусити людей частіше відволікатися. «Безмежний потік підказок та сповіщень з Інтернету спонукає нас до постійного розсіювання уваги, що також може знизити нашу здатність підтримувати концентрацію на одному завданні», – пояснює Джозеф Фірт, старший науковий співробітник Університетського науково-дослідницького інституту охорони здоров’я в Західному Сіднеї.

Далі вивчалася пам’ять. У той час, як попередні покоління мусили зберігати факти подумки, сучасні люди тепер можуть залишати фактичний вміст в Інтернеті. Це насправді може принести певні переваги мозку, дозволяючи йому зосередитись на інших, більш важливих завданнях, теоретизують дослідники. Проте, знову ж таки, потрібні подальші дослідження тривалих пізнавальних ефектів, коли ми покладаємося на Інтернет та мобільні пристрої для збереження фактів.

Соціальна взаємодія була останнім елементом розслідування. Команда виявила, що мозок, здається, обробляє онлайн-спілкування дивним чином – подібно до реального життя. Це може бути корисно для людей похилого віку, які борються з відчуттям ізоляції. Проте, з іншого боку, молоді люди виявляються більш сприйнятливими до соціальних наслідків, які виникають внаслідок взаємодії в Інтернеті, наприклад, тиску з боку колег. Не виявлено причинно-наслідкового зв’язку між використанням Інтернету та погіршенням психічного стану. Однак дослідники відзначили, що тривале спілкування в мережі може посилювати втому. Тому важливо розуміти, як справлятися із цим віртуальним навантаженням. Для цього наведемо низку корисних порад.

Перш за все, спілкуючись у віртуальному середовищі слід пам’ятати, що тут також існують свої правила поведінки, своєрідна культура спілкування, яку ще називають «нетикет». Комунікуючи, ми повинні дотримуватись певних правил, щоб уникнути конфліктних ситуацій та підтримувати доброзичливу атмосферу.

Будьте креативними у підтримці робочих та соціальних стосунків! Під час відеоконференцій багато хто залишається без камери та ще й у своєму ліжку, а це підтримує відчуття ізоляції та відсутність роботи. Наступного разу, коли ви перебуватимете на відеоконференції, зверніть увагу на різницю в тому, як ви почуваєтесь, почувши голос члена команди, який відображається лише як ім’я або аватар, порівняно з вашою відповіддю до тих членів, коли їхнє відео було увімкнено. Одягайтесь, поправляйте волосся та приєднуйтесь до зустрічі у відео. Подібно до того, як ми хочемо, щоб усі влаштовували особисті зустрічі, залучайте до себе у відеоконференції та розмовляйте, як у житті. Дайте знати своїм колегам на роботі/навчанні, що вони є життєво важливою частиною команди.

Використовуйте соціальні медіа, щоб створити спільноти підтримки та поговорити про свої думки, почуття та ідеї. Уникайте груп, які зосереджуються на теоріях змови або надмірно «катастрофізують» події. Шукайте спільноту, яка тверезо врівноважує реалії сучасності та їх вплив. Під час онлайн-дискусій шануйте думки інших і не повчайте співрозмовників, навіть якщо вони не праві, не переходьте на особистості. Крім того, під час листування поважайте власний та інший час, зазначайте тему, коротко описуйте зміст, пишіть грамотно та ввічливо і пам’ятайте, що не слід очікувати миттєвої відповіді – поштові скриньки зараз у всіх дуже навантажені.

Будьте обережні, щоб не бути «обстріляними» постійним потоком новин, пов’язаних із COVID-19 і не тільки. Тому що ви швидко загубите основні деталі і вже не зможете відрізнити важливе від непотребу. Спробуйте обмежити оновлення новин до максимум двох на день і оберіть для цього джерела, які є надійними. Уникайте останнього оновлення безпосередньо перед сном, що може порушити ваш спокій, сильно занепокоїти, призводячи до безсоння.

Сім’ї, що навчаються або працюють з дому, можуть зіткнутися з деякими проблемами: різний час активності, потреба у спільному комп’ютері тощо. Інформованість та комунікація можуть допомогти встановити реальні очікування, пов’язані з віддаленою роботою. Запровадьте політику доброти та терпіння у спілкуванні та поведінці. Поговоріть про переваги та потреби, пов’язані з оптимальною роботою. Домовляйтеся про робочу зону і визначайте, що буде вважатися вільним простором.

Таким чином, в умовах інтенсивного Інтернет-навантаження і постійного перебування на зв’язку через мобільні технології дуже важливою є турбота про свій психоемоційний стан та самопочуття в цілому. Які б переваги не надавала нам Всесвітня мережа, треба пам’ятати про здорові межі.

ІНФОРМАЦІЙНІ НЕВРОЗИ

Навряд чи хтось може посперечатися з тим, що ми живемо в епоху інформації. Н. Ротшильд (засновник відомої успішної династії банкірів) ще багато років тому відзначив, що той, хто володіє інформацією, володіє світом.

Дійсно, сьогодні вхід до всесвітньої мережі Інтернет доступний кожному, а це означає, що за лічені хвилини можна знайти популярне пояснення будь-якого наукового факту, подивитися, який вигляд має головна вулиця міста, яке розкинулося за тисячі кілометрів від локації інтернет-користувача, чи завантажити на смартфон будь-яку книгу. Проте інформаційний бум, окрім вищезазначених благ, перевіряє нашу психіку на міцність та випробовує адаптаційні можливості організму.

Кому ще, як не студентам-медикам, протягом свого навчання доводиться боротися з лавиною інформації, по суті, «інформаційним стресом»? Знайти певну, корисну та актуальну інформацію, осмислити її на основі великої кількості розрізнених фактів, синтезувати власну точку зору та своє бачення або необхідність повторювати величезні масиви інформації при підготовці до заліків, іспитів та «Кроків». Мабуть, майже кожен із нас хоч декілька разів протягом навчання (а особливо напередодні та під час сесії) відчував себе занадто стомленим, що навіть тривалий відпочинок не міг повною мірою повернути сили та забезпечити нормальну працездатність, пригніченим, та дратівливим. Можливо, у когось навіть виникали порушення сну.

Усі ці прояви є характерними для інформаційного неврозу, який, за своєю сутністю, є неврастенією, етіологією якої є інформаційне перевантаження. В основі даного стану – порушення адаптації до стресових умов. Втомлюватися будуть усі, але, на щастя, далеко не в кожного стан дійде саме до неврозу. Річ у тім, що інформаційне перевантаження є пусковим механізмом, який має спровокувати інформаційний невроз за наявності «сприятливих» умов. Такими умовами є загальний стан організму («преморбідне тло»), генетична схильність, тип вищої нервової діяльності (холерики та меланхоліки у зоні ризику), соціальні фактори (атмосфера в колективі), особливості комунікації у формальних та неформальних групах, особливості виховання («синдром відмінника» грає на користь дезадаптації). Причиною інформаційного неврозу також може стати тривала відсутність необхідної інформації, адже в мережі наразі дуже багато інформаційного сміття, або шлаку, який значно ускладнює пошук саме тієї інформації, якої ми потребуємо. Залежно від ступеня та тривалості інформаційного стресу симптоми перевантаження інформацією будуть варіюватися від втоми, яка є нормальним станом для людини після активної та плідної праці, до перевтомлення та власне неврозу.

Для успішної боротьби з останнім може знадобитися допомога спеціалістів, а тому краще провести профілактику та не допустити розвитку цього стану. Чільне місце серед заходів профілактики посідає самодисципліна, а саме: оптимізація режиму праці та відпочинку (розумова діяльність у першій половині дня, звичка не залишати всі завдання на вечір). Згадаємо графіки працездатності – пік припадає на 9–12-у годину ранку, після 18-ї години стрімко знижується, а також періодизацію активності мозку при виконанні розумової роботи: 20 хвилин для «входження» в роботу, наростання розумової активності протягом наступних 1,5 годин, стабільна працездатність протягом 2–2,5 годин та поступове зниження опісля (тобто мозок потребує перерви), планування та розподіл усього масиву інформації на щоденні порції, які буде легше обробити (особливо актуально перед сесією), нормування навантаження на зоровий аналізатор (перерви після кожних 45 хвилин роботи з гаджетами та зорова гімнастика), профілактика гіподинамії (ранкова гімнастика подарує бадьорість та позитивний настрій, прогулянка у парку наситить мозок киснем, додаткові вправи підтримуватимуть у тонусі опорно-руховий апарат), перебування на свіжому повітрі, нормалізація режиму сну (оптимальна тривалість 7–10 годин у повній темряві, бажано засинати та просинатися в один і той самий час) та раціону харчування (збалансоване харчування зі збільшеним вмістом сезонних овочів та фруктів, заміна надлишку легких вуглеводів на складні вуглеводи або більш корисні легкі (чорний шоколад, сухофрукти). Звичайно, усе це в ідеалі, мало хто зі студентів може дотримуватися усіх правил, проте, все ж можна спробувати впровадити хоч частину з них у власне життя. Як більш доступний кожному, проте, вимагає не менше зусиль, рецепт психічного добробуту – практикувати позитивний погляд на світ, виявляти доброзичливість та розуміння до людей, що навколо, та взаємопідтримка в колективі.

Отже, вседоступність інформації, звичайно, велике благо, але й перевірка на міцність нашої самодисципліни та відповідальності за своє здоров’я.

ЯК ВПЛИВАЄ ВІДСУТНІСТЬ СОНЦЯ НА ЛЮДИНУ (ДЕФІЦИТ ВІТАМІНУ D І ДЕПРЕСІЯ)

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2019 рік, депресія є провідною причиною втрати працездатності у всьому світі. Вона уражає близько 264 млн людей. Темпи поширення депресії продовжують зростати, і ВООЗ прогнозує, що до кінця цього року вона стане другою найпоширенішою глобальною хворобою.

За статистикою, на депресивні стани частіше хворіють громадяни таких регіонів, як Фінляндія та штат Аляска (9,5 % населення). Показники для Канади, Данії та Швеції дещо нижчі: 2–8 %, але вони доводять, що здебільшого на депресію страждають мешканці країн із меншою кількістю денного світла на рік. Цікаво те, що існують дослідження, які показали зв’язок між депресією та дефіцитом вітаміну D, відомого як вітамін «сонячного світла».

Вітамін D отримав таку назву через те, що організм засвоює його насамперед під впливом сонячного випромінювання, хоча харчові добавки та певна їжа також є його джерелами. До дефіциту вітаміну може призвести низка факторів, але основними є такі:

• більшість людей працюють в офісах або проводять час у світі онлайн і, як наслідок, менше бувають на вулиці;
• екологічний стан навколишнього середовища, зокрема атмосфери, залишається незадовільним.

Саме зниження вироблення вітаміну D, спричинене зменшенням проведення вільного часу на вулиці чи кількості сонячного світла в зимові місяці, є одним із факторів сезонних афективних розладів (SAD англійською).

Усе почалося з виявлення рецепторів вітаміну D в тих ділянках мозку, які пов’язані з депресією. Зараз багато спостережень свідчать про кореляцію між депресією та низьким рівнем вітаміну D, проте це не означає, що саме низький рівень вітаміну D спричиняє депресію. Можливо, депресивні люди менше виходять назовні, тим самим отримуючи менше сонячного світла і виробляючи менше вітаміну D. Однак тоді депресія стає причиною низького рівня вітаміну D, а не його наслідком.

