Влияние комбинированной терапии с применением альфа-липоевой кислоты на показатели поражения сосудов больных ишемической болезнью сердца

Abstract

Цель исследования - оценить значения каротидно-феморальной скорости распространения пульсовой волны (кфСРПВ) и толщины комплекса интима-медиа общей сонной артерии (ТИМ ОСА) у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) в зависимости от наличия сахарного диабета (СД) 2-го типа и характера поражения коронарных артерий (КА) до терапии и в процессе проводимой стандартной и комбинированной терапии с добавлением альфа-липоевой кислоты (АЛК). Материалы и методы: обследован 131 пациент с ИБС (89 мужчин, 42 женщин), средний возраст которых 59,6± 9,11 лет. Контрольную группу составили 20 практически здоровых добровольцев соответствующего пола и возраста. В зависимости от наличия СД 2-го типа больные ИБС были разделены на 2 группы: 1-ая группа (n= 70) - больные с сопутствующим СД 2-го типа, 2-ая группа (n= 61) - больные ИБС без сопутствующего СД 2-го типа. Всем пациентам для верификации диагноза ИБС проводилась коронарография. Все пациенты в зависимости от характера проводимой терапии были разделены на 2 подгруппы – подгруппа IА (стандартной терапии) и подгруппа IВ (комбинированной терапии). Всем пациентам проводилось измерение кфСРПВ с помощью реографии, а также ультразвуковая допплерография сонных артерий до терапии и через 3 месяца терапии. Результаты. У пациентов с ИБС в сравнении с группой контроля были достоверно повышены значения кфСРПВ (р<0,05). У пациентов 1-ой группы в сравнении со 2-ой группой были достоверно повышены значения кфСРПВ (12,29±2,10 м/с vs 11,02±2,15 м/с; р12= 0,0009). У пациентов 1-ой группы ТИМ ОСА была достоверно выше в сравнении с группой контроля (1,22±0,10 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001), у пациентов 2-ой группы также ТИМ ОСА была достоверно выше в сравнении с группой контроля (1,11±0,15 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001). Кроме того, у пациентов 1-ой группы ТИМ ОСА была достоверно выше в сравнении с пациентами 2-ой группы (1,22±0,10 мм vs 1,11±0,15 мм; р=0,00001). У пациентов 1-ой группы стандартной терапии через 3 месяца лечения было отмечено недостоверное снижение значения кфСРПВ (10,60±2,26 м/с vs 10,23±2,16 м/с; р>0,05) и ТИМ ОСА (1,11±0,07 мм vs 1,07±0,07 мм; р>0,05). У пациентов 2-ой группы стандартной терапии через 3 месяца лечения было отмечено незначительное снижение кфСРПВ (9,85±2,10 м/с 9,49±2,10 м/с), ТИМ ОСА (1,07±0,10 мм vs 1,05±0,10 мм; р>0,05), однако достоверной разница не была (р>0,05). У пациентов 1-ой группы комбинированной терапии через 3 месяца лечения было отмечено недостоверное снижение значения кфСРПВ (12,64±1,87 м/с vs 12,12±1,88 м/с; р>0,05), достоверное снижени ТИМ ОСА (1,24±0,08 мм vs 1,21±0,09 мм; р=0,0302). У пациентов 2-ой группы комбинированной терапии через 3 месяца лечения было отмечено недостоверное снижение значения кфСРПВ (11,37±2,10 м/с vs 10,83±2,07 м/с; р>0,05), а также ТИМ ОСА (1,11±0,14 мм vs 1,08±0,14 мм; р>0,05). Выводы. Применение в схемах комбинированной терапии АЛК способствует замедлению прогрессирования атеросклеротического процесса, улучшению эластичности сосудистой стенки, однако необходимо проведение дальнейших клинических исследований с более длительным сроком наблюдения для уточнения роли АЛК в снижении резидуального сердечно-сосудистого риска у пациентов с ИБС в том числе и СД 2-го типа и улучшению вторичной профилактики сердечно-сосудистых событий. Для пациентов с сопутствующим СД 2-го типа показаны преимущества проведения комбинированной терапии с добавлением АЛК.