Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/4924
Title: Відновлення безперервності кишечника в разі критичної невідповідності діаметрів привідного та відвідного сегментів
Authors: Пащенко, Костянтин Юрійович
Keywords: діти
хірургічне лікування
нефункціонування кишки
анастомоз
демукозація
Issue Date: 2013
Citation: Пащенко К. Ю. Відновлення безперервності кишечника в разі критичної невідповідності діаметрів привідного та відвідного сегментів / К. Ю. Пащенко // Хірургія дитячого віку. – 2013. - № 1. – С. 64–69.
Abstract: Мета дослідження — розробка і впровадження ефективної методики відновлення безперервності кишечника в разі вираженої невідповідності діаметрів привідного та відвідного сегментів. Матеріали та методи. Проаналізовано досвід лікування 63 дітей, які потребували складних реконструктивних втручань із приводу вроджених і набутих вад кишечника, у клініці дитячої хірургії ХНМУ на базі Харківської обласної дитячої клінічної лікарні № 1 за період 2006—2012 рр. Усіх хворих умовно розділено на 2 групи. Контрольну групу склали діти, які перебували на лікуванні в період 2006—2009 рр., — 32 (52,8 %) пацієнта. До основної групи потрапили хворі, оперовані у 2010—2012 рр., — 31 (48,2 %) дитина. Вік дітей коливався від 1 дня до 3 років. Більшість випадків патології кишкової трубки — це діти з вродженою кишковою непрохідністю — 51 (81 %) хворий, із набутою непрохідністю — 6 (10 %) пацієнтів. Із приводу ускладнень некротизувального та виразково-некротичного ентероколіт у прооперовано 6 (9 %) пацієнтів. Супутню патологію мали 79,4 % дітей. Результати та обговорення. У групі контролю застосовували традиційні способи відновлення міжкишкового співусгя. Післяопераційні ускладнення у вигляді неспроможністі швів анастомозу та непрохідності співустя спостерігали в 6,25 % випадків. В основній групі неспроможності кишкових швів та стен озування не було. Перевагу при відновленні кишкового пасажу у двох групах надавали анастомозуванню «кінець у кінець» як найфізіологічнішому (93,7 %). Формування товсгокишкових анастомозів виконували дворядним швом — 38 (60,3 %) випадків, тонкокишкових переважно однорядним — 16 (25, 4 %) випадків, дворядним — 9 (14,3 %). Показник летальності в контрольній групі склав 21,8 %, в основній — 12,9 %. Завдання з розширення арсеналу способів формування та захисту міжкишкового анастомозу в новонароджених і дітей раннього віку при критичній невідповідності діаметрів привідної і відвідної кишок в основній групі вирішено завдяки впровадженню оригінальної методики захисту лінії швів. Для відновлення природного пасажу надаємо перевагу формуванню кишкового співустя «кінець у кінець» із додатковим укриттям демукозованим клаптем привідної петлі. Анастомоз, що формується, добре загоюється, має високу біологічну і механічну герметичність та дає змогу знизити частоту післяопераційних ускладнень. Завдяки збереженню судин, які живлять серозно-м'язовий шар, демукозований клапоть зберігає регенераторні можливості, не стенозується та росте відповідно до фізіологічного зростання кишкової нетлі. Ці фактори зумовлюють доцільність застосування обраної методики при відновленні цілісності кишкового тракту з вираженою невідповідністю дисконгруентних відрізків. Висновки. Розроблену методику відновлення природного кишкового пасажу використано у 12 (19 %) дітей. Встановлено, що анастомоз має високу біологічну і механічну герметичність і дав змогу знизити частоту післяопераційних ускладнень із 35 до 0 % у 12 пацієнтів, показник летальності в контрольній групі склав 21,8 %, в основній — 12,9 %.
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/4924
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра дитячої хірургії та дитячої анестезіології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Дитяча хірургія Пащенко К.Ю..pdf319,42 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.