І все ж, як краще захистити себе та свою психіку від дефіциту цього вітаміну? Необхідна кількість сонячного впливу залежить від клімату, часу доби та часу року. Людині необхідно десь від 15 хвилин до 2 годин на день впливу сонця, щоб отримати достатню кількість вітаміну D лише таким чином. Тому не зайвим буде проводити більше часу на свіжому повітрі: проста прогулянка з песиком, друзями чи на самоті з улюбленою музикою. Ще одна порада для тих, хто багато часу працює за столом, – розмістить своє робоче місце ближче до вікна. Так, навіть у приміщенні ви зможете отримати невелику кількість сонячного світла, яке створюватиме приємнішу атмосферу для виконання всіх справ. Звичайно, не слід забувати про правильний спосіб харчування, багатий на цей вітамін, особливо коли погода дуже хмарна і з частими опадами. Вживайте більше жирної риби, яєць, твердих сирів та вершкового масла.

Якщо ж ви підозрюєте, що рівень вітаміну D низький, то його можна оцінити за допомогою аналізу крові на 25-гідроксивітамін D. Оцінка рівня вітаміну робиться двічі на рік: в середині літа та зими, коли найбільше і найменше сонячного світла – це ефективний спосіб дізнатися про ваші рівні вітаміну протягом року.

Таким чином, депресія є дійсно глобальною проблемою, що являє собою психічне захворювання, яке залежить від багатьох факторів, у тому числі й екологічного. На цей аспект ми вже можемо вплинути своєю поведінкою та відповідальним ставленням до свого самопочуття, дотримуючись усіх заходів, перерахованих вище, аби не дати похмурій погоді контролювати наше життя.

ЗДОРОВ’Я ШКІРИ

Шкіра – найбільший орган, який захищає нас від холоду, спеки, травм і численних бактерій. Крім того, вона є прямим відображенням загального стану здоров’я людини, адже більшість захворювань добре видно на шкірі. Вона захищає, зберігає резерви і допомагає очистити організм. Тільки здорова шкіра може впоратися з цим переліком завдань. Жителі мегаполісів стикаються з тим, що шкіра обличчя кожного дня потребує використання захисних засобів для мінімізації впливу шкідливих чинників довкілля. Вплив екології посідає перше місце серед основних причин старіння шкіри, окрім таких загальновідомих негативних чинників, як стреси і нераціональне харчування, захворювання і порушення обміну речовин, пасивний спосіб життя та шкідливі звички.

На стані шкірних покривів відбиваються наслідки викидів шкідливих речовин, вихлопних газів, пил, екологічна чистота продуктів, що особливо є актуальним для жителів великих міст. Такі фактори, як смог і викиди в атмосферу, мають негативний вплив на наш організм, як зсередини, уражаючи нашу дихальну систему, так і зовні, безпосередньо впливаючи на шкіру. Внаслідок інтенсивного зростання та розвитку промисловості та автотранспорту величезні викиди в атмосферу різних хімічних елементів завдають шкоди організму людини, що значною мірою відображається на шкірі. Хімічні елементи потрапляють в організм з вихлопними газами, викидами промислових об’єктів. Ступінь шкоди для організму від смогу залежить від його складу, а чим більше токсинів і важких речовин металів наявні в повітрі, тим сильніше і швидше псується шкіра, погіршується здоров’я. Забруднення ушкоджує клітини, що є причиною сухості і передчасного старіння шкіри. На тлі захворювань внутрішніх органів відбуваються порушення обміну речовин і, як наслідок, погіршується здоров’я шкіри на глибокому рівні – в дермі. Порушується робота фібробластів, скорочується синтез еластину та колагену, посилюється дегідратація, знижується вироблення гіалуронової кислоти і, в цілому, прискорюється процес старіння клітин без можливості їх нормального поновлення. За таких умов шкіра обличчя досить швидко покривається сіткою мімічних зморшків, нерідко виникає зневоднення та лущення,погіршується колір обличчя, втрачається пружність і тонус.

Щодня ми споживаємо воду та маємо безпосередній контакт води зі шкірою та слизовими оболонками, що має величезне значення для стану організму. Численні дослідження ВООЗ підтверджують залежність між жорсткістю води для пиття і кількістю серцево-судинних захворювань. Інакше кажучи, чим більш жорстку воду вживає людина, тим вище ризик інсульту, ішемії, хвороби кровоносних судин та ін. І хоча поріг смаку для основної складової жорсткості – іонів кальцію – лежить у межах 2–6 мг-екв/л, постійно вживати таку воду небезпечно для здоров’я і навіть життя. Дуже жорстка вода (понад 6 мг-екв/л) має неприємний гіркуватий смак, а також провокує хвороби шлунково-кишкового тракту і органів травлення. Регулярне вживання жорсткої води утворює камені в нирках, а також сольові відкладення в суглобах.

Неприємні наслідки можуть виникнути при купанні та прийманні ванни або душу в жорсткій воді. Взаємодія будь-яких миючих засобів (мило, гель для душу, шампунь, пральний порошок) з жорсткою водою призводить до утворення пінистих «мильних шлаків». По-перше, це є причиною значних (у два і більше разів) перевитрат миючих засобів, а по-друге, ці «мильні шлаки» після висихання залишають наліт на вашій ванній, душовій кабінці, свіжовипраній білизні, а також волоссі.

Однак найбільш згубно пінисті «мильні шлаки», утворені в жорсткій воді, впливають на шкіру людини. При кожному митті вони руйнують природну жирову плівку, якою завжди покрита здорова людська шкіра, і закорковують пори. У результаті шкіра не дихає і висихає, на ній з’являються подразнення, почервоніння, лущення, висип, вугрі та ін. Ознакою такого впливу може служити характерний «скрип» свіжовимитої шкіри, що виникає відразу після прийманняу ванни або душу.

В умовах агресивного середовища стан нашої шкіри завжди потребує збалансованого харчування та постійно залежить від поставок білків, жирів, вітамінів і мінералів через кровотік. Науково доведено, що всі хвороби травної системи проявляються на обличчі. Гастрит, неправильна робота печінки, порушення діяльності кишечника і відтоку жовчі – усе це відбивається на шкірі у вигляді естетичних недосконалостей. Переїдання під час свят, надмірне вживання солодких газованих напоїв, алкоголю і незбалансоване харчування можуть стати причинами порушення ліпідного балансу. Зв’язок між харчуванням і проявом алергії на шкірі теж яскраво виражений, тому здорове харчування може мати сенс поряд з терапією, навіть якщо їжа і пиття не вважаються причиною шкірного захворювання.

Продукти з великою кількістю насичених жирних кислот (м’ясо, яйця, молочні продукти) сприяють підвищенню жирності шкіри і появі акне. Вживати їжу тваринного походження слід у помірній кількості, поєднуючи її з рослинними продуктами. У шоколадних продуктах міститься значна кількість трансжирів, тому не секрет, що їх надмірне вживання призводить до появи висипів на шкірі обличчя. Занадто солона їжа і продукти з великою кількістю йоду можуть спровокувати загострення вугрової висипки. Якщо ви намагаєтеся побороти проблему акне, то від такої їжі краще на деякий час відмовитися. Часте вживання смаженої і солодкої їжі знижує роботу імунної системи, що може призвести до проблем зі шкірою. Також варто зменшити споживання кофеїну, алкоголю, арахісу і виключити замінники цукру.

Фрукти і овочі містять значну кількість клітковини, яка допомагає вивести токсини з організму і сприяє очищенню кишечника. Необхідно пити достатню кількість води і вживати виключно натуральні продукти. Це покращує діяльність внутрішніх органів і попереджає появу акне. Продукти з високим вмістом білка балансують ліпідний баланс шкіри і запобігають появі шкірного жиру. Намагайтеся вживати натуральну їжу, готувати яку краще самостійно або замовляйте доставку здорового харчування.

МАЛОІНВАЗИВНІ ПРОЦЕДУРИ – КОРИСТЬ АБО ЗАГРОЗА ЗДОРОВ’Ю

Люди з кожним роком все більше намагаються покращити себе, адже зараз модно бути молодим і здоровим. Згадайте лише, як часто ви бачите в соціальних мережах світлини з рекламою: «Ми зробимо з тебе цукерочку, лише одна ін’єкція краси». Скільки людей для покращання своєї зовнішності не знають меж, особливо коли бачать гарну жінку років 50, яка виглядає як 30-річна дівчина.

До чого жінки не вдаються, щоб привернути до себе увагу сильної половини людства, погляди оточуючих чи пару підписників до соцмереж? Найбільш захопливі намагаються випробувати на собі безліч методів задля того, щоб позбавитися власних дефектів тіла, обличчя та ін. Тому інтерес до ін’єкційних методів корекції форми тканин існував й продовжує існувати. У світі для виправлення дефектів широко використовуються ін’єкції мікроімплантів. Так, наприклад, поліакриламідний гель часто використовувався при збільшенні грудей та інших малоінвазивних процедурах. Справжня частота пластики з поліакриламідним гелем не відома, тому що процедура зазвичай виконувалася у невеликих лікарнях та приватних клініках. Желеподібна консистенція поліакриламідного гелю дозволяла набирати його в шприц і вводити у великих кількостях. Однак виявилося, що введений гель викликає у багатьох пацієнток різні ускладнення: запалення, ущільнення і міграцію гелю, порушення контурів молочної залози. Найчастіші ускладнення, викликані застосуванням поліакриламідного гелю, отримали назву «Поліакриламідний мамарний синдром».

Поліакриламід відомий тим, що може розкладатися на акриламіди, а це може спровокувати онкологічні захворювання щитоподібної залози, матки, молочних залоз, порожнини рота та гіпофіза. Також поліакриламід згубно впливає на здоров’я дітей, адже він виявляється в грудному молоці у жінки і може проникати через плаценту. У дітей, які зазнали впливу акриламіду, спостерігалися порушення розвитку нервової системи. Беручи до уваги те, що використання поліакриламіду несе негативні наслідки для здоров’я, а також враховуючи розвиток нових косметологічних технологій у сучасній медицині, більшість лікарів від нього відмовилися.

Іншою малоінвазивною процедурою в косметології є ботокс. Ботулінотоксин, або ботокс, – це нейротоксин білкової природи типу А, що виробляється бактеріями роду Clostridium botulinum. Ботокс є речовиною, яка належить до ряду найнебезпечніших органічних отрут, проте ті технології, що дозволили зробити з отрути ліки, створили препарат, який базується на блокуванні нервових клітин і їх синапсів та передачі ними нервового імпульсу.

Уперше препарат почали використовувати в 1989 р. у медичних цілях при лікуванні кривошиї, косоокості, паралічу кінцівок, м’язів обличчя (отриманого внаслідок інфаркту, при церебральному паралічі) та інших захворювань. У 2002 р. Food and Drug Administration переглянув характеристики даного препарату та дозволив використовувати його для боротьби з мімічними зморшками на обличчі. Відтепер Ботоксолін активно використовується в косметології. При неправильному введенні можливі небажані наслідки: кровотечі, набряки, почервоніння в місці ін’єкції, запаморочення, головний біль, опущення верхньої повіки та брів, сухість і двоїння в очах при введені препарату близько до очного яблука, параліч м’язів, які відповідальні за процес жування їжі та ковтання (неможливість, порушення функції вживати їжу самостійно, що веде за собою проблеми з ШКТ), порушення нормальної міміки обличчя.

