Особливості самоконтроля в спілкуванні у осіб з різним типом функціональної асиметрії

Abstract

Комунікативна компетентність це одна з характеристик, яка повинна бути у кожного фахівця в його професійній діяльності, яка передбачає не тільки наявність певних психологічних знань, а й сформованість деяких спеціальних навичок: вміння встановлювати контакт, слухати, будувати бесіду, формулювати питання. Проблема формування комунікативної компетентності лікаря в його професійному становленні недостатньо вивчена в психології. Поза увагою залишилося питання про сутність і зміст комунікативної компетентностї як одного з найважливіших професійних якостей особистості сучасного лікаря, а також мало вивчені фактори, що визначають ступінь її розвитку від типу функціональної асиметрії. Єдиної концепції в розумінні професійної комунікативної компетентності лікаря досі не існує, а дослідження стосуються приватних питань проблеми. Обстежено 54 студента медичного університету 2-го курсу лікувального за стомагологічного факультетів, які добровільно дали згоду взяти участь в експерименті. Контрольну групу складали особи з правостороннім типом функціональної асиметрії (ПРТФА) - 21 чол., експериментальну групу склали особи з лівостороннім типом функціональної асиметрії (ЛВТФА) - 12 чол., особи зі змішаним типом функціональної асиметрії (ЗМТФА) - 8 чол. та особи із соціально-зміненим типом асиметрії (СЗТФА) - ІЗ чол. Для діагностики оцінки самоконтроля в спілкуванні використовували методику М.Снайдера.