Особенности применения переднебоковых и боковых доступов для выделения передней и боковой поверхностей тел позвонков на грудном и поясничном уровнях

Abstract

Мета: вивчити анатомо-топографічні особливості виділення передньої та бічної поверхонь тіл хребців на грудному і поперековому рівнях із передньобічних та бічних доступів. Матер іали і ме тоди. Проведено 20 оперативних втручань на 5 небальзамованих трупах. Операції виконували в умовах секційного залу. Послідовно на 5 тілах проведено дисекцію бічної та передньої поверхонь тіл хребців із правобічного трансторакального доступу на середньогрудному рівні (Th4–Th8), лівобічного трансторакального на нижньогрудному рівні (Th9–Th12), лівобічного екстрацеломічного р е т роплеврально -р е т родіафрагмально -р е т ропері т онеальног о, трансторакального з горизонтальною міні-френотомією та із розширеного класичного трансторакального заочеревинного з геміфренотомією на рівні грудопоперекового переходу (Th12–L1), право- та лівобічної бічною люмботомією на середньопоперековому рівні (L2–L4), із серединного заочеревинного на нижньопоперековому рівні (L4-L5). Результати. Розсічення парієтальної плеври на грудному рівні дає змогу легко провести субплевральне виділення передньої та бічної поверхонь тіл хребців без ризику вісцеральних і судинних ускладнень. Візуалізація передньої стінки тіла хребця завжди потребує вентрального розширення доступу. Виділення передньої та бічної стінки на середньопоперековому рівні можливе як класично зліва, так і справа без судинних ушкоджень, за умови лігування сегментарних судин (у нашому дослідженні – трьох). Проведення транспозиції загального клубового судинного пучка потребує ретельного лігування сегментарних венозних приток на рівні L5-хребця. Висновки. Виконання обмежених трансторакальних (резекція ребра завдовжки 5–10 см) та екстрацеломічного доступу в усіх випадках було достатньо для повної дисекції бічної стінки тіла хребця, проте не давало змоги отримати адекватний контроль магістральних судин і виділити передню стінку хребця під візуальним контролем. Зміна задньобічного на передньобічний напрям хірургічних маніпуляцій з розширенням доступів (резекція ребра завдовжки 15–20 см, геміфренотомія) давало змогу отримати негайний контроль судин і можливість виконання широкої дисекції під візуальним контролем. Ретельне лігування латеральних приток загальної клубової вени давало змогу виділити тіло L5-хребця без ускладнень у всіх випадках.