Причинами можливих ускладнень є порушення правил проведення процедури: неправильні вибір місця введення препарату, доза, глибина або кут введення голки, ігнорування протипоказань – вагітність, годування груддю, онкологічні захворювання, захворювання ендокринної системи, міопія, приймання антибіотиків, печінкова та ниркова недостатність, хронічні захворювання в стадії загострення. При частих ін’єкціях може виникати психологічне звикнення. Міміка після косметологічної процедури зберігається, але не в тому діапазоні, як у людини, що не робила ін’єкцій. Також є дані, що у маленьких дітей, які спочатку весь спектр емоцій повторюють за мамою, як наслідок, можуть виникати психічні розлади.

Через пів року після процедури ботоксу люди знову бачать зморшки і бояться спокійно висловлювати свої емоції. Внаслідок цього виникають депресії, зниження самооцінки. Ін’єкції ботоксу в 35 років і після 65 протипоказані, тому що в цих межах він може спричиняти порушення вироблення гіалуронової кислоти та альбуміну. У 2008 р. Food and Drug Administration написав про можливі наслідки з боку дихальної системи при застосуванні Ботоксиліну. При дослідженні на МРТ лікарі відзначають, що в результаті використання ботоксу в жінок у кістковій тканині виявляються включення даного препарату, тобто ботокс має здатність мігрувати в організмі. За даними Food and Drug Administration, за десять років зареєстровано понад 29 летальних випадків, причиною яких стало використання даного препарату.

Отже, з вищесказаного робимо висновки, що у використанні ботоксу й поліакриламіду негативні фактори переважають над позитивними. Чи варто робити ці процедури? Вирішуєте саме Ви, адже це ваше здоров’я та краса.

ЗВ’ЯЗОК ХАРАКТЕРУ ХАРЧУВАННЯ ТА РИЗИКУ РОЗВИТКУ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Питання профілактики злоякісних новоутворень (ЗН) залишається одним з найактуальніших у всьому світі, у тому числі й в Україні. Щорічно більше 160 тис. чоловік дізнаються, що вони онкохворі. Серед факторів, які впливають на виникнення злоякісних новоутворень, відзначені: генетична схильність та інфекційні процеси (13 %), навколишнє середовище (65 %), фізичні навантаження та характер харчування (22 %). І якщо на перші дві групи факторів людина особисто впливати не здатна, то модифікація способу життя і характеру харчування може значно знизити ризик виникнення онкопатології, зокрема, колоректального раку (КРР). Це збірне поняття для раку ободової та прямої кишки.

Серед найпоширеніших причин розвитку КРР – належність до чоловічої статі, запальні захворювання кишечника, пасивний спосіб життя, вживання великої кількості червоного м’яса та полуфабрикатів, паління, вживання алкоголю, цукровий діабет та інсулінорезистентність, вживання імуносупресорів. Згідно з National Institute on Alcohol Abuseand Alcoholism і Dietary Guidelines for Americans (США) надмірне вживання алкоголю достеменно підвищує ризик виникнення КРР. Алкоголь гальмує всмоктування речовин, які протидіють виникненню КРР (кальцій, вітаміни A, E, D), але підвищує рівень естрогену, який негативно впливає на функціональний стан кишечника. Достеменно відомо, що кожні 10 г алкоголю підвищують ризик виникнення КРР на 7 %. Українці хоч і не серед націй, які найбільше вживають алкоголь, але майже кожна 5-а людина у нашій країни регулярно вживає невелику кількість алкоголю (до 4 г етилового спирту), що є одним з найвищих показників у Центральній Європі.

В останні десятиліття доведеним є факт, що вживання червоного м’яса та полуфабрикатів підвищує ризик виникнення КРР, що пояснюється вмістом N-нітрозосполук, гетероциклічних амінів, поліциклічних ароматичних гідрокарбонатів та ін. Зазвичай ці сполуки виникають під час смаження при високих температурах та під час згорання жирів на відкритому вогні, велика їх кількість наявна в беконі, сосисках, смаженому сирі, в’яленому м’ясі, шинці, які присутні в щоденному раціоні кожного українця. Вживання вітаміну C та E може знижувати канцерогенний вплив цих сполук. Заміна червоного м’яса на біле, вживання риби та щоденне зниження кількості їжі, приготованої за допомогою смаження, використання сучасник мультиварок та інших девайсів можуть допомогти суттєво знизити кількість випадків КРР.

Останнім часом все більше провідних науковців світу звертають увагу на те, що дотримання дієти є основою в профілактиці виникнення КРР. Перевага надається вегетаріанству – способу харчування, при якому людина не вживає м’ясо, птицю, рибу, морепродукти, а також (іноді) яйця, молоко. Останнім часом саме ця дієта набуває популярності серед наших співвітчизників завдяки впливу закордонних зірок. Учені з університету Лома Лінда в Каліфорнії проаналізували дієтичні звички більш ніж 70 000 людей. Результати стали такими: у людей, які дотримувалися вегетаріанської дієти, ризик виникнення КРР знизився на 22 %.

Вегетаріанська дієта має підвищену кількість харчових волокон, кальцію, метіоніну, вітамінів A, C, E, D. Люди, які вживають достатню кількість харчових волокон, мають знижений ризик виникнення онкопатології. Це пов’язують з такими механізмами дії: зменшення концентрації канцерогенних речовин у кишечнику через прискорення транзитного часу, підвищення рівня бактеріальної ферментації проонкогенів, адсорбція на собі солей важких металів. Овочі та фрукти, які присутні у великій кількості у вегетаріанській дієті, завдяки підвищеному вмісту волокон, фолатів та антиоксидантів, без суперечок є справжніми охоронцями здоров’я кишечника. Вживання цільнозернового хліба, бурого рису, борошна грубого помелу кожного дня та заміна цими продуктами звичних для нас макаронів та білого хліба можуть значно знизити ризик онкозахворювань.

Ось що потрібно змінити в харчуванні для профілактики раку: переглянути розмір порцій та спосіб приготування, зменшити споживання насичених жирів та червоного м’яса, замінити соняшникову, кукурудзяну, соєву олії на мононенасичені (оливкова олія, авокадо) та омега-3 жири (риб’ячий жир, лляне насіння, волоські горіхи), обмежити вживання алкоголю, вживати більше їжі рослинного характеру. Модифікація раціону та способу життя під силу кожному з нас, адже це є найбільш діючим способом покращання свого здоров’я та здоров’я близьких.

НЕТИПОВА ХАРЧОВА АЛЕРГІЯ

У нашому звичайному раціоні у великій кількості наявні всілякі алергени як органічного та природного, так і неорганічного і ненатурального походження. Алергічні реакції, які виникають внаслідок вживання таких продуктів, мають різноманітну клінічну картину, наприклад, нежить, висип на тілі, нудота, блювання, пронос, закреп, підвищення температури, набряк слизових оболонок. Ми звикли, що алергія виникає внаслідок вживання певних продуктів: яйця, шоколад, мед, цитрусові, продукти з червоним пігментом, морепродукти, але зараз у магазинах є велика кількість нетипових харчів, які здатні викликати алергію.

Алергія на алкоголь. Зазвичай алергічні реакції на алкоголь виникають внаслідок індивідуальної чутливості до інгредієнтів у деяких напоях. Загальним алергеном є сульфіти, які є сполуками, присутніми в червоному вині і темному пиві. Це може викликати свербіння очей і нежить або закладеність носа. Іншими причинами алергії на алкоголь можуть бути: хміль або глютен (в пиві), картопля (в горілці), суміш з фруктами або горіхами (у коктейлях).

Алергія на м’ясо ссавців. Люди, у яких виникає кропив’янка або свербіж, набряки чи проблеми з диханням після того, як вони з’їли гамбургер або стейк, перебувають у стані alha-gal-allergy. Це потенційно серйозна реакція на м’ясо ссавців. Вона розвивається у деяких людей, які постраждали від Amblyomma americanum або іксодового кліща. Експерти вважають, що коли кліщ кусає людину, її імунна система виробляє антитіла. Наступного разу, коли людина з’їсть червоне м’ясо, у неї виникає серйозна алергічна реакція.

Алергія на запах риби. Коли ви відчуваєте якийсь запах, ви фактично приймаєте його дрібні частинки в порожнину носа. Тому інтенсивна алергія на рибу спричиняє серйозні реакції, навіть якщо її просто понюхати.

Алергія на яблука поблизу берези. Причини алергії досить загадкові. Розглянемо випадок з Грейс Морлі. Звичайна дівчинка-підліток з Корку (Ірландія) може померти, якщо вона з’їсть яблуко біля берези. Це не самостійна алергічна реакція на яблука або пилок берези. Хімічна комбінація цих двох компонентів викликає неймовірно бурхливу реакцію, яка змушує людину страждати. Через кілька хвилин її дихальні шляхи можуть повністю закритися.

Алергія на насіння кунжуту. Як і при алергії на горіхи, у людей можуть виникати сильні реакції. Цей вид зустрічається дуже рідко й існує лише в 0,1 % людей у Сполучених Штатах. Помітити насіння кунжуту в їжі легко, проте важко виявити його екстракти. Високорафіновані масла зазвичай мають видалений білок насіння, але люди з алергією повинні бути обережними.

Алергія на авокадо. Вона тісно пов’язана з алергією на латекс. Це пояснюється тим, що білки, знайдені в авокадо, структурно схожі на ті, що містяться в натуральному каучуковому латексі. З цієї причини людей з алергією на латекс попереджають про потенційні реакції на авокадо. Також ви можете бути чутливими до картоплі, помідорів, каштанів, папаї, бананів або ківі.

Алергія на зефір або маршмелоу. Якщо у вас алергія на зефір, то її причиною є желатин. Це білок, що утворюється при кип’ятінні сполучної тканини у тварин. Желатин можна також знайти в клейких або жувальних цукерках і матових зернових. Це рідкісна алергія. Вона також пов’язана з реакціями на деякі вакцини, наприклад, проти грипу.

Алергія на кукурудзу. Зустрічається досить рідко. Якщо у вас алергія на кукурудзу, то ви повинні уникати всіх її форм – самої кукурудзи, сировини, сиропу або борошна. За даними Американського коледжу алергії, астми та імунології (ACAAI), алергію на кукурудзу важко визначити, оскільки реакції подібні до алергії на насіння, зерно та пилок трави.

Алергія на манго. Інша цікава і доволі рідкісна харчова алергія – на манго. Як і алергія на авокадо, вона часто пов’язана з алергією на латекс. Є також широкий спектр інших алергенів у манго, які можуть перехресно впливати на людей, які страждають на алергію на яблука, груші, селеру, фенхель, фісташки і кеш’ю. У людей, що мають алергічні реакції на шкірку манго, також можуть виникати серйозні реакції на отруйний плющ і отрутний дуб. Це пов’язано з наявністю урусіолу – хімічної речовини, що міститься у всіх трьох рослинах.

Алергія на сушені фрукти. Винуватцями алергії на сушені фрукти є сульфіти, наприклад, діоксид сірки. Їх використовують для збереження цілого ряду продуктів. У Європейському Союзі виробники зобов’язані позначати упаковані продукти, що містять сульфіти. Якщо ви алергічні або чутливі до сульфітів, у вас можуть виникати реакції при вживанні вина, оцту, сухофруктів і овочів, обробленого м’яса, консервованих, заморожених фруктів і овочів, а також різноманітних приправ.

Алергія на хот-доги. Хот-доги – це високопродуктивні харчові продукти з численними добавками. Алергічна реакція після вживання хот-догів може бути пов’язана з будь-якою кількістю цих інгредієнтів. Взагалі, вважається, що причиною є нітратні та нітритні добавки.

Усі продукти харчування. Харчові алергії є одними з найбільш поширених на сьогодні. Існує навіть історія про дитину, яка дивилася на арахіс і померла миттєво. У 2009 році засоби масової інформації повідомили про хлопчика на ім’я Калеб Буссеншутт, який був дуже алергічний до будь-якого виду їжі та напоїв. Проковтування навіть крихітної частки їжі призводило до появи виразок у шлунку і викликало сильний біль. Досить дивно, що Калеб міг пити одну конкретну марку лимонаду на додаток до води, але все інше було заборонено. Лікарі ще не змогли визначити причину його інтенсивної харчової алергії.

Багато натуральних продуктів можуть викликати алергію, але за останні роки підвищилася кількість алергічних реакцій на магазинні. Зараз при виробництві продуктів харчування часто використовують пестициди і харчові добавки (консерванти, барвники, емульгатори, ароматизатори та ін.). Це робиться для поліпшення їх споживчих властивостей і збільшення терміну зберігання. Але ці хімічні речовини шкідливі для травлення і призводять до того, що навіть звичайні продукти можуть стати алергенними.

Купуючи продукти харчування, слід уважно ознайомитися з етикеткою та складом. Необхідно уникати вживання їжі з хімічними добавками, щоб знизити ризик розвитку алергії як у дорослого населення, так і у дітей, бо все частіше алергії виникають саме у цієї категорії населення.

ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОПОРНО-РУХОВОЇ СИСТЕМИ

З кожним роком збільшується кількість хворих, які страждають на ті чи інші захворювання опорно-рухової системи (ОРС). У людей похилого віку часто спостерігається порушення роботи ОРС, а саме: остеопороз, ревматичний артрит, скостеніння суглобів, закляклість м’язів та сухожиль. При лікуванні захворювань опорно-рухового апарату насамперед приділяється увага медикаментозним засобам, але ми повинні розуміти, що кожен препарат має свої побічні ефекти і, окрім очікуваного, вносить ще й ряд негативних реакцій в наш організм. Жоден від цього не застрахований.

Одним із видів профілактики захворювань ОРС є дієтотерапія. Вона не здатна швидко розв’язати проблеми, але становить важливий і Невіддільний компонент комплексного лікування хворих з патологією системи руху. Індивідуально підібрані дієтичні програми на основі знань про патогенез захворювання у конкретного хворого повинні бути спрямовані на корекцію метаболічних порушень. При збалансованій дієті можна поліпшити обмін речовин у хрящовій і кістковій тканинах, сприяти утворенню суглобової рідини. Позитивну дію мають продукти, що містять омега-3 поліненасичені жирні кислоти, але слід враховувати, що їх надмірне споживання може посилити проблеми з суглобами. Дуже важливі для здоров’я суглобів та зв’язок такі вітаміни.

• Вітамін F має протизапальну дію на суглоби. Він міститься в оселедці і салатах із сирих овочів, заправлених оливковою або іншою рослинною олією.
• Вітамін E перешкоджає ферментам розщеплювати хрящову тканину. Міститься в броколі, буряках, моркві, петрушці, селері, шипшині та олії.
• Вітамін C відповідає за процеси синтезу колагену. Колаген – це білок, який складається із трьох амінокислот: гліцину, проліну, гідроксипроліну, а також гідроксилізину. Гліцин та пролін синтезуються організмом, а ось лізин потрібно споживати з їжею. Гідроксипролін та гідроксилізин синтезуються проколагенними ферментами гідроксилазами. Саме для цієї реакції потрібний вітамін C. Він міститься в цитрусових, томатах, капусті, смородині.

Для повноцінного росту і розвитку організму необхідно вживати продукти з підвищеним вмістом кальцію. Цей мікроелемент має безліч функцій: формує кісткові і хрящові тканини, сприяє зміцненню зубів, бере участь у процесах м’язових скорочень та інше, але важливо враховувати, що сам по собі цей мікроелемент мало чим допомагає людині. Він приносить користь тільки в тандемі з іншими речовинами і сполуками. Тобто для повного засвоєння кальцію необхідний вітамін D, а для додаткової підтримки кісток і зубів – фосфор. У повному поєднанні всі ці елементи покращують регенерацію кісткових тканин і допомагають уникнути їх надмірного стоншування.

Отже, ми повинні розібрати, які саме харчові продукти необхідні для лікування ОРС. Найбільша кількість кальцію міститься в молоці, але далеко не кожному підходить такий варіант, особливо якщо людина має непереносність лактози. Як альтернативу можна використовувати інші харчові продукти, наприклад, сир, квасолю, капусту, яєчні жовтки, житній хліб, креветки, мигдаль, родзинки, апельсини. Усі продукти, що містять кальцій, можна їсти без остраху, оскільки передозування елемента буває тільки при його вживанні в лікарській формі.

Як зазначалося вище, фосфор відіграє важливу роль в обмінних процесах, адже є відмінною «їжею» для кісткових тканин. Серед продуктів, найбільш збагачених цим елементом, варто виділити рибу і морепродукти (особливо скумбрію, лосось, минтай, сардини, тунець), телятину (найбільше в шийній частині), горіхи та насіння (гарбузове, висівки, зародки пшениці), вівсяні пластівці, сир.

При складанні раціону, що зміцнює кістки, важливо розуміти, що фосфор добре засвоюється тільки в оптимальному співвідношенні з кальцієм. Тому варто надавати перевагу саме тим продуктам, які мають подібний баланс. Зокрема, правильні пропорції кальцію і фосфору наявні в фундуку, твердих жирних сирах, капусті, моркві.

Одним з головних завдань вітамінів групи D є забезпечення всмоктування фосфору і кальцію в тонкому кишечнику. Вони є незамінними в харчовому раціоні і повинні включатися в будь-який вид харчування, будь то звичайне чи дієтичне. Найбільший вміст мають такі продукти: печінка (теляча, куряча або рибна), жирна риба, яйця, вершкове масло, гриби, рибна ікра, насіння соняшнику. Також існує ряд продуктів, вживання яких слід обмежити, а саме: м’ясні (консерви, варені ковбаси, салямі), жирне молоко, жирні молочні продукти, тваринні жири (за винятком риб’ячого), копчені м’ясні та рибні вироби, зайве використання пшеничного борошна. Тож, можна зробити висновок, що дієтотерапія є дієвою для профілактики захворювань рухового апарату. Вибираючи продукти для зміцнення кісток і суглобів, не варто забувати, що раціон повинен бути різноманітним та збалансованим, містити в собі всі необхідні організму речовини. Ми повинні мінімізувати кількість несприятливих харчових продуктів. У такому випадку наше харчування буде здоровим, а кістки – міцними і сильними. Будьте уважні до себе та бережіть своє здоров’я!

ПЕРЕДЧАСНЕ СТАРІННЯ ХРЕБТА – ЯК ЗАПОБІГТИ?

За останні 70 років людство активно змінювалося. Настала автоматизована ера, що призвело до зменшення активного способу життя. Зараз ми просто можемо сидіти в офісі, за кермом автомобіля або навіть вдома біля комп’ютера, щоб оплачувати всі свої чеки і відпустку. Однак за всю цю легкість буття нам доводиться розплачуватися власним здоров’ям.

Сидіти – це хвороба. Сидіння на одному місці може вбити! На жаль, це не просто вигуки з натовпу, а реалії сьогодення. Звинувачення проти малорухливого способу життя накопичуються з кожним роком. Незважаючи на це, тривале сидіння все збільшується, що призводить до завчасного погіршення стану хребта. Згідно з дослідженнями, проведеними у 2012 р. в рамках національних обстежень стану здоров’я і харчування, до 70 % людей проводять шість або більше годин кожного дня сидячи. Кожна десята людина, яка помирає передчасно, веде сидячий спосіб життя: будь то відправка незліченних електронних листів на роботі, праця за ПК або щоденні лекції та практичні заняття. Такого висновку дійшли британські вчені, пише Journal of Epidemiology & Community Health. Після довгого дня в університеті, перебуваючи за своїм столом вдома, чи відчуваєте ви себе такими же свіжими, як тоді, коли ви прийшли вранці в університет? Швидше за все, ні. У чому, власне, проблема?

Коли Ваші гомілки розташовані під кутом 90° по відношенню до стегон (а саме в такій позиції вони перебувають весь час, поки ви сидите), ваша спина знаходиться в неприродному для неї положенні. У той момент, коли ви сідаєте в крісло, стегнові суглоби припиняють обертатися вже після того, як гомілки опиняються під кутом 60° до стегон. Щоб опуститися на решту 30°, м’язи задньої частини стегон тягнуть тазові кістки на себе і таким чином нахиляють їх назад, що призводить до поступового «стирання» поперекової кривизни хребта, через що він втрачає свою нормальну S-подібну форму. При цьому найбільш небезпечними рухами вважаються повороти верхньої частини тулуба навколо своєї осі при нерухомому тазі, тиск на хребці, спрямований ззаду наперед при переміщенні важких предметів і одноразові згинання хребетного стовпа, оскільки зв’язки хребта можуть залишатися небезпечно розслабленими протягом 20 хвилин після того, як ви підведетесь. У цей час ризик отримати травму особливо великий. Усе це з часом призводить до передчасного старіння кістково-суглобового апарату і, як наслідок, до болю. У 2010 р. ВООЗ віднесли цю проблему до списку 10 найголовніших захворювань та травм, які спричиняють підвищення рівня кількості років життя через непрацездатність – DALY (the disability-adjusted life year). Додавши складність оцінювання захворюваності на біль у попереку, оскільки частота випадків виникнення епізодів болю досягає високих чисел з 18 років, а симптоми мають тенденцію до повторення, отримуємо питання, які потребують вирішення уже зараз.

Вихід із цієї ситуації існує – це додаткова фізична діяльність. Відвідайте вашого колегу особисто, а не відправляйте інформацію, використовуючи соціальні мережі, припаркуйте свій автомобіль трохи далі від університету, здійсніть коротку прогулянку під час перерви. Мета проста: збільшити кількість фізичної активності протягом дня. Зміна положень з сидячи на стоячи протягом дня – кращий спосіб запобігти передчасному старінню вашого хребта. Та не забуваємо про дієту. Рекомендується вживати більше овочів та фруктів, виключити смажені продукти, ковбаси, копченості, надавати перевагу білому м’ясу та рибі, вживати чисту воду більше двох літрів за добу. Ці страви будуть допомагати у відновленні хрящової тканини.

ВЕЙПІНГ – СУЧАСНА ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Проблема куріння на сьогоднішній день для нас далеко не нова, але з багатьох причин все ще дуже актуальна. Вживання тютюну і надалі залишається провідною причиною багатьох захворювань, але саме вона найбільш ефективно може піддаватись профілактиці.

З усіх країн в Європейському регіоні в Україні зберігаються найвищі показники дорослих курців і один з найвищих рівнів поширеності вживання тютюну підлітками. Саме тому боротьба проти тютюну є основною відправною точкою щодо скорочення передчасної смертності від неінфекційних захворювань. Існують різні методи вирішення цього питання. Це створення національної телефонної лінії підтримки для тих, хто намагається кинути курити, нікотинозамісна терапія, заборона реклами тютюнових виробів та інші способи. Одним із перспективних варіантів мало бути використання «електронних засобів доставки нікотину», де рівень нікотину буде значно нижчим, ніж у звичайних сигаретах, або зовсім відсутній. Це характеризувало б вейп як безпечний для здоров’я, навіть передбачалося зменшення забруднення довкілля продуктами горіння, засмічення недопалками. На жаль, метод не виправдав своїх очікувань, а навпаки, призвів до багатьох негативних наслідків. Тож, давайте зупинимося на цій темі докладніше.