Мета дослідження - оцінити значення каротидно-феморальну швидкість розповсюдження пульсової хвилі (кфШРПХ) і товщини комплексу інтима медіа загальної сонної артерії (ТІМ ЗСА) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) в залежності від наявності цукрового діабету (ЦД) 2-го типу і характеру ураження коронарних артерій (КА) до терапії і в процесі проведеної стандартної і комбінованої терапії з додаванням альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК). Матеріали і методи: обстежено 131 пацієнт з ІХС (89 чоловіків, 42 жінок), середній вік яких 59,6 ± 9,11 років. Контрольну групу склали 20 практично здорових добровольців відповідної статі і віку. Залежно від наявності ЦД 2-го типу хворі ІХС були розділені на 2 групи: 1-а група (n = 70) - хворі з супутнім ЦД 2-го типу, 2-а група (n = 61) - хворі на ІХС без супутнього ЦД 2-го типу. Всім пацієнтам для верифікації діагнозу ІХС проводилася коронарографія. Всі пацієнти в залежності від характеру проведеної терапії були розділені на 2 підгрупи - підгрупа IА (стандартної терапії) і підгрупа IВ (комбінованої терапії). Всім пацієнтам проводилося вимірювання кфШРПХ за допомогою реографії, а також ультразвукова доплерографія сонних артерій до терапії і через 3 місяці терапії. Результати. У пацієнтів з ІХС в порівнянні з групою контролю були достовірно підвищені значення кфШРПХ (р<0,05). У пацієнтів 1-ої групи в порівнянні з 2-ї групою були достовірно підвищені значення кфШРПХ В (12,29±2,10 м/с vs 11,02±2,15 м/с; р12=0,0009). У пацієнтів 1-ої групи ТІМ ЗСА була достовірно вище в порівнянні з групою контролю (1,22±0,10 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001), у пацієнтів 2-ї групи також ТІМ ЗСА була достовірно вище в порівнянні з групою контролю (1,11±0,15 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001). Крім того у пацієнтів 1-ї групи ТІМ ЗСА була достовірно вище в порівнянні з пацієнтами 2-ї групи (1,22 ± 0,10 мм vs 1,11 ± 0,15 мм; р=0,00001). У пацієнтів 1-ої групи стандартної терапії через 3 місяці лікування було відзначено недостовірне зниження значення кфШРПХ (10,60±2,26 м/с vs 10,23 ± 2,16 м/с; р>0,05) і ТІМ ЗСА (1,11±0,07 мм vs 1,07±0,07 мм; р>0,05). У пацієнтів 2-ї групи стандартної терапії через 3 місяці лікування було відзначено незначне зниження кфШРПХ В (9,85±2,10 м/с 9,49±2,10 м/с), ТІМ ЗСА (1,07±0,10 мм vs 1,05±0,10 мм; р>0,05), проте достовірної різниця не була (р>0,05). У пацієнтів 1-ої групи комбінованої терапії через 3 місяці лікування було відзначено недостовірне зниження значення кфШРПХ (12,64±1,87 м/с vs 12,12±1,88 м/с; р>0,05), достовірне зниження ТІМ ЗСА (1,24±0,08 мм vs 1,21±0,09 мм; р=0,0302). У пацієнтів 2-ї групи комбінованої терапії через 3 місяці лікування було відзначено недостовірне зниження значення кфШРПХ (11,37±2,10 м/с vs 10,83±2,07 м/с; р>0,05), а також ТІМ ЗСА (1,11±0,14 мм vs 1,08±0,14 мм; р>0,05). Висновки. Застосування в схемах комбінованої терапії АЛК сприяє уповільненню прогресування атеросклеротичного процесу, поліпшенню еластичності судинної стінки, однак необхідне проведення подальших клінічних досліджень з більш тривалим терміном спостереження для уточнення ролі АЛК в зниженні резидуального серцево-судинного ризику у пацієнтів