Виживаність сім'яників новонароджених мишей при їх алотрансплантації дорослим тваринам під ниркову капсулу чи всередину сім’яника

Abstract

У представленій роботі нами був проведений порівняльний аналіз виживаності і розвитку трансплантата сім’яників новонароджених тварин в імунопривілейованому органі, а саме у сім’янику дорослої тварини, з виживаністю в неімунопривілейованому - під нирковою капсулою. Трансплантат під нирковою капсулою не розвивався. Він відторгався за гострим механізмом упродовж перших 2-3 тижнів після операції. Сім’яник новонароджених мишей був здатний розвиватися тільки в умовах інтратестикулярної трансплантації. Через 15 діб після інтратестикулярної трансплантації в сім’яних канальцях трансплантата утворювалися сперматоцити першого порядку. В подальшому спостерігалось зростання реакцій імунологічного відторгнення, яке призводило до поступової деструкції сім’яних канальців. Судячи з картини спостереження, механізм відторгнення трансплантату був хронічний, на що вказує наявність донорських клітин через 60 діб після трансплантації та відсутність вогнищ лімфоцитарного інфільтрату. При інтратестикулярній трансплантації клітинний механізм, що характерний для гострого відторгнення, не був реалізований повністю. Цей факт вказує на можливість використання в якості місця для трансплантації сім’яника дорослої особини. Він здатен за певних умов подовжувати виживаність донорської тканини. Крім того, в роботі було показано можливість використання сім’яника новонароджених як об’єкту для трансплантації.