«Електронні засоби доставки нікотину» зараз більш відомі, як електронні сигарети, або вейпінг (від англ. vapor – пар, випаровування). Наразі це не тільки засіб боротьби з нікотинозалежністю, а й явище, яке стрімко увійшло в повсякденне життя і стало частиною соціуму, особливо його підліткової частини. Тож боротьба з курінням фактично створила сприятливі умови для широкого вживання електронних сигарет. Зараз кількість прихильників куріння електронних сигарет з кожним роком тільки збільшується.

Незважаючи на відношення до вейпінгу як практично нешкідливої альтернативи традиційному тютюнопалінню, фактично використання електронних сигарет – це один із напрямів тютюнопаління, тому він усе ж таки тією чи іншою мірою становить небезпеку для здоров’я. Основні ризики від вейпінгу пов’язані саме з хімічними речовинами, які використовуються як робочі рідини – основний компонент електронної сигарети. До таких рідин входять дистильована вода, пропіленгліколь і гліцерин, що широко використовуються в побутовій хімії, косметиці як добавки для харчових продуктів (E1520 і E422), а також ароматизатори. При нагріванні пропіленгліколь і гліцерин випаровуються з утворенням ряду канцерогенів: формальдегіду, пропіленоксиду та ін. При цьому рідини, які використовуються в електронних сигаретах, не підлягають обов’язковій сертифікації. Відсутність регулювання в цій галузі дозволяє використовувати як рідину для вейпінгу майже будь-що. Тому ніхто не може гарантувати безпеку використовуваних вейперами речовин. Так, після ряду досліджень, було виявлено, що куріння електронних сигарет вагітними провокує невиношування плоду. У різних країнах було виявлено такі факти: в Кореї з 70 тис. опитаних людей 80 % зізналися, що одночасно курять і електроні, і звичайні сигарети, в Японії пар, що випускається пристроями, містить два типи альдегідів – хімічних сполук, що провокують розвиток раку, в США люди, які перейшли зі звичайних сигарет на електронні, в результаті стали палити більше. При цьому фактів повної відмови від куріння виявилося порівняно мало. В Англії використання електронних сигарет зміцнює психологічну залежність курців.

У нашій країні жорстких законодавчих обмежень щодо електронних сигарет немає і статистика пов’язаних з ними захворювань не ведеться. Електронні сигарети на сьогоднішній день сертифікуються як електронні прилади, тобто не перевіряється ані їх ефективність при спробах кинути палити, ані склад вмісту рідин. Електронні сигарети і девайси для вейпінга знаходяться у вільному продажу – в спеціалізованих vape-шопах, великих торгівельних центрах. У мережі Інтернет зараз електронну сигарету можуть придбати навіть неповнолітні особи.

Усе викладене вище свідчить про те, що вейпінг стає значущою медико-соціальною проблемою, яка вимагає всебічного вивчення, хоча він і має перспективи для боротьби з тютюнозалежностю.

Можливо вейпи й допомагають кинути палити звичайні цигарки, але насправді зароджується нова залежність, яка несе і нову загрозу для нашого здоров’я.

КУЛЬТУРА ВИКОРИСТАННЯ КОНТАКТНИХ ЛІНЗ

Через пандемію коронавірусної інфекції більшість з нас обмежилася екранами комп’ютерів, телефонів, ноутбуків, що не лише змешнує спілкування, але і призводить до значного перенавантаження наших очей. Велика кількість людей прагне мати 100 % зір і тому звертається до фахівців для його корекції. Нині дуже популярна контактна корекція зору, тому що лінзи спрощують і покращують якість життя та мають переваги над окулярами. Проте багато хто не знає гігієни використання лінз.

Контактні лінзи (МКЛ) – маленькі помічники в боротьбі за ідеальний зір. Якщо ретельно стежити і доглядати за ними, вони стануть вашими друзями і будуть задовольняти не тільки 100 % зором, але і приголомшливим комфортом під час носіння. А ось якщо нехтувати правилами догляду, то лінзи принесуть чимало проблем. Саме тому так важливо знати, як правильно доглядати за контактними лінзами, щоб зберегти здоров’я і красу своїх очей.

Гігієна має велике значення для здоров’я людини взагалі, але при використанні контактних лінз це особливо актуально, оскільки будь-які брудні чужорідні тіла в оці здатні спричинити дискомфорт, а також стати причиною різних захворювань.

Розглянемо, як правильно використовувати лінзи, надягати і знімати, доглядати та очищувати їх.

1. Вимийте руки з милом і витріть чистим рушником. Ретельне миття допоможе видалити з поверхні шкіри бруд і жир. Надалі це дозволить уникнути появи відкладень на поверхні МКЛ.
2. Вийміть контактну лінзу з блістера. Діставайте виріб пластиковим пінцетом/маніпулятором або пальцями. Потім перемістіть його на подушечку вказівного пальця провідної руки.
3. Перевірте цілісність МКЛ. Лінза повинна бути цілою і гладкою, з рівними краями, без розривів, зморшок. Пам’ятайте, що параметри лінз для правого і лівого ока можуть відрізнятися. Тож не переплутайте праву і ліву лінзу.
4. Визначте лицьову сторону лінзи. Правильно вивернута МКЛ має опуклу форму, її краї спрямовані вгору, а сама вона нагадує чашку. З виворітного боку лінза схожа на тарілку — її краї дивляться в сторони.
5. Притримуючи повіки, обережно надягніть МКЛ.

NB! Пам’ятайте, що в гідрогелевих лінзах не можна спати. Порушення цього правила призводить до кисневого голодування рогівки, а також до можливості виникнення інфекційних захворювань. Силікон-гідрогелеві лінзи, які дозволені для безперервного носіння, можна носити тільки за рекомендацією лікаря після обстеження очей.

Після денного або нічного використання контактних лінз їх треба зняти. Проте перед цим необхідно підготувати індивідуальний контейнер для зберігання. Послідовність дій.

1. Вимийте руки з милом і витріть їх чистим рушником.
2. Промийте ємкість невеликою кількістю свіжого багатофункціонального розчину.
3. Наповніть контейнер чистим розчином.
4. Знявши лінзу, покладіть її на розкриту долоню і змочіть кількома краплями багатоцільового розчину, а потім акуратно протріть вказівним пальцем іншої руки – так ви за кілька секунд очистите лінзу від бруду. Далі помістіть лінзу в контейнер і щільно закрийте кришку.

NB! Щомісяця змінюйте контейнер. Для нових виробів ніколи не використовуйте стару ємкість. Не застосовуйте як рідину для зволожування або змінник багатофункціонального розчину воду з-під крана, адже це може призвести до розвитку інфекційних ускладнень.

Часто люди скаржаться, що після місяця носіння їх традиційні або квартальні лінзи подразнюють слизову, створюють ріжучі відчуття, тому вони викидають лінзи, хоча кожен день користуються багатофункціональними розчинами, протирають лінзи і вчасно змінюють контейнер для зберігання. Річ у тім, що лінзи тривалого носіння (понад 1 міс) вимагають більш глибокого очищення. Багатофункціональні розчини є гарним доглядом за місячними лінзами, але для лінз на три, шість і дванадцять місяців його замало. Тому використовують пероксидні системи – розчини, в яких перекис водню активно бореться з різного роду грибковими відкладеннями, вірусами і бактеріями. H₂O₂ – найсильніший окислювач, здатний проникати всередину біоплівок і сприяти більш глибокому очищенню контактних лінз.

Ми вже навчилися надягати та знімати контактні лінзи, доглядати за ними. Надаємо ще декілька порад щодо їх використання.

• Не торкайтеся брудними руками очей, якщо ви в лінзах. Завжди мийте руки, перш ніж торкатися очей або проводити маніпуляції з лінзами.
• Бажано не користуватися розчином після закінчення терміну його зберігання. Також не можна використовувати одну порцію розчину двічі.
• Не можна носити лінзи після закінчення терміну їх використання.
• Не рекомендується користуватися лінзами під час застуди. Якщо ви ніяк не можете відмовитися від них на користь окулярів – вибирайте одноденні, які можна викинути в кінці дня.
• Надягати лінзи дозволяється перед нанесенням макіяжу, а знімати – до видалення косметики.
• Категорично заборонено давати свої лінзи для носіння іншим людям, оскільки це не гігієнічно і загрожує розвитком алергії.
• Не дозволяється приймати душ, купатися в басейні, відвідувати баню і сауну, не знімаючи контактні лінзи.
• Якщо довго не користувалися лінзами і вони засохли, викиньте їх і замініть на нові.
• Якщо в око з контактними лінзами потрапило стороннє тіло, вія або ви почали відчувати дискомфорт під час носіння, спочатку вимийте руки та зніміть лінзу, а вже після звертайтеся по допомогу до лікаря.
• Наприкінці дня може з’явитися відчуття сухості очей, тому треба користуватися штучними замінниками сльози (зволожуючі краплі).

Вчимося на помилках інших: Відомий австралійський боксер Ентоні Мандайн, який користувався контактними лінзами, відпочиваючи в ресторані, відчув подразнення очей від впливу тютюнового диму. Оскільки зволожуючих крапель і розчину для лінз у нього із собою не було, він вирішив зволожити контактні лінзи власною слиною, що спричинило грибкове захворювання очей. Навіть після проведеного лікування зір відновився лише на 40 %. Кар’єра боксера опинилася під загрозою.

ЯК СТАТИ ЕКОЛОГІЧНО ВІДПОВІДАЛЬНИМ

Екологічні проблеми сучасної дійсності є актуальними у всіх сферах життєдіяльності людини. Вплив екологічних факторів на кожного з нас повсякчасно обговорюється, аналізується в наукових дослідженнях, на форумах, телебаченні, просторах Інтернету. Не може не вражати всесвітній масштаб, глобальність проблем екології, які розглядаються з позиції необхідності врятувати планету, важливості навчити людину діяти в умовах сучасних викликів, реалій та прогнозів щодо майбутнього. Доречно зазначити, що в сучасному світі значному підвищенню ефективності екологічної безпеки сприяє широкий доступ до Інтернет-ресурсів. Різноманітні програми, мобільні додатки, інтерактивні платформи дозволяють сформувати навички екологічно усвідомленої поведінки та щоденно обґрунтовано здійснювати власні екологічні відносини в оточуючому світі. Зокрема за допомогою Інтернет-програм можна вирішувати такі питання, як сортування і переробка відходів життєдіяльності, запобігання появі стихійних звалищ, контроль за якістю повітря, екологічність різних видів транспорту, аналіз ресурсів води та енергії, а також контроль за формуванням корисних екологічних звичок.

У цьому нарисі ми хочемо поділитися з вами деякими екологічними лайфхаками, які можуть допомогти вам зробити свій внесок в охорону навколишнього середовища. Так, наприклад, у деяких регіонах України ситуація, пов’язана з накопиченням відходів, набуває масштабів майже техногенної катастрофи: стихійні звалища, неправильна утилізація та переробка – все це вкрай негативно позначається на екологічній ситуації. Вторинна переробка відходів наразі є нагальною проблемою у цивілізованому світі. Відтак дуже корисними є інтерактивні карти з пунктами прийманняу вторсировини в різних містах України та короткою інформацією щодо утилізації певних видів відходів («Recyclemap», «Epochtimes») або мобільний додаток «Сортуй», що допоможе вам розібратися, як правильно підготувати сировину до переробки і знайти найближчу станцію сортування.

