Функція іронії в оповіданні «Золото і кохання» О. Генрі

Abstract

Ім’я новеліста О. Генрі (1852-1910, справжнє ім’я Вільям Сідні Портер) посідає чільне місце в американській літературі. З 1918 року присуджується літературна премія імені О. Генрі за найкраще оповідання. Новели американського письменника відзначаються динамікою сюжету, витонченим гумором, непередбаченою розв’язкою, трагікомічністю ситуацій. Творчий доробок О. Генрі ставав об’єктом дослідження таких учених, як Л. Анікст, Д. Жданова, М. Костюченко, І. Левідова, Є. Сибірцева тощо. Науковці вивчали поетику художніх творів американського новеліста, зокрема лінгвостилістичну специфіку та функцію фігур мовлення. У центрі оповідання «Золото і кохання» ‒ суперечка між багатієм Ентоні Роквелом, його сином Річардом та сестрою Ентоні ‒ Еллен. Річард та Еллен впевнені, що є речі, непідвладні грошам, наприклад, кохання або час. Річард наводить у приклад свою історію кохання. Він багатий, має певне місце у вищому світі, але не може освідчитися дівчині, в яку закоханий, через брак її часу: «Ви не знаєте, що таке світ, батьку. Вона (дівчина Річарда ‒ В. Л.) з тих, хто вертить колесо світського млину. Кожна година, кожна хвилина її часу розподілена на багато днів уперед. Я не можу жити без цієї дівчини…<…>…Ні, батьку, це не так просто, ваші гроші тут не допоможуть. Жодної хвилини часу не можна купити готівкою; якби було можна, то багатії жили довше, ніж інші. У мене немає надії поговорити з міс Лентрі до її від’їзду» [2]. З Річардом згодна його тітка Еллен, сестра Ентоні: «Багатство нічого не варте там, де мова йде про справжнє кохання» [2]. Ентоні Роквел не погоджується з ними та стверджує, що вони нічого не знають про владу грошей: «Я прочитав усю енциклопедію наскрізь: все шукав чого-небудь такого, чого не можна купити за гроші; так наступного тижня доведеться, мабуть, братися за додаткові томи. Я за гроші проти всього іншого» [2].