Оптимізація множинного черезшкірного доступу у хворих на коралоподібний нефролітіаз за допомогою ультра-міні перкутанної нефролітотрипсії

Abstract

Проведено порівняльний аналіз двох варіантів перкутанної нефролітотрипсії (ПНЛ) у 26 хворих на коралоподібний нефролітіаз. У першій групі 11 пацієнтам проведено ПНЛ з використанням одного стандартного (24 Сh) та множинних ультра-міні перкутанних доступів (11 Сh). При цьому стандартний доступ виконувався з урахуванням можливості екстракції через нього основного обсягу конкременту, а множинні ультра-міні перкутанні доступи використовувалися для літотрипсії та переміщення фрагментів конкременту у поле зору стандартного доступу. У другій групі ПНЛ була проведена 15 пацієнтам з використанням множинного стандартного доступу 24Сh. Статистично значущої різниці між групами за щільністю та ступенем коралоподібного конкременту не спостерігалося. Середня тривалість операції та рентген контролю у першій групі була 130,4 ± 12,4 хв, 230 ± 14,5 с, у другій 108 ± 15,1 хв, 120 ±18,3 с, відповідно. Середнє зниження гемоглобіну після операції було меншим у першій групі (27,2 ± 6,1 г/л) порівняно з другою групою (45 ± 7,3 г/л). У другій групі чотири пацієнти потребували гемотрансфузії. Стан «stone free» у першій групі дорівнював 90,9%, у другій – 86,6%. Комбіноване використання одного стандартного та множинних ультра-міні перкутанних доступів є ефективним та дозволяє знизити травматичність втручання та кількість геморагічних ускладнень (р<0,001). Відсутня необхідність у нефростомічному дренуванні мікроперкутанних доступів, що дозволить знизити больовий синдром у післяопераційному періоді особливо при міжреберному доступі (Р <0,001).