Надмірне використання пластикових виробів у даний час визнається громадськістю як одна з найактуальніших проблем у світі, що досягає катастрофічних обсягів: за підрахунками, кожну хвилину купується мільйон пластикових пляшок. Очікується, що до 2021 р. цей показник зросте на 20 %. «Ecofriendlycafe» – карта із закладами, які заохочують екоусвідомленість громадян щодо використання пластику: «Долучайся до акції – візьми напій із собою у свою чашку та отримай знижку до 20 %».

Сьогодні визнано, що людство безконтрольно споживає харчові продукти, і це збільшує кількість відходів внаслідок їх швидшого псування. Актуальною проблемою є й безконтрольне споживання води. Зараз у період переходу до індустрії 4.0 спостерігається збільшення використання енергії. Інтернет-ресурси – це вже частина нашого життя, і ми постійно шукаємо джерело енергії для зарядки нашого гаджета. Проте ми часто залишаємо зарядні пристрої у мережі і тим самим вже несвідомо споживаємо енергію, для вироблення якої використовуються природні ресурси та забруднюється навколишнє середовище. Сучасність вимагає саме свідомого споживання. Для цього можна скористатися «Yourplan, yourplanet» – додатком, який за допомогою простих порад допоможе зменшити кількість харчових відходів, води та енергії; «It’sfresh» – «екологічний калькулятор», що наочно показує вплив на довкілля і дозволяє оцінити, скільки грошей можна було б заощадити, не викидаючи їжу; «Stockfactory» – інтерактивний майданчик, на якому продається товар від офіційних виробників, але з тими чи іншими ушкодженнями. «GreenKeyMap» – карта, що показує всі зареєстровані готелі в Європі, США і частково в Азії, що пройшли спеціальну сертифікацію і підпадають під критерії енергоефективності та екологічності.

Сьогодні стає модно турбуватися про довкілля, і тут нам стануть у нагоді такі засоби, як «Ecomapa» – карта, яка дає можливість спрямувати інформацію про місця стихійних звалищ до владних структур. «GPCalculator» – калькулятор, що дозволяє оцінити, наскільки певні види транспорту екологічніші за інші. Він демонструє викиди вуглекислого газу і діоксиду азоту. «Worldometers» – вебсайт, що наводить світову статистику, зокрема, пов’язану з питаннями навколишнього середовища і ресурсів: води, енергії тощо.

Актуальним є питання самовиховання, самоконтролю та вироблення корисних екологічних звичок. Стане в нагоді така програма, як «Еко-Трекер» – додаток, що допомагає відстежувати процес формування екологічних звичок.

Наведені рекомендації Інтернет-ресурсів практично спрямовані, мають на меті виховання громадянина, здатного робити самостійні кроки, що сприяють екобезпеці, забезпечують екологічно обґрунтовані рішення у власному житті. При цьому важливо усвідомити, що власний внесок у вирішення екологічних проблем – це критерій розвитку суспільства, еталон існування особистості в ньому. Довідковий характер матеріалів надаватиме можливість більш цілеспрямовано й стратегічно зорієнтовано вести екологічну роботу. Вони сприятимуть підготовці компетентно спрямованої людини, яка зможе подолати недбалість щодо екологічної практики, яка склалася досить давно і, на жаль, традиційно зберігається.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ, ЩО УПРАВЛЯЄ ЕМОЦІЯМИ

У сучасних умовах дезінформація (або фейкові новини, англ. Fake news) традицій но є одним із най більш ефективних методів досягнення переваг для певної сторони в будь-якій сфері діяльності людства: від політичної до науково-технічної. Під час карантину, коли ми проводимо все більше і більше часу в медіапросторі, наша свідомість стала легше піддаватися будь-яким інформаційним маніпуляціям через її перевантаження. Психологія фейкових новин складна, адже їх мета – введення читача в оману і закріплення нової інформації як правдивої через вплив на емоції. Яскравий приклад – гібридні війни, політичні вибори, коли жертвами дезінформації стають люди, які вже негативно налаштовані й тому готові повірити навіть вигаданій інформації. Люди роблять вибір, піддаються паніці чи агресії, спираючись на емоції та образи, які їх викликають. Тому, щоб не потрапити в пастку, потрібно розвивати свою медіаграмотність.

Що стосується фейкових новин, то їх надзвичайно важко розвінчати. Причина цього, знову ж таки, наші емоції: виявляється, як тільки нас щось зацікавило, ми стаємо надмірно уважними і в результаті наймовірніше запам’ятовуємо інформацію. Психолог Йоганна Каакінен з Університету Турку досліджує реакцію на фейкові новини на фізіологічному рівні. Згідно з її спостереженнями щодо рухів очей, коли ми читаємо історію, яка викликає емоційні реакції і є актуальною, отримуємо своєрідний тунельний зір. Уважність зростає, що робить нас більш схильними до запам’ятовування історії та переоцінення інформації пізніше.

У 2017 р. Facebook визнав, що їхня техніка позначення статей як «фейкових новин» не працює – самі прапори спрямовували увагу користувачів до вмісту та підсилювали неправдиві переконання. Як вже зазначалося, твердження набуває сили, коли отримує видимість.

Але як нам розвінчати міф, не згадуючи про нього? У своєму довіднику психолог Стівен Левандовський та професор соціальних комунікацій Джон Кук пропонують кілька порад щодо розвіяння неправдивої інформації. Перш за все, слід зосередитись на фактах і згадувати міф лише після їх пояснення. По-друге, не перевантажуйте аудиторію фактами: краще використовуйте просту мову та лише кілька ілюстрацій. Левандовський та Кук говорять про відмінність (тобто можливу відсутність) знань за темою у людей після розвінчання міфу – для ефективності потрібно спочатку заповнити цю прогалину альтернативною інформацією.

Чи реально очікувати розвінчання з першої спроби – це інше питання. Статистичний аналіз 65 досліджень з виправлення дезінформації показує, що деякі фейки важче виправити, ніж інші, особливо в контексті політики, порівняно з такими темами, як здоров’я або злочинність.

Важчим розвінчання стає через те, що більшість людей відчувають труднощі, вважаючи, що вони самі можуть стати жертвою дезінформації в інтернеті. Це так званий «ефект третьої особи» або тенденція вважати, що інші є більш вразливими до впливу засобів масової інформації в соціальних мережах. Результати опитувань показують, що люди частіше вірять, що, наприклад, це на їх політичних опонентів впливають фальшиві новини в Інтернеті, тоді як вони завищують власну здатність виявляти оманливу інформацію. Тут постає питання: а як все ж таки розпізнати фейкові новини самостійно? Для цього потрібно краще бачити їх сигнали.

Психолінгвістика може допомогти у виявленні неправдивої інформації, визначивши конкретні мовні підказки, пов’язані з обманом. Наприклад, у ході дослідження, проведеного у Вашингтонському університеті, порівняли мову, що використовується в реальних новинах, сатирі, містифікаціях та пропаганді, і виявили, що у фальшивих новинах використовуються слова для перебільшення – суб’єкти, суперлативи та модальні прислівники. Навпаки, правдиві новини містять більше конкретних слів та виразів – графіки, гроші та цифри.

Дослідники також виявили, що займенники від першої та другої особи частіше можна спостерігати у менш надійних типах новин, тоді як протилежні джерела частіше уникають мови, яка здається занадто особистою.

Повідомлення про фейкові новини також зазвичай містять дві чіткі ознаки оманливих висловлювань: більш розмиті загальні вирази і більше слів ухилення (тобто непрямі вислови) або слів, що використовуються для пом’якшення чи зменшення впливу висловлювань, що випливають далі (наприклад, «трохи», «дещо», «можливо», «очевидно», «свого роду»).

Підроблені новини ближчі до сатири, ніж до реальності, підсумовують автори, їх заголовки довші, мають мало коротких функціональних слів, таких як «котрий», «на», але більше власних іменників. Фейкові новини містять основну думку статті в довгому заголовку, яке часто є твердженням про особу чи організацію, тоді як основна частина статті залишається повторюваною, короткою та менш інформативною.

Вибух фейкових новин за останні роки показав, що, на жаль, наші смартфони не зробили нас розумнішими. Пропаганда існувала завжди, але зараз різниця полягає в тому, що стало легше маніпулювати громадською думкою, використовуючи психологічні недоліки людства. Ми можемо спробувати захистити себе від дезінформації, зберігаючи відкриту думку та активно відбираючи джерела. Фейкові новини – це соціальна проблема, яку можна вирішити через усвідомленість та активну позицію кожного.

МІКРОПЛАСТИК В СУЧАСНІЙ ЕКОЛОГІЇ МІКРОПЛАСТИК

Кожного дня ми використовуємо велику кількість різних предметів – від харчових продуктів до побутової хімії. І для нас пластик – це річ, яка стала Невіддільною частиною життя. Пляшки для води, стакани для напою або ж одноразовий посуд полегшують наш побут. Попри всю користь пластику, є один великий недолік – врешті-решт він стає сміттям.

Пластик потрапляє у всі куточки нашої планети: на землю, у повітря та воду. Щорічно до світового океану надходить колосальна кількість пластику – близько восьми мільйонів тон. Нагромадження такої кількості непотребу веде не тільки до прямої загрози мешканцям нашої планети, але й до прихованих загроз, однією з яких є мікропластик.

Що таке мікропластик? Мікропластик – це дрібні частинки пластику розмірами до 5 мм. Ці фрагменти не відносяться до спеціальних видів пластику, а лише є малими частинками будь-якого.

Не менш важливим є питання «звідки береться мікропластик?». Його джерело – вироби, зроблені з різних пластмас або ж виткані із синтетичних тканин. При потраплянні у ґрунт викинуті пластикові вироби розкладаються сотні років: спочатку перетворюються на мікропластик, а вже згодом, через великий проміжок часу, розкладаються на безпечні речовини. Схожі процеси відбуваються в морях і океанах, лише за винятком того, що солона вода здатна «затримувати» процеси розпаду.

У «бетонних джунглях» теж відбувається утворення мікропластику: синтетичний одяг з часом втрачає часточки синтетичних волокон, автомобільні шини стираються, пластмасові предмети поступово руйнуються, що призводить до потрапляння синтетичних часточок до стічних вод, ґрунтів, повітря. Несподіваним джерелом мікропластику є вологі серветки, адже їх основа – не натуральна тканина, а синтетична.

Косметика – ще один «постачальник» мікропластику. До звичних нам зубних паст, гелів для душу, шампунів, скрабів, помад та інших засобів догляду за собою додають речовини, які являють собою дрібний пластик. Змиваючи ці засоби, ми забруднюємо воду та ґрунт.

Як вже було сказано раніше, мікропластик накопичується в навколишньому середовищі у великих кількостях, особливо у водних і морських екосистемах. Сміття присутнє всюди: на землі, в морі й навіть глибоко на дні океану. Ще в 90-і роки минулого сторіччя вчені почали порівнювати таке забруднення з екологічною катастрофою. Незважаючи на цілком очевидне забруднення води та землі, у процесі спалювання пластикових відходів в атмосферу виділяються одні з найтоксичніших з відомих на сьогодні органічних сполук – діоксини, що негативно впливають на репродуктивну систему та провокують розвиток онкозахворювань. Причина такої ситуації – дуже мала кількість переробних заводів: близько третини виробленого пластика йде не на переробку, а на смітники, чи, що гірше, у Світовий океан. Там пластик розпадається на мікрочастинки, тобто мікропластик, який з’їдають планктон, риби та інші істоти. Разом із морепродуктами мікропластик потрапляє до організму ссавців та людини, завдаючи їм непоправної шкоди. Крім того, пластик здатен затримувати токсичні хімічні речовини з морського середовища у своїх сполуках, виділяючи їх після потрапляння до організму морських мешканців.

