Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/8507
Назва: Модифікація факторів ризику у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням та дисглікемією
Автори: Візір, Марина Олександрівна
Визир, Марина Александровна
Vizir, Marina
Теми: ожиріння
дисглікемія
фактори ризику
гіпертонічна хвороба
Дата публікації: кві-2014
Видавництво: ТДМУ ім. І. Я. Горбачевського
Бібліографічний опис: Візір М. О. Модифікація факторів ризику у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням та дисглікемією / М. О. Візір // ХVIІІ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, Тернопіль, 28–30 квітня 2014 р. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2014. – С. 9.
Короткий огляд (реферат): Дисглікемія та ожиріння є найважливішими предикторами серцево-судинної захворюваності та смертності (ССС). Загальновідомо, що глюкометаболічні порушення набагато частіше виявляються у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ) та ожирінням, ніж у хворих ГХ та нормальними індексом маси тіла. Активно досліджується вплив гормонально-активних речовин крові, жирової тканини (нейромедіатори, адіпокіни) на розвиток усіх ланок порушень метаболізму. Останнім часом увага вчених прикута до предіабету, попереднього етапу розвитку цукрового діабету, та методів корекції метаболізму. Серед методів модифікації факторів ризику ССС першочергову роль відіграють дієта та фізична активність пацієнтів. За останні роки було проведено декілька довгострокових рандомізованих досліджень (тривалістю до 13,5 років), впродовж яких спостерігалися зміни вуглеводного метаболізму у пацієнтів під впливом дотримання дієти та/або виконання адекватного фізичного навантаження. Враховуючи отримані дані, встановлено, що серед пацієнтів з предіабетом (тобто з гіперглікемією натще та/або, переважно, з порушеною толерантністю до глюкози) показники дисглікемії зменшувалися у позитивній кореляції зі зменшенням ступеню ожиріння. Таким чином, розвиток цукрового діабету 2 типу сповільнювався або навіть не відмічався протягом дослідження. Незважаючи на простоту методів впливу на образ життя пацієнтів, найбільшою складністю завжди є мотивація пацієнтів, а також необхідність тривалого періоду контролю. Це зумовлює необхідність пошуку додаткових методів корекції метаболізму у хворих з високим ризиком. Тому перспективними вважаються напрямки регулювання глюкометаболічного профілю шляхом екзогенного впливу на рівень активних субстанцій крові, що приймають участь у розвитку ожиріння та дисглікемії.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/8507
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи молодих вчених. Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Тернополь.rtf50,4 kBRTFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.