з ІХС в тому числі і ЦД 2 го типу і поліпшенні вторинної профілактики серцево-судинних подій. Для пацієнтів із супутнім ЦД 2-го типу показані переваги проведення комбінованої терапії з додаванням АЛК.The purpose of research - to evaluate the carotid-femoral pulse wave velocity (cfPWV) and the intima media thickness of the common carotid artery (TIM CCA) in patients with coronary artery disease (CAD), depending on the presence of type 2 diabetes mellitus (T2DM), lesions of the coronary arteries (CA) prior to therapy and in the process of standard and combined therapy with the addition of alpha-lipoic acid (ALA). Materials and Methods: 131 patients with CAD (89 men, 42 women), mean age of 59.6 ± 9.11 years were examined. Depending on the presence of T2DM patients with CAD were divided into 2 groups: 1st group (n = 70) - patients with concomitant T2DM, 2nd group (n = 61) - patients with CAD and without T2DM. All patients were performed coronary angiography to verify the diagnosis of CAD. All patients depending on the nature of the therapy were divided into 2 subgroups - subgroup IA (standard therapy) and the subgroup IB (combination therapy). Also were assessed cfPWV and TIM CCA before treatment and after 3 month of treatment. Results: The study demonstrated that in patients with CAD, the values of cfPWV were significantly increased in comparison with the control group (p<0.05). In the 1st group patients, in comparison with the 2nd group, the values of cfPWV (12.29 ± 2.10 m/s vs 11.02 ± 2.15 m/s, p12=0.0009) were significantly increased. In the 1st group of patients TIM CCA was significantly higher in comparison with the control (1.22±0.10 mm vs 0.89±0.06 mm, p=0.00001), in the 2nd group patients also TIM CCA was significantly higher in comparison with the control group (1.11±0.15 mm vs 0.89±0.06 mm, p=0.00001). In addition, in the 1st group patients TIM CCA was significantly higher in comparison with patients of the 2nd group (1.22±0.10 mm vs 1.11±0.15 mm, p=0.00001). In the 1st group patients of standard therapy, after 3 months of treatment, an unreliable decrease cfPWV (10,60±2,26 m/s vs 10,23±2,16 m/s, p>0.05) and TIM CCA (1.11±0.07 mm vs 1.07±0.07 mm, p>0.05). In the 2nd group patients of standard therapy, after 3 months of treatment, there was a slight decrease cfPWV (9.85±2.10 m/s 9.49±2.10 m/s), TIM CCA (1.07±0.10 mm vs 1.05±0.10 mm, p>0.05), but there was no significant difference (p>0.05). In the 1st group patients of combined therapy, after 3 months of treatment, an unreliable decrease in the value of cfPWV was noted (12.64±1.87 m/s vs 12.12±1.88 m/s, p>0.05), a significant decrease TIM CCA (1.24±0.08 mm vs 1.21±0.09 mm, p=0.0302). In the 2nd group patients of combined therapy, after 3 months of treatment, an unreliable decrease cfPWV was noted (11.37±2.10 m/s vs 10.83 ± 2.07 m/s, p>0.05), and TIM CCA (1.11± 0.14 mm vs 1.08±0.14 mm, p>0.05). Conclusions. Using ALA in combination therapy helps to slow the progression of the atherosclerotic process, improve the elasticity of the vascular wall, but further clinical studies with a longer follow-up period are needed to clarify the role of ALA in reducing residual cardiovascular risk in patients with CAD including T2DM and improvement of secondary prevention of cardiovascular events. For patients with concomitant T2DM, the benefits of combination therapy with the addition of ALA were shown.