Особливості кислотно-лужного, електролітного станів крові та газообміну дітей з бронхолегеневою дисплазією

Abstract

проведено 620 обстежень недоношених у віці від 1 місяця до 36 місяців: 491 обстежень дітей з діагнозом бронхолегенева дисплазія та 129 спостережень недоношених, які мали респіраторні розлади, але не сформували бронхолегеневу дисплазію. Характерною особливістю газообміну дітей з бронхолегеневою дисплазію були низька SpO2 (KW H (n=620) = 105,26; ранг – 10,04; р = 0,0001) та РаО2 (KW H (n=96) = 10,85; ранг – 3,29; р = 0,001), що відображало порушення оксигенації крові у легенях. Доведена кореляція SpO2 (r=-0,432; p<0,05) та PaO2 (r=-0,563; p<0,05) із наявністю постійного ціанозу у спокої. Ціаноз носо-губного трикутника та периферичний ціаноз під час неспокою не корелювали із SpO2 та PaO2. Доказана відсутність маркерної сили для бронхолегеневої дисплазії PetCO2, у повітрі що видихалося, проте підвищений РаСО2 був характерною ознакою БЛД (KW H (n=96) = 4,04; ранг – 4,04; р = 0,044). Для дітей, хворих на БЛД не були характерні порушення кислотно-лужного стану крові, незважаючи на зміни респіраторного компоненту регуляції дихання (РaСO2), що свідчило про компенсацію респіраторної частини регуляції кислотно-лужного стану метаболічним компонентом. Прогностичними маркерами несприятливого прогнозу БЛД вважаємо SpO2, PaO2, вентіляційно-перфузійні співвідношення СО2 та рівень К+ крові у хворих.