Взаємозв’язок лептину та діастолічної функції у хворих на цукровий діабет 2 типу

Abstract

Цукровий діабет 2 типу є незалежною від ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії причиною ураження серцевого м'яза — діабетичної кардіоміопатії, що призводить до порушення функції діастоли та розвитку серцевої недостатності. При сполученні ЦД 2 типу з іншими метаболічними розладами кардіоваскулярний ризик збільшується в три-чотири рази. Роль надмірного накопичення інтраабдомінальної жирової тканини в розвитку кардіоміопатії у хворих на ЦД 2 типу визначається зміною метаболізму вісцеральної жирової тканини, в результаті чого підвищується рівень лептину, який посилює інсулінорезистентність. Але до теперішнього часу немає чітких наукових даних про вплив рівня лептину на розвиток структурно-функціональних змін у «діабетичному» серці.