Особливості холеретичної функції печінки у хворих на цукровий діабет, неалкогольну жирову хворобу печінки та з їх поєднанням

Abstract

Мета роботи — удосконалення діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) при цукровому діабеті (ЦД) шляхом визначення основних біохімічних властивостей жовчі та визначення стану холеретичної функції печінки, їх вплив на розвиток і прогресування НАЖХП та подальший вплив на особливості перебігу ЦД. Матеріали та методи. У 137 хворих вивчено стан вуглеводного обміну, жов- чотвірної і жовчовивідної функції печінки, проведено дослідження жовчі з визначенням білірубіну, холестерину, жовчних кислот, С-реактивного протеїну, сіалових кислот. Для визначення стану холесекреторної функції печінки прове- дено дослідження вільних та кон’югованих жовчних кислот у сироватці крові. Результати та обговорення. Встановлено підвищення показників вуглеводно- го обміну в усіх групах обстежених хворих, але найгірше досягнення його ком- пенсації було у хворих на ЦД 2 типу з НАЖХП та підвищеною вагою тіла. Виявлено певні розлади холесекреторної функції печінки у хворих на ЦД, НАЖХП та при їх поєднанні. Достовірне підвищення рівня всіх жовчних кислот у сироватці крові в усіх групах обстежених хворих, а найбільше — у хворих на ЦД у поєднанні із НАЖХП та підвищеною вагою тіла (сума ЖК — (51,1 ± 0,7) мкмоль/л), погіршувало компенсацію вуглеводного обміну, призводило до про- гресування НЖХП та поглиблення перебігу ЦД. Висновки. Перебіг НАЖХП супроводжувався порушенням процесів жовчоут- ворення та жовчовиділення зі зниженням інтенсивності холатоутворення та екс- креції компонентів жовчі в жовчовивідні шляхи, що призводило до дисліпідемії. Гіперглікемія та дисліпідемія негативно впливали на розвиток ЦД і на форму- вання пізніх ускладнень у хворих із ЦД, НАЖХП та їх поєднанням.