Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/18718
Title: Взаимосвязи атеросклеротического поражения сонных артерий с модифицируемыми и немодифицируемыми факторами риска, коронарным атеросклерозом у больных ишемической болезнью сердца в зависимости от наличия сахарного диабета 2-го типа
Authors: Журавлева, Лариса Владимировна
Лопина, Наталья Андреевна
Keywords: атеросклероз сонных артерий
атеросклероз коронарных сосудов
ишемическая болезнь сердца
сахарный диабет 2-го типа
модифицируемые факторы риска
немодифицируемые факторы риска
атеросклероз сонних артерій
атеросклероз коронарних судин
ішемічна хвороба серця
цукровий діабет 2-го типу
модифіковані фактори ризику
немодифіковані фактори ризику
atherosclerosis of carotid arteries
coronary artery atherosclerosis
coronary artery disease
type 2 diabetes mellitus
modifiable risk factors
non-modifiable risk factors
Issue Date: 2017
Citation: Журавлева Л. В. Взаимосвязи атеросклеротического поражения сонных артерий с модифицируемыми и немодифицируемыми факторами риска, коронарным атеросклерозом у больных ишемической болезнью сердца в зависимости от наличия сахарного диабета 2-го типа / Л. В. Журавлева, Н. А. Лопина // Український терапевтичний журнал. –2017. – № 4. – С. 19–28.
Abstract: Резюме Цель исследования - оценить выраженность атеросклеротического поражения сонных артерий и определить взаимосвязи выраженности поражения сонных артерий с модифицируемыми и немодифицируемыми факторами риска, коронарным атеросклерозом у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) в зависимости от наличия сахарного диабета 2-го типа (СД 2-го типа). Материалы и методы: обследовано 131 пациента с ИБС (89 мужчин, 42 женщин), средний возраст которых составил 59,6± 9,11 лет. В зависимости от наличия СД 2-го типа больные ИБС были разделены на 2 группы: 1 группа (n= 70) - больные с сопутствующим СД 2-го типа, 2 группа (n= 61) - больные ИБС без сопутствующего СД 2-го типа. Всем пациентам для верификации диагноза ИБС проводилась коронарография. У всех пациентов проводилась оценка пульсового артериального давления (ПАД), каротидно-феморальной скорости распространения пульсовой волны (кфСРПВ) методом реографии, допплерография сонных артерий с оценкой толщины комплекса интима медиа общей сонной артерии (ТИМ ОСА). Оценивались показатели липидного обмена (уровни общего холестерина (ОХ), липопротеидов высокой плотности (ЛПВП), липопротеидов низкой плотности (ЛПНП), липопротеидов очень низкой плотности (ЛПОНП), триглицеридов (ТГ)), показатели краткосрочного и долгосрочного контроля гликемии, индекс массы тела (ИМТ), маркеры дисфункции эндотелия (фракталкин, асимметричный диметиларгинин (АДМА)). Результаты. У 63 % пациентов 1-ой группы, у 49% 2-ой группы установлено наличие атеросклеротических бляшек сонных артерий. У пациентов 1-ой группы среднее количество бляшек на 1 пациента было выше, чем у лиц 2-ой группы (1,2±1,06 vs 0,85±1,01; р=0,16). У пациентов 1-ой группы среднее количество пораженных экстракраниальных сосудов было выше, чем у лиц 2-ой группы (1,09±0,93 vs 0,78±0,66; р=0,12). У пациентов 1-ой группы ТИМ ОСА была достоверно выше в сравнении с группой контроля (1,22±0,10 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001), у пациентов 2-ой группы ТИМ ОСА была достоверно выше в сравнении с группой контроля (1,11±0,15 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001). Кроме того, у пациентов 1-ой группы ТИМ ОСА была достоверно выше в сравнении с пациентами 2-ой группы (1,22±0,10 мм vs 1,11±0,15 мм; р=0,00001). У пациентов 1б подгруппы ТИМ ОСА была достоверно выше, чем у пациентов 1а подгруппы (1,24±0,09 мм vs 1,16±0,09 мм; р=0,0015). У пациентов 2б подгруппы ТИМ ОСА была незначительно выше, чем у пациентов 2а подгруппы (1,11±0,14 мм vs 1,08±0,10 мм; р=0,45). У пациентов 1в подгруппы ТИМ ОСА была достоверно выше, чем у пациентов 1г подгруппы (1,28±0,05 мм vs 1,13±0,07 мм; р<0,00001). У пациентов 2в подгруппы ТИМ ОСА была достоверно выше, чем у пациентов 2г подгруппы (1,26±0,07 мм vs 1,08±0,13 мм; р=0,0003). Были установлены корреляционные связи ТИМ ОСА, количества атеросклеротических бляшек сонных артерий, количества пораженных экстракраниальных сосудов с возрастом, с ИМТ, стажем СД, со стажем ИБС, с показателями липидного обмена (ОХ, ХС ЛПОНП, ТГ, ХС), углеводного обмена (уровнем глюкозы, HbA1c), маркерами эндотелиальной дисфункции (фракталкин, АДМА), ПАД, кфСРПВ. Были установлены корреляционные связи ТИМ ОСА, количества атеросклеротических бляшек сонных артерий, количества пораженных экстракраниальных сосудов с количеством гемодинамически незначимых стенозов коронарных артерий, с