Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/6489
Назва: Особливості структурно-функціональних змін лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу зрілого віку з позицій кластерного аналізу
Автори: Кочубєй, Оксана Анатоліївна
Кочубей, Оксана Анатольевна
Kochubiei, Oksana
Ковальова, Ольга Миколаївна
Ковалева, Ольга Николаевна
Kovalyova, Olga
Теми: гіпертонічна хвороба
кластерний аналіз
структурно-функціональні зміни
лівий шлуночек
Дата публікації: тра-2014
Бібліографічний опис: Кочубєй О. А. Особливості структурно-функціональних змін лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу зрілого віку з позицій кластерного аналізу / О. А. Кочубєй, О. М. Ковальова // Современные аспекты геронтологии и гериатрии: от теории к практике : научно-практическая конференция, посвященная 90-летию со дня рождения академика В. В. Фролькиса, Киев, 26-27 мая 2014 г. : материалы конференции. – Киев, 2014. – С. 41–42.
Короткий огляд (реферат): Мета. Вивчення структурно-функціональних змін лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в залежності від рівня онкостатину М на основі кластерного аналізу. Матеріали та методи. Було обстежено 103 пацієнти з ГХ у віці від 40 до 60 років. У групу порівняння увійшли 10 практично здорових осіб. Всім хворим було проведене комплексне клінічне обстеження. Визначення концентрації онкостатину М проводилось імуноферментним методом. Структурно-функціональні зміни лівого шлуночка вивчалися за допомогою ехокардіографії за загальноприйнятою методикою. Оцінювалися кінцевий розміри діастоли (КДР) і систоли (КСР) ЛШ, товщина міжшлуночкової перетинки (ТМШП) і задньої стінки ЛШ (ТЗСЛШ) в діастолу, обчислювалися показники відносної товщини стінок ЛШ (ВТСЛШ), маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ). Для статистичної обробки результатів застосовувалася кластеризація методом k-середніх, реалізована в блоці розвідувального аналізу даних програмного продукту STATISTICA 6.1. Результати. У нашому дослідженні в результаті процедури кластеризації спостережень зазначеним методом залежно від рівня онкостатину М 1-й кластер утворили 32 пацієнта (31,1 %) де рівень онкостатину М склав 40,15 (30,65-46,28) пг/мл, 2-й кластер - 19 пацієнтів (18,4 %), рівень онкостатину М 79,41 (50,14-79,41) пг/мл і 3-й кластер - 52 пацієнта (50,5 %), рівень онкостатину М 11,72 (10,00-18,63) пг/мл. За результатами дослідження у хворих на ГХ, які склали 1-й кластер виявлено найвищі показники КСР 3,20 (2,95-3,40) мл та КСО 40,96 (24,61-47,44) мл, у 2-му кластері ми спостерігали найвищі показники за всіма показниками структурно-функціональних параметрів серця окрім КСР 2,70 (2,50-2,70) мл та КСО 27,02 (22,32-27,02) мл. Серед пацієнтів, які склали 3-й кластер показники КДО 97,34 (74,22-118,24) мл, КСО 24,61 (18,12-37,92) мл, ММЛШ 190,66 (171,60-236,34) г та ІММЛШ 109,96 (97,59-123,63) г/м2 були найнижчі. Висновки. Виявлено несприятливе поєднання патологічних змін показників структурно-функціональних параметрів серця у пацієнтів, які склали 2-й кластер, де рівень онкостатину М, як кластерообразуючої ознаки, був найвищій, що може свідчити про вплив циркулюючого вмісту онкостатину М на розвиток структурно-функціональних змін міокарду ЛШ у обстежених хворих зрілого віку та бути використано для побудови алгоритмів діагностичного пошуку та своєчасного виявлення пацієнтів з серцево-судинним ризиком. Мета. Вивчення структурно-функціональних змін лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в залежності від рівня онкостатину М на основі кластерного аналізу. Матеріали та методи. Було обстежено 103 пацієнти з ГХ у віці від 40 до 60 років. У групу порівняння увійшли 10 практично здорових осіб. Всім хворим було проведене комплексне клінічне обстеження. Визначення концентрації онкостатину М проводилось імуноферментним методом. Структурно-функціональні зміни лівого шлуночка вивчалися за допомогою ехокардіографії за загальноприйнятою методикою. Оцінювалися кінцевий розміри діастоли (КДР) і систоли (КСР) ЛШ, товщина міжшлуночкової перетинки (ТМШП) і задньої стінки ЛШ (ТЗСЛШ) в діастолу, обчислювалися показники відносної товщини стінок ЛШ (ВТСЛШ), маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ). Для статистичної обробки