Використання шкірного – м’язового лоскута в реконструкції дефектів у хворих на злоякісні пухлини голови та шиї

Abstract

З поміж онкологічних захворювань близько 15% складають злоякісні пухлини голови та шиї. Для лікування хворих на рак застосовують комбінований метод, що включає променеву або хіміопроменеву терапію. Було обстежено 28 хворих на місцево – поширений рак, у яких був використаний великий грудний шкірно-м’язовий лоскут для реконструкційної пластики дефектів після виконання хірургічних втручань по видаленню пухлин. При заміщенні дефектів м’яких тканин обличчя, шиї, ротоглотки та нижньої щелепи грудним шкірно – м’язовим лоскутом у всіх 28 випадках відмічалось добре загоєння у післяопераційному періоді за рахунок автономного кровопостачання лоскута. Приживлення лоскутів спостерігалось у всіх хворих.Великий грудний шкірно–м’язовий лоскут є одним з найбільш об’ємних трансплантатів для закриття значних дефектів у хворих на злоякісні утворення голови та шиї, оскільки відповідає стандарту надійності, а саме, анатомічною стабільністю з мінімальною частотою варіантів судинно – нервової ніжки лоскута. Судинно – нервова ніжка великого грудного шкірно-м’язового лоскуту є достатнього діаметра та довжини, що дозволяє проводити реконструкцію майже всіх дефектів в ділянці голови та шиї. Взяття шкірно-м’язового лоскута з включенням великого грудного м’яза призводить до незначних функціональних уражень. Достатність матеріалу шкірно-м’язового лоскута з включенням великого грудного м’яза дозволяє відновити контур бокових дефектів нижньої щелепи. Основний грудний шкірно-м’язовий лоскут є резервним трансплантатом у випадках невдалої реконструкції дефектів голови та шиї мікрохірургічним лоскутом.