Please use this identifier to cite or link to this item:
http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24736
Title: | Ефективність трансплантації фібринових матриць з нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами для відновлення функції сідничного нерву після його розриву у щурів |
Authors: | Калюжка, Владислав Юрійович П'ятикоп, Володимир Олександрович Щегельська, О.А. Маркевич, М.А. |
Keywords: | мезенхімальні стовбурові клітини фібринова матриця сідничний нерв |
Issue Date: | 8-Oct-2019 |
Citation: | Ефективність трансплантації фібринових матриць з нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами для відновлення функції сідничного нерву після його розриву у щурів // В. О. П’ятикоп, В. Ю. Калюжка, О. А. Щегельська, М. А. Маркевич // Високі технології в підвищенні якості життя нейрохірургічних хворих : тези доповідей науково-практичної конференції нейрохірургів України з міжнародною участю (23–25 жовтня 2019, Київ, Україна). – Київ, 2019. – С. 119. |
Abstract: | Введення. Пошкодження периферичних нервів є частою патологією, що має значне соціально-економічне значення, тому розробка сучасних та ефективних методів їх відновлення є актуальним. Метою роботи було вивчення можливості використання фібринових матриць, заповнених нейроіндукованими мезенхімальними стовбуровими клітинами (нМСК) для відновлення цілісності периферичних нервів. Матеріали і методи. Дослідження проводили на 40 безпородних щурах. Сідничні нерви (СН) всіх щурів перетинали і потім відновлювали їх цілісність різними методами. МСК отримували з кісткового мозку щурів, розмножували в культурі, індукували в нейрональному напрямку та укладали в фібринові матриці. Для оцінки ефективності відновлення СН застосовували неврологічні та гістологічні методи. Результати. Загальний анатомічний розрив СН без лікування призводив до стійкого неврологічного дефіциту (Sciatic functional index (SFI) = -98) у групі Е1. Часткове відновлення функції СН зросло до SFI = -37 на 30-й день у групі E2 (оперативна реконструкція). Часткове відновлення функції СН відбувалося через 20 днів (SFI = -64) в групі Е3 (трансплантований фібриновий безклітинний матрикс). Часткове відновлення функції SN починалося на 3-й день, стабільно збільшувалося до SFI=-27 на 30-й день у групі E4 (трансплантований фібриновий матрикс з нМСК). Гістологічна оцінка показала: формувались ділянки сполучної тканини з ділянками нервових волокон у групі Е2; у групі Е3 великий сполучнотканинний рубець утворився на місці трансплантованого фібринового матриксу; в Е4 були виявлені веретеноподібні і зірчасті клітини з довгими відростками від однієї сторони СН до іншої, клітини сполучної тканини і тонкі нервові волокна. Висновки. Було показано, що трансплантація фібринового матриксу з нМСК була більш ефективною для лікування травми СН, ніж трансплантація безклітинної фібринової матриці та близька до результатів хірургічної реконструкції. |
URI: | https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24736 |
Appears in Collections: | Наукові праці. Кафедра нейрохірургії |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
2019_Kyiv_tezy_for_web_fibrin.pdf | 106,25 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.