Той факт, що пластик розкладається повільно (зазвичай декілька сотень або тисяч років), збільшує ймовірність потрапляння і накопичення мікропластику в тканинах багатьох організмів. Повний цикл і рух мікропластику в навколишньому середовищі ще не відомі, але наразі проводяться дослідження для вивчення цього питання. Дослідження сміттєвих островів підтвердили, що мікроволокна пластику складають до третини загальної кількості забруднюючої океан пластмаси, що становить близько 9,5 млн тон мікропластику на рік.

Мікропластик виявлений у морський воді, а що ж у прісній? Дослідження, проведені в цьому напрямку, визначили наявність мікропластику в 83 % пробах водопровідної води по всьому світу, а на території США – в 94 %. Аналіз харчових продуктів виявив пластик в упакованій морській солі, пиві. До того ж, середній мешканець Північної Америки щорічно поглинає більше 70 000 пластикових частинок. Австрійськими вченими виявлені частинки мікропластику у фекаліях жителів восьми країн Європи (Італії, Австрії та ін.). У досліджених зразках знайдено в середньому 20 частинок пластика на десять грам біоматеріалу.

Точно невідомо, чи здатні частинки мікропластику проникати у кровотік, лімфатичну систему і уражати органи. Проте у тварин, для яких мікропластик став частиною добового раціону, спостерігалися труднощі з продовженням роду. Тай хибне насичення завдяки такій їжі – серйозна проблема живих організмів. На поверхні пластику, а особливо на маленьких його частинах, сорбуються, концентруються, а потім виділяються важкі метали та інші небезпечні сполуки. Наявні в наш час дослідження на тваринах довели, що мікропластик може пошкоджувати кишечник та печінку. Теоретично, частинки невеликого розміру (50–150 мікрон) здатні всмоктуватися ворсинками кишечника, а потім потрапляти в клітини крові і внутрішні органи. Також є дослідження про негативний вплив мікропластику на дихальну систему риб.

Інші дослідження підтверджують ушкодження внутрішніх органів внаслідок виділення всередині організму небезпечних хімічні речовин, таких як бісфенол А (БФA), пестициди та інші, що вкрай негативно впливають на ендокринні тканини. Це порушує імунні функції всього організму і зупиняє ріст і розмноження клітин. Одним з факторів виникнення тромбозу також є мікропластик. Наявні дані про можливий вплив пластикових часточок на розвиток раку товстої кишки. Тим не менш, наразі ВООЗ не вважає мікропластик небезпечним для організму людини.

Що можна протидіяти такому «невидимому впливу»? Над цим питанням працюють вчені з усіх куточків світу, але, на жаль, відповіді досі немає. Прогресивними напрямками вважаються розробки спеціальних фільтрів, що будуть затримувати мікропластик; зниження вироблення пластику, особливо харчового (у 2019 р. уряд Євросоюзу заборонив додавати у продукти всі види пластику); будівництво переробних заводів для сміття.

Незважаючи на всі плюси пластикових виробів, потрібно бути обережними під час їх використання й утилізовувати їх. Дбайте про своє здоров’я та навколишній світ!

ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ НА УМОВИ ПРАЦІ

Зміни клімату на планеті становлять серйозну загрозу для людства. Насамперед йдеться про потепління, яке має, без перебільшення, глобальний характер. Виклик, який воно кидає кожному з нас, з повним правом можна назвати загрозливим. З’явився навіть вираз, який можна розглядати як термін: «тепловий стрес» – так спеціалісти у галузі гігієни праці назвали життя в цілому і роботу зокрема в умовах спеки.

Термін увійшов у професійну сферу. Негативний вплив високих температур на організм людини до 2030 року за існуючими оцінками може завдати значної шкоди здоров’ю і призвести до зниження продуктивності праці, еквівалентній втраті 80 млн робочих місць. Так стверджує в новій доповіді Міжнародна організація праці (МОП). Екологічний збиток складає 2 400 трлн грн. Цей невтішний прогноз заснований на припущенні, що глобальна температура до кінця року підвищиться на 1,5 °C. У МОП також попереджають, що ці оцінки можуть бути заниженими і вважатися, на жаль, скромними. Кліматологи зазначають, що частота, а також інтенсивність екстремальних погодних явищ зростає, а тепловий стрес стає більш розповсюдженим. Він виникає тоді, коли на організм працівника здійснюється тепловий вплив, більший за той, який можна витримати, не відчуваючи фізіологічних порушень. Ведуться дослідження щодо співставлення статистичних даних, пов’язаних зі здоров’ям людини і показниками зайнятості, щоб зробити прогноз можливих майбутніх втрат на національному, регіональному і глобальному рівнях.

Вважається, що здорова людина може перенести підвищення температури до 35 °C при високій вологості. Проте доведено, що це призводить до додаткового навантаження на всі системи організму – і це у здорової людини і при високій вологості. Крім того, все частіше спостерігається підвищення температури повітря вище 35 °C, а це небезпечно. Робота в таких умовах – незаперечний ризик для людини. Спека обмежує фізичні можливості і, безумовно, значно знижує продуктивність праці. Вірогідний тепловий удар, який може призвести до летальних наслідків. Особливо небезпечна висока температура при роботі на відкритих робочих зонах чи пов’язаній з великим фізичним навантаженням. У зону ризику входять працівники сільського господарства і будівельники.

До 2030 року на сільськогосподарський сектор, де зайнято 940 млн людей, доведеться 60 % втрат робочого часу через потепління. У будівельному секторі цей показник складає 19 %. При цьому, як стверджують дослідження, небезпечною є робота не тільки на сонці, а й в тіні. Експерти зазначають, що тепловий стрес на робочому місці не тільки спричиняє зниження продуктивності праці, але і призводить до виникнення і прогресування професійних захворювань, пов’язаних з перегрівом. При підвищенні температури повітря понад 35 °C відбувається теплове виснаження. У цей момент різко знижується продуктивність працівника, збільшується кількість помилок, пов’язаних з трудовою діяльністю, підвищується ризик випадкового травмування на робочому місці.

Підвищення температури особливо стосується таких галузей, як екологія, санітарні служби, транспорт, туризм, спорт. Доведено, що при цьому страждають люди практично всіх професій. Дослідники з тривогою зазначають, що потепління спричиняє розумову втомлюваність, що, безумовно, не може не стосуватися безпосередньо більшості людей. Проблема різко окреслюється в діяльності медичних працівників, від них особливо часто вимагається прийняття важливих рішень. Іноді такі рішення і дії мають терміновий характер і потребують пильної уваги. Помилки в деяких випадках можуть бути невиправними. Особливо загрозливою є робота в умовах високої температури для хірургів та анестезіологів. Випадки теплових ударів різко знижують якість і вірогідність діагностування: наслідками є невдале медичне консультування, зниження питомої ваги психологічних впливів лікаря на пацієнта. Значний негативний вплив високі температури мають на діяльність середнього медичного персоналу, який спілкується з хворими більшу частину робочого часу. Це призводить до виснаження медичних працівників та їх емоційного вигорання. В умовах пандемії, коли активно використовуються online технології, глобальне потепління суттєво заважає успішному засвоєнню навчального матеріалу у студентів: розсіюється увага, можливі значні провали в пам’яті.

Ризик теплових стресів залежить від місць проживання. Спостерігається явище, яке дослідники назвали «міськими островами спеки» – це райони зосередження тепла в містах як результат зростання чисельності населення. Відзначається, що урбанізація збільшує тепловий вплив на людину.

Експерти МОП також нагадують про соціальні наслідки стресу, зумовленого спекою. Особливо негативними соціальними викликами є те, що потепління поглиблює нерівність держав і окремих груп населення, сприяє зростанню трудової міграції з несприятливих районів, які характеризуються бідністю населення, нестабільними умовами на ринку праці і низьким рівнем соціального захисту. Тепловий стрес є ключовим фактором, який спонукає сільських жителів залишати обжиті місця в пошуках кращих перспектив у містах. Важливим є також такий фактор, як старіння. Воно призводить до змін у регуляції температури тіла, що підвищують ризик серцево-судинних захворювань і, зрозуміло, теплових стресів.

Вплив теплового стресу розподіляється нерівномірно відносно географічного положення. Найбільшим він є в Південній Азії, Західній Африці. Більш оптимістичні прогнози щодо європейських країн. Проте виникнення теплових аномалій (зокрема, у Франції спостерігалось підвищення температури до 45 °C) говорить протилежне. Крім того, треба зважати на те, що європейці значно гірше, аніж жителі країн зі спекотним кліматом, переносять тепловий стрес.

Таким чином, зрозуміло, що потепління вимагає широких заходів щодо зниження його ризиків. Сьогодні цим вже активно займаються вчені МОП. У «Декларації століття», яку прийняли за наслідками недавньої конференції МОП, присвяченій питанням праці, в майбутньому приділятиметься особлива увага саме вирішенню проблем, пов’язаних зі змінами клімату. У МОП мають намір будувати свою роботу і майбутні дослідження з метою пошуку шляхів зниження негативного впливу глобального потепління. Вимагає пильної уваги розробка особливої адаптивної стратегії у сфері праці, пов’язаної з кліматичними факторами. Вона повинна бути спрямована на захист працівників від несприятливих кліматичних умов, пом’якшення наслідків від змін клімату. Потепління вимагає не тільки дотримання стандартів безпеки гігієни праці, а й розробки нових заходів для покращання системи раннього попередження про аномальні прояви клімату, пов’язані зі спекою. Національні уряди об’єднання роботодавців, самі працівники повинні стати основною силою, що просуває впровадження ефективних адаптаційних заходів для пом’якшення впливу високих температур у процесі праці.

Таким чином, гостро постає питання профілактичних заходів щодо попередження перегріву на робочому місці. Передусім необхідна глобальна діяльність щодо поліпшення кліматичних умов у цілому на планеті. Серед заходів місцевого плану варто радити продуманий вибір пори року і часу доби для трудової діяльності. Важливо зменшити час перебування безпосередньо на відкритому сонці. Також необхідно продумано визначати кількість вживаних людиною води, солі й солоних продуктів. Вкрай доречно на науковій основі урегулювати кількість і якість фізичних навантажень. Особливої уваги вимагають пацієнти з певними хронічними захворюваннями, для яких підвищення температури може бути вкрай небезпечним.

ВПЛИВ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

У наш неспокійний час все більш актуальними стають розробка, створення й використання засобів індивідуального захисту населення та довкілля. В умовах пандемії 2020–2021 років ця проблема особливо загострилася – за цей час виробництво засобів збільшилось у декілька разів. Таке явище стало предметом широкого дискусійного спектра щодо ефективності використання масок і респіраторів та їх користі для людей, особливо тих, у кого є потенційні проблеми зі здоров’ям, наприклад, порушення дихання, дерматит. Украй гострими є дискусії щодо способів утилізації засобів індивідуального захисту, від яких залежить стан екологічного середовища та небезпека його швидкого забруднення.

Засоби індивідуального захисту стали Невіддільною частиною нашого життя. Справедливо назвати маски своєрідним атрибутом нашого одягу, який носять щодня і скрізь. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, для подолання Covid-19 необхідно 89 млн медичних масок на рік.