количеством бляшек коронарных артерий, количеством пораженных коронарных артерий, количеством пораженных сегментов коронарных артерий, количеством гемодинамически значимых стенозов коронарных артерий. Выводы. Таким образом, полученные данные о характере поражения сонных артерий свидетельствуют о неблагоприятном течение атеросклеротического процесса на фоне СД 2-го типа, о влиянии как модифицируемых, так и немодифицируемых факторов риска на прогрессирование атеросклеротического поражения сонных артерий, о наличии взаимосвязи коронарного атеросклероза с выраженностью поражения сонных артерий. Оценка выраженности атеросклеротического поражения сонных артерий должна проводится в рутинной клинической практике с целью стратификации риска, оценки индивидуального сердечно-сосудистого риска, прогнозирования атеросклеротического поражения коронарных сосудов.Мета дослідження - оцінити вираженість атеросклеротичного ураження сонних артерій і визначити взаємозв'язки вираженості ураження сонних артерій з модифікованими і немодифікованими факторами ризику, коронарним атеросклерозом у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) в залежності від наявності цукрового діабету 2-го типу (ЦД 2-го типу). Матеріали і методи: обстежено 131 пацієнт з ІХС (89 чоловіків, 42 жінок), середній вік яких склав 59,6 ± 9,11 років. Залежно від наявності ЦД 2-го типу хворі ІХС були розділені на 2 групи: 1 група (n = 70) - хворі з супутнім ЦД 2-го типу, 2 група (n = 61) - хворі на ІХС без супутнього ЦД 2-го типу. Всім пацієнтам для верифікації діагнозу ІХС проводилася коронарографія. У всіх пацієнтів проводилась оцінка пульсового артеріального тиску (ПАТ), каротидно-феморальної швидкості розповсюдження пульсової хвилі методом реографії, доппелрографія сонних артерій з оцінкою товщини комплексу загальної сонної артерії (ТІМ ЗСА). Оцінювалися показники ліпідного обміну (рівень загального холестерину (ЗХ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), тригліцеридів (ТГ)), показники короткострокового і довгострокового контролю глікемії, індекс маси тіла, маркери дисфункції ендотелію (фракталкін, асиметричний диметіларгінін (АДМА)). Результати. У 63% пацієнтів 1-ої групи, у 49% 2-ї групи встановлено наявність атеросклеротичних бляшок сонних артерій. У пацієнтів 1-ої групи середня кількість бляшок на 1 пацієнта було вище, ніж в осіб 2-ї групи (1,20±1,06 vs 0,85±1,01; р=0,16). У пацієнтів 1-ої групи середня кількість уражених екстракраніальних судин було вище, ніж в осіб 2-ї групи (1,09±0,93 vs 0,78±0,66; р=0,12). У пацієнтів 1-ої групи ТІМ ЗСА була достовірно вище в порівнянні з групою контролю (1,22±0,10 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001), у пацієнтів 2-ї групи ТІМ ЗСА була достовірно вище в порівнянні з групою контролю (1,11±0,15 мм vs 0,89±0,06 мм; р=0,00001). Крім того у пацієнтів 1-ї групи ТІМ ЗСА була достовірно вище в порівнянні з пацієнтами 2-ї групи (1,22±0,10 мм vs 1,11±0,15 мм; р=0,00001). У пацієнтів 1б підгрупи ТІМ ЗСА була достовірно вище, ніж у пацієнтів 1а підгрупи (1,24±0,09 мм vs 1,16±0,09 мм; р=0,0015). У пацієнтів 2б підгрупи ТІМ ОСА була незначно вище, ніж у пацієнтів 2а підгрупи (1,11±0,14 мм vs 1,08±0,10 мм; р=0,45). У пацієнтів 1в підгрупи ТІМ ЗСА була достовірно вище, ніж у пацієнтів 1г підгрупи (1,28±0,05 мм vs 1,13±0,07 мм; р<0,00001). У пацієнтів 2в підгрупи ТІМ ЗСА була достовірно вище, ніж у пацієнтів 2г підгрупи (1,26±0,07 мм vs 1,08±0,13 мм; р=0,0003). Були встановлені кореляційні зв'язки ТІМ ЗСА, кількості атеросклеротичних бляшок сонних артерій, кількості уражених екстракраніальних судин з віком, з ІМТ, стажем ЦД, зі стажем ІХС, з показниками ліпідного обміну (ЗХ, ХС ЛПДНЩ, ТГ, ХС ЛПНЩ), вуглеводного обміну (рівнем глюкози, HbA1c), маркерами ендотеліальної дисфункції (фракталкін, АДМА), ПАТ, кфСРПВ. Були встановлені кореляційні зв'язки ТІМ ЗСА, кількості атеросклеротичних бляшок сонних артерій, кількості уражених екстракраніальних судин з кількістю гемодинамически незначущих стенозів коронарних артерій, з кількістю бляшок коронарних артерій, кількістю уражених коронарних артерій, кількістю уражених сегментів коронарних артерій, кількістю гемодинамічно значущих стенозів коронарних артерій. Висновки. Таким чином, отримані дані про характер ураження сонних артерій свідчать про несприятливий перебіг атеросклеротичного процесу на тлі ЦД 2-го типу, про вплив модифікованих і немодифікованих факторів ризику на прогресування атеросклеротичного ураження сонних артерій, наявність взаємозв'язків коронарного атеросклерозу з вираженістю ураження сонних артерій. Оцінка вираженості атеросклеротичного ураження сонних