Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24333
Title: Особливості перинатального анамнезу та стан вегетативної регуляції серцевої діяльності у новонароджених після перенесеної гіпоксії
Authors: Гончарь, М.О.
Іванова, Є.В.
Кондратова, І.Ю.
Комова, В.О.
Gonchar, Margaryta
Ivanova, Ye.
Kondratova, Iryna
Komova, Viktoriya
Keywords: варіабельність серцевого ритму
новонароджені
постгіпоксичний міокард
Issue Date: 2019
Citation: Особливості перинатального анамнезу та стан вегетативної регуляції серцевої діяльності у новонароджених після перенесеної гіпоксії / М. О. Гончарь, Є. В. Іванова, І. Ю. Кондратова, В. О. Комова // Український журнал медицини, біології та спорту. – 2019. – Т. 4, № 6 (22). – С. 134–141.
Abstract: Аналіз варіабельності серцевого ритму є методом оцінки стану механізмів регуляції фізіологічних функцій в організмі. На процеси вегетативного контролю у новонароджених впливають різні фактори, проте саме гіпоксія призводить до найбільш впливового ураження центральної нервової регуляції серцевої діяльності. Мета дослідження – визначення стану вегетативної регуляції серцевої діяльності у новонароджених після перенесеної гіпоксії шляхом вивчення варіабельності серцевого ритму та аналізу несприятливих перинатальних факторів у даної групи пацієнтів. Було обстежено 187 новонароджених в ранній неонатальний період. Проведено аналіз даних анамнезу, добове моніторування ЕКГ за Холтером з визначенням основних часових показників варіабельності серцевого ритму, статистичний аналіз. В залежності від оцінки за шкалою Апгар на 1–й хвилині діти були розподілені на 2 основні групи: до 1–ї групи (n=132) увійшли новонароджені з оцінкою за Апгар менше 6 балів, до 2–ї групи (n=55) – новонароджені з оцінкою за Апгар 7 та більше балів. В залежності від терміну гестації при народженні діти основних мали розподіл на підгрупи доношених та передчасно народжених: група 1а (n=15) – доношені новонароджені з гіпоксією при народженні, група 1в (n=117) – передчасно народжені з гіпоксією при народженні, група 2а (n=43) – доношені новонароджені без гіпоксії при народжені, група 2в (n=12) – передчасно народжені без гіпоксії при народжені. Ускладнення акушерсько–гінекологічних анамнезу мали більшість матерів новонароджених 1 групи, що стало фактором ризику розвитку гіпоксичних подій (RR=3,823, 95% СІ (2.061; 7.092), χ2=53.272; р<0,001). Доношені немовлята 1 групи мали найнижчі показники при оцінці за шкалою Апгар та значення рН пуповинної крові (р<0,02 та р<0,0001 відповідно), що знайшло своє відображення у більшому відсотку важкого гіпоксичного ураження центральної нервової системи. За результатами Холтеровського моніторування ЕКГ у 75% новонароджених 1 групи діагностовано різні види порушень серцевого ритму та провідності. Показники часових параметрів варіабельності серцевого ритму були нижчими в групі немовлят, які перенесли гіпоксію, з найнижчими показниками в групі передчасно народжених дітей. У новонароджених, які перенесли гіпоксію, наявне зниження часових параметрів варіабельності серцевого ритму з найнижчими показниками в групі передчасно народжених дітей. Оцінка RMSSD та РNN50 може бути використана для прогнозування ризику розвитку неонатальних аритмій у передчасно народжених дітей, які перенесли гіпоксію та мають порушення адаптації при народженні.
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24333
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра педіатрії № 1 та неонатології



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.