Не можна перебільшувати захисний ефект масок, саме тому лікарі вимагають їх використання в широкому масштабі. Кожній людині необхідно твердо усвідомлювати, що користь масок зменшується і навіть повністю зникає внаслідок їх неналежного використання: неправильного надягання, тривалого або багаторазового вживання, відсутності сухого чищення тканинних масок, неякісних матеріалів, з яких вони виготовлені. Також спостерігається використання масок без урахування рівня вірусного навантаження, що надходить в організм.

Медичним працівникам необхідно розуміти і відповідно довести до відома пацієнтів аргументи на користь насіння масок.

• У місцях, де достатня відстань неможлива, зменшує поширення вірусу.
• Заражені пацієнти можуть передавати інфекцію іншим людям, починаючи з декількох днів до прояву клінічних симптомів або під час інкубаційного періоду.
• Між тим важливо зважити на дискусійність питань проти носіння маски:
• Якщо кількість захисних масок обмежена, вони повинні бути зарезервовані для медичних працівників у лікарнях та закладах охорони здоров’я. Це стосується масок FFP2 та FFP3.
• Маски дають помилкове відчуття безпеки. Переоцінюється роль МNC (хірургічні маски), які насправді не захищають власника.
• Важливо носити маску правильно: вона повинна герметично прилягати до шкіри, інакше ефект втрачається. Зовні маски не можна торкатися, а хірургічні засоби безпеки повинні використовуватись лише один раз.
• Відсутність невербального спілкування при носінні маски може змусити людей почуватися невпевнено, зневіреними або навіть психологічно занепокоєними. Це особливо стосується людей, які страждають на хвороби психічного спектра або від порушень слуху.
• Під час тривалого використання масок суттєво погіршується процес дихання.
• В умовах надмірної вологості маски стають негерметичними, втрачаючи захисний ефект для власника й середовища.
• Якщо маски регулярно не змінюються (або виготовлені із неправильної тканини), в них можуть накопичуватися патогени.

Таким чином, носіння маски має свої переваги. Однак також є потенційні ризики та побічні ефекти, які потребують уваги. Найбільш небезпечною з медичної точки зору є теоретична можливість перекриття повітряного русла при носінні маски. Досить часто при носінні хірургічних масок виникає суб’єктивне відчуття напруженого дихання.

Носіння маски сприяє підвищенню діяльності дихальної та серцево-судинної систем, що може спричиняти посилення симптомів серцево-легеневої недостатності, зниження працездатності. Ці дані важливі для рекомендацій щодо носіння масок для обличчя на роботі або під час виконання фізичних вправ.

Іншим ключовим аспектом носіння масок є їхній вплив на світову екологічну ситуацію, а саме забруднення екосистем використаними засобами захисту. Зрозуміло, що після використання маски повинні бути викинуті у спеціальні урни для медичних відходів (для запобігання поширенню інфекції, особливо людей, які працюють зі сміттям), перев’язані додатковим поліетиленовим пакетом з позначкою «використанні ЗІЗ» та утилізовані. Натомість зараз можна побачити маски у звичайних смітниках та на дорозі.

Збільшення виробництва та використання масок для обличчя у всьому світі породило новий екологічний виклик, збільшивши відходи пластику в навколишньому середовищі у декілька разів. Маски можуть потрапляти у воду в будь-якому вигляді: ціла маска, волокна. Наразі дедалі більшу стурбованість викликає мікропластик, який був знайдений у прибережних, а також внутрішніх океанах.

Немає сумніву, що заходи боротьби з інфекціями необхідні в умовах поточної пандемії. Маски є першим кроком для запобігання та стримування поширення хвороби, проте мають обмежений самозахист для власника. Вони корисні лише тоді, коли використовуються належним чином. Украй важливо забезпечити ефективні способи їх утилізації.

ЯК КАМЕРА СМАРТФОНА ЗАМІНИТЬ НАШІ ОЧІ, А ПАМ’ЯТЬ ТЕЛЕФОНУ – НАШУ ВЛАСНУ

Люди по всьому світу сприймають нові технології як одну з найважливіших потреб у їхньому житті. Наш побут міцно пов’язаний з гаджетами та новітніми технологіями. Складно уявити, як після пробудження ми не поспішаємо заглянути у телефон, перевірити пошту та відповісти на питання у месенджерах, переглянути стрічку новин у Фейсбуці або оновлення в Інстаграмі – це стало складовою повсякденного життя.

Як відомо, людину формує її спосіб життя, тож онлайн життя не могло не залишити свій відбиток на нашому здоров’ї та соціальних сферах. Позитивний вплив беззаперечний: ми маємо доступ до всієї інформації світу, маємо змогу фільмувати, шукати, рахувати, спілкуватися, не витрачаючи на це так багато ресурсів, як це було потрібно раніше. Чи могли люди в 60 роках минулого сторіччя уявити, що поспілкуватись з друзями з будь-якого іншого континенту буде так само просто, як привітати колегу або домашніх.

На жаль, кожна медаль має дві сторони: за безлімітним доступом до інформації стоять погіршення фізичного та ментального здоров’я. За грандіозними можливостями спілкуватися у міжнародному середовищі, стоїть проблема самотності, бо віртуальний світ, на жаль, існує тільки тоді, коли ваш комп’ютер підключений до мережі Інтернет. Проблема залежності наразі стоїть на одному рівні з проблемами глобального потепління або пандемій. Усе швидше та швидше прогрес заповнює нашу буденність. Така блискавична швидкість не дає змогу нашому мозку та організму адаптуватися поступово, що може призвести до негативних наслідків.

Наш мозок – унікальний орган, який обожнює ледарювати, а завдяки можливостям нашого смартфону, у нього є всі можливості. Вчені відмічають тотальне погіршення когнітивних здібностей населення розвинутих країн де частка людей, які користуються смартфонами значно зростає кожного року. Інновації перепрограмовують наш мозок таким чином, щоб наші потреби у гаджетах зростали. Згідно з аналізом Швейцарської школи громадського здоров’я від 2019 року, 57 % відсотків респондентів відмічають зниження фізичної активності та появу проблем з артеріальним тиском. Опитані пов’язують це зі збільшенням часу, проведеного перед екраном смартфону. Також дослідження, опубліковані в Journal of the Association for Consumer Research Університету Чикаго свідчать про те, що навіть тоді, коли людям вдається підтримувати концентрацію, як, наприклад, коли вони уникають спокуси перевірити свій смартфон, здатна знижувати когнітивні можливості. Більш за те, максимальний рівень зниження відмічався у тих, хто страждає на залежність від свого гаджету. Очевидно прослідковується вплив смартфона на фізичне та ментальне здоров’я користувача. Та чим більше ви використовуєте смартфон у повсякденні, тим більшу залежність отримаєте. Чи помічали ви, що під час подорожі навіть не встигнув подивитися, яке перед вами диво архітектури або прекрасне явище природи, ви автоматично дістаєте телефон та починаєте знімати, іноді навіть не замислюючись навіщо. Особливо таке явище зустрічається серед молоді. Не замислюючись ми починаємо знімати. Яскравий приклад залежності сприйняття реальності від камери можна побачити на різноманітних вечірках або концертах, 20 років тому на концерті запалювали ліхтарики у підтримку виконавця та пісні, натомість зараз це буде спалах телефону та відеозапис. Сотні й тисячі людей фільмують все навколо себе, навіть не побачивши світ на власні очі. Тобто усі спогади зберігаються, але не через призму нашого сприйняття, натомість через призму широкоформатної камери, яка завжди поряд.

З першого погляду виникає питання, що ж в цьому такого поганого? Навпаки усі спогади збережені, та в будь-який момент можна подивитися та освіжити в пам‘яті деякі події. Але ж це не ваша пам’ять та вже не ваші спогади, це все камера, якою ви перестаєте керувати, згодом вона починає керувати вами. Людство перестало переживати емоції та події як власний досвід, все частіше ступінь зацікавленості буде залежати від кількості потенційних «лайків», суспільного схвалення та реакції. Серотонінову яму, яку до цього займали люди з серйозними залежностями, як наркоманія, алкоголізм, ігроманія, поповнили люди з залежністю від свого гаджету. Нав’язлива думка не встигнути щось зафільмувати, страх залишитися позаду інформаційної хвилі змушує все більше часу проводити в мережі, тим самим опинятися у стані дереалізації. На сьогодні точно не відомо, що посприяло розвитку таких станів, як дереалізація та деперсоналізація, але ми можемо припустити, що цьому сприяла тотальна діджиталізація.

Так званий «синдром електронного ока» – яскравий приклад, яким чином технологічний прогрес втручається у наш побут з подальшим негативним впливом на організм. Проблема погіршення зору наразі стоїть дуже гостро. Усе більше людей вимушені проводити корекцію за допомогою окулярів, лінз, операцій. Також варто зауважити, що подібні проблеми «помолодшали». Усе більше дітей починають скаржитися на проблеми з зором: відчуття напруги, туману в очах, сухість та печіння слизової ока, головні болі та болі у шиї та спині. Коли ви дивитесь на цифровий екран, вашим очам потрібно більше ніж зазвичай напружуватися, щоб сфокусуватись. Це відбувається тому, що текст на цифрових екранах не такий чіткий, як слова на друкованій сторінці. Крім того, цифрові екрани схильні до відблискування, що ускладнює процес фокусування для ваших очей. Більш імовірно, це призведе до розвитку синдрому «електронного ока», якщо ви дивитися у цифровий екран протягом 2 і більше годин поспіль, працюєте при поганому освітленні або навпаки на дуже яскравому сонці, що збільшує кількість відблисків та погіршує здатність до фокусування. Також до факторів ризиків можна віднести неправильну поставу та положення голови відносно екрану, що може сприяти появі головного болю та розвитку міопії, тому що невірно обраний кут зору перенапружує кришталик та м’язовий апарат ока, не кореговані проблеми з зором (далекозорість й астигматизм) або використання неактуальних рецептів на окуляри та лінзи завдають шкоди не менше, ніж відсутність лікування загалом.

Що ж рекомендовано?

По-перше, треба зібрати скарги та визначити симптоми. Чи помічали ви погіршення зору, втомлюваність та сухість очей, Загальну втому, проблеми с концентрацією, може вас супроводжують постійні головні болі через неправильне положення голови та порушення кровопостачання мозку? Чи може, коли ви намагаєтесь згадати якусь подію, в голові постає низка відеозаписів, замість картинки, яку бачили ваші очі? Впізнаєте себе?

По-друге, треба встановити свій діагноз, або інакше – встановити, яку форму набули ваші стосунки з гаджетами. Чи присутня ця залежність в вашому житті? Поставтеся до цього питання серйозно та суворо, жодної лояльності у свій бік.

По-третє, встановити причину. Чому ви занурюєтеся в онлайн-світ? Намагаєтесь втекти від реальності, заховатися від суспільства чи отримати схвалення та задоволення, яких вам не вистачає в реальному житті?

Подібні стани піддаються лікуванню, але краще лікування може буде лише попередження. Найкраща профілактика в такому випадку – зниження активного часу перед екраном. Намагайтеся сприймати реальність власними очима, запам’ятовувати дати народження колег та друзів, вчити вірші або пісні, та рахувати без допомоги калькулятора – це допоможе вашому мозку не лінуватися та підтримувати потрібний рівень активності. Наприклад, встановлюйте таймер або нагадування кожні 20-30 хвилин, щоб не забувати робити перерву та давати своїм очам трішки часу перепочити й не губитися у просторі часу в онлайні. Відчуйте своє життя реально, а не зі сторінок соціальних мереж та екрану телефону.