артерій повинна проводитися в рутинній клінічній практиці з метою стратифікації ризику, оцінки індивідуального серцево-судинного ризику, прогнозування атеросклеротичного ураження коронарних судин.The purpose of research – to evaluate the severity of atherosclerosis lesions of carotid arteries and it’s relationship with modifiable and non-modifiable risk factors, the severity of coronary atherosclerosis in patients with coronary artery disease (CAD), depending on the presence of type 2 diabetes mellitus (T2DM). Materials and Methods: 131 patients with CAD (89 men, 42 women), mean age of 59,6 ± 9,11 years were examined. Depending on the presence of T2DM with CAD were divided into 2 groups: 1 group (n = 70) - patients with concomitant T2DM, 2 group (n = 61) - patients with CAD without concomitant T2DM. All patients were performed coronary angiography to verify the diagnosis of CAD. All patients underwent pulse arterial pressure (PAP) assessment, carotid-femoral pulse wave velocity (cfPWV) assessed by rheography, dopplerography of carotid arteries with estimation of intima media thickness of common carotid artery (TIM CCA) was performed. The parameters of lipid metabolism (levels of total cholesterol (TC), high-density lipoproteins (HDL), low-density lipoproteins (LDL), very low-density lipoproteins (VLDL), triglycerides (TG)), indicators of short-term and long-term glycemic control, body mass index, markers of endothelial dysfunction (fractalkine, asymmetric dimethylarginine (ADMA)) were assessed. Results: At 63% of patients of the 1st group, 49% of the 2nd group was found presence of atherosclerotic plaques of the carotid arteries. In patients of the 1st group, the average number of plaques per patient were higher than in the patients of the 2nd group (1.2±1.06 vs 0.85±1.01, p=0.16). In patients of the 1st group the mean number of affected extracranial vessels was higher than in those in the 2nd group (1.09±0.93 vs 0.78±0.66; p=0.12). In patients of the 1st group IMT CCA was significantly higher in comparison with the control group (1.22±0.10 mm vs 0.89±0.06 mm; p=0.00001), in the 2nd group patients TIM CCA was significantly higher in comparison with the control group (1.11±0.15 mm vs 0.89±0.06 mm, p=0.00001). In addition, in the patients of the 1st group, TIM CCA was significantly higher in comparison with patients of the 2nd group (1.22±0.10 mm vs 1.11±0.15 mm, p=0.00001). In the patients of the 1b subgroup, the TIM CCA was significantly higher than in the subgroup 1a patients (1.24±0.09 mm vs 1.16±0.09 mm, p=0.0015). In 2b subgroup patients TIM CCA was slightly higher than in patients of the subgroup 2a (1.11±0.14 mm vs 1.08 ± 0.10 mm; p=0.45). In patients 1v subgroup, TIM CCA was significantly higher than in patients 1g subgroup (1.28±0.05 mm vs 1.13±0.07 mm, p<0.00001). Patients 2v subgroup CCA IMT was significantly higher than in patients 2g subgroups (1.26±0.07 mm vs 1.08±0.13 mm; p=0.0003). There were established correlations TIM CCA, amount of atherosclerotic plaques of carotid arteries, number of affected extracranial vessels with age, BMI, experience CAD, T2DM with indices of lipid metabolism (TC, LDL, VLDL, TG), glucose metabolism (glucose level, HbA1c), markers of endothelial dysfunction (fractalkin, ADMA), PAP, cfPWV. There were established correlations CCA IMT, amount of atherosclerotic plaques of carotid arteries, amount of affected extracranial vessels with hemodynamically nonsignificant amount of stenosis of the coronary arteries, the number of plaques of coronary arteries, the number of diseased coronary arteries, the number of diseased coronary artery segments, the number of hemodynamically significant stenosis of the coronary arteries. Conclusions. Thus, the data of the character carotid arteries atherosclerotic lesions show unfavorable for atherosclerotic process especially in patients with T2DM and the effect of modifiable and non-modifiable risk factors for progression of carotid atherosclerosis, and it’s relationship with the severity of coronary atherosclerosis. Assessment of the severity of atherosclerotic carotid arteries should be carried out in routine clinical practice for the purpose of risk stratification, evaluation of individual cardiovascular risk, prediction of atherosclerotic lesions of the coronary vessels.
URI: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/18718
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 3 та ендокринології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Взаимосвязи атеросклеротического .pdf596,32 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.