Вмирання і смерть у життєвому просторі сучасноі людини

Abstract

Вимоги паліативної допомоги істотно поглиблюють поняття «життєвий простір людини», артикулюючи і захищаючи фізичні, соціальні, психологічні та духовні складові якості життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його сім’ї. Життєвий простір є формою існування і необхідною умовою соціалізації та соціальної підтримки невиліковно хворої людини. Тут відбувається її ре-соціалізація (відновлення втрачених через хворобу соціальних якостей). Потенціал сім’ї як основи соціальності, а також внесок громадянського суспільства є значущими для вирішення проблеми. Система сучасних суспільних цінностей значною мірою обумовлена ринковими інтересами. Саме тому гуманітарна концепція облаштування соціального простору для тяжкохворих людей потребує пропаганди і впровадження в практику повсякденності за підтримки державних структур.