результатів застосовувалася кластеризація методом k-середніх, реалізована в блоці розвідувального аналізу даних програмного продукту STATISTICA 6.1. Результати. У нашому дослідженні в результаті процедури кластеризації спостережень зазначеним методом залежно від рівня онкостатину М 1-й кластер утворили 32 пацієнта (31,1 %) де рівень онкостатину М склав 40,15 (30,65-46,28) пг/мл, 2-й кластер - 19 пацієнтів (18,4 %), рівень онкостатину М 79,41 (50,14-79,41) пг/мл і 3-й кластер - 52 пацієнта (50,5 %), рівень онкостатину М 11,72 (10,00-18,63) пг/мл. За результатами дослідження у хворих на ГХ, які склали 1-й кластер виявлено найвищі показники КСР 3,20 (2,95-3,40) мл та КСО 40,96 (24,61-47,44) мл, у 2-му кластері ми спостерігали найвищі показники за всіма показниками структурно-функціональних параметрів серця окрім КСР 2,70 (2,50-2,70) мл та КСО 27,02 (22,32-27,02) мл. Серед пацієнтів, які склали 3-й кластер показники КДО 97,34 (74,22-118,24) мл, КСО 24,61 (18,12-37,92) мл, ММЛШ 190,66 (171,60-236,34) г та ІММЛШ 109,96 (97,59-123,63) г/м2 були найнижчі. Висновки. Виявлено несприятливе поєднання патологічних змін показників структурно-функціональних параметрів серця у пацієнтів, які склали 2-й кластер, де рівень онкостатину М, як кластерообразуючої ознаки, був найвищій, що може свідчити про вплив циркулюючого вмісту онкостатину М на розвиток структурно-функціональних змін міокарду ЛШ у обстежених хворих зрілого віку та бути використано для побудови алгоритмів діагностичного пошуку та своєчасного виявлення пацієнтів з серцево-судинним ризиком.
Опис: Мета. Вивчення структурно-функціональних змін лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) в залежності від рівня онкостатину М на основі кластерного аналізу. Матеріали та методи. Було обстежено 103 пацієнти з ГХ у віці від 40 до 60 років. У групу порівняння увійшли 10 практично здорових осіб. Всім хворим було проведене комплексне клінічне обстеження. Визначення концентрації онкостатину М проводилось імуноферментним методом. Структурно-функціональні зміни лівого шлуночка вивчалися за допомогою ехокардіографії за загальноприйнятою методикою. Оцінювалися кінцевий розміри діастоли (КДР) і систоли (КСР) ЛШ, товщина міжшлуночкової перетинки (ТМШП) і задньої стінки ЛШ (ТЗСЛШ) в діастолу, обчислювалися показники відносної товщини стінок ЛШ (ВТСЛШ), маси міокарда лівого шлуночка (ММЛШ), індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ). Для статистичної обробки результатів застосовувалася кластеризація методом k-середніх, реалізована в блоці розвідувального аналізу даних програмного продукту STATISTICA 6.1. Результати. У нашому дослідженні в результаті процедури кластеризації спостережень зазначеним методом залежно від рівня онкостатину М 1-й кластер утворили 32 пацієнта (31,1 %) де рівень онкостатину М склав 40,15 (30,65-46,28) пг/мл, 2-й кластер - 19 пацієнтів (18,4 %), рівень онкостатину М 79,41 (50,14-79,41) пг/мл і 3-й кластер - 52 пацієнта (50,5 %), рівень онкостатину М 11,72 (10,00-18,63) пг/мл. За результатами дослідження у хворих на ГХ, які склали 1-й кластер виявлено найвищі показники КСР 3,20 (2,95-3,40) мл та КСО 40,96 (24,61-47,44) мл, у 2-му кластері ми спостерігали найвищі показники за всіма показниками структурно-функціональних параметрів серця окрім КСР 2,70 (2,50-2,70) мл та КСО 27,02 (22,32-27,02) мл. Серед пацієнтів, які склали 3-й кластер показники КДО 97,34 (74,22-118,24) мл, КСО 24,61 (18,12-37,92) мл, ММЛШ 190,66 (171,60-236,34) г та ІММЛШ 109,96 (97,59-123,63) г/м2 були найнижчі. Висновки. Виявлено несприятливе поєднання патологічних змін показників структурно-функціональних параметрів серця у пацієнтів, які склали 2-й кластер, де рівень онкостатину М, як кластерообразуючої ознаки, був найвищій, що може свідчити про вплив циркулюючого вмісту онкостатину М на розвиток структурно-функціональних змін міокарду ЛШ у обстежених хворих зрілого віку та бути використано для побудови алгоритмів діагностичного пошуку та своєчасного виявлення пацієнтів з серцево-судинним ризиком.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/6489
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Kochubiei.rtf22,26 kBRTFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.