Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24736
Title: Ефективність трансплантації фібринових матриць з нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами для відновлення функції сідничного нерву після його розриву у щурів
Authors: Калюжка, Владислав Юрійович
П'ятикоп, Володимир Олександрович
Щегельська, О.А.
Маркевич, М.А.
Keywords: мезенхімальні стовбурові клітини
фібринова матриця
сідничний нерв
Issue Date: 8-Oct-2019
Citation: Ефективність трансплантації фібринових матриць з нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами для відновлення функції сідничного нерву після його розриву у щурів // В. О. П’ятикоп, В. Ю. Калюжка, О. А. Щегельська, М. А. Маркевич // Високі технології в підвищенні якості життя нейрохірургічних хворих : тези доповідей науково-практичної конференції нейрохірургів України з міжнародною участю (23–25 жовтня 2019, Київ, Україна). – Київ, 2019. – С. 119.
Abstract: Введення. Пошкодження периферичних нервів є частою патологією, що має значне соціально-економічне значення, тому розробка сучасних та ефективних методів їх відновлення є актуальним. Метою роботи було вивчення можливості використання фібринових матриць, заповнених нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами (нМСК) для відновлення цілісності периферичних нервів. Матеріали і методи. Дослідження проводили на 40 безпородних щурах. Сідничні нерви (СН) всіх щурів перетинали і потім відновлювали їх цілісність різними методами. МСК отримували з кісткового мозку щурів, розмножували в культурі, індукували в нейрональному напрямку та укладали в фібринові матриці. Для оцінки ефективності відновлення СН застосовували неврологічні та гістологічні методи. Результати. Загальний анатомічний розрив СН без лікування призводив до стійкого неврологічного дефіциту (Sciatic functional index (SFI) = -98) у групі Е1. Часткове відновлення функції СН зросло до SFI = -37 на 30-й день у групі E2 (оперативна реконструкція). Часткове відновлення функції СН відбувалося через 20 днів (SFI = -64) в групі Е3 (трансплантований фібриновий безклітинний матрикс). Часткове відновлення функції SN починалося на 3-й день, стабільно збільшувалося до SFI=-27 на 30-й день у групі E4 (трансплантований фібриновий матрикс з нМСК). Гістологічна оцінка показала: формувались ділянки сполучної тканини з ділянками нервових волокон у групі Е2; у групі Е3 великий сполучнотканинний рубець утворився на місці трансплантованого фібринового матриксу; в Е4 були виявлені веретеноподібні і зірчасті клітини з довгими відростками від однієї сторони СН до іншої, клітини сполучної тканини і тонкі нервові волокна. Висновки. Було показано, що трансплантація фібринового матриксу з нМСК була більш ефективною для лікування травми СН, ніж трансплантація безклітинної фібринової матриці та близька до результатів хірургічної реконструкції.
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24736
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра нейрохірургії

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2019_Kyiv_tezy_for_web_fibrin.pdf106,25 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.