Прогностичне значення поліморфізму гена eNOS та рівня гомоцистеїну в прогресуванні артеріальної гіпертензії у підлітків із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду

Abstract

У роботі представлені питання удосконалення ранньої діагностики та визначені предиктори прогресування артеріальної гіпертензії, розвитку ремоделювання міокарда лівого шлуночка у підлітків із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду. Характерними змінами при підвищеному рівні гомоцистеїну в сироватки крові (≥ 10,40 мкМоль/л) при проведенні ДМАТ є зростання показників середнього систолічного та діастолічного артеріального тиску та індекса підвищенного діастолічного артеріального тиску протягом ночі. Високий рівень гомоцистеїну (≥ 21,0 мкМоль/л) асоціюється з вірогідним підвищенням рівня катехоламінів, змінами варіабельності систолічного та діастолічного артеріального тиску, з показниками геометричного та функціонального ремоделювання міокарда ЛШ. Дослідженням поліморфізма гена ендотеліальної синтази оксиду азоту (еNOS) встановлено, що генотип 4a/4a є несприятливим у відношенні розвитку метаболічних порушень і характеризується найбільш високими показниками інсуліну (p <0,05), ліпопротеїдів дуже низької щільності (p <0,05) та тригліцеридів (p <0,05). Для підлітків, носіїв алеля b, є характерним розвиток концентричого ремоделювання (р <0,05), для носіїв алеля а - ремоделювання міокарда лівого шлуночка за типом концентричної гіпертрофії. Побудовано прогностичні Моделі для стратифікації ризику прогресування артеріальної гіпертензії у підлітків із гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду.