Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/9710
Title: Динаміка показників вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих на постінфарктний кардіосклероз, цукровий діабет 2 типу й ожиріння через 6 місяців і 1 рік після реваскулярізації міокарда
Other Titles: Carbohydrate and lipid metabolism indices dynamic in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity in 6 months and 1 year after myocardial revascularization
Динамика показателей углеводного и липидного обмена у больных с постинфарктным кардиосклерозом, сахарным диабетом 2 типа и ожирением через 6 месяцев и 1 год после реваскуляризации миокарда
Authors: Кравчун, Павло Павлович
Keywords: постінфарктний кардіосклероз
реваскуляризація
ожиріння
цукровий діабет 2 типу
postinfarction cardiosclerosis
revascularization
obesity
type 2 diabetes
Issue Date: 2015
Citation: Кравчун П. П. Динаміка показників вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих на постінфарктний кардіосклероз, цукровий діабет 2 типу й ожиріння через 6 місяців і 1 рік після реваскулярізації міокарда / П. П. Кравчун // Запорізький медичний журнал. – 2015. – № 2 (89). – С. 21–24.
Abstract: Основними стратегіями лікування гострого коронарного синдрому на сучасному етапі визнані консервативна терапія та реперфузійні методики, до яких належать тромболітична терапія та перкутанне коронарне втручання. З метою оцінки показників вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням через 6 місяців та 1 рік після реваскуляризації міокарда було обстежено 58 хворих, яким проводилась тромболітична терапія та 32 хворих, яким проводилось перкутанне коронарне втручання. Рівень глюкози визначався глюкозооксидантним, інсуліну – імуноферментним методом, а показники ліпідного профілю – за стандартною біохімічною методикою. Установлено, що у хворих з постінфарктним кардіосклерозом, цукровим діабетом 2 типу й ожирінням визначався позитивний вплив на показники вуглеводного та ліпідного обмінів за рахунок зниження рівнів глюкози, інсуліну, загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької та дуже низької щільності, триглицеридів та підвищення холестерину ліпопротеїдів високої щільності через 6 місяців та 1 рік після проведення реперфузійної терапії. Як через 6 місяців, так і через 1 рік після реваскуляризації міокарда достовірних відмінностей щодо показників вуглеводного та ліпідного обмінів у обстежених хворих у залежності від типу реперфузійної терапії встановлено не було, що свідчить про те, що порівняльний аналіз режимів реваскуляризації міокарда не виявив переваг жодного з них The aim of study was investigated the carbohydrate and lipid metabolism in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity in 6 months and 1 year after myocardial revascularization. Materials and methods. Were examined 58 patients who took thrombolytic therapy and 32 patients who underwent percutaneous coronary intervention. The diagnosis of myocardial infarction was determined by criteria ESC / ACCF / AHA / WHF (2012). Diagnosis of diabetes was conducted in accordance with the criteria of the World Federation of Diabetes (International Diabetes Federation, IDF, 2013). To characterize obesity defined by body mass index, which is calculated by the formula: weight (kg)/height (m2). Glucose level was determined by glucoseoxidant method, insulin – by ELISA and lipid profile - according to standard biochemical methods. Results. On the background of percutaneous coronary intervention and thrombolytic therapy improves carbohydrate and lipid metabolism. Comparison of two methods of revascularization at 6 months showed no preference to any of them in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity. Before treatment in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity found significantly higher values of such indicators as insulin (at 9.58 % and 15.62 % respectively), glucose (at 19.81 % and 24.94 % respectively), total cholesterol (7.85 % to 9.81 % and respectively), triglycerides (by 7.81 % and 8.46 %, respectively), low density lipoproteins (by 6.71 % and 8.26 %, respectively), very low density lipoproteins (at 24.38 % and 24.95 % respectively) and lower values of high density lipoproteins (47.9 % and 46.16 %, respectively) compared with the value of these parameters in patients at 1 year after percutaneous coronary intervention and thrombolytic therapy, respectively (p<0.05). That is, after 1 year of thrombolytic therapy and percutaneous coronary intervention had the same effect on the studied parameters in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity, as well as 6 months. And finally, most important, the results indicate that delayed percutaneous coronary intervention after successful thrombolytic therapy – pharmacoinvasive strategy – not inferior to its clinical efficacy of primary percutaneous coronary intervention. Conclusion. Established that in patients with postinfarction cardiosclerosis, type 2 diabetes and obesity positive effect was defined in carbohydrate and lipid metabolism by reducing level of blood glucose, insulin, total cholesterol, low and very low density lipoproteins, triglycerides and increasing of high density lipoproteins cholesterol in 6 months and 1 year after reperfusion therapy. As in 6 months and 1 year after revascularization significant differences in carbohydrate and lipid metabolism in the examined patients, depending on the type of reperfusion therapy have not been established, that indicates, that a comparative analysis of different modes of myocardial revascularization did not show any advantages of them.
URI: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/9710
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 2 і клінічної імунології та алергології ім. ак. Л.Т. Малої

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
стаття 18.doc123,5 kBMicrosoft WordView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.