Порівняльна характеристика результатів клінічних досліджень слизових клаптів на ранніх етапах спостережень при проведенні кісткової аугментації нижньої щелепи з використанням титанової сітки

Abstract

Однією з основних проблем відновлення втраченого об'єму кісткової маси під час підготовки пацієнтів до дентальної імплантації, є оголення кісткового аугментату і його інфікування в результаті ішемічних процесів в слизовому клапті, що його прикриває. Такі явища виникають в результаті перерозтягнення слизового клаптя. На сьогоднішній день, рівень ускладнень при проведенні кісткової аугментації залишається стабільно високим. Нами було проведено 27 хірургічних втручань направленої кісткової регенерації з використанням титанової сітки за класичною методикою відшарування трапецієподібного слизового клаптя, та 30 хірургічних втручань за авторською методикою відшарування та мобілізації слизового клаптя. Проведені нами дослідження показали, що оптимізація меж відшарування та мобілізації слизових та слизово-окістних клаптів в порівнянні з класичною методикою трапецієподібних клаптів, веде до зменшення рівня гіперемії, скорочення термінів набряку, зменшення больлових відчуттів, а головне – зменшення випадків некротизації слизового клаптя. Клінічні спостереження також підтверджуються зниженням температури оперованої рани. Дані свідчать про можливості підвищення ефективності проведення клаптевих операцій під час кісткової аугментації у хворих на вторинну адентію і зменшення ризику виникнення післяопераційних ускладнень викликаних ішемією слизових клаптів в результаті їх натягу. Отримані результати корисно використовувати практикуючим хірургам-стоматологам при плануванні операції кісткової аугментації на нижній щелепі.One of the main problems in restoring the lost bone mass in pretreatment patients for dental implantation is the exposure of bone augmentate and its infection as a result of ischemic processes in the mucous graft that covers it. Such phenomena occur as a result of overstretching of the mucous graft. To date, the level of complications during bone augmentation remains stably high. We performed 27 surgical treatment bone augmentation using a titanium mesh according to the classical method of the detachment of a trapezoidal mucous graft and 30 surgical treatment according to the author’s method of detachment and mobilization of the mucous graft. Our studies have shown that the optimization of the boundaries of detachment and mobilization of mucous and mucoperiosteal grafts compared to the classical trapezoidal graft technique leads to a decrease in hyperemia, a reduction in the duration of edema, a decrease in pain, and most importantly, a decrease in cases of necrotization of the mucous graft. Clinical observations are also confirmed by a decrease in the temperature of the operated wound. The data indicate the possibility of increasing the efficiency of graft operations during bone augmentation for patients with secondary adentia and reducing the risk of postoperative complications caused by ischemia of the mucous grafts as a result of their tension. The results obtained are useful for practicing dental surgeons when planning bone augmentation surgery on the lower jaw