Медична етика в системі координат вищої медичної школи

Abstract

Вища медична школа ХХІ століття знаходиться у нових умовах. Медицина має необмежені можливості змінювати людське життя. Тому кожен його етап - зачаття, пологи, дитинство, юність, зрілі роки, старість і навіть смерть - може бути змінений за бажанням хворого, його родичів, лікарів тощо. Сьогодні технічний прогрес у медицині виходить за межі традиційних моральних цінностей, а це презентує у навчальний процес студентів-медиків нову дисципліну, а саме медичну етику. Оскільки медицина - це галузь, яка вимагає досить високого рівня професіоналізму і передбачає відносно чітку систему певних етичних принципів та особливу етику, котра об'єднує представників цієї професії за допомогою особливих норм і зобов'язань, то медична етика - це сукупність пов'язаних між собою індивідуальних і соціальних принципів, покликаних чинити вплив на самостійні дії лікаря. Стаття розриває сутність медичної етики, її принципи, рівні та виміри. У межах медичної етики виділяють три її рівні і сім вимірів. Перший рівень індивідуальної етики включає професійну автономію та благодіяння, другий рівень соціальної етики стосується доступності, справедливості та способів розподілу медичних ресурсів, третій рівень - це види медичної практики, де виникають етичні проблеми у зв'язку з трансплантацією органів і народженням дітей з вадами розвитку. До вимірів медичної етики належать: професійна автономія в медицині; благодіяння; доступність медицини; справедливість; розподіл медичних ресурсів; у питаннях трансплантації органів активну роль відіграють суспільство і держава; народження дітей з фізичними вадами розвитку викликає не лише етичні проблеми, але і такі, як цінність і якість життя. Уведення в учбовий процес медичної етики дасть можливість корегувати амплітуду креативного потенціалу медичного вишу у підготовці майбутнього лікаря